Друль Орест Романович

український журналіст, редактор, громадський діяч

Орест Романович Друль (нар. 12 травня 1960) — український громадський діяч, журналіст, публіцист, політолог, аналітик, шеф-редактор Інтернет-проєкту «Західна аналітична група», головний редактор Інтернет-газети «Збруч». Заступник голови Політради Української Галицької партії[2]. Мешкає у Львові.

Друль Орест Романович
Народився 12 травня 1960(1960-05-12) (64 роки)
Країна  Україна
Місце проживання Львів
Діяльність журналіст, прессекретар, політичний аналітик, публіцист
Галузь журналістика[1], публіцистика[1], політичний аналізd[1] і редагування[1]
Знання мов українська[1]
Заклад Збруч і Поступ (Львів)
Партія Українська Галицька партія
У шлюбі з Друль Ганна Йосипівнаd

Біографія ред.

1987—1990 — член редакції й один із авторів самвидавного альманаху «Євшан-зілля» (Львів).

1989—1990 — співпрацював із редакцією самвидавної газети «Поступ» (Львів).

Початок 1990-х рр. — один із авторів тижневика «Post-Поступ» (Львів), автор публікацій з економічної тематики.

1997—2006 — виконавчий директор Фонду розвитку Львівщини й Інституту розвитку міста (Львів).

1998—2002 — депутат Львівської міської ради.

1998—2002 — шеф-редактор газети «Поступ» (Львів).

2000 — після того, як у центрі Львова двоє етнічних росіян після дискусії на тему музичних смаків завдала тілесних ушкоджень, несумісних з життям, відомому українському композитору Ігорю Білозору, О.Друль ініціював у ЛМР ухвалення рішення про обмеження використання російської низькопробної попси у закладах торгівлі та громадського харчування Львова[3].

2004—2005 — головний редактор журналу «Місто. Поліс» та польськомовного журналу «Ukraїna».

2006—2007 — стратегічний директор Центру муніципального розвитку (Львів)[4].

2007 — шеф-редактор експериментальних проектів телекомпанії ТЕТ[5].

2007 — кандидат у народні депутати України за списком блоку «Наша Україна» — «Народна Самооборона» (№ 101), політтехнолог «Народної Самооборони»[5].

Учасник «Зарваницької ініціативи» й Унівської групи.

2012 — один із засновників Несторівської групи.

Тексти ред.

Публіцистика ред.

Політологія ред.

Етнологія ред.

Економіка ред.

Франкознавство ред.

Мовознавство ред.

Філософія ред.

Інтерв'ю ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д Czech National Authority Database
  2. Презентація Української Галицької партії. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 17 червня 2015.
  3. Bill May Ban Russian Pop in Lviv Cafes, by Simon Saradzhyan // The Moscow Times, Jun. 13 2000[недоступне посилання з серпня 2019]
  4. «Експерт України», аналітичний портал. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 12 травня 2013.
  5. а б Експрес Online, 23.08.2007[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела ред.