Відкрити головне меню

Дру́жне — село в Україні, у Краснодонському районі Луганської області. Населення становить 429 осіб. Орган місцевого самоврядування — Білоскелюватська сільська рада.

село Дружне
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Краснодонський
Рада/громада Білоскелюватська сільська рада
Код КОАТУУ 4421480803
Основні дані
Засноване 1967
Населення 429
Площа 2,5 км²
Густота населення 171,6 осіб/км²
Поштовий індекс 94465
Телефонний код +380 6435
Географічні дані
Географічні координати 48°23′50″ пн. ш. 39°45′38″ сх. д. / 48.39722° пн. ш. 39.76056° сх. д. / 48.39722; 39.76056Координати: 48°23′50″ пн. ш. 39°45′38″ сх. д. / 48.39722° пн. ш. 39.76056° сх. д. / 48.39722; 39.76056
Середня висота
над рівнем моря
126 м
Місцева влада
Адреса ради 94463, Луганська обл., Краснодонський р-н, с.Білоскелювате, вул.Шкільна,4 , тел. 99-4-31
Карта
Дружне. Карта розташування: Україна
Дружне
Дружне
Дружне. Карта розташування: Луганська область
Дружне
Дружне
Мапа

ГеографіяРедагувати

Географічні координати: 48°23' пн. ш. 39°45' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 2,5 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 65 км від села Білоскелювате.

ІсторіяРедагувати

Поселення засноване у 1928 році переселенцями із селища Райгородка Луганської області.

У 1932 році заснована перша школа, а також колгосп імені Ворошилова.

До 1967 року називалось хутір Ворошилове.

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2001 року населення села становило 429 осіб, з них 15,15% зазначили рідною мову українську, 84,62% — російську, а 0,23% — білоруську[1].

ЕкономікаРедагувати

Економічний сектор представлений сільськогосподарським підприємством ФГ «Дубінченко».

Соціальна сфераРедагувати

На території села діють пошта, магазин, ФАП, ФГ.

Пам'яткиРедагувати

  • Братська могила радянських воїнів (вул. Шевченка, біля школи).

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 189, матеріали В.П. Іванова).

ПосиланняРедагувати