Відкрити головне меню

Друга книга Ездри — це второканонічна книга Ездри. В інших текстах носить інші назви. У перекладах: древньо-італійському, сирійському і у Ватиканському кодексі LXX вона називається першою книгою Ездри і поміщається попереду канонічної книги Ездри. У Вульгаті, де книги Ездри і Неємії називаються першою та другою книгами Ездри, неканонічна книга Ездри називається вже третьою. Вже в давнину там, де книги Ездри і Неємії вважалися за одну і називалися «книгою Ездри», розглянута книга була відома під назвою друга книга Ездри, яке і прийнято в нашій Біблії. У новітніх дослідників книга називається також: «Псевдо-Ездра», «Апокриф Ездри» і частіше «Грецька книга Ездри». Останнім назвою книга відрізняється, з одного боку, від канонічної книги Ездри, яка існує в єврейському тексті, з іншого — від «Апокаліпсису Ездри» (Третя книга Ездри), який зберігся в латинському тексті.

Зміст

ЗмістРедагувати

Друга книга Ездри починається розповіддю про урочисте святкування Пасхи за царя Йосії в 18-й рік його царювання і нарисом подальшої історії юдейського царства до вавилонського полону (гл. 1). З гл. 2 і далі у книзі оглядається післяполонниий період історії юдейського народу від повернення юдеїв при Кирі до реформи Ездри включно (гл. 2-10:55). При цьому в гл. 3:1-5:6 знаходиться вставлений епізод: розповідь про суперечку трьох охоронців царя Дарія і про перемогу, здобуту в цій суперечці з Зоровавелем. Зазначений епізод представляє, власне, щось оригінальне. В інших же частинах друга книга Ездри викладає з незначними змінами розповідь канонічних книга 2 Хронік, 1 Ездри і Неємії, саме:

Гл. 1 = 2 Хр 35-36.
Гл 2:1-14 = 1 Езд 1.
Гл. 2:15-25 = 1 Езд 4:7-24.
Гл. 5:7-70 = 1 Езд 2:1, 4:5.
Гл. 6:1, 7:15 = 1 Езд 5-6.
Гл. 8:1-9:36 = 1 Езд 7-10.
Гл. 9:37-55 = Неєм 7:37-8:13.

ПоходженняРедагувати

Звідки упорядник книги взяв розділ 3:1 — 5:6, невідомо. Можливо як те, що в основі оповіді зазначених глав лежить якась перська придворна розповідь, так і те, що автор користувався в оповіданні юдейським переказом. Що стосується інших частин 2 книги Ездри, то щодо них виникає питання: якими текстами своїх джерел (Хр, 1 Езд і Неємії) користувався автор при написанні зазначених частин. Екзегети Міхаеліс, Трендельбург, Берто, Фріче, Нельдеке, Кауто та ін. вважають, що автор 2 Езд мав під руками єврейський текст названих джерел і то в редакції більш справній, ніж та, в якій ці джерела дійшли до нас. На думку ж дослідників Дена, Ланге, Кейлі, Ширера, Цокклера, письменник 2 Езд користувався тільки грецьким текстом своїх джерел, піддавши цей текст переробці. Більше аргументів на стороні захисників першої думки. Деякі прочитання 2 Езд можуть бути пояснені лише припущенням єврейського оригіналу. Так, в 2:16 автор читає ім'я одного з ворогів юдеїв як Βήλεμος (Вілем), що могло виникнути тільки з єврейського bischlam (1 Езд 4:7), а не з грецького εν ειρήνη (LXX зрозуміли bischlam в сенсі номінальною beschlom — «у світі»). У 1:10 читання έχοντες τα αζυμα («тримаючи опрісноки»), відмінне від паралельного 2 Хр 35:10 κατά τήν έντολήν τού βασιλέως («за наказом царя») могло статися внаслідок помилкового змішання євр. mizvath (веління) з абсолютно подібним по зображенню mazhoth. У 2:17 читання κριται («судді») замість власного імені Дінеі також могло виникнути тільки з помилкового розуміння єврейського dinaje в сенсі dajjane, «судді», тоді — як у LXX слово правильно передається власним Δειναιοι. (Інші приклади у Nestle, Marginalien und Materialien Tubingen. 1898. S. 24 — 26). Посилання ж захисників думки про користування автором 2 Езд грецьким оригіналом на схожість 2 Езд з текстом LXX у вживанні рідкісних слів (8:86, порівн. 1 Езд 9:13; 9:51; порівн. Неєм 8:10), а також у відступах від єврейського оригіналу (1:3, порівн. 2 Хр. 35:3;19, порівн. 2 Хр 35:9 тощо) не мають значення, як це показано Нестле (Marginalien S. 26-27). Але, припускаючи єврейський оригінал для 2 книги Ездри, немає підстав стверджувати разом з деякими авторами, що цей оригінал являв собою кращу редакцію єврейського тексту книг Хронік, Ездри і Неємії, ніж яка дійшла до нас: вказуються Трендельбургом кращі читання передбачуваного оригіналу в дійсності не має переваги перед масоретським текстом (Bissel, The Apokrypha, p. 66-68).

ОсобливостіРедагувати

Що стосується ставлення упорядника 2 Езд до своїх оригіналів, то про це можна сказати наступне. Автор користується єврейським текстом вільно, піклуючись про ясність думки і легкості викладу. Відповідно до цього він уникає гебраїзмів (8:6. порівн. 1 Езд 7:9) скорочує оригінал (1:10 порівн. 2 Хр 35:10-12; 2:16, порівн. 1 Ездра 4:7-11; 6:3-4, порівн. 1 Ездра 5:3-4), робить додавання (1:56; порівн. 2 Хр 36:20; 2:5, порівн. 1 Езд I:3; 2:9, порівн. 1 Езд 1:4; 5:46, порівн. 1 Езд 2:70 і багато ін.), пояснення (2:17,24-25; 6:3, порівн. 1 Езд 4:8,13,17; 2:19; порівн. 1 Езд 4:13; 2:20, порівн. 1 Езд 4:14,19), змінює форму власних імен (пор. 5:8 і д., 1 Езд 2; Неєм 7). У деяких випадках автор виявляє і хибне розуміння оригіналу, уявляючи, наприклад, Зоровавеля сучасником Дарія Гістаспа (гл. 5), неправильно витлумачуючи розділ 1 Езд 4:7-23 (пор. 2 Езд 2,(6) і деякі окремі повідомлення (порівн. 5:70; 6:27; 9:49).

Оповідання 2 Езд не має закінченого характеру. Зважаючи на це припускають, що кінець книги, що, ймовірно, розповідав про Неєм 8-9, не дійшов до нас (Цунц). На думку Тренделенбурга і Ейхгорна, ми не маємо і початку книги, так як автор, мабуть, не обмежився оглядом подій з 18-го року Йосії, а згадав і про перші роки Йосії, включивши в свій виклад 34 глави 2 Хр. Але твердого підґрунтя подібні припущення під собою не мають.

Дата та місце створенняРедагувати

Про час походження 2 Езд важко сказати щось певне. Перша історична вказівка на книгу є у Й.Флавія, який у своєму викладі подій початку післяполонну часу (Древн. X і XI) слідує саме 2 Езд. Звідси можна зробити висновок, що книга написана не пізніше 1-го століття нашої ери — але коли саме, невідомо. Фріче вважає автором книги якогось еллініста, який жив у Палестині. Ден, Ланген і Біссел вважають, що книга створювалась в Єгипті. Вказівку на Єгипет Біссел бачить в зауваженні 4:23 («готовий плавати по морю і річках»), а інші автори — в особливостях мови книги. За загальними міркуваннями, потреба в грецькому тексті книги Ездри швидше могла виникнути в Єгипті, ніж в Палестині.

КанонічністьРедагувати

Першим письменником, що користувався 2 книгою Ездри, як зазначено вище, був Й.Флавій. Ставлячись до книги з довірою, намагаючись усунути деякі порушувані нею суперечності, Й.Флавій, однак, в деяких місцях відступає від неї і слідує її оригіналам при передачі (1:9; 1:38; 2:15). У церковних учителів 2 книга Ездри цитується дуже часто. Посилання на книгу знаходяться, наприклад, у Климента Александрійського (Strom, I, 21), у Орігена (Homil. XI, Comment, in loann. T. VI, 1), у Кипріяна (Ер. 74, 9), у Ієроніма (Praef. in vers, lib. Ezr.) і Августина (De Civit. Dei XVIII, 36; De doctr. Christ. II, 8). Діглель (Ceschichte AT im Christi-Kirche, ст. 182) каже, що більшість батьків церкви, за винятком Ієроніма, вважали 2 книги Ездри канонічною. Але з цитат отців, які відносяться головним чином до епізоду спору охоронців, видно тільки, що книга користувалася повагою, належала до Св. Письма і цитувалася. У каталогах канонічних книг 2 книги Ездри немає. Тільки блажанний Августин визнавав у книгах, саме в мові про істину (4:34-40) месіансько-пророчий сенс і, мабуть, зараховував її до канонічних. Блаженний Ієронім, навпаки, цінував книгу невисоко, відносячи її до апокрифам. Дотримуючись погляду блаж. Ієроніма, Тридентський собор не прийняв книгу в канон, і в офіційних виданнях Вульгати вона чи не міститься зовсім, або міститься як додаток. Погляду блаж. Ієроніма дотримувався і Лютер, який говорив, що в 2 і 3 книгах Ездри немає нічого такого, чого б не можна було знайти в кращій формі у Езопа або в інших менш важливих книгах. Тому багато протестантських екзегетів не надають ніякого значення 2 книзі Ездри і при дослідженні післяполонного періоду зовсім не користуються нею.

Значення книги для сучасної біблеїстикиРедагувати

Всупереч зазначеним поглядам, новітня критика, як уже зазначено, піднесла значення книги. Сучасні біблійні вчені припускають, що канонічна Книга Ездри та второканонічна Друга книга Ездри є двома варіантами однієї книги, які утворились внаслідок раннього поділу книги на дві версії, які в подальшому розвивались окремо і стали Першою та Другою книгами Ездри. Лише один з варіантів книги був визнаний канонічним, інший варіант поповнив перелік другоканонічних книг. Вивчення Другої книги Ездри допомагає краще зрозуміти процес створення та розвитку канонічної Першої книги Ездри.

Див. такожРедагувати