Переяславська 2-га сотня

Друга Переяславська сотня (за Хмельниччини — Романенкова сотня) — адміністративно-територіальна та військова одиниця Переяславського полку у добу Гетьманщини.

Друга Переяславська сотня
Основні дані
Полк: Переяславський
Утворена: 1648
Ліквідована: 1782
Населені пункти
Центр: Переяслав
Кількість сіл: Велика Каратуль[1], Виповзки, Войнинці, Козлів[1], Комарівка, Леляки[1], Лецьки, Мала Каратуль, Пологи-Вергуни, Пологи-Чобітки, Пологи-Яненки, Помоклі, Строкова[1], Студеники[1], Хоцьки, Циблі.
Кількість хуторів: 6 [2]
Сотенна влада
Сотники

Історія ред.

Сформувалася влітку 1648 року в складі Переяславського полку. У ньому ж юридично закріплена у жовтні 1649 року в кількості 219 козаків. Весь час існування перебувала у складі Переяславського полку. Початково зветься ім'ям першого сотника як «Романенкова сотня», згодом більш відома як «друга полкова». Пізніше, територія перерозподілялася між першою та третьою Переяславськими сотнями. Сотенний центр: місто Переяслав.

Друга Переяславська сотня була ліквідована у 1782 році, територія розділена між Переяславським та Золотоніським повітами Київського намісництва.

В 1750 році до Другої сотні входили: Велика Каратуль, Виповзки, Войнинці, Козлів, Комарівка, Леляки, Лецьки, Мала Каратуль, Пологи-Вергуни, Пологи-Чобітки, Пологи-Яненки, Помоклі, Строкова, Студеники, Хоцьки, Циблі.

Сотенний устрій ред.

Сотники ред.

Писарі ред.

  • Березовий Василь (1731-1732)
  • Іовецький Симон (1734-1740)
  • Тимошенко Трохим (1739-1752)
  • Нечипорович Павло 1750)
  • Потапов Гнат (1757-1758)
  • Ничипорович Павло (1758-1766)
  • Василь (1766-1768)
  • Скорик Степан (1768.8.02-1779.07)
  • Дзюбенко Федір 1777-1780)

Осавули ред.

  • Олексієнко Прокіп (1734)
  • Настач Прокіп (1736-1740)
  • Донець Ярема (1710-1743)
  • Куличевський Іван (1763-1766)
  • Марченко Павло (1767-1782).

Хорунжі ред.

  • Забузький Семен (1721)
  • Петренко Микола (1730-1743)
  • Лялька Іван (1748-1752)
  • Мостовий Григорій (1765-1766)
  • Гоярин Іван Матвійович (1766-1769)
  • Коник Іван (1767-1782)

Сотенні отамани ред.

  • Гоярин Матвій (1731-1736)
  • Донець Ярема (1739-1740)
  • Бабак Лесько (1743)
  • Павлов Андрій (1752)
  • Тимофіїв Трохим (1756-1758)
  • Краско Лука (1763-1766)
  • Михайловський Яків (1771-1782)

Опис другої Переяславської сотні ред.

За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення другої Переяславської сотні напередодні ліквідації[3]:

Села, селища, хутори
Другої Переяславської сотні
[4]
Дворян і шляхетства
Різночинців
Духовенства
Церковників
Греків
Хат Всього
козаків виборних козаків підпомічників міщан посполитих коронних, в тому числі рангових посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків хат за останньою
1764 року ревізії душ
У Переяславському повіті:
село Комарівка 1 1 18 9 62 89
село Циблі 1 3 1 1 93 45 91 229
село Чобітки 1 1 124 124
село Вергунці 1 1 171 171
село Яненки 1 1 1 2 272 274
село Лецьки 2 1 1 80 20 28 27 155
село Войнинці 2 2 1 2 101 17 2 23 143
село Мала Каратуль 3 6 2 1 65 34 36 135
село Виповзки 4 2 1 66 50 32 148
село Помоклі 2 4 2 1 204 69 59 332
хутір Кафедрального Переяславського монастиря 7 7
хутір судді генерального Безбородька 6 6
хутір бунчукового товариша Лисеневича 1 1
хутір козака Надточія 1 1
хутір священика Домонтовича 1 1
хутір обозної Каневської 13 13
У Золотоніському повіті:
село Хоцьки 1 1 1 134 76 99 309 631
Всього у сотні другополковій 14 17 14 12 745 329 39 1025 2138 4908

Примітки ред.

  1. а б в г д З 1755 року у складі 3-ї Переяславської сотні
  2. За описом Київського намісництва на 1781 р.
  3. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 101, 110
  4. на 1781 рік

Література ред.

  • Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 186-187.
  • Кривошея В.В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. — Київ : Стилос, 2005. — С. 141-142.