Дрокін Василь Дмитрович

Василь Дмитрович Дрокін (нар. 27 листопада 1909(19091127), місто Харків, тепер Харківської області — 29 грудня 1980, Харків) — український радянський діяч, передовик виробництва в машинобудуванні, токар. Герой Соціалістичної Праці (9.07.1966), лауреат Сталінської премії (1950). Депутат Верховної Ради УРСР 3—4-го скликань.

Дрокін Василь Дмитрович
Народився	14 (27) листопада 1909 Харків, Російська імперія
Помер	29 грудня 1980(1980-12-29) (71 рік) Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання	Міське кладовище № 2
Країна	СРСР
Діяльність	токар
Учасник	німецько-радянська війна
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився 14 (27) листопада 1909 року в родині робітника-коваля в місті Харкові. Закінчив школу фабрично-заводського навчання при Харківському заводі «Червоний Жовтень». Трудову діяльність розпочав у шістнадцятирічному віці.

У 1929—1943 роках — токар на заводах у містах Харкові, Одесі, Ленінграді, Свердловську, зокрема у 1935—1941 роках працював на Харківському турбогенераторному заводі імені Кірова.

У квітні — жовтні 1943 року — командир групи підривників партизанського загону імені Котовського, що діяв у той час у Полтавській області.

У 1943—1980 роках — токар паротурбінного цеху, начальник цеху, заступник директора Харківського турбогенераторного (турбінного) заводу імені Кірова.

Член ВКП(б) з 1945 року.

Працюючи токарем вніс багато раціоналізаторських пропозиції, був ініціатором швидкісних методів обробки великих турбінних деталей, організації комплексних бригад на виробництві.

Похований в місті Харкові.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (9.07.1966)
• орден Леніна (9.07.1966)
• орден Вітчизняної війни 2-го ст. (5.01.1944)
• орден Знак Пошани (11.07.1945)
• лауреат Сталінської премії (1950)
• медалі
• заслужений машинобудівник Української РСР (12.12.1969)

Посилання

• [1] [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• (рос.)[2] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]