Дроздецький Микола Володимирович

хокеїст

Микола Володимирович Дроздецький (нар. 14 червня 1957, Колпіне, Ленінградська область, РРФСР, СРСР — пом. 25 листопада 1995, Санкт-Петербург, Росія) — радянський хокеїст, правий нападник. Олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту.

Микола Дроздецький
Особові дані
Народження 14 червня 1957(1957-06-14)
Колпіне, СРСР
Смерть 25 листопада 1995(1995-11-25) (38 років)
Санкт-Петербург
Зріст 185 см
Вага 84 кг
Позиція правий нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1974–1979  СКА (Ленінград) 123 (54)
1979–1987  ЦСКА (Москва) 294 (164)
1986–1989  СКА (Ленінград) 86 (34)
1989–1995  «Бурос» (Швеція)[en] 185 (140)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1980–1985  СРСР 109 (64)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Спортивна кар'єра ред.

Виступав за команди майстрів СКА (Ленінград) і ЦСКА (Москва). Семиразовий переможець чемпіонатів СРСР. За п'ятнадцять сезонів у вищій лізі провів 503 матчі, забив 252 голи. У кубку СРСР — 11 закинутих шайб, у кубку європейських чемпіонів — 34.

У складі національної команди дебютував 15 квітня 1980 року. Товариська гра у Гямеенлінні, проти збірної Фінляндії, завершилася перемогою з рахунком 8:3. Наступного дня суперники зіграли вдруге, а Дроздецький закинув першу шайбу за збірну СРСР.

Переможець хокейного турніру на зимових Олімпійських іграх у Сараєво, другого розіграшу Кубка Канади, двох чемпіонатів світу і трьох чемпіонатів Європи. У різні роки, його партнерами по лінії нападу були Олександр Мальцев, Володимир Голіков, Ірек Гімаєв, Олександр Кожевников, Віктор Тюменєв, Віктор Жлуктов, Андрій Хомутов і Михайло Варнаков[1].

На Олімпійських іграх, чемпіонатах світу і Кубку Канади провів 40 матчів, набрав 40 очок (23+17). Всього в складі збірної СРСР провів 109 ігор, 64 голи.

З 1989 року грав за шведську команду «Бурос». Помер 25 листопада 1995 року від загострення цукрового діабету.

Командні досягнення ред.

  Чемпіон (1): 1984
  Чемпіон (1): 1981
  Чемпіон (2): 1981, 1982
  Третій призер (1): 1985
  Чемпіон (3): 1981, 1982, 1985
  Чемпіон (7): 1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985, 1986
  Третій призер (1): 1987

Особисті досягнення ред.

Примітки ред.

  1. Збірна СРСР [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Хоккейные архивы» [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. 100 бомбардирів [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.] на сайті «Хоккейные архивы» [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Клуб Всеволода Боброва [Архівовано 2 листопада 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Хоккейные архивы» [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.