Дребньова Людмила Миколаївна

Людмила Миколаївна Дребньова (нар. (8 жовтня 1954(1954-10-08), Курган)) — радянська і російська актриса театру і кіно[2]. Заслужена артистка Російської Федерації (2001)[3].

Дребньова Людмила Миколаївна
Ім'я при народженні Людмила Николаевна Дребнёва
Дата народження 8 жовтня 1954(1954-10-08)[1] (69 років)
Місце народження Курган, РРФСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Професія акторка
Кар'єра 1974 — дотепер
Нагороди
Заслужений артист Росії
IMDb ID 0220236

Біографія

ред.

Людмила Дребньова народилася 8 жовтня 1954 року[2] в місті Кургані Курганської області.

У 1972 або 1973 році приїхала з Оренбурга в Москву і ступила до Школи-студії МХАТ. Під час першого курсу її запросили зніматися в головній ролі у фільмі режисерів Валентина Козачкова і Вадима Лисенка «Посилка для Світлани» (1974), за що студентку виключили з навчального закладу. Після закінчення зйомок фільму Людмила повернулася до Москви і вступила в Щукінське училище.

У 1978 році закінчила Вище театральне училище імені Б. В. Щукіна (акторський курс Альберта Бурова) і була запрошена в трупу Театру імені Моссовета, де прослужила одинадцять років (1978—1989)[4].

З 1987 року (з дня заснування театру) — актриса московського театру «Школа драматичного мистецтва» Анатолія Васильєва (режисерсько-акторська Лабораторія Ігоря Яцко)[4].

Нагороди

ред.

21 листопада 2001 року «за заслуги в галузі мистецтва» Людмилі Дребньовій присвоєно почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації»[3].

Творчість

ред.

Ролі в театрі

ред.
  • 1978 — «Мільйон за посмішку» (Анатолій Софронов). Постановка Ірини Анісімової-Вульф — Ніна
  • 1978 — «Казка про дівчинку-невдачу» (Є. Гвоздьов). Постановка А. Молчадської — придворна дама / Краскіна
  • 1978 — «Царське полювання» (Леонід Зорін). Постановка Романа Віктюка — гостя на вечорі Катерини
  • 1978 — «Очима клоуна» (Генріх Белль). Постановка Геннадія Бортнікова — Генрієтта / Белла Брозен (1984)
  • 1978 — «„А чи існує кохання?“ — запитують пожежники» (Едвард Радзинський). Режисер: Борис Щедрін — Вона
  • 1979 — «Кішки-мишки» (Іштван Еркень). Режисер: Інна Данкман — Ержбет у молодості / Ілона (1981)
  • 1979 — «Брати Карамазови» (Федір Достоєвський). Режисер: Павло Хомський — дівка в картині «Мокре»
  • 1980 — «Якщо буду живий…» (Сергій Коковкиі). Режисер: Олексій Казанцев — голос / Мар'яна / Ксенія / хлопчик-італієць / нянька / дама з квітами
  • 1981 — «Живий труп» (Лев Толстой). Режисер: Борис Щедрін — циганка Маша
  • 1981 — «Перевищення влади» (Валентин Черних). Режисер: Павло Хомський — Кулагіна
  • 198? — «Що той солдат, що цей» (Бертольт Брехт). Режисер: Марк Вайль — Леокадія Бегбик, власниця трактиру [6]
  • 1982 — «Похорон в Каліфорнії» (Рустам Ібрагімбеков). Режисер: Сергій Юрський — Кітті
  • 1982 — «Єгор Буличов та інші» (Максим Горький). Режисер: Павло Хомський — Олександра Буличова
  • 1983 — «Прем'єра» (Лалі Росеба). Режисер: Марк Вайль — Ада
  • 1984 — «Фабрична дівчина» (Олександр Володін). Режисер: Борис Щедрін — Женька Шульженко
  • 1984 — «Людина як людина» (Б. Брехт). Режисер: Марк Вайль — Леокадія Бегбик
  • 1986 — «Маленькі трагедії» (Олександр Пушкін). Режисер: Армен Хандікян — Лаура / Луїза
  • 1986 — «Орніфль, або Наскрізний вітерець» (Жан Ануй). Режисер: Сергій Юрський — Маргарита
  • 1987 — «Сумний детектив» (Віктор Астаф'єв). Режисер: Геннадій Тростянецький — Елеонора Сошнина
  • 2001 — «Срібний вік» (Михайло Рощин). Режисер: Юрій Єрьомін — Кіра Августівна

Театр «Школа драматичного мистецтва»

ред.
  • 1987 — «Шість персонажів у пошуках автора» (Л. Піранделло). Режисер: Анатолій Васильєв — пасербиця
  • 1988 — «Спостерігач» (О. Шипенко). Режисер: Борис Юхананов — рок-співачка
  • 1990 — «Сьогодні ми імпровізуємо» (Л. Піранделло). Режисер: Анатолій Васильєв
  • 1992 — «Ідіот» — глави з роману (Ф. Достоєвський). Режисер: Анатолій Васильєв — Аглая / Варя
  • 1994 — «Амфітріон» (Мольєр). Режисер: Анатолій Васильєв — Алкмена / Клеантида
  • 1998 — «„Дон Жуан, або Кам'яний гість“ та інші вірші» (О. Пушкін). Режисер: Анатолій Васильєв — Лаура
  • 1999 — «Концерт „До***“» (О. Пушкін). Режисер: Анатолій Васильєв — виконавиця романсів
  • 2006 — «Кам'яний гість, або Дон Жуан мертвий» (О. Пушкін). Режисер: Анатолій Васильєв — Донна Анна
  • 2008 — «Кам'яний ангел» (М. Цвєтаєва). Режисер: Ігор Яцко — Венера
  • 2013 — «Як важливо бути серйозним» (О. Вайлд). Режисер: Ігор Яцко — Леді Брекнел
  • 2015 — «Вишневий сад» (А. П. Чехов). Режисер: Ігор Яцко — Любов Андріївна Раневська, поміщиця

Центральний будинок актора

ред.
  • 2002 — «Три високі жінки». Режисер: Роман Мархолія;
  • 2003 — «Воскресіння Лазаря» (Федір Достоєвський). Режисер: Борис Мільграм — Катерина Іванівна;
  • 18.01.2012 — «Завжди з любов'ю…» (творчий вечір заслуженої артистки Росії Людмили Дребневой з циклу «Різні долі»)[7][8]. Режисер: Павло Тихомиров.

Московський театр юного глядача

ред.
  • 2003 — «Сни вигнання» (Кама Гінкас) — жорстока тітка в капелюсі[9]

Державний театр націй

ред.
  • 2004 — «Роман без ремарок» (Сергій Коробков). Режисер: Геннадій Шапошников — вахтерка

Московський драматичний театр імені М. Н. Єрмолової

ред.

Фільмографія[12]

ред.

Озвучення

ред.

Участь у телевізійних програмах і сюжетах

ред.

Згадки у друкованих виданнях

ред.

Примітки

ред.
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б «Русский драматический театр. Энциклопедия». / Редакторы: М. Андреев, Н. Звенигородская, А. Мартынова, Е. Беглярова. — М.: Издательство «Большая российская энциклопедия», 2001. — 568 с.: ил.: карт. (стр. 137).
  3. а б Указ Президента Российской Федерации № 1338 от 21 ноября 2001 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации». [Архівовано 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
  4. а б Труппа театра. Людмила Дребнёва. Биография, работы в театре. [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] Официальный сайт театра «Школа драматического искусства» (Москва) // sdart.ru
  5. «Театр имени Моссовета» / Сост.: В. М. Школьников. — М.: «Искусство», 1985. — 296 с.: ил.
  6. газета «КомерсантЪ» № 196 от 15.10.94 (цитата в 3-м обзаце). Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 11 жовтня 2020.
  7. Дом Актёра, Пресса о нас. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 жовтня 2020.
  8.   Запись Вечера Л. Н. Дребнёвой на YouTube
  9. Программка спектакля «Сны изгнания». Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 11 жовтня 2020.
  10. Театр имени Ермоловой — Афиша. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // ermolova.ru
  11. Заслуженная артистка РФ Людмила Дребнёва отмечает юбилей на сцене. — Актрисе театра Анатолия Васильева исполняется 60 лет. [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] Информационное агентство России «ТАСС» // tass.ru (8 октября 2014 года)
  12. «Актёры отечественного кино». Энциклопедия в 4-х томах. / Авторы-составители: М. Кравченко, А. Тремасов. — М.: Издательство «ИнформБюро», том 1-й «от А до Д», 2012. — 744 с.: ил.: (стр. 715).
  13. Фильмы-спектакли: Аннотир. кат. / Сост.: А. Ю. Соколова. — М.: Гостелерадиофонд, 2002. — 288 с.: ил.
  14. Телевизионные спектакли: Аннотир. кат. / Сост.: Е. И. Олейник, А. Ю. Соколова. — М.: Гостелерадиофонд, 2000. — 448 с.: ил.
  15. Телеканал «Культура» — информация о телеспектакле «Простая девушка».//- В эфире: 26 марта 2012 года
  16. Телеканал «Культура» — информация о телеспектакле «Садко».
  17. Проект «Живая поэзия » — информация о проекте «Живая поэзия». Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 10 жовтня 2014.
  18. «Звёзды „Русского мира“: актриса Людмила Дребнёва». [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // russkiymir.ru
  19. Новости культуры, 7 октября 2008 года
  20. Реальные истории, 17 октября 2010 года
  21. Новости культуры, 11 ноября 2010 года[недоступне посилання]
  22. События, 11 декабря 2011 года
  23. Правда 24, 7 октября 2014 года. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 11 жовтня 2020.
  24. Календарь, 8 октября 2014 года. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  25. Афиша, 8 октября 2014 года. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 11 жовтня 2020.
  26. «Музыка в событиях», Выбор Ольги Русановой, 17 октября 2014 года. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 11 жовтня 2020.
  27. Телеканал «Культура» — Игорь Яцко и Людмила Дребнёва на «Худсовете». 29 января 2015 года. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 11 жовтня 2020.
  28. Звезда "Школы драматического искусства — Людмила Дребнёва празднует юбилей! газета «Аргументы Неделі» 12 сентября 2014 года. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 11 жовтня 2020.
  29. «Я наломала немало дров, но какой костер!» «газета ИЗВЕСТИЯ» 6 октября 2014 года (7октября № 188(29188)). Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 11 жовтня 2020.
  30. «Иероглиф страсти, Актриса Людмила Дребнева празднует свой юбилей с „Каменным ангелом“» «Российская газета» 9 октября 2014 № 230(6502). Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 11 жовтня 2020.

Посилання

ред.