Драпеко Олена Григорівна
| Частина інформації в цій статті застаріла. |
Оле́на Григо́рівна Драпе́ко (рос. Елена Григорьевна Драпеко; * 29 жовтня 1948, Уральськ, Західноказахстанська область, Казахська РСР) — радянська і російська акторка. Заслужена артистка РРФСР (1980). Депутат Державної думи Російської Федерації. У Державній думі VII скликання входила до фракції «Справедлива Росія». Перший заступник голови комітету з питань культури.
| Драпеко Олена Григорівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
29 жовтня 1948 (75 років) Уральськ, Казахська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |
 СРСР Росія | |||
| Діяльність | акторка, політична діячка, депутатка Державної думи Російської Федерації | |||
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний інститут культуриd (1968) і Російський державний інститут сценічних мистецтв (1972) | |||
| У шлюбі з | Бєлов Олег Олександровичd | |||
| IMDb | nm0237106 | |||
| Нагороди та премії | ||||
      | ||||
|
| ||||
 Драпеко Олена Григорівна у Вікісховищі | ||||
Виправдовує російське вторгнення в Україну 2022 року, яке називає «превентивним ударом», також, зокрема, стверджує, що за колонами російських військ йдуть російські гуманітарні колони. Вважає себе етнічною українкою. Фігурант бази даних центру «Миротворець»[1].
Життєпис ред.
Народилась в родині українців по батьківській лінії, вихідців з села Ображіївки Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії, які на початку XX-го століття переселилися в Башкирію. Предки по материнській лінії — з старовірів, які в петровські часи переселилися на Урал.
Закінчила Ленінградський інститут театру, музики і кінематографії (1972).
Знялася більш ніж у 60 фільмах.
Фільмографія ред.
Грала у фільмах:
- «А зорі тут тихі…» (1972, Ліза)
- «Крах інженера Гаріна» (1973, т/ф, чергова в готелі)
- «Вічний поклик» (1973, т/с, Віра Інютіна)
- «А у нас була тиша...» (1977, Манефа Барабанова)
- «Старі друзі» (1977, Дуся Рязанова)
- «Пробивна людина» (1979, Валя)
- «Пора літніх гроз» (1980, т/ф, 2 а)
- «Тихі трієчники» (1980, Галина Сергіївна)
- «Мужність» (1981, т/ф, 7 а)
- «Батьків не вибирають» (1982, Катя)
- «Самотнім надається гуртожиток» (1983, Ніна)
- «Фотографія на пам'ять» (1985, мати Кольки)
- «На перевалі» (1986, Валя)
- «Сонька — Золота Ручка» (2007, старший конвоїр) та інших.
Примітки ред.
Література ред.
- Кино: Знциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 132. (рос.)
Джерела ред.
- Елена Драпеко: «Это называется превентивный удар» [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.] // «Скажи Гордеевой». — 2022. — 8 березня. (рос.)
|
Це незавершена стаття про російського актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |