Відкрити головне меню
Драгоманови
Родоначальник: Стефан Драгоманов
Близькі роди: Косачі, Шишманови, Труші
Маєтки: Драгоманівська гора[1], Вербняги, Зелений Гай[2]

Драгоманови — український дворянський рід грецького походження.

ПоходженняРедагувати

Про походження роду Драгоманових, Олена Пчілка писала: «Як звісно, слово “драгоман” і в нашій мові здавен мало значення назви загальної, а не імені власного [...]; слово це по своєму первісному змісту означає — перекладач; можливо, що означало воно взагалі назву якогось урядовця при чужоземній державі, а як і український уряд мав різні взаємини з урядами чужоземними, то й при уряді гетьманському були драгомани — перекладачі або й взагалі люди причетні до якоїсь місії, посольства». Але ці, а також інші твердження Ольги Петрівни, що її дід Яким «служив при гетьманськім уряді генеральним суддею і одружився з дочкою також доволі значного урядовця, військового обозного Колодяжинського», не мають відомих документальних підтверджень.[3]

Згідно наявних архівних джерел, засновник роду Стефан Драгоманов походив з грецького шляхетського роду, та в часи Гетьманщини служив в чині значкового товариша, а пізніше був призначений війтом переяславського магістрату:

« Подано 1784 года іюня 17 дня.

В Комиссію о разборѣ дворянства Черниговской губерніи.

Доказательство войскового товарища Акима Степановича сына Драгоманова о дворянском его достоинствѣ.

Род его Драгоманова, сколько по неоспоримым доказательствам есть извѣстно, происходит из шляхетства греческой націи, ибо отец его Стефан Юріев сын Драгоманов, по шляхетской природѣ своей, как с представляемых у сего в подлинникѣ письменных видов видѣть можно, и 1728 года в бывшем Переяславском полку чрез двадцать пять лѣт служил в чинѣ значковаго товарища, а потом в награжденіе толь долговременной в разных военных походах продолжительной службы, в 1755 годѣ от бывшей генеральной военной канцеляріи опредѣлен первѣе к правленію за войта в магистратѣ переяславском, а потом в 1756 годѣ и дѣйствительно произведен в чин настоящего войта магистрата переяславского, в котором чинѣ в 1768 годѣ и умре; поелику же сей чин по содержанію степеней бывших малороссійских чинов и правительств был почетный, то потому он, Драгоманов, как чиновничей сын, малороссійскою коллегіею произведен войсковым канцеляристом в 1766 годѣ, а наконец за добропорядочное и усердное в том званію продолженіе службы произведен в настоящій чин войскового товарища.

В доказательство изложенного представляет он, Драгоманов, в оригиналѣ гетманскій 1757, августа 23 и бывшей генеральной войсковой канцеляріи 1755, октября 13, 1756 года, генваря 26 чисел данные … его на тѣ чина и службу его с вышепоказанного 1728 года из прилагающія ордера, о которых поелику неоспоримо доказывается, что род его, Драгоманова, по шляхетном отцѣ его состояніи и чинам, восходит дѣйствительно до ста лѣт, то, в разсужденіи того, и просит он, Драгоманов, во исполненіи в высочайшей грамотѣ о дворянствѣ правил, рассмотрѣния о внесеніи его с женою и сыновьями Иваном, Алексѣем, и дочерьми Еленою и Парасковіею в надлежащую по роду дворянства часть родословной книги по Черниговской губерніи. На чин же его Драгоманова, прилагается патент сентября 30-го 1783 года, также что он по женѣ его, дочерѣ умершаго полкового Гадячскаго судьи дочерѣ Аннѣ имѣет во владѣніи недвижимое имѣніе и подданых людей уѣзда Гадячскаго в селе Монастырских Будищах и уѣзда Лохвицкаго в селе Сергеевкѣ, там же при хуторѣ состоящем у Меликах его, называемых Колодяжнянскаго, о том выпись из бывшаго земскаго повѣта Гадячскаго суда 1777 года, сентября 16 дня, выданому, у сего ж прилагается; каков же в рoдѣ его, Драгоманова, с давних времен употребляется предковскій герб, с онного образѣц при сем включается.

»

— Войсковый товарищ Яким Драгоманов 1784 года, іюня 13 дня.[4]

Його нащадки послідовно обирали для себе військову сферу діяльності, поступово заміняючи її адміністративними посадами. Достовірні відомості про подальшу долю роду існують лише про гілку Петра Якимовича[5].

Родова схемаРедагувати

 
Родинна світлина. Драгоманови й Косачі у 1890-х. Ліворуч сидять діти Михайла Драгоманова — син Світозар і найстарша донька Лідія (у чорній сукні). У центрі: Олександра Драгоманова — дружина брата Олександра — з донькою Оксаною. Праворуч скраю — сестра Олена Пчілка (у дівоцтві Ольга Драгоманова, у заміжжі Косач). Стоять, зліва направо: її доньки Оксана й Ізидора Косач — сестри Лесі Українки — та їхня двоюрідна сестра Аріадна (за Оленою Пчілкою) — молодша донька Михайла Драгоманова.

Юрій Драгоманов (*? — †?)

ПриміткиРедагувати

  1. Також відома як Замкова гора — назва пагорба над Пслом в центрі Гадяча, який в 1838 р. придбав колезький ассесор Петро Якимович Драгоманов. На ньому був збудований родинний маєток Драгоманових, який складався з дому флігеля та комори. Після 1917 року маєток був націоналізованим, і в ньому розмістився Музей. ім. М. П. Драгоманова. Під час Другої світової маєток був знищений. Решти залишок ліквідували в 1952 р.
  2. Зелений Гай
  3. Родина Драгоманових-Косачів
  4. Б. Я. До історії роду Драгоманових / В. В. Міяковський // Рід та знамено. – Авгсбург : [б. в.], 1947. – Зшиток 3. – С. 13–14.
  5. Галина Стасюк СИСТЕМА ТА СТРУКТУРА ЗДІБНОСТЕЙ РОДУ ДРАГОМАНОВИХ-КОСАЧІВ
  6. значковий товариш; з 1755 р. війт переяславського магістрату
  7. донька полкового гадяцького судді Якима Колодяжного
  8. артилерії капітан-лейтенант
  9. керівник канцелярії Війського міністерства
  10. загинув у німецькому концтаборі під Хмельницьким
  11. МИХАЙЛО ДРАГОМАНОВ - АПОСТОЛ ПРАВДИ І НАУКИ (до 150-річчя наукової діяльності М.Драгоманова та 180-річчя заснування Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова) Біографічний науково-популярний нарис
  12. Олександр – наймолодший із Драгоманових
  13. Скрипка Т. Оксана Драгоманова (1894–1961) / Тамара Скрипка // Леся Українка: доля, культура, епоха : наук. збірник. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. – Вип.1. – С. 80–88.