Драганівка (Тернопільський район)

село в Україні, в Тернопільському районі Тернопільської області.

Драгані́вка — село Підгороднянської сільської громади Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Драганівської сільської ради. До Драганівки приєднано хутір Квітове (Колонія). Розташоване на річці Руда, в центрі району.

село Драганівка
Драганівка вид на церкву.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський
Громада Підгороднянська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040390050012496
Основні дані
Засноване 1758
Населення 931
Територія 31,40 км²
Густота населення 296,5 осіб/км²
Поштовий індекс 47723
Телефонний код +380 352
Географічні дані
Географічні координати 49°30′09″ пн. ш. 25°31′39″ сх. д. / 49.50250° пн. ш. 25.52750° сх. д. / 49.50250; 25.52750Координати: 49°30′09″ пн. ш. 25°31′39″ сх. д. / 49.50250° пн. ш. 25.52750° сх. д. / 49.50250; 25.52750
Середня висота
над рівнем моря
311 м
Водойми річка Руда
Відстань до
обласного центру
13 км
Відстань до
районного центру
13 км
Найближча залізнична станція Великий Ходачків
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 47723, с. Драганівка
Карта
Драганівка. Карта розташування: Україна
Драганівка
Драганівка
Драганівка. Карта розташування: Тернопільська область
Драганівка
Драганівка
Мапа
Map

CMNS: Драганівка у Вікісховищі

Населення — 905 осіб (2003).

ІсторіяРедагувати

Перша писемна згадка — 1708 рік, в реєстрі церков Львівської єпархії (НМЛ). Також, у книзі Ркл — 11 Генеральних візитацій Львівської єпархії Національного музею у Львові (аркуш 212) є опис церкви Пресвятої Трійці с. Траганівка (Драганівка) за період між 1732—1733 роками. У ньому згадується про те, що священик Василь Хлібовицький (Хлебевицький) отримав призначення на парафію у 1729 році. Пізніше аналогічна згадка є у книзі Ркл — 21 (аркуші 221—224) з датою 17.12.1760 року. У ці часи село належало до Козлівського намісництва у церковній структурі, а адміністративно до Буцнівського староства. [1].

Діяли товариство «Просвіта». кооператива.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 913 осіб, з яких 401 чоловік та 512 жінок[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 931 особа[2].

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 99,57 %
російська 0,32 %
польська 0,11 %

РелігіяРедагувати

Пам'ятникиРедагувати

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1986).

Соціальна сфераРедагувати

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі людиРедагувати

У Драганівці перебував релігійний діяч (тоді семінарист) Йосип Сліпий, який у 1920-х рокахприїжджав до отця Констянтина Весни (греко-католицького священика). Корені їхньої дружби сягають 1914 року, коли молоде подружжя Веснів тимчасово проживало в селі Заздрість у будинку Дичковських (Сліпих).

БібліографіяРедагувати

Про Драганівку вийшла книжка І. Чернецького «Острів серед українського моря» (2003).

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • [1]. Скочиляс Ігор. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII—XVIII століть: Львівсько-Галицько-Кам'янецька єпархія, т. 2: Протоколи генеральних візитацій. Львів. Видавництво УКУ. 2004.
  • Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.

ПосиланняРедагувати