Дороті Ламур

Дороті Ламур (англ. Dorothy Lamour; 10 грудня 1914 — 22 вересня 1996) — американська актриса, найвідоміша за своїми ролями в комедіях із серії «Дорога на…» з Бобом Гоупом та Бінгом Кросбі у головних ролях.

Дороті Ламур
Ім'я при народженні	англ. Mary Leta Dorothy Slaton
Народилася	10 грудня 1914(1914-12-10)[…] Новий Орлеан, Луїзіана, США
Померла	22 вересня 1996(1996-09-22)[…] (81 рік) Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США інфаркт міокарда
Поховання	Меморіальний парк «Форест-Ловн» (Голлівуд-Гілз)
Громадянство	США
Діяльність	акторка, співачка, телеакторка, кіноакторка, акторка театру, радіоведуча, учасниця конкурсу краси, ліфтерка
Роки діяльності	з 1933
IMDb	nm0483787
Нагороди та премії
зірка на голлівудській Алеї слави
dorothylamour.com
Дороті Ламур у Вікісховищі

Біографія

Ламур, уроджена Мері Літа Дороті Слетон, народилася в Новому Орлеані 10 грудня 1914 року в сім'ї офіціантів Кармен Луїзи та Джона Вотсона Слетона. Через кілька років її батьки розлучилися і її мати незабаром знову одружилася з Кларенсом Ламуром, ім'я якого потім взяла Дороті. Другий шлюб матері теж виявився недовгим і після розлучення вона з Дороті опинилася у поганому фінансовому становищі. У віці 15 років Дороті підробила свої документи для того, щоб покинути школу та знайти роботу. Після цього вона вступила до школи секретарів, в якій не було потрібно свідоцтва про середню освіту.

Після перемоги в 1931 році на конкурсі Міс Новий Орлеан Дороті з матір'ю переїхала до Чикаго, де вона почала працювати ліфтером в універмазі «Маршалл Філд». Пізніше вона познайомилася з вокалістом Хербі Кейєм, із групою якого деякий час виступала на радіо. Пізніше вона залишила гурт і переїхала до Нью-Йорка, де завдяки одному з друзів, влаштувалася співачкою у популярному нічному клубі «El Morocco». Потім вона працювала в кабаре на П'ятому авеню, де познайомилася з Луїсом Майєром, керівником студії «MGM». Завдяки йому вона у 1935 році потрапила до Голлівуду, де підписала контракт із «Paramount». У тому ж році Дороті стала провідною власною музичною передачею на радіо NBC.

Популярність до Дороті прийшла в 1936, після того, як вона зіграла Улу (жіночий аналог Тарзана) у фільмі «Принцеса джунглів». Також популярними стали її ролі у фільмах із серії «Дорога на…», з Бобом Хоупом та Бінгом Кросбі у головних ролях. Найбільш популярними серед них стали «Дорога на Занзібар» (1941) та «Дорога на Марокко» (1942). Під час Другої світової війни Дороті, поряд з Бетті Грейбл, Рітою Хейворт та Ланою Тернер, була однією з найпопулярніших актрис, яких фотографували на плакати для американських військовослужбовців.

Найбільш знаменитими післявоєнними фільмами за участю Ламур стали «Моя улюблена брюнетка» (1947), «Найбільше шоу на Землі» (1952) та «Дорога на Балі» (1952), останньому із серії «Дорога на…», після якого кар'єра Дороті пішла на спад.

З занепадом кінокар'єри Ламур розпочала нову кар'єру як конферансьє в кабарі, а також зрідка з'являлася на театральній сцені. На початку 1960-х років вона повернулася в кіно, згодом знявшись у трьох фільмах, а також з'явившись у телебаченні в кількох серіалах, серед яких були «Правосуддя Берка», «Човен кохання» та «Вона написала вбивство». У 1970-ті роки вона майже не знімалася і більшу частину часу проводила з чоловіком, Вільямом Россом Ховардом III (за якого вийшла ще в 1943), в містечку Хемптон в Меріленді, допоки він не помер у 1978 році.

1980 року Ламур випустила автобіографію під назвою «Моя сторона дороги». Останнім фільмом за участю Дороті став «Калейдоскоп жахів 2» у 1987 році, але після цього вона залишилася популярна як тема для обговорення в журналах та на ТБ.

Дороті Ламур померла від інфаркту 22 вересня 1996 року у Лос-Анджелесі у віці 81 року.

Актрису удостоєно двох зірок на Голлівудській алеї слави — за внесок у кіноіндустрію та розвиток радіо.