Дорога Гігантів (англ. Giant's Causeway, ірл. Clochán na bhFómharach[2]) — геологічна формація, що складається з близько 40 тисяч зв'язаних базальтових колон, що утворилися в результаті стародавнього виверження вулкана. Формація розташована на північно-східному узбережжі Північної Ірландії, приблизно за 3 км на північ від містечка Бушмілз.

Дорога Гігантів та узбережжя біля неї
Giant's Causeway and Causeway Coast [1]
Світова спадщина
55°14′27″ пн. ш. 6°30′42″ зх. д. / 55.24083° пн. ш. 6.51167° зх. д. / 55.24083; -6.51167
Країна Велика Британія Велика Британія
Тип Природний
Критерії vii, viii
Об'єкт № 369
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1986 (10 сесія)
Дорога Гігантів (Велика Британія)
Дорога Гігантів
Дорога Гігантів на мапі Великої Британії

Мапа
CMNS: Дорога Гігантів у Вікісховищі

Ця територія була проголошена об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО в 1986 році, та Національним природним резервом в 1987 році (Відділом навколишнього середовища Північної Ірландії). У 2005 році голосування, проведене Radio Times, поставило Дорогу Гігантів на четверте місце в списку природних чудес Великої Британії.

Дорога Гігантів належить і керується Національним трастом, це найпопулярніша туристична пам'ятка Північної Ірландії.

Геологія ред.

В епоху Палеоцену, 50 — 60 мільйонів років тому[3], Антрім зазнавав значної вулканічної активності, коли дуже рідка розплавлена базальтова лава проступила через крейдові осади і сформувала широкі лавові плато. Коли лава вистигла, відбулося стиснення. Горизонтальне стиснення розірвало породу схоже на те, як це відбувається у шарі глини, що висихає, і тріщини рухалися вниз в міру вистигання породи; це утворило структури, схожі на стовпи, які також горизонтально розтріскались на «печиво». У багатьох випадках горизонтальне розтріскування мало наслідком опуклу нижню сторону «печива» та ввігнуту верхню сторону нижчого сегмента, які утворюють «суглоби» стовпів. Висота стовпів переважно визначається швидкістю вистигання лави з вулканічного виверження.[4]Більшість колон формації гексагональні, хоча зустрічаються і чотирьох, п'яти, семи або восьмигранні. Найвищі мають висоту близько 12 м.

Дорога Гігантів є прикладом стовпчастої окремості, яка досить широко розповсюджена в світі на місцях вулканічних вивержень базальтової лави. Базальти колись були частиною великого вулканічного плато, яке мало назву Тулеанське плато[en] і було розірвано при відкритті Атлантичного океану.[5]. Частини плато також можна бачити у Шотландії, на острові Фарое тощо.

Помітні риси ред.

Деякі зі структур геологічної формації, після декількох мільйонів років вивітрювання, нагадують різні об'єкти, наприклад «Орган» і «Черевик Гіганта». Інші риси включають: багато червоних вивітрених низьких стовпів, відомих як «Очі Гіганта», створені зміщенням базальтових валунів; «Сходи пастуха»; «Стільники»; «Арфу Гіганта»; «Труби димоходу»; «Ворота Гіганта» та «Горб верблюда».

Флора та фауна ред.

Територія є прихистком для таких птахів як буревісник кочівний, баклан великий, баклан чубатий, коловодник звичайний, чистун, кайра і гагарка, а на дуже вивітрених скелях ростуть Asplenium marinum, конюшина польова, Scilla verna, морська костриця і орхідея язичок зелений.

За повідомленнями, у жовтні 2011 року на Дорозі Гігантів була виявлена колонія строматолітів — що незвично, оскільки строматоліти зазвичай знаходять у тепліших і солоніших водах.[6]

Легенда ред.

У одній з оповідей мовиться про те, що Фінн Мак Кумал, вирішивши битися з жахливим однооким супротивником Голлом, щоб не замочити ноги, вбив в дно Ірландського моря ряд колон і таким чином побудував міст. Втомившись, він приліг відпочити. В цей час Голл сам перейшов по мосту до Ірландії, і з'явився до Фінна. Дружина Фінна, вказавши на сплячого чоловіка, збрехала, сказавши, що це її немовля-син. Крім того, вона пригостила Голла коржиками, усередині яких запекла плоскі залізні сковороди, і коли велетень почав ламати об них зуби, дала другий коржик, простий, немовляті-Фінну, який спокійно з'їв його. Уявивши, яким же гігантом виявиться батько цього немаленького «немовляти», Голл в жаху втік, по дорозі руйнуючи міст.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. Означає: маленька кам'яна купка Фоморів
  3. Giant's Causeway and Causeway Coast. UNESCO World Heritage Centre. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 21 червня 2009. 
  4. University of Toronto (2008, December 25). Mystery of Hexagonal Column Formations. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 31 липня 2019. 
  5. Geoffroy, Laurent; Bergerat, Françoise; Angelier, Jacques (September 1996). Brittle tectonism in relation to the Palaeogene evolution of the Thulean/NE Atlantic domain: a study in Ulster. Geological Journal. 31 (3): 259–269. doi:10.1002/(SICI)1099-1034(199609)31:3<259::AID-GJ711>3.0.CO;2-8. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 10 листопада 2007. 
  6. Stromatolite colony found in Giant's Causeway [Архівовано 29 грудня 2011 у Wayback Machine.], BBC News. 14 October 2011.

Посилання ред.