Доробратово — село в Іршавському районі Закарпатської області України. Одне з найстаріших сіл Закарпаття, центр сільської ради, до якої входить також с. Горбок. Розташоване на південно-західних схилах гірського масиву Гат, за 18 км від Іршави та за 20 км від Мукачева. В селі є родовища андезиту, а також радонові джерела, які здавна відомі своїми цілющими властивостями. Територія — 6360 тис. м². Населення — 2038 осіб.

село Доробратово
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Іршавський район
Громада Доробратівська сільська рада
Код КОАТУУ 2121983201
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1378
Населення 2038
Площа 6,360 км²
Густота населення 320 осіб/км²
Поштовий індекс 90113
Телефонний код +380 3144
Географічні дані
Географічні координати 48°21′04″ пн. ш. 22°54′21″ сх. д. / 48.35111° пн. ш. 22.90583° сх. д. / 48.35111; 22.90583Координати: 48°21′04″ пн. ш. 22°54′21″ сх. д. / 48.35111° пн. ш. 22.90583° сх. д. / 48.35111; 22.90583
Середня висота
над рівнем моря
137 м
Водойми річка Роман
Місцева влада
Адреса ради 90113, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Доробратово, вул. Миру, 12, тел. 35-2-21
Карта
Доробратово. Карта розташування: Україна
Доробратово
Доробратово
Доробратово. Карта розташування: Закарпатська область
Доробратово
Доробратово
Мапа

CMNS: Доробратово у Вікісховищі

НазваРедагувати

В різні історичні періоди[1]Редагувати

Вперше згадується в документах 1378 року, як Dragabratfalva. За часів Австрійської Імперії зустрічаємо одразу три назви: Dragobratdorf, Dragobartfalva і Dorobratova. В Чехословацький період використовуються назви Dorobratovo (1925) і Drahobratovo (1930). Під час угорської окупації Drágabártfalva. З часу української незалежності: Доробратовo.

ПоходженняРедагувати

Назва має волоське, або південнослов'янське походження. На думку багатьох дослідників, зокрема Тиводара Легоцького та Карела Кадлеца, село назване ім'ям свого засновника, волоського кнеза — Драгобрата[2]. Старе закінчення, німецьке слово dorf, чи угорське falva, означає — село.

Стара назва села однойменна горі в рахівському районі, що теж має назву Драгобрат. На думку деяких дослідників з назвою гори пов'язана і назва галицького міста Дрогобич.

ІнфраструктураРедагувати

На території села працює середня школа (41 учитель, 314 учнів), клуб, бібліотека, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, аптека, дитячий садок, відділення зв'язку, підприємства роздрібної торгівлі та розважальні заклади.

ГеографіяРедагувати

У селі бере початок річка Роман, ліва притока Чорної Води.

ІсторіяРедагувати

Поблизу Доробратова знайдено кургани, біля Горбка — безкурганний могильник і залишки поселень куштановицької культури ранньої залізної доби (VI—IV ст. до Р. Х.) та перших століть нашої ери.

Село Доробратово (вперше записарне, як Dragabrat), одне з десяти сіл Мукачівської домінії, заснованих в XIV столітті слов'яно-волоськими колоністами, яким було надано «Волоське право». Перші згадки про село у письмових джерелах датуються 1378 роком.

Церква відома з 1692 р.

У 1891 році Нодь Паллас писав про поселення: «Доробратова, невелике село у високогірному районі комітату Берег, нараховує 1236 жителів, та має соляні джерела»

2019-го року в селі були демонтовані радянські пам'ятні дошки, а на їх місці встановлені 11 мармурових табличок, де викарбувані імена загиблих воїнів-доробратівчан в часи Першої та Другої світової війни, незалежно від сторони, за яку вони воювали.

На окремій меморіальній табличці вигравіювали ім'я уродженки Доробратова Маргарети Бобинець — американського пілота, яка загинула у 1944 році в Європі у складі повітряних сил, яку Франклін Д. Рузвельт посмертно нагородив почесним орденом.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2122 особи, з яких 1002 чоловіки та 1120 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2038 осіб.[4]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток Наці
українська 99,46 %
російська 0,39 %
угорська 0,10 %
Національність
Перепис Населення Українці Угорці Німці
1890 1236 93% 7% 0%
1910 1557 93% 2% 5%
1930 1763 91% 0% 0%
1941 2066 93% 1% 0%
2001 2038 100% 0% 0%
Релігія
Перепис Греко-католики Іудеї Православні
1890 94% 4% 0%
1910 94% 5% 0%
1930 88% 7% 4%
1941 92% 5% 3%

Церква Св. МиколаяРедагувати

Унікальною є церква св. Миколая Чудотворця (1946).

Історія будівництва храмуРедагувати

За переказом, стара дерев'яна церква в селі була була збудована ще до його заселення людьми князя Корятовича, і 1701 року її передали в с. Ділок. Наступні згадки про дерев'яну церкву зафіксовані в 1733 та 1797 рр.

У першій третині 20 століття в Доробратові було 1085 вірників. Наявна церква уже не задовольняла потреб громади.

Колись значні території навколо села були вкриті лісом, який активно вирубували. Деревину розподілили між громадою села, і кожен мав право розпоряджатися своєю часткою. В селі на той час була дерев'яна церква, яка сильно потребувала ремонту і перебувала в аварійному стані. Тому було вирішено спільними зусиллями побудувати нову кам'яну церкву, на яку виділили гроші, виручені від продажу деревини.

1930 — оголосили конкурс на спорудження нової церкви. Переміг проект ужгородського архітектора Е. Егреші. 1940 року церкву початку 20 століття розібрали, а в листопаді 1941 року єпископ О. Стойка освятив наріжнний камінь нового храму. Величну споруду з двома вежами завершили 1946 року. Іконостас і престол вирізьбив Іван Павлишинець, а ікони іконостасу, бічного й основного вівтарів намалював легендарний закарпатський художник Йосип Бокшай, шурин пароха Євгена Уйгелія. На час освячення церква була серед найбільших і найвищих храмів Закарпаття.

1991 — церкву повернули греко-католикам.

Доробратівський Свято-Миколаївський храм унікальний тим, що в ньому 26 вересня 2010 року знайшли одвічне пристанище мощі Святого Миколая. Точніше, саме того дня до храму з Італії доставили та передали частку мощей Чудотворця. Жодна церква в Україні не отримувала такого права (хоча деякі церкви і заявляли про наявність в них реліквій Св. Миколая, проте йшлося лише про так звані репрезентативні реліквії, тобто особисті речі чи одяг Святого)[6].

Парох Доробратова — о. Петро Бровді (станом на 2009).

Легенди селаРедагувати

Походження назви села описують кілька легенд, у кожній з яких може бути присутня частка істини.

За першою з них, у сивій давнині жили тут двоє братів, братній любові та доброті яких не було рівних. З часом стара назва села Дорогобратово спростилася, перетворившись на Доробратово.

Інша легенда пов'язана з наявністю на території села соляних джерел високої концентрації (джерел ропи). Коли не було промислового видобутку солі, вона була на вагу золота. Найпростішим було її одержання з ропи. Тому місцеві селяни, використовуючи своє вигідне становище, продавали сировину, за яку «дорого брали».

МікротопонімикаРедагувати

 
Історичні частини села Доробратово

Історично склалися умовні назви частин села:

  • Вишняни
  • Нижняни
  • Погани
  • Малашковиця
  • Поконечник
  • Дурибатковиця
  • Мозговиця
  • Босня
  • Уличинка
  • Циганська

ОсобистостіРедагувати

  • Бізіля Михайло Олександрович — кандидат медичних наук, доцент, який спеціалізувався на нейрохірургії. З цієї тематики він опублікував понад 50 наукових праць. Заснував в Ужгороді обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології, у Києві захистив дисертацію по пухлинних захворюваннях головного мозку. З 1975 по 1981 завідував хірургічною кафедрою Ужгородського національного університету[7]. Помер молодим, у 50-річному віці. У 2017 році про нього був знятий документальний фільм «Перший нейрохірург Закарпаття».
  • Михайло Іванович Коник — впродовж багатьох років керував жіночим та чоловічим хорами студентів музичного відділу педагогічного коледжу ЧНУ ім. Ю. Федьковича, хоровим колективом «Буковинський край», ансамблем пісні і танцю Буковинського медичного університету «Трембіта», хором ветеранів центрального палацу культури м. Чернівців, самодіяльним фольклорним колективом «Родина» с. Ревно Кіцманського району; був регентом хору співкатедрального собору Успення Пресвятої Богородиці УГКЦ, організовував художню самодіяльність в різних навчальних закладах та установах (Буковинський державний фінансово-економічний інститут, Чернівецький державний будівельний технікум, професійно-технічне училище № 8, чернівецька гімназія № 1, чернівецьке обласне управління національного банку України, чернівецька дирекція «Укртелеком», чернівецька міська громадська організація «Батьківська турбота» та ін.); очолював Чернівецьку обласну організацію «Ліга українських композиторів». Михайло Іванович Коник створив більше 200 авторських пісень для дорослих та дітей на власні вірші та у співпраці з відомими поетами.
  • Маргарета Бобинець — американський пілот, яка загинула у 1944 році в Європі у складі повітряних сил, яку Франклін Д. Рузвельт посмертно нагородив почесним орденом.

ПриміткиРедагувати

  1. ZSOLT, SEBESTYÉN (2010). BEREG MEGYE HELYSÉGNEVEINEK ETIMOLÓGIAI SZÓTÁRA (Hungary). Nyíregyháza: Bessenyei Könyvkiadó. с. 41. 
  2. Kadlec, Karel (1916). Valasi a valasské právo v zemích slovanských a uherských (Czeh). Praha: Ceské akademie císaře Františka Josefa. 
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019. 
  6. Івашкович Йосиф, Сирохман Михайло, Кочан Ласло. Греко-католицькі церкви Закарпаття. — Ужгород: Угорське культурне товариство
  7. УжНУ » Кафедра хірургічних хвороб » Про нас. www.uzhnu.edu.ua. Процитовано 2019-09-28.