Дорліак Ніна Львівна
Ніна Львівна Дорліа́к (7 липня 1908, Санкт-Петербург — 17 травня 1998, Москва) — російська та радянська камерна і оперна співачка (сопрано), педагог. Народна артистка СРСР (02.07.1990)[1].
| Дорліак Ніна Львівна | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 7 липня 1908 |
| Місце народження | Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Дата смерті | 17 травня 1998 (89 років) |
| Місце смерті | Москва, Росія |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Громадянство | Російська імперія, СРСР і Росія |
| Професії | оперна співачка, музична педагогиня |
| Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Співацький голос | сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Нагороди |
     |
Біографія ред.
Народилася в сім'ї з французьким, англійським та німецьким корінням[2].
У дитинстві навчалася в німецький гімназії св. Петра (Петришуле) у Санкт-Петербурзі. Первинну музичну освіту отримала у своєї матері К. Н. Дорліак.
У 1932 закінчила Московську консерваторію по класу К. Н. Дорліак. У 1935 закінчила аспірантуру консерваторії також під керуванням матері.
У 1933—1935 співала в Оперній студії Московської консерваторії партії Мімі («Богема» Дж. Пуччіні), Сюзанни та Керубіно («Весілля Фігаро» У. Моцарта).
З 1935 року виступала в концертах, зокрема, в ансамблі з С. Т. Ріхтером (з 1943), котрий згодом став її чоловіком.
У 1930—1940-ві рр. зі співачкою виступали піаністи-солісти К. Н. Ігумнов, О. Б. Гольденвейзер, М. В. Юдіна, М. І. Грінберг. Не одноразово співала в концертах органіста А. Ф. Гедике.
У концертний репертуар входили романси й забуті оперні арії російських і західноєвропейських композиторів, вокальна лірика радянський авторів (часто була першої виконавицею). Вперше виконала ряд камерних творів С. С. Прокоф'єва і Д. Д. Шостаковича (вокальний цикл «З єврейської народної поезії» (1948—1955)).
Гастролювала за кордоном: Чехословаччина, Китай, Угорщина, Болгарія, Румунія.
У 1961 покинула сцену.
Від 1935 вела педагогічну роботу в Московській консерваторії (з 1947 — професор).
Серед учнів — Т. Ф. Тугарінова, Г. А. Писаренко, А. Є. Ільїна, А. Ф. Гай, В. І. Зарубін, Є. П. Брильова, Р. Г. Кадиров, Е. З. Курмангалієв, А. А. Науменко, Н. І. Бурнашева, М. А. Суханкина, Я. Іванилова, Є. Кичигіна, О. Усов, А. Соболєва, Т. Черкасова, А. Аблабердиєва та ін.
Квартиру Ріхтерів у Москві на Великій Бронной вулиці у домі 2/6 співачка заповіла Державному музею образотворчих мистецтв ім. Пушкіна.
Померла 17 травня 1998 року у Москві, не переживши чоловіка й на рік. Похована на Новодівичому цвинтарі поруч із матір'ю та братом.
Сім'я ред.
- Батько — Лев Фабіанович Дорліак (1875—1914), фінансист, упродовж багатьох років був особовим секретарем міністра фінансів В. М. Коковцова.
- Мати — Ксенія Миколаївна Дорліак (урожд. Фелейзен) (1881/1882—1945), фрейліна двора Марії Федорівни, згодом радянська оперна артистка (меццо-сопрано), вокальний педагог, музичний і суспільний діяч. Після смерті чоловіка покинула сцену, але з 1920 року відновила виступи. Доктор мистецтвознавства (1941). Заслужений діяч мистецтв РСФСР (1944).
- Чоловік — Святослав Теофілович Ріхтер (1915—1997), піаніст. Народний артист СРСР (1961). Автор і кінокритик Інга Карєтникова у своїх мемуарах вказує на те, шлюб мав фіктивний характер[3].
- Брат — Дмитро Львович Дорліак (1912—1938), актор.
- Племінник — Дмитро Дмитрович Дорліак (1937—2018), актор. Після смерті батька з однорічного віку виховувався Ніною Львівною. Останні роки жив у Франції.
Нагороди та звання ред.
- Заслужена артистка РСФСР (28.12.1946)[4]
- Народна артистка РСФСР (14.03.1979)
- Народна артистка СРСР (02.07.1990)
- Орден Трудового Червоного Прапора (14.10.1966)
Пам'ять ред.
- У січні 1999 у Москві на Великій Бронній вулиці в домі 2/6 відбулося відкриття Меморіальної квартири Святослава Ріхтера — відділу Державного музею образотворчих мистецтв ім. Пушкіна, де є робочий кабінет Ніни Львівни Дорліак[5].
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента СССР от 2 июля 1990 г. N 337 «О присвоении почетного звания „Народный артист СССР“ тов. Дорлиак Н. Л.»
- ↑ Биография Нины Львовны Дорлиак
- ↑ Из мемуаров Каретниковой: Все знали, что Рихтер гомосексуал, но он и Дорлиак были расписаны. Для властей она была его женой. gordonua.com. 17 жовтня 2015. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 18 жовтня 2015.
- ↑ ДОРЛИАК в энциклопедии музыки. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
- ↑ Мемориальная квартира Святослава Рихтера | Квартира | Кабинет Нины Дорлиак (рос.). Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
Посилання ред.
- Сайт Святослава Ріхтера [Архівовано 29 травня 2022 у Wayback Machine.]