Дубрівка (Ниськівський повіт)

село в Польщі

Дубрівка[2] (пол. Dąbrówka) — село в Польщі, у гміні Улянув Ніжанського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 764 особи (2011[1]).

Село
Дубрівка
пол. Dąbrówka
Колишня церква, нині римо-католицький костел

Координати 50°30′ пн. ш. 22°19′ сх. д. / 50.500° пн. ш. 22.317° сх. д. / 50.500; 22.317Координати: 50°30′ пн. ш. 22°19′ сх. д. / 50.500° пн. ш. 22.317° сх. д. / 50.500; 22.317

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ніжанський повіт
Гміна Улянув
Населення 764 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 15
Поштовий індекс 37-410
Автомобільний код RNI
SIMC 0809090
GeoNames 773541
OSM 2531883 ·R (Ґміна Улянув)
Дубрівка. Карта розташування: Польща
Дубрівка
Дубрівка
Дубрівка (Польща)
Дубрівка. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Дубрівка
Дубрівка
Дубрівка (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Історія ред.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. село знаходилось у Нисківському повіті Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини, у селі було 111 будинків і 657 мешканців «мішаної національності — польської й руської»[3]. На той час унаслідок насильної асиміляції українці західного Надсяння опинилися в меншості.

На 01.01.1939 в селі проживало 810 мешканців (240 українців-грекокатоликів і 570 поляків)[4]. Село входило до ґміни Улянув II Нисківського повіту Львівського воєводства Польщі.

Церква ред.

Дерев'яна церква св. Онуфрія збудована в 1764 р., була парохіяльною церквою Каньчузького (з 1920 р. — Лежайського) деканату Перемишльської єпархії. В ерекційній грамоті записано: «Для примноження слави Божої, Станіслав Август король Польщі 1769 р. 31 липня, для руського народу створив церкву св. Онуфрія, і надав фонд зі свого скарбу для удержання пароха».

В 1831 р. в селі була греко-католицька парохія, яка належала до Каньчузького деканату Перемишльської єпархії, у селі був 151 парохіянин та 7 парохіян було в розташованому за 2 км на схід присілку Руда Таневська, у парохії було 1019 вірян[5], парохія охоплювала також місто Улянів та села Руда Таневська, Борки, Курина Мала, Курина Велика, Ґольці, Ярочин, Жджари, Шиперки, Волошини, Вілька Таневська, Заріче, Дубровиця, Розвадів. У 1835 р. додалися місто Рудник і села Пишниця і Мостське Соколя, у 1836 р. — місто Нисько і села Смутки, Налепи, Мостки, Депутати, Заволоки, Гута Деренгівська, Глинянка, Білини і Вілька Білинська. В 1873 р. до парохії включене село Вимислів, у 1880 р. — Майдан Бірчанський, у 1892 р. — Домостава, в 1895 р. — Білинець, у 1900 р. — Підбук (присілок Дубрівки), у 1908 р. — міста Тарноберег і Мілець, а в 1934 р. — Курина Середня, Лазори і Камінка.

Шематизм 1879 р. засвідчив незаконне відібрання 6 моргів найкращої землі з віновання церкви, а також перехід значної кількості парохіян на латинський обряд (тобто, до римо-католицького костелу).[6]

Після виселення українців у 1947 році церква перетворена на римо-католицький костел[2].

Кількість греко-католиків у селі: 1831—151, 1880—212, 1889—250, 1909—236, 1928—288, 1939—244.

У 1975—1998 роках село належало до Тарнобжезького воєводства.

Демографія ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 377 74 261 42
Жінки 387 78 223 86
Разом 764 152 484 128

Примітки ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дубрівка (Ниськівський повіт)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 303. (пол.)
  3. Dąbrówka z Rudą Tanewską // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 937. (пол.)
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 111.
  5. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 54. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
  6. Схиматісм всего клира католіков обряду греческо-руского Епархіи Перемиской на год от Рожд. Хр. 1879. — с. 182. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 4 січня 2018.
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела ред.