Домачеве
Домачеве (Домачево[2], біл. Дамачава) — селище міського типу в складі Берестейського району Берестейської області Білорусі. Знаходиться за 45 км на південь від Берестя.
| смт Домачеве | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| 51°45′ пн. ш. 23°36′ сх. д. / 51.750° пн. ш. 23.600° сх. д.Координати: 51°45′ пн. ш. 23°36′ сх. д. / 51.750° пн. ш. 23.600° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Берестейська область | |||
| Район | Берестейський | |||
| Населення | 1305 (2009[1]) | |||
| Транслітерація назви | Damačava | |||
| Поштовий індекс | 225021 | |||
| Відстань | ||||
| До обласного центру | ||||
| - фізична | 45 км | |||
  Домачеве | ||||
  Домачеве Домачеве (Берестейська область) | ||||
 | ||||
 Домачеве у Вікісховищі | ||||
ІнфраструктураРедагувати
За 400 м від Домачевого проходить білорусько-польський кордон, де розташований прикордонний перехід білорусько-польського кордону «Домачеве-Словатиче». Після запланованої на 2008 рік реконструкції митної інфраструктури, пропускна здатність переходу підвищиться до 2250 одиниць автотранспорту — 2000 легкових, 200 вантажних і 50 автобусів на добу.[3] Контрольно-пропускний пункт діє цілодобово.
ІсторіяРедагувати
Відоме з 18 століття.
З 19 століття — містечко Берестейського повіту.
Станом на 1886 рік населення містечка, центра Домачівської волості, становило 683 особи, існувала православна церква, єврейський молитовний будинок, католицька каплиця, школа, лавка, постоялий двір, 2 ярмарки[4]
1900 року з 699 мешканців — 674 євреї.
В грудні 1917 року в Домачеві перебували вояки Першої Української дивізії Синьожупанників Армії УНР. У 1918 містечко входило до складу Української Народної Республіки.
З 1921 — у складі Польщі, з 1939 у БРСР, з 1940 — селище міського типу, центр Домачевського району.
Під час Другої світової війни в Домачевому та районі окупанти знищили близько 2,7 тис. осіб у гетто, а також всіх вихованців місцевого дитячого будинку разом з вихователькою Павлиною Грохольською родом з Полтавщини. Зараз у селі існуют два пам'ятники — один біля дороги, що веде у Домачеве, другий (стела з іменами розстріляних) — безпосередньо на місці розстрілу[5].
З 1956 — у Берестейському районі.
Сучасний станРедагувати
Діє Домачевська міська лікарня.
Братська могила радянських воїнів, Церква Святого апостола Луки побудована в 1905 році.
Підприємства харчової і місцевої промисловості.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Домачеве |
НаселенняРедагувати
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення смт становила 1305 осіб[1].
НаціональністьРедагувати
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[6]:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 1067 | 81,76 % |
| росіяни | 133 | 10,19 % |
| українці | 87 | 6,67 % |
| поляки | 7 | 0,54 % |
| національність не вказана | 3 | 0,23 % |
| азербайджанці | 2 | 0,15 % |
| дві та більше національності | 2 | 0,15 % |
| литовці | 1 | 0,08 % |
| латиші | 1 | 0,08 % |
| греки | 1 | 0,08 % |
| лакці | 1 | 0,08 % |
| Разом | 1305 | 100 % |
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Belarus. pop-stat.mashke.org. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
- ↑ Хміль І. Українське Полісся. Етнографічні нариси. — Чікаго : Видавництво Товариств колишніх вояків УПА в ЗСА і Канаді, 1976. — С. 217.
- ↑ http://autoline.com.ua/news_transport.php?Code[недоступне посилання з липня 2019] = 060206141728
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- ↑ http://www.domachevo.com/historu-rasstrel-detey1942.htm
- ↑ Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
ПосиланняРедагувати
- Фото на Radzima.org
- Перший сайт Домачева
- Domachëvo, Belarus
- Shtetl Finder (1980), p. 20: «Domatcheva, Domatchov».
- Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego (1880-1902), II, p. 111: "Domaczewo". // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 111. (пол.)