Дольницький Олег Володимирович

український науковець, ортопед-травматолог, мікрохірург

Дольницький Олег Володимирович
Дольницький Олег Володимирович.jpg
Народився 5 червня 1926(1926-06-05)
м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, Україна (тоді - Польща)
Помер 15 лютого 2013(2013-02-15) (86 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Національність українець
Діяльність хірург
Alma mater Буковинський державний медичний університет
Галузь хірургія
Заклад Київський медичний інститут
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Науковий керівник Захаржевський Валер'ян Петрович
Аспіранти, докторанти Данилов Олександр Андрійович
Батько Володимир Кирилович
Мати Кароліна Дольницька (Свістель)
У шлюбі з Тетяна Антонівна Дольницька (Гронтковська) (1937-1988)
Діти Юрій (1958), Андрій (1963)
Нагороди
Автограф Роспись Дольницкий Олег Владимирович.png

Оле́г Володи́мирович Дольни́цький (5 червня 1926, Бучач — 15 лютого 2013, Київ) — український науковець, ортопед-травматолог, мікрохірург. Педагог, засновник київської школи дитячих мікрохірургів. Доктор медичних наук (1968), професор (1977). Державна премія України в галузі науки і техніки (1996).

ЖиттєписРедагувати

Народився 5 червня 1926 в м. Бучачі нині Тернопільська область, Україна (тоді Бучацький повіт ЗУНР, окупованої Польщею) в родині сільських учителів, дитинство пройшло в с. Зозулинці, Заліщицький район, Тернопільська область.

З 19 травня 1944 — в лавах Червоної Армії, служив у Пензенській області, Росія, демобілізований в грудні 1946.

Влітку 1947 року вступив до Чернівецького державного медичного інституту.

У 1950 році виконав першу наукову працю «Порівняльна оцінка сучасних способів обробки рук хірурга до операції», робота посіла 2 місце на конференції студентів Західної України.

У 1952 році закінчив медінститут і за розподілом направлений в 3-х річну клінічну ординатуру в Київський НДІ ортопедії і травматології [Архівовано 4 квітня 2013 у Wayback Machine.]. Влітку 1955 року зарахований до штату Київського НДІ ортопедії і травматології. [Архівовано 4 квітня 2013 у Wayback Machine.]

24 січня 1957 одружився з Тетяною Антонівною Гронтковською, дочкою Антона Діонісієвича Гронтковського.

З 1958 року працював асистентом кафедри дитячої хірургії та ортопедії Київського медичного інституту ім. О. О. Богомольця (завідувач кафедри професор Андрій Романович Шуринок).

Грудень 1959 — захист кандидатської дисертації «Закриті переломи трубчастих кісток кисті» (науковий керівник заступник директора інституту доцент Валер'ян Петрович Захаржевський, офіційні опоненти професор О. Г. Єлецький [Архівовано 27 липня 2013 у Wayback Machine.] і доцент М. В. Новіков).

У 1965 році присвоєно звання доцента. У цьому ж році організував і очолив відділення дитячої ортопедії-травматології при 14 Дитячої спеціалізованої лікарні Києва — «Охматдит».

У 1967 році захистив докторську дисертацію «Післяопікові деформації у дітей та їх хірургічне лікування». Наукові консультанти: професор А. Р. Шуринок (дитячий хірург), Микола Зайко (патофізіолог) і М. М. Петрунь [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (біохімік). Офіційні опоненти: І. М. Іщенко, член-кор. АН України, зав. кафедрою факультетської хірургії КМІ, заслужений діяч науки, генерал-майор медичної служби; С.Я.Долецький[ru], член-кор. АМН СРСР, зав. кафедрою дитячої хірургії Центрального інституту удосконалення лікарів (м. Москва) і А. Х. Озеров [Архівовано 27 липня 2013 у Wayback Machine.], зав. кафедрою ортопедії і травматології Київського медичного інституту. Захист проходив під головуванням професора Василя Братуся.

Заступник голови Міжвідомчої комісії з профілактики дитячого травматизму при Київському міськвиконкомі, член правління Республіканського товариства ортопедів-травматологів України, головний дитячий ортопед-травматолог міста Києва (1964—1971). Виступав із доповідями на 2-му Всесоюзному з'їзді ортопедів-травматологів (1969), на 5 і 6 з'їздах ортопедів-травматологів України (1966, 1971).

11 березня 1976 року вчена рада Київського медичного інституту обрала на посаду професора кафедри хірургії та ортопедії дитячого віку (до 2012).

У 1976—1978 рр. — заступник декана педіатричного факультету Київського медичного інституту.

Помер у Києві. Похований на Лісовому кладовищі в Києві.

Наукова і педагогічна діяльністьРедагувати

16 вересня 1977 року в Києві виконана перша в Україні, а також у світі мікрохірургічна операція на пошкодженому при пологах плечовому сплетенні у 9-місячного немовляти (на той момент таких пацієнтів лікували лише консервативно, а проблема вважалася неврологічною). Цитата: Kauko A. Solonen et al. (Finland). In: Surgery of the brachial plexus. Acta Orthop Scand 55, 436—440, 1984.

1983 рік — на 9-му з'їзді ортопедів-травматологів України вперше в країнах СРСР зачитано доповідь на тему «Проблеми родового паралічу руки у дітей».

1985 рік — з ініціативи та під керівництвом Дольницького О. В. вперше в країнах СРСР відкрито відділення дитячої мікрохірургії (на базі «Охматдит»).

1987 рік — відділення реорганізовано в Центр дитячої мікрохірургії України [Архівовано 14 серпня 2013 у Wayback Machine.] (наказ МОЗ України № 10 від 07.01.1987).

Основні напрями наукових розробок О. В. Дольницького: Мікрохірургія дитячого віку, реконструктивна хірургія вроджених вад розвитку грудної клітини у дітей, хірургія кисті у дітей, пластична і реконструктивна хірургія опорно-рухової системи при травмах та їх наслідки.

ДоробокРедагувати

Автор 135 наукових робіт, 6 монографій, 8 винаходів. Опублікував книги:

  • «Послеожоговые деформации у детей и их хирургическое лечение»(рос.) О. В. Дольницкий. — К. : 1971. — 139 с. — (Б-ка практ. врача)
  • «Травматические деформации кисти у детей»(рос.) О. В. Дольницкий, Н. Ф. Дрюк. — К. : 1977. — 135 с. (Б-ка практ. врача)
  • «Врожденные деформации грудной клетки у детей»(рос.) О. В. Дольницкий, Л. Н. Дирдовская. — К. : 1978. — 117 с. — (Б-ка практ. врача)
  • «Атлас хирургической патологии у детей»(рос.) Н. Б. Ситковский, М. М. Басс, О. В. Дольницкий. — К. : Здоров'я, 1981. — 87 с.: ил. УДК 617:617-053.2(084.4)
  • «Лечение родового паралича верхних конечностей»(рос.) О. В. Дольницкий. — К. : 1985. — 127 с.
  • «Атлас микрохирургических операций на периферических нервах»(рос.) О. В.ДОЛЬНИЦКИЙ, Ю. О.ДОЛЬНИЦКИЙ. — К. : Вища школа, 1991. — 182 с.: ил. — Библиогр.: с. 181—182. — 1600 экз. — ISBN 5-11-001296-2
  • «Детская травматология». О. В. Дольницький і співавт., К. : Книга Плюс, 2006. 726 с. ISBN: 966-7619-66-4
  • «А. Р. Шурінок — видатний дитячий хірург»(рос.) О. В. Дольницький, К. : Книга Плюс, 2007
  • «Природжені вади розвитку» (2009)
  • «Історія кафедри дитячої хірургії» (2008).

ВідзнакиРедагувати

Педагогічна діяльністьРедагувати

Науковий консультант 2-х докторських та керівник 8-и кандидатських дисертацій.

ДжерелаРедагувати