Долліс-гілл (англ. Dollis Hill) — станція лінії Джубилі Лондонського метро, у Долліс-гілл, Лондон. Розташована у 3-й тарифній зоні, між станціями Нісден та Віллесден-Грін. Потяги лінії Метрополітен прямують через станцію без зупинки. Пасажирообіг на 2017 рік — 4.26 млн.[2]

Долліс-гілл
Транспортна мережа Лондонський метрополітен
Зображення
Названо на честь Dollis Hilld
Країна  Велика Британія
Адміністративна одиниця Брент
Історичне графство Мідлсекс
Дата офіційного відкриття 1879
Сусідня станція Віллесден-Ґрін[1] і Нісден[1]
Обслуговується маршрутом Лінія Джубилі
Залізнична лінія Лінія Джубилі
Тарифна зона London fare zone 3d
Стан використання використовується[d]
Мапа
CMNS: Долліс-гілл у Вікісховищі

Координати: 51°33′06″ пн. ш. 0°14′18″ зх. д. / 51.55194400002777400° пн. ш. 0.238611000028° зх. д. / 51.55194400002777400; -0.238611000028

Вхід до станції Долліс-гілл
Платформа метростанції Долліс-гілл

Історія ред.

  • 1 жовтня 1909: відкриття станції у складі Metropolitan Railway (сьогоденна лінія Метрополітен), як Долліс-гілл
  • 1931: станцію перейменовано на Долліс-гілл-енд-Гладстон-парк
  • 1933: станцію перейменовано на Долліс-гілл
  • 20 листопада 1939: відкриття трафіку лінії Бейкерлоо[3].
  • 7 грудня 1940: лінія Метрополітен переходить на наскрізний трафік[3]
  • 1 травня 1979: закриття трафіку Бейкерлоо, відкриття Джубилі.

Пересадки ред.

  • на автобуси оператора London Buses маршрутів: 6, 52, 98, 226, 260, 266, 297, 302, 460 та нічний маршрут N98[4]

Послуги ред.

Попередня станція Лінія Наступна станція
Нісден  Лондонське метро
Лінія Джубилі
Віллесден-Грін

Примітки ред.

  1. а б http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/
  2. COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF, 44 kB) за 21 лютого 2016.
  3. а б Rose, Douglas (December 2007) [1980]. The London Underground: A Diagrammatic History (вид. 8th). Harrow Weald: Capital Transport. ISBN 978-1-85414-315-0.
  4. Buses from Willesden and Dollis Hill (PDF). Transport for London. November 2014. Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.