Докси (Чеська Липа)
Докси (чеськ. Doksy, нім. Hirschberg або Bad Hirschberg) — місто у Чехії, в окрузі Чеська Липа Ліберецького краю.
|
Координати 50°33′53″ пн. ш. 14°39′20″ сх. д. / 50.564781686941° пн. ш. 14.65562316455° сх. д.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Це один з найвідоміших туристичних центрів у країні, розташований на березі Махового озера на дорозі I/38 між Младою Болеславом та Чеською Липою. До міста приєднані села Břehyně, Kruh, Obora, Старі Сплави, Zbyny, Žďár та ексклав Vojetín. Тут проживає близько 5 200 мешканців.
Історія
ред.Створення села
ред.Село було засноване після прибуття німецьких колоністів з наміром чеського короля Пржемисла Оттокара II захищати торгові шляхи (Мельницький та Житавський) та протистояти могутності роду Марквартіце[9][10].
Перша письмова згадка — у грамоті короля, написаній у Пісеку в 1264, коли він подарував німцям Хартвіґу та Конраду з Краварж землі біля струмка Докси. З цієї грамоти ведуть літочислення міста. Проте згідно з іншими джерелами, виділена земля стосувалась не Докс, а Старого Бездєза.
Оригінальна німецька назва села була Hirschberg, але нові чеські поселенці згодом перейменували поселення в Докси. Чеська та німецька назви використовувались паралельно до 1945.
Інша згадка про Докси міститься у грамоті Вацлава II від 1293[11]. Вона вважається першим достовірним письмовим документом з історії міста[12].
Подальший розвиток
ред.Імператор Карл IV сприяв розвитку міста. Він надав Доксам привілеї (право чинити суд, влаштовувати щотижневі ярмарки, варити пиво). В 1366[13] або 1367[14] з його волі заклали Велике озеро площею 350 га, яке сьогодні називають Маховим озером.
Син Карла IV Сигізмунд Люксембурзький заставив маєток Яну з Міхаловіц, котрий за допомогою Берка з Дуби включив його в антигуситський анклав. У 1426 гусити пограбували маєток Бездєків, включно з Доксами. У 1445 маєток викупив Ян Сміржіцки зі Сміржіц, але після його страти в 1453 Докси було повернуто родині Міхаловіц. У цей період тут переважало чеське населення.
У XV—XVI століттях на цій території активно розвивалося рибництво. Було побудовано ще п’ять ставків. У 1531 дамбу на ставках прорвала велика повінь. Під час Тридцятилітньої війни регіон був розграбований військами, а згодом заселений німцями.
Після 1553 Докси придбав Ян з Вартенберка і збудував тут садибу, замок та пивоварню[14]. У 1620, через тиждень після Битви на Білій горі, місто було пограбоване армією герцога Максиміліана Баварського. Згодом містом володіла сім’я Батлерів[15].
У 1680 місто та прилеглу садибу Батлери продали графу Арношту Йозефу з Вальдштейна. Сім'я Вальдштейнів володіла Доксами до 1945[16].
Наприкінці XVIII століття місто згоріло, а статус міста було втрачено.
Після 1800 у Чехії розвивається текстильна промисловість. Також син банкіра з Бржежа та власник лісопилки Франтішек Вюнше побудував у Доксах картонну фабрику на пагорбі і будинки для робітників у долині, так звану Малу страну. Завдяки цій фабриці кількість постійних мешканців зросла до 2000. Вюнше часто вступав у бурхливі суперечки з графом Вальдштейном, бо платив своїм працівникам краще. "Картонка" остаточно була закрита в 1839. Вальдштейн викупив землю і 500 жителів виїхали з Докс[17].
Наприкінці ХІХ століття у місті процвітає туризм[18].
У 1867 залізнична лінія з'єднала місто з околицями. Під час так званої Першої республіки Докси називали Північночеською лазнею або Північночеською Рів'єрою. У 1928 на березі Махового озера був створений пляж[16] .
У період між 1938 і 1945 роками німецькомовні Докси належали до Третього рейху в межах Судетської області. Після Другої світової війни відбувся майже повний обмін населенням та місцевими назвами[19].
Адміністративні реформи
ред.У 1848 Докси були маєтком, що належав графу Крістіану з Вальдштейна та Вартенберка. На той час 27 муніципалітетів належали до маєтку Докси і входили до краю Млада-Болеслав.
Після скасування кріпацтва та в результаті революції в Австрійській імперії (1848—1849) відбулися радикальні зміни державного управління. Шляхетські маєтки були ліквідовані, впродовж 1850 створені нові повіти, політичні та судові округи. Після реформи був утворений Чеськолипський край з 10 політичними округами. Докси і Старе Сплави були включені до політичного округу Дуба.
Під час чергової державної реформи у 1855 Докси знову увійшли до складу краю Млада-Болеслав. Згідно з реформою 1 січня 1949 було створено округ Докси, який належав до Ліберецького краю. У 1960 Докси увійшли до округу Чеська Липа, де знаходяться і сьогодні[20][21]/
Пам'ятки архітектури
ред.- Костел Св. Варфоломія та Внебовзяття Діви Марії — побудований на місці давнішого дерев’яного костелу у 1638, перебудований у стилі бароко[22]. Із замкової каплиці в Бездєзі сюди була перенесена копія ікони Діви Марії Монсерратської, однієї з трьох, що існують у Європі.
- Ратуша 1855, побудована на місці попередньої, яка згоріла у 1842. Годинник на вежі поставила майстерня годинникаря Карела Яноти з Подебрадів.
- Барокова скульптура 1685 зі статуєю Діви Марії та чотирьох святих — Іван Хрестителя, Яна Непомуцького, Флоріана та Антонія Падуанського[23].
- Замок Доксів епохи Відродження з другої половини XVI століття знаходиться біля площі в англійському парку.
- Музей чеського письменника Карела Гінека Маха — розташований у найстарішій дерев'яній будівлі міста, так званій Лікарні, що була заснована в 1669 і досі збережена у своєму первісному вигляді. Експозиція присвячена письменнику, риболовлі та ставковому господарству
- Кінотеатр Май — архітектурна пам'ятка за проектом Карела Губачека
- Пам'ятник Карелу Гінеку Масі — відкритий перед початковою школою 29 травня 1960.
- На місцевому кладовищі знаходиться могила видатного чеського скрипаля і диригента Антоніна Бенневіца, національна пам'ятка культури.
Галерея
ред.-
Костел св. Варфоломія -
Музей К.Г.Махи -
Залізнична станція, переможець конкурсу на найкращий вокзал 2017 -
Кінотеатр у Доксах
Міста-побратими
ред.
Охорона природи
ред.У кадастрах міста є кілька заповідних об’єктів:
- Національний природний заповідник Бржегинє — Пекопала
- Національна природна пам'ятка Болото
- Єстребскє слатіни (Jestřebské slatiny), національна пам’ятка природи, розташована у сусідньому селі Єстреби.
- Заповідна ландшафтна зона Кокоржінско (Kokořínsko).
Примітки
ред.- ↑ https://www.gleif.org/lei-files/20170831/GLEIF/20170831-GLEIF-concatenated-file.zip
- ↑ Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ а б в Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ а б в г д е ж Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Deník — Vltava Labe Media, 2022.
- ↑ Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
- ↑ Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
- ↑ Liberecký kraj. freytag&berndt. с. 35. ISBN 80-7316-032-3.
- ↑ Českolipsko a Máchův kraj. Česká turistika s.r.o. с. 24. ISBN 80-903410-9-8.
- ↑ Doksy a Máchův kraj. Kava-Pech. с. 12. ISBN 80-85853-604.
- ↑ Doksy a okolí. Mgr Petr Prášil. с. 19. ISBN 978-80-86914-81-7.
- ↑ Doksy, str. 16
- ↑ а б Dulík – Doksy a okolí, str. 19
- ↑ Hrady a zámky Libereckého kraje. Krajské nakladatelství Liberec. с. 82.
- ↑ а б Liberecký kraj – Českolipsko, str. 35
- ↑ Sborník učitelských prací. Univerzita Karlova. с. 19. ISBN 80-7308-074-5.
- ↑ Českolipsko, str. 26
- ↑ Výnos ministra vnitra č. 1522/1946 Ú.l., o stanovení nových úředních názvů míst.
- ↑ Doksy a okolí. Mgr Petr Prášil. с. 4. ISBN 978-80-86914-81-7.
- ↑ Správní vývoj Českolipska. Státní okresní archiv. с. 48. ISBN 80-238-3843-1.
- ↑ Hana Fabingerová: Krajem Karla Hynka Máchy
- ↑ Doksy a okolí. Mgr Petr Prášil. с. 36. ISBN 978-80-86914-81-7.
Література
ред.- Lázně, místa léčební a sídla letní, Praha 1904
- F. Hantschel: Führer durch die Sommerfrische Hirschberg und deren Umgebung, B. Leipa
- B. Kinský: Bezděz – Doksy a Máchovo jezero s okolím, Česká Lípa 1931
- R. Mauserová, V. Richtrmoc: Doksy a Máchův kraj, Dobřichovice 2003
- M. Klement: Tu je naše Lido, Dějiny a současnost 10/2007
Посилання
ред.- Статистичні дані на вебсайті CZSO [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Міська сторінка у Facebook [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Збірник законів про Jestřebské slatíny [Архівовано 6 червня 2020 у Wayback Machine.]