Догравальник
Догравальник (жін. догравальниця; аналог: нападний гравець другого темпу; вінг-Спайкер від англ. vinh-Spayke) — ігрове амплуа у волейболі[1].
ПризначенняРедагувати
Догравальник — універсальний гравець у волейбольній команді, який бере участь у прийманні м'ячів, в атаці та у захисті. Основна відмінність догравальника від діагонального гравця в тому, що він бере участь у прийманні м'яча. Зазвичай, напрямки ударів від атаки направлені із 2-ї та 4-ї зон із країв сітки. Нерідко підключається для комбінації несподіваної атаки (атака з 6-ї зони пасом від гравця, що забезпечує зв'язок, трохи назад) і атаки з задньої лінії. Важлива функція такого волейбольного амплуа — догравання «складних» м'ячів після невдалого приймання, або після невдалої атаки і/або переведення м'яча із захисту. Завдання догравальника, по можливості, максимально ускладнити приймання м'яча суперником і дати ще один шанс своїй команді для більш ефективної атаки[2].
Якщо для діагонального гравця прийнятним показником вважається відсоток успішних атак понад 55 %, то для догравальника вважається цілком нормальним мати показник нижче 50 %, так як йому, як правило, дістаються складніші, не достатньо доведені м'ячі для завершення повноцінної атаки[3].
ПриміткиРедагувати
- ↑ Доигровщик (Нападающий второго темпа). Volleyschools.ru. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
- ↑ FIVB technical booklet, 2002 Men’s Game, Technique and Tactics : [арх. 25 листопада 2018] : [] // FIVB.
- ↑ Доигровщик в волейболе. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
ПосиланняРедагувати
- Офіціний сайт [Архівовано 22 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Абетка волейболу (частина 1) [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Абетка волейболу (частина 2) [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Абетка волейболу (частина 3) [Архівовано 21 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Абетка волейболу (частина 4) [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Абетка волейболу (частина 5) [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Абетка волейболу (частина 6) [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Абетка волейболу (частина 7) [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Абетка волейболу (частина 9) [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Абетка волейболу (частина 10) [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Абетка волейболу (частина 11) (рос.)
ЛітератураРедагувати
- Штейнбахк В. Л. Велика олімпійська енциклопедія. — К. : «Олимпия Пресс», 2006. — Т. 1-й том (А—Н). — 784 с.