Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон — двосторонній міжнародний договір, що визначив лінію кордону України та Росії на суходолі.

Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон
рос. Договор между Российской Федерацией и Украиной о российско-украинской государственной границе
Тип договір і міжнародний договір
Підписано 28 січня 2003
Місце Київ
Чинність 23 квітня 2004
Підписанти Кучма Леонід Данилович і Путін Володимир Володимирович[1]
Сторони
Зберігається UN, I-54132
Мови

Положення ред.

Під «українсько-російським державним кордоном» угода розуміє лінію та вертикальну поверхню, яка проходить по цій лінії, що розділяють державні території (сушу, води, надра і повітряний простір) Договірних Сторін від точки стику державних кордонів України, Російської Федерації та Республіки Білорусь до точки, розташованої на березі Таганрозької затоки.

Кордон проходить так, як це зазначено в Описі проходження державного кордону між Україною та Російською Федерацією. Опис і карти державного кордону, які додаються до Договору, становлять його невід'ємну частину[2][3][4].

Вважається, що точкою стику кордонів України, Росії та Білорусі є «Курган Дружби», або «Курган Три Сестри» — трифінія у селі Сеньківка Чернігівського району Чернігівської області, повністю на території України. За офіційною класифікацією ООН, ця точка потрійного стику має найменування «080 byruua» (в алфавітному порядку: by — Білорусь, ru — Росія, ua — Україна). Однак, на рівні тристороннього міжнародного договору вона не закріплена[5].

Підписання і ратифікація ред.

28 січня 2003 року під час візиту президента РФ Володимира Путіна до Києва був підписаний Договір про державний кордон між двома країнами, що зафіксував його сухопутну частину[2].

Україна ратифікувала угоду 20 квітня 2004 року, Російська Федерація — 22 квітня[6][5].

У період від підписання до ратифікації Договору відбувся конфлікт щодо острова Тузла, спричинений спорудженням Росією дамби в Керченській протоці від Таманського півострова до острова Тузла. На думку аналітиків, метою конфлікту було вчинення тиску на Україну стосовно делімітації кордону в Керченській протоці та Азовському морі.

Договір набрав чинності з дати обміну ратифікаційними грамотами, тобто з 23 квітня 2004 року.

Виконання і порушення Договору ред.

Синхронною ратифікацією Договору про українсько-російський державний кордон та Договору про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 24.12.2003 р. було завершено правове оформлення лінії кордону на суходолі. 29.07.2010 р. набула чинності Угода про демаркацію українсько-російського державного кордону[7], що створило правові підстави для започаткування процесу позначення українсько-російського державного кордону на місцевості[8].

Проблема демаркації сухопутної частини українсько-російського кордону роками залишалася «замороженим» питанням у двосторонніх відносинах. Протягом багатьох років РФ всіляко гальмувала цей процес[9].

Оскільки через протидію Російської Федерації жодних заходів щодо демаркації кордону здійснено не було, Українська сторона ухвалила рішення в односторонньому порядку здійснити заходи щодо позначення кордону на місцевості. Безпосередньо демаркація кордону здійснюється на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. «Про позначення українсько-російського державного кордону на місцевості»[10].

Розпочавши збройну агресію проти України у 2014 році, Росія порушила фундаментальні норми та принципи міжнародного права, низку двосторонніх та багатосторонніх договорів та угод, зокрема і Договір про українсько-російський державний кордон[11].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. http://www.kremlin.ru/supplement/1653
  2. а б Подробиці того, як поділили кордон Кучма і Путін, не розголошуються. УП. 23 червня 2003. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 28.01.2021.
  3. Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  4. Treaty between Ukraine and the Russian Federation on the Ukrainian-Russian State border treaties.un.org
  5. а б Мякота О. В. Загальний огляд міжнародно-правового регулювання державного кордону між Україною та Російською Федерацією [Архівовано 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Юридичний електронний науковий журнал. — 2015. — № 4. — С. 297—300.
  6. Про ратифікацію Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон: Закон України від 20.04.2004 № 1681-IV. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.
  7. Угода між Україною і Російською Федерацією про демаркацію українсько-російського державного кордону. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.
  8. Стан та перспективи співробітництва України та Росії. — К. НІСД, 2011. — 43 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.
  9. Горбулін В.П. Тези до другої річниці російської агресії проти України. Український кризовий медіа-центр. 18.02.2016. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 28.01.2021.
  10. Про позначення українсько-російського державного кордону на місцевості: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 443-р. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.
  11. 10 фактів про збройну агресію Росії проти України. Міністерство закордонних справ України. 9 грудня 2019. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 28.01.2021.

Посилання ред.