Відкрити головне меню
Довгоносик комірний
Sitophilus.granarius.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина: Довгоносикоподібні (Curculionoidae)
Родина: Трубконосики (Dryophthoridae)
Підродина: Calandrinae
Рід: Sitophilus
Вид: Довгоносик комірний
Біноміальна назва
Sitophilus granarius
(Linnaeus, 1758)
Синоніми
Calandra granaria
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Sitophilus granarius
EOL logo.svg EOL: 602725
ITIS logo.svg ITIS: 188076
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7046

Комірний довгоносик (Sitophilus granarius) — жук з родини трубконосиків, комаха-шкідник. Завдає великої шкоди запасам зерна.

Забарвлення темно-коричневе, довжина тіла 3-4 міліметри, крила недорозвинені, тому літати він не може. Розповсюджений всюди. Завозиться в різні місця разом з зерном. Яйця жовтуваті, розмірами 0,6-0,7 міліметра. Личинки безногі, довжиною до 3 міліметрів, з коричневою головою. Лялечки жовтуваті, довжиною 2,7 міліметри.

Розвиток їх від яйця до дорослої особини відбувається всередині зернини. Оптимальними для життєдіяльності комірного довгоносика є температура 21 — 25 °С і вологість зерна 15 — 16 %. З моменту відкладання яєць до появи жука минає 16 днів.

Зниження температури до 12°С стримує розвиток шкідника. При температурі, нижчій за 13 °С та вищій за 35 °С, жуки не відкладають яєць. У зерні вологістю 10 — 11 % довгоносики не розвиваються. Гине комірний довгоносик під дією прямих сонячних променів, не терпить запаху скипидару, нафталіну, часнику, конопель, а також повітряних протягів. Жуки охоче живуть у теплих ділянках зернового насипу. Під водою вони залишаються живими протягом 10 — 12 діб, без їжі можуть існувати досить довго.

Жуки і личинки пошкоджують пшеницю, жито, ячмінь, рис, меншою мірою — овес, кукурудзу в качанах, макарони. Не пошкоджує зерно проса, насіння олійних та деяких інших культур. Личинки виїдають в зерні весь ендосперм, залишаючи тільки оболонку.

В українській мові також зустрічаються назви вовчок[1] та рідше ґерґели́ця[2]

ПриміткиРедагувати

  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 246.
  2. Ґерґели́ця // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати