Відкрити головне меню

Довгалюк Петро Микитович

Петро́ Мики́тович Довгалю́к (* 23 листопада (6 грудня) 1904(19041206), село Гущинці, тепер Калинівського району Вінницької області — † 17 липня 1989, Київ) — український літературознавець. Кандидат філологічних наук (1959).

Біографічні відомостіРедагувати

1923 року закінчив Кам'янець-Подільську радянську партійну школу. У 1924—1925 роках навчався на робітфаці Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту. Працював завідувачем відділу листів газети «Червоний кордон» (Кам'янець-Подільський).

1932 року став членом ВКП(б).

1934 року закінчив Харківський університет. У 1949—1965 роках працював у Інституті літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР.

Літературознавча діяльністьРедагувати

Досліджував пожовтеву літературу на західноукраїнських землях, українську атеїстичну літературу.

Патор книжок:

  • «Українські письменники в боротьбі проти Ватикану» (1953),
  • «Безбожні охоронці бога» (1961),
  • «Апостоли священної облуди» (1963).

Упорядник (і автор передмов) видань творів

ЛітератураРедагувати

  • Бурбела В. А. Довгалюк Петро Микитович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К., 1990. — С. 80.
  • Мацько Віталій. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 25—26.
  • [Некролог] // Літературна Україна. — 1989. — 17 серпня. — С. 8.