Добрівля́ни (англ. Dobrivliany) — село Дрогобицького району Львівської області.

село Добрівляни
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Дрогобицький район
Рада/громада Добрівлянська
Код КОАТУУ 4621283001
Основні дані
Засноване 1860 рік
Населення 1267
Площа 15.044 км²
Густота населення 84.22 осіб/км²
Поштовий індекс 82134[1]
Телефонний код +380 3244
Географічні дані
Географічні координати 49°26′07″ пн. ш. 23°33′58″ сх. д. / 49.43528° пн. ш. 23.56611° сх. д. / 49.43528; 23.56611Координати: 49°26′07″ пн. ш. 23°33′58″ сх. д. / 49.43528° пн. ш. 23.56611° сх. д. / 49.43528; 23.56611
Водойми р. Бронці, р. Трудниця
Місцева влада
Адреса ради с. Добрівляни, тел: 493-445
Карта
Добрівляни. Карта розташування: Україна
Добрівляни
Добрівляни
Добрівляни. Карта розташування: Львівська область
Добрівляни
Добрівляни
Мапа

Виросло село неподалік від зруйнованого та спаленого татарами містечка Теренці, на полі, де «добре росли льони» — звідси й назва, яка з часом злилася в одне слово — Добрівляни.

Перша збережена письмова згадка про село належить до 1392 року. У 1705 році від чуми померло до половини мешканців Добрівлян. Тоді українців переселили в північну частину села, і вона дістала назву Руської, а привезених із польських земель мазурів-колоністів поселили в південній частині села, і її назвали Польською.

У 1872 році через село прокладено залізницю Стрий—Дрогобич—Самбір, споруджено залізничну станцію.

До 1914 року в Добрівлянах проживало 2 024 українці, 32 поляки, 42 євреї. У 1939 році проживало 2 200 українців, 40 поляків, 30 євреїв. Був панський фільварок (власник — Котуля), відділення пошти, телеграфу, поліції. У 1920-1930-х роках в селі активно діяла група КПЗУ, чисельністю до 60 осіб. Їй протистояла група національно свідомих селян, об'єднаних навколо читальні «Просвіти».

У Добрівлянах розташована деревяна церква Покрова Пресвятої Богородиці 1875[недоступне посилання з липень 2019]. У цьому селі вибухнула хімічна станція.

ПерсоналіїРедагувати

  • Берегуляк Іван — підхорунжий УСС.
  • Нижник Ігор Йосипович (1935—2013) — музикант, поет.
  • Сивохіп Іван Федорович (1907—1991) — український радянський партійний діяч, депутат Народних Зборів Західної України (1939), голова Самбірського міськвиконкому Львівської області. Депутат Дрогобицької обласної ради 2—3-го скликань.
  • Сіраковський Іван (1910—1981) — член КПЗУ, депутат Народних Зборів Західної України (1939).
  • Стеців Степан (1905—1964) — художник.
  • Берегуляк Остап (1912—1990) — художник.
  • Сорока Іван (1910—1944) — хоровий диригент.
  • Сорока Роман (1936—2009) — хоровий і оркестровий диригент.
  • Захарія Йосип Андрійович (нар. 1923) — кандидат технічних наук, професор Львівської політехніки.
  • Захарія (Западнюк) Катерина Андріївна (1926—2012) — доктор медичних наук, професор.
  • Захарія (Демидюк) Марія Григорівна (нар. 1918) — кандидат сільськогосподарських наук.
  • Костюк Йосип (1929—1991) — кандидат технічних наук.
  • Римар Олександр (нар. 1943) — кандидат технічних наук.
  • Бульо Віра (нар. 1943) — кандидат хіміко-біологічних наук.
  • Дуцяк Іван (1949—2006) — кандидат фізико-математичних наук.
  • Щербак (Стецик) Марія Степанівна (нар. 1965) — кандидат філологічних наук, доцент Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
  • Касим Галина (нар. 1972) — кандидат педагогічних наук.
  • Перхуць Ганна (нар.1942) — вишивальниця, заслужений майстер народної творчості України.
  • Нижник Віра Дмитрівна

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати