Відкрити головне меню

отець Антін (Антоній[1]) Добрянський (26 січня 1810, с. Бунів, нині Яворівського району — 22 червня 1877, Валява) — священик УГКЦ, педагог, краєзнавець, історик, освітній діяч. Посол Галицького сейму (1861—1866) та Райхстаґу Австрійської імперії (1848—1849, 1861—1866). Батько Івана Добрянського.

Антін Добрянський
Народився 1810
Яворівський район, Львівська область, Україна
Помер 22 червня 1877(1877-06-22)
Діяльність політик
Посада посол до Галицького сейму[d]
Пам'ятна дошка на церкві в с. Бунові

ЖиттєписРедагувати

Походив зі сім'ї пароха с. Бунів (сучасний Яворівський район).

Навчався у Львівській і Віденській семінаріях, висвячений 1834 року. 1835—1837 — парох села Малковичі біля Перемишля, 1837—1877 — села Валява. Викладав церковно-слов'янську мову в єпархіяльній школі в Перемишлі. З 1856 — почесний крилошанин, радник єпархіяльного суду і декан. Депутат Перемиської повітової ради (1867 рік).[1]

Учасник Собору руських учених (1848), член Галицько-руської матиці.

Видавець (також автор) букваря, кількох підручників, текстів теологічних проповідей, перемиських українських календарів багатьох історичних та краєзнавчих розвідок[2]. Автор статті «Короткі записки історичні про м. Самбір», опублікованій в «Зорі Галицкій» 1860 року[3]. Основна історична праця — «История епископов трех соединных епархий, перемышльской, самборской и сяноцкой от найдавнейших времен до 1794 г. по источникам сочиненная». Як зазначала газета «Діло» (1893, № 190): «язик „Истории“ — російщина. Шкода!»

Обраний до Галицького сейму 1861 року в окрузі Ярослав — Синява — Радимно.

Володів латиною, польською, німецькою, французькою.[4]

Дружина — Юліанна Желехівська.[5]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 130.
  2. Ісаєвич Я. Інтелігент всупереч обставинам. Спогад про Петра Миколайовича Марка
  3. Походження назви міста Самбора[недоступне посилання з червень 2019]
  4. Ks. Józefat Skruteń, OSBM. Dobrzański (Dobrianski) Antoni… — S. 266.
  5. Ks. Józefat Skruteń, OSBM. Dobrzański (Dobrianski) Antoni… — S. 265.

ДжерелаРедагувати