Відкрити головне меню

Роман Олександрович Доброхотов (нар.. 6 серпня 1983(19830806), Москва, СРСР) — російський громадський діяч, один із засновників і лідерів Партії 5 грудня", засновник і лідер руху «Ми», член федеральної політради руху «Солідарність»[1], член політради московського відділення «Солідарності», журналіст-розслідувач і викладач. З 2013 року — головний редактор інтернет-видання The Insider.

Доброхотов Роман Олександрович
Strategy31 2009-08-31-6 Dobrokhotov.jpg
Народився 6 серпня 1983(1983-08-06) (36 років)
Москва, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність політик, журналіст, громадський діяч
Alma mater Московський державний інститут міжнародних відносин і Вища школа економіки (Москва)
Заклад The Insiderd
Партія Солідарність[d], Q4309243? і Party December 5d

ЖиттеписРедагувати

Батько Романа Олександр Львович Доброхотов професор філософії Національного дослідницького університету Вища школа економіки

Роман Доброхотов після закінчення школи № 1525 (ліцей «Воробйови гори») з

2000 по 2006 роки навчався в Московському державному інституті міжнародних відносин на факультеті політології. У 2006 році він вступив до аспірантури Вищої школи економіки. У ЗМІ згадувалася тема кандидатської дисертації Доброхотова — «Довіра в світовій політиці». У січні 2010 року він повідомляв, що готує дисертацію до захисту[2].

Дотримується ліберально-демократичних поглядів, у 2005 році брав участь в молодіжному русі «Идущие без Путина», керував його московським відділенням.

У 2005 року Роман Доброхотов організував та очолив демократичний рух «Ми». Він також входить до федеральної політради руху «Солідарність» з моменту заснування руху в 2008 року, а також до політради московського відділення «Солідарності» з 2009 року.

У 2007—2008 роках неодноразово брав участь у «Марші незгодних».

З травня 2006 по березень 2009 років Роман Доброхотов писав статті для газети «Нові Вісті», працював заступником редактора відділу економіки[3]. Писав матеріали на теми економіки, міжнародної політики та культури. Під час російсько-грузинського війни написав звідти репортаж[4].

З 2006 по 2008 роки працював позаштатним співробітником радіостанції «Говорить Москва», де вів щотижневу передачу «Очна ставка». У 2009 році співпрацював із Радіо «Свобода»[5].

У липні 2009 року Роман Доброхотов оголосив про свій намір балотуватися на виборах до Московської міської думи[6] по одномандатному виборчому округу № 5. Висунення Романа було підтримано рухом «Солідарність». Мосміськвиборчком відмовив йому в реєстрації, через претензії до якості зібраних підписів[7].

У березні 2010 року підписав звернення російської опозиції «Путін повинен піти».С апреля 2010 работал редактором интернет-издания Slon.ru[8].

В січні 2013 року Роман стал автором проекту «Неделя каминг-аута»[9], що було присвячене проблемам ЛГБТ-товариства[10]. 25 лютого 2013 року Роман разом з частиною редакції інтернет-порталу Slon.ru був звільнений[11], після цього він став одним з авторів статей на colta.ru.

Далі працювати з ним було неможливо. Він не бачить себе журналістом, скоріше більше політиком. Андрій Горянов, головний редактор Slon.ru[12]

26 травня 2011 року у відповідь на «Звернення до керівництва країни з проханням про зміну культурної політики Росії»[13][14] організував[15] у своєму блозі збір підписів під Відкритим листом діячам культури"[16].

7 червня 2011 року відбулися політичні дебати між рухами «Наші» і «Солідарність» у клубі ArteFAQ в Москві. Від «Наших» виступали Марія Кисліцина і Гліб Крайник, від «Солідарності» — Роман Доброхотов, Костянтин Янкаускас і Анастасія Рибаченко[17]. У червні 2011 року брав участь у форумі «Антиселігер»[18]. У 2012 році охоче прийняв пропозицію взяти участь в роботі форуму «Селігер» і прочитав там лекцію про корупцію в Кремлі[19], в якій розповів про бізнесмена Юрія Ковальчука, його сина Бориса Ковальчука, Геннадія Тимченка і про самого «Михайла Івановича»[20].

Роман став одним із засновників Партії 5 грудня" влітку 2012 року[21]. Висувався разом з Сергієм Давидісом, Ганною Каретніковою, Петром Царьковим, Марією Бароновоїю і ще вісьмома кандидатами від «Партії 5 грудня»[22] на виборах до Координаційної ради опозиції[23], які пройшли в жовтні 2012 року.

У вересні 2014 року Роман Олександрович збирався балотуватися від своєї партії у депутати Московської міської думи по району Ясенєво.[24]

З січня 2010 року Роман Доброхотов викладає політологію[3] і світову економіку[23] в Державному академічному університеті гуманітарних наук (ДАУГН). Як журналіст розміщує статті в різних інтернет-ЗМІ.

Інцидент з президентом МедведєвимРедагувати

12 грудня 2008 року Роман Доброхотов привернув до себе увагу засобів масової інформації, перервавши промову президента Росії Дмитра Медведєва під час його виступу в Кремлі з нагоди 15-ї річниці прийняття Конституції РФ.

Роман Доброхотов викрикнув з місця: «Ганьба поправкам!». (Йдеться про поправки до Конституції, запропонованих Дмитром Медведєвим, про продовження терміну повноважень президента до шести років, а депутатів Думи до п'яти років. Поправки вступили в силу в грудні 2008 року)[25]. Після слів Медведєва про те, що права людини «визначають сенс і зміст державної діяльності», Роман Доброхотов викрикнув:

Що ви його слухаєте?! Він порушив усі права і свободи людини і громадянина!... Конституція порушена, в країні цензура, виборів немає, а він про Конституцію говорить...

Під час останньої фрази співробітники Федеральної служби охорони вже виводили Романа Доброхотова із залу, один із співробітників намагався затиснути йому рот[26]. Президент Медведєв сказав: «насправді, не треба нікуди забирати, нехай залишається, слухає. Відверто кажучи, Конституція для того і приймалася, щоб у кожного було право на висловлення власної позиції. Це теж позиція, її можна поважати». Однак слова президента були проігноровані охоронцями і Роман Доброхотов був доставлений у відділення міліції.

Інцидент був вирізаний з трансляції виступу Медведєва на федеральних телеканалах[27], але був показаний в ефірі петербурзького «П'ятого каналу»[28]. Згодом Роман Доброхотов стверджував, що не готував провокацій, а його виступ було «спонтанним емоційним сплеском»[29].

Того ж дня Роман Доброхотов повідомив у своєму блозі, що звільнений з роботи на радіо «Говорить Москва»[30]. Повернувшись додому, Роман Доброхотов отримав повідомлення, що він звільнений у зв'язку із скороченням штатів, нібито радіостанція звільняє всіх позаштатників. Хоча, за твердженням Доброхотова, до цього ніхто про можливе звільнення його ніхто не попереджав[31].

Участь в акціях опозиціїРедагувати

31 січня 2010 року Роман Доброхотов був затриманий (загалом було затримано більше ста чоловік) на мітингу на захист 31-ї статті Конституції, яка гарантує свободу зібрань[32]. 28 вересня 2010 року був затриманий (крім нього було затримано ще троє) на мітингу проти колишнього мера міста Москви Юрія Лужкова[33] біля пам'ятника Юрію Долгорукому навпроти московської мерії на Тверській площі.

20 лютого 2011 року Роман Доброхотов та демократичний рух «Ми» вивісили з Великого Москворецкая мосту навпроти Кремля банер з написом «Пора мінятися!»[34] і зображеннями Путіна за ґратами і Ходорковського[35].

4 грудня 2011року був затриманий[36] серед десятків інших активістів біля пам'ятника Маяковському на Тріумфальній площі в Москві. Виступав зі сцени мітингу «За чесні вибори» на Чистих ставках в Москві 5 грудня 2011 року. Роман надихнувся акцією «Балтійський шлях» 1989 року і організував яскравий флешмоб «Велике біле коло». Акція відбулася 26 лютого 2012 року[37].

У день народження Путіна 7 жовтня 2012 року прийшов з граблями[38] на акцію «Проводимо дідуся на пенсію» біля пам'ятника героям Плєвни в Іллінському сквері в Москві, був затриманий поліцією. Роком раніше він був затриманий на акції провладного руху «Наші», присвяченій чергового дня народження Путіна[39].

Під час мітингу «Свободу в'язням 6 травня» 6 травня 2013 року на Болотній площі побився з православними активістами[40].

Розслідування резонансних порушень закону РосієюРедагувати

Романом Доброхотовим у 2018 році разом з часописами The Insider і Bellingcat розкрили справжні імена трьох працівників ГРУ Росії, які, за їхніми даними, брали участь у операції проти Скрипалiв: «Руслан Боширов» — полковник ГРУ Анатолій Чепіга; «Олександр Петров» — військовий лікар ГРУ Олександр Мишкін; «Сергій Федотов» — високопоставлений офіцер ГРУ Денис Сергєєв[41]. Також він заявив, що російський уряд несе пряму відповідальність за катастрофу малазійського «Боїнга-777», який був збитий над територією України в 2014 році[42].

« Роман Доброхотов про свавілля в Росії щодо регіональних журналістів: «Як правило, журналістів убивають не дуже відомих і в регіонах. Часто це ситуації, пов'язані з екологією. Це може бути тема, на якій журналіст «сидить» роками і він не сподобався місцевому «царьку», то той його вирішив «замочити», думаючи, що не буде резонансу. Часто це так і є — резонансу немає. А коли це журналіст у великому виданні, яке розслідує теми, пов'язані з Путіним, не думаю, що Путін даватиме вказівку вбивати. Принаймні поки цього не було, можливо, почнеться»[43]. »

ПриміткиРедагувати

  1. Юлия Галямина, Анастасия Аксенова (2008-12-13). «Солидарность» выбрала федеральный политсовет. Новости. ИА Собкор. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  2. Lenta.ru: Доброхотов
  3. а б Роман Доброхотов. Биография. Slon.ru. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  4. Роман Доброхотов (2008-08-16). В Гори и в печали. Газета «Новые Известия». Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  5. Роман Доброхотов — Информация об авторе — Радио Свобода
  6. Одномандатная оппозиция. // GZT.Ru, 7 июля 2009
  7. BBC Russian — Россия — «Яблоко» примет участие в выборах в Мосгордуму
  8. Роман Доброхотов (2010-04-13). Люди и милиционеры. Блог Романа Доброхотова (dobrokhotov.livejournal.com). Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  9. Роман Доброхотов (2013-01-31). Неделя каминг-аута. Гомофобия. Slon.ru. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  10. Елизавета Сурганова (2013-02-22). Поддержка меньшинства. Lenta.ru. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  11. Интернет-портал Slon лишился части редакции. Lenta.ru. 2013-02-25. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  12. Анна Ахмадиева. На Slon.ru меняется редакция. Известия (25 февраля 2013). Дата обращения 18 мая 2013. Архивировано 21 мая 2013 года.
  13. Ксения Ларина (2011-05-26). Вот вам всем!!! Письмо вождям от «Золотых витязей» русской культуры. Блог Ксении Лариной (xlarina.livejournal.com). Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-19. 
  14. Ксения Ларина (2011-05-26). Против «мерзостей» в СМИ. В России. Интерфакс. Процитовано 2013-05-19. 
  15. Блогеры начали сбор подписей против контроля СМИ. Медиа. Lenta.ru. 2011-05-27. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-19. 
  16. Роман Доброхотов (2011-05-26). Открытое письмо деятелям культуры. Блог Романа Доброхотова (dobrokhotov.livejournal.com). Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-19. 
  17. Илья Азар (2011-06-08). «Наши» vs «Солидарность». Россия. Lenta.ru. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  18. На одном поле. Россия. Lenta.ru. 2011-07-21. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  19. Судьба оранжевого человечка. Россия. Lenta.ru. 2012-07-31. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  20. Столкновение цивилизаций. Россия. Lenta.ru. 2012-05-30. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  21. Дети Абая. Россия. Lenta.ru. 2012-07-26. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  22. Голосуйте за кандидатов Партии 5 декабря. Сайт «Партии 5 декабря». 2012-10-20. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  23. а б Доброхотов Роман Александрович. Список кандидатов. Сайт Центрального выборного комитета. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  24. «Партия 5 декабря» выдвинет 8 кандидатов на выборах в Мосгордуму — Росбалт.ру
  25. Конституционный шах. // Газета «КоммерсантЪ» № 237 (4054) от 26 декабря 2008
  26. Скандал на выступлении президента Медведева (видео). // «Петербург — Пятый канал»
  27. Журналист бросил вызов президенту России Архівовано 21 вересень 2011 у Wayback Machine.. // «Israelinfo.ru — Израиль на ладони», 13 декабря 2008
  28. видео[недоступне посилання з серпень 2019]
  29. Креатив добрался до Кремля[недоступне посилання з Июнь 2018]. // Интернет-газета «Избранное», 12 декабря 2008
  30. Роман Доброхотов (2008-12-12). День независимости от Конституции. Блог Романа Доброхотова (dobrokhotov.livejournal.com). Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  31. Доброхотова уволили с радио «Говорит Москва». Новости. Полит.ру. 2008-12-13. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  32. Зимние забавы. В России. Interfax. 2010-01-31. Процитовано 2013-05-20. 
  33. У здания мэрии милиция разогнала митинг противников Лужкова. Россия. Lenta.ru. 2010-09-28. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-20. 
  34. Илья Варламов (2011-02-20). Пора меняться!. Блог Ильи Варламова (zyalt.livejournal.com). Архів оригіналу за 2013-05-26. Процитовано 2013-05-19. 
  35. «Пора меняться!». Новости. Сайт движения «Мы». 2011-02-20. Архів оригіналу за 2012-10-24. Процитовано 2013-05-19. 
  36. Полиция пресекла акцию на Триумфальной площади. Россия. Lenta.ru. 2011-12-04. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  37. Надо развивать именно этот вектор протестной активности. Lenta.ru. 2012-04-09. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  38. В Москве задержали участников акции «Проводим дедушку на пенсию». Россия. Lenta.ru. 2012-10-07. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  39. «Наши» выстроились в горящее число 59 для поздравления Путину. Россия. Lenta.ru. 2011-10-07. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  40. Илья Азар (2013-05-07). План Летова — победа России. Политика. Lenta.ru. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  41. Журналіст-розслідувач: В отруєнні Скрипалів є четвертий підозрюваний
  42. Рупор тоталитарной пропаганды
  43. Резонанс має захистити журналіста «Медузи» від свавілля ФСБшників – головред The Insider

ПосиланняРедагувати