Відкрити головне меню

Добринін Борис Федорович

БіографіяРедагувати

Народився Борис Федорович Добринін 26 травня 1885 року в Мінську[2]. У 19081911 роках здійснив поїздки по Італії, Франції, Іспанії, Швейцарії[2]. За результатами цих подорожей Добринін склав серію країнознавчих фізико-географічних нарисів про Андалузькі гори, гори Сьєрра-Невада, Апеннінський півострів[2]. 1911 року закінчив (з дипломом I ступеня) природне відділення фізико-математичного факультету Московського університету. Був залишений при кафедрі географії та антропології для підготовки до професорського звання, де працював під керівництвом Д. Н. Анучина. З 1916 року — приват-доцент, одночасно, з 1915 року викладав як асистент спочатку на Московських вищих жіночих курсах, після реорганізації 1921 року, як професор географії, у другому (жіночому) МДУ[2]. 1925 року здійснив експедицію до Мексики[2]. З 1931 року — професор Московського державного університету. Добринін проводив польові дослідження на Кримському півострові, Кавказі, в деяких районах Східноєвропейської рівнини[2]. Впродовж 1938—1941 років був завідувачем кафедри фізичної географії зарубіжних країн географічного факультету, створеної за його власної ініціативи[2]. З 1934 по 1939 рік старший науковий співробітник, завідував відділом Інституту географії Академії наук СРСР[2].

Під час німецько-радянської війни 1942 року був евакуйований на Південний Кавказ, де до 1950 року завідував кафедрою фізичного країнознавства Тбіліського університету. З 1950 року і до самої смерті завідував кафедрою фізичної географії Київського університету.

Помер 4 вересня 1951 року в Києві від лімфогрануломатозу.

Наукові праціРедагувати

Добринін Борис Федорович був великим авторитетом у галузі країнознавства, він значно поглибив географічний підхід у дослідженні рельєфу, розвинув сучасну ідею ландшафтно-геоморфологічного аналізу, дослідив вплив тектоніки на рельєфотворення. Одним з перших почав вивчати морфологію берегів і організував у МДУ Комісію з вивчення морфології узбереж. Основні праці:

  • (рос.) Добрынин Б. Ф. География Дагестанской С. С. Республики. — Буйнакск, 1926.
  • (рос.) Добрынин Б. Ф., Имшенецкий И. З. Геоморфологические и почвенные районы юго-восточной части Московской области. — М. : Институт агропочвоведения ВАСХНИЛ, 1931. — 170 с.
  • (рос.) Добрынин Б. Ф. Физическая география СССР: Европейская часть и Кавказ. — М. : Учпедгиз, 1941. — 328 с. — 50000 прим.
  • (рос.) Добрынин Б. Ф. Физическая география СССР: Европейская часть и Кавказ. — М. : Учпедгиз, 1948. — 328 с.
  • (рос.) Добрынин Б. Ф. Физическая география Западной Европы. — М. : Учпедгиз, 1948. — 415 с.
  • (рос.) Арманд Д. Л., Добрынин Б. Ф. и др. Зарубежная Азия. Физическая география. — М. : Учпедгиз, 1956. — 608 с.

ПриміткиРедагувати

  1. Баранский Н. Н. и др., 1959
  2. а б в г д е ж и к (рос.) Добрынин Борис Фёдорович // Краткая географическая энциклопедия. Том 5: Юдома — Яя. Дополнения / Главный редактор Григорьев А. А. — М.: Советская энциклопедия, 1966. — 544 с. з ілюстраціями та картами.

ЛітератураРедагувати

  • Добрынин Б. Г. Некролог // Известия Академии наук СССР. Серия география. — М., 1951. — Т. 84.
  • Лукашева Е. Н. Б. Ф. Добрынин // Землеведение. Новая серия. — М., 1957. — Т. 4(44).
  • (рос.) Добрынин Б. Г. // Отечественные физико-географы и путешественники / Под ред. Н. Н. Баранского [и др.] — М., 1959.
  • Лукаиита Е. Н. Крупный геоморфолог и страновед: (К столетию со дня рождения Б. Ф. Добрынина) // Известия Академии наук СССР. Серия география. — М., 1985. — № 3. — С. 129—132.
  • (рос.) Рябухин А. Г., Брянцева Г. В. Добрынин Б. Г. // Профессора Московского университета 1755—2004. — М. : Изд-во Московского университета, 2005. — Т. 2. М-Я.
  • (рос.) Хлопов Н. Т. Б. Ф. Добрынин (1885–1951). — М. : Изд-во МГУ, 1973. — (Замечательные учёные Московского университета)

ПосиланняРедагувати