Добринь
Добри́нь — село в Україні, у Іршанській селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Населення становить 420 осіб (2001).
| село Добринь | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Громада | Іршанська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060070070020806 |
| Основні дані | |
| Населення | 420 |
| Площа | 13,19 км² |
| Густота населення | 31,84 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12112 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°42′01″ пн. ш. 28°47′30″ сх. д.H G O |
| Водойми | р. Тростяниця |
| Найближча залізнична станція | Нова Борова |
| Відстань до залізничної станції |
20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Гулія, 7, смт Іршанськ, Коростенський р-н, Житомирська обл., 12110 |
| Карта | |
  Добринь | |
 Добринь | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Добринь розташоване в межах природно-географічного краю Полісся і за 42 км від районного центру — міста Коростень. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 20 км[1]. Через село протікає річка Добринка, ліва притока Тростяниці.[2]
Історія ред.
Добринь засноване на початку XIX століття[1].
У 1906 році в селі мешкало 808 осіб, налічувалось 128 дворових господарств[3].
У 1932–1933 роках Добринь постраждало від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 3 особи[4].
Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 278 місцевих жителів, з них 151 особа загинула, 98 — нагороджено орденами і медалями[1].
На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Іскра», восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека із книжковим фондом 7,9 тисяч примірників, фельдшерсько-акушерський пункт і відділення зв'язку[1].
До 10 серпня 2015 року — адміністративний центр Добринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області[5].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Хорошівського району, село увійшло до складу Коростенського району[6].
Населення ред.
За даними перепису 2001 року населення села становило 420 осіб, з них 99,29 % зазначили рідною українську мову, а 0,71 % — російську[7].
Релігія ред.
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці[8]
Соціальна сфера ред.
- Добринський навчально-виховний комплекс «Школа–дитячий садок» І-ІІІ ступенів (вул. Леніна, 31)[9]
Пам'ятки ред.
- 1961 року встановлено пам'ятник на честь 8 радянських воїнів, які загинули у боях за Добринь під час німецько-радянської війни[1].
- Добринські дуби.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 212.
- ↑ Мапа м. Коростеня. Архів оригіналу за 8 січня 2017.
- ↑ Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 8. Архівовано з джерела 19 грудня 2014
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область, 2008, с. 345.
- ↑ Добринська сільська рада Житомирська область. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 12 вересня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 6 квітня 2015.
- ↑ Українці вигнали священиків УПЦ МП з низки храмів: Хмельниччина, Львівщина та Житомирщина дали бій.
- ↑ Список установ освіти[недоступне посилання з квітня 2019]
Джерела ред.
- Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир : Полісся, 2008. — 1116 с. — ISBN 978-966-655-361-7.
Посилання ред.
- Облікова картка [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.] на сайті ВРУ
- Погода в селі Добринь [Архівовано 11 квітня 2015 у Wayback Machine.]