Відкрити головне меню

Дніпропетровська академія музики

Дніпропетровська академія музики імені Михайла Глінки — музичний вищий навчальний заклад у Дніпрі ІІІ рівня акредитації.

Дніпропетровська академія музики
Дніпропетровська консерваторія
?координати:
Тип консерваторія
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна, Дніпро
Назва на честь Глінка Михайло Іванович
Засновано 1898
Ректор Юрій Михайлович Новіков
Випускники Категорія:Випускники Дніпропетровської консерваторії
Адреса 49044, Дніпро, вул. Ливарна, 10
Сайт dk.dp.ua

Сьогодні навчальний заклад суміщає в собі академію, училище та центральну музичну школу.

ІсторіяРедагувати

Перша спроба створити у Катеринославі музичний навчальний заклад була здійснена ще в кінці XVIII століття. За ідеєю Г. Потьомкіна та згідно з наказом Катерини II 1784 року в новому місті було заплановано відкриття університету з Академією мистецтв і музики при ньому. Очолити цей заклад запропонували видатному композитору Максиму Березовському, а майбутній оркестр — талановитому скрипалеві Івану Хандошці. Однак цим планам збутися не судилося.

Через понад століття, в червні 1898 року головна Дирекція Імператорського Російського Музичного Товариства за безпосередньої підтримки губернатора П. Святополка-Мирського дозволила відкрити Катеринославське відділення ІРМТ з музичними класами при ньому, що і стало початком заснування Катеринославського музичного училища. З цього моменту училищу належала основна роль у становленні та розвитку музичної освіти та музичної культури регіону.

1 вересня розпочався навчальний процес з 62 учнями: по класу фортепіано — 34, скрипки — 22, співу — 5, віолончелі — 1.

Директором навчального закладу був призначений Дмитро Петрович Губарєв. Викладачами музичних класів були випускники Санкт-Петербурзької консерваторії:
Д. П. Губарєв — по класу співу і віолончелі;
М. М. Лівен — викладач теорії музики, сольфеджіо, гармонії;
. А. Діамант і Е. До. Ейзенберг — викладачі по класу фортепіано;
. І. Солнишкін — викладач по класу скрипки.

Навчання було платним. Річна планя становила 100 рублів.

Враховуючи недостатність у Катеринославі навчальних закладів, яка позбавляла багатьох дітей можливості отримання освіти, в травні 1901 року відбулася реорганізація музичних класів в музичне училище. І у вересні 1901 року було відкрито музичне училище з науковими класами. В ньому навчалося вже 135 учнів по класах: фортепіано, спів, скрипка, віолончель, контрабас, кларнет і труба. Був відкритий клас ансамблю.

Оперна студія училища під керівництвом викладача оперного класу Д. Іванова компенсувала відсутність постійної оперної трупи в Катеринославі.

Динаміка зростання контингенту учнів училища свідчить про великий інтерес і попит на музичну освіту серед жителів Катеринославщини. Вже в 1917 році кількість учнів становила майже 1000 осіб. Училище давало можливість оволодіти практично всіма музичними інструментами, а музичні предмети викладалися за програмами Петербурзької консерваторії.

До роботи в училищі запрошували відомих музикантів Росії і Європи, випускників Петербурзької, Московської, , Празької, Пармської, Лейпцизької і Віденської консерваторій.

1919 році на базі училища створено консерваторію, директором якої з 1920 по 1922 рік був талановитий співак Михайло Михайлович Енгель-Крон.

1923 році у зв'язку з реорганізацією навчальних закладів країни, в тому числі і України, Катеринославська консерваторія була перетворена в музично-театральний технікум зі статусом вищого навчального закладу. У 1930 році технікум отримує статус середнього навчального закладу, а в 1937 році перетворюється в музичне училище з правами середнього спеціального навчального закладу.

1924 до 1926 року обов'язки директора музичного технікуму виконувала М. Ю. Гейман. У 30-ті роки директором був призначений П. С. Бочаров.

1940 до 1973 року училище очолює талановитий організатор, музикант, піаніст Михайло Львович Оберман.

В роки німецько-радянської війни училище було евакуйоване в місто Тобольськ Омської області (зараз Тюменська область), де продовжувало свою навчальну та творчу роботу. У 1943 року, коли Дніпропетровськ був звільнений частинами Радянської Армії, колектив училища повернувся в рідне місто.

21 грудня 1948, у зв'язку з відзначенням 50-річчя училища, Рада міністрів УРСР прийняла постанову № 2994 про присвоєння училищу імені М. І. Глінки.

У повоєнні часи училище активно розбудовується. Відкриваються нові відділи: народних інструментів, хорового диригування, теорія музики. Колектив училища докладає багато зусиль до розвитку системи музичної освіти області. До початку 70-х років в області було відкрито 80 дитячих музичних шкіл та шкіл естетичного виховання, музичні училища у містах Кривий Ріг і Дніпродзержинськ.

 
нова консерваторія, побудована в 1988

1973 до 1992 року директор училища — музикознавець Людмила Іванівна Царегородцева. Саме вона сприяла будівництву нової будівлі училища по вулиці Ливарній, 10, яке будувалося за спеціальним проектом, з урахуванням особливостей навчального закладу.

1992 до 2003 року училище очолював заслужений діяч мистецтв України, диригент Микола Олексійович Шпак.

У 2004 році директором училища призначений заслужений діяч мистецтв України, піаніст Юрій Михайлович Новіков.

Згідно з рішенням Дніпропетровської обласної ради № 775-33/IV від 22 березня 2006 року Дніпропетровське обласне музичне училище ім. М. І. Глінки перейменовано в Дніпропетровську консерваторію ім. М. Глінки. Ректором консерваторії призначений заслужений діяч мистецтв України Ю. М. Новіков.

У 2016 році керівництво закладу звернулося із клопотанням про перейменування консерваторії на академію, проте із збереженням прикметника «Дніпропетровська»[1]що й було здійснено.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати