Дніпровське (Чернігівський район)

Чернігівський район

Дніпро́вське (до 1962 — Наво́зи) — село в Україні, у Чернігівському районі Чернігівської області. Орган місцевого самоврядування — Дніпровська сільська рада.

село Дніпровське
Dniprovske (Chernihiv) gerb.gif
Герб
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Чернігівський
Рада Дніпровська сільська рада
Код КОАТУУ 7425581601
Облікова картка Дніпровське 
Основні дані
Засноване 700
Колишня назва Наво́зи
Населення 427
Площа 1,53 км²
Густота населення 279,08 осіб/км²
Поштовий індекс 15545
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°21′09″ пн. ш. 30°40′48″ сх. д. / 51.35250° пн. ш. 30.68000° сх. д. / 51.35250; 30.68000Координати: 51°21′09″ пн. ш. 30°40′48″ сх. д. / 51.35250° пн. ш. 30.68000° сх. д. / 51.35250; 30.68000
Середня висота
над рівнем моря
104 м
Водойми р. Дніпро
Місцева влада
Адреса ради 15545, с. Дніпровське, вул. Святошинська, 35
Карта
Дніпровське. Карта розташування: Україна
Дніпровське
Дніпровське
Дніпровське. Карта розташування: Чернігівська область
Дніпровське
Дніпровське
Мапа

CMNS: Дніпровське у Вікісховищі

Див. також: Дніпровське

Населення становить 427 осіб.

Походження назвиРедагувати

Як свідчать історичні джерела середини XIX століття, для будівництва князівського будинку над Дніпром землю «навозили». Звідси і назва літописного міста Навози.

За іншими джерелами назва походить від данини, яку сюди звозили.

ІсторіяРедагувати

Після Любецького з'їзду 1097 року придніпровські землі одержав у володіння і оселився там Святослав-Панкратій Давидович Чернігівський, син чернігівського князя Давида Святославича, правнук Ярослава Мудрого.

За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 1555 осіб (774 чоловічої статі та 781 — жіночої), налічувалось 193 дворових господарств, існували православна церква й пристань[1].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницьке селі, центрі Пакульської волості мешкало 1405 осіб, налічувалось 258 дворових господарств, існували православна церква, 2 постоялих будинки, 5 водяних і 10 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2420 осіб (1192 чоловічої статі та 1228 — жіночої), з яких 2276 — православної віри[3].

У жовтні 2009 року на майдані біля сільради встановлений пам'ятник Миколі Святоші. Образ святого князя-ченця в чернечому одязі в повний зріст відтворений у камені. Автор роботи — випускник Національної академії образотворчого мистецтва Владлен Караченцев.

Наприкінці 2011 року в селі на кошти уродженця села, підприємця Анатолія Новика, побудована церква Миколи Святоші поряд з колишнім приміщенням будинку культури.

Пам'яткиРедагувати

У 1976 році було встановлено пам'ятний знак на місці форсування р. Дніпро партизанами і Радянською Армією у вересні 1943 року.[4]

Відомі люди селаРедагувати

  • Пономаренко Євдокія Леонтіївна (1918—2001) — народилася в Дніпровському, все своє трудове життя пропрацювала у тваринництві. Була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора (1971), орденом «Знак Пошани» (1973), медаллю «Ветеран праці» (1975), бронзовою медаллю ВДНГ СРСР (1973).
  • Симончук Григорій Михайлович — під час німецько-радянської війни 1941—1945 рр. снайпер, за мужність і відвагу нагороджений орденами Леніна та Бойового Червоного Прапора.
  • Черінько Іван Петрович (1923—1997) — народився в Дніпровському, учасник бойових дій німецько-радянської війни, працював директором школи (1949—1952, 1955—1983), за успіхи у роботі нагороджений орденом Леніна (1971), мав значки «Відмінник народної освіти УРСР» та «Відмінник освіти СРСР». При ньому школа — передова в районі та області.
  • Черінько Макар Петрович (1925—2002) — народився в Дніпровському, з 1969 р. доктор медичних наук, професор, працював завідувачем кафедрою хірургії і ендокринології, Заслужений діяч науки, відзначений Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

Під час переправи радянсько-окупаційних військ через р. Дніпро в районі села Навози в вересні 1943 р. за проявлені мужність і героїзм присвоєно звання Героя Радянського Союзу солдатам і офіцерам військових частин, що звільняли Чернігівщину від німецьких загарбників, а саме:

  • Бакуров Дмитро Олексійович (1922 р.н.) — капітан, командир батареї 229-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Бондарев Андрій Леонтійович (1901—1961) — гвардії генерал-лейтенант, командир 17-го гв.стрілецького корпусу (13-та армія, Центр.фронт).
  • Вертяков Кирило Романович (1922—1983) — молодший сержант, командир відділення стрілецького полку, відзначився в боях за р. Дніпро неподалік від с. Навози.
  • Гудзь Порфирій Мартинович (1902—1969) — полковник, командир 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Клевцов Сергій Трохимович (1905—1943) — єфрейтор, кулеметник 1087-го стрілецького полку 322-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Князев Іван Миколайович (1924 р.н.) — рядовий, бронебійщик роти ПТР 310-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Колокольцев Федір Миколайович (1909 р.н.) — капітан, заступник командира батальйону по політичній частині 151-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Кузнецов Олександр Михайлович (1922 р.н.) — старший лейтенант, командир роти ПТР 229-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Кузнецов Іван Федорович (1922—1979) — лейтенант, командир артилерійської батареї 229-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Кязимов Солодин Ісаєвич (1920—1978) — старший лейтенант, командир батареї 62-го артилерійського полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Лучик Михайло Тихонович (1918—1944) — єфрейтор, помічник командира взводу розвідки батареї 229-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Мищенко Олексій Ємельянович (1923 р.н.) — молодший сержант, командир мінометного відділення 151-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Огородников Микола Іванович (1919 р.н.) — старший лейтенант, командир мінометної роти 151-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Осипов Олександр Архипович (1912—1963) — капітан, командир батальйону 229-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Осипов Василь Іванович (1913—1944) — рядовий, стрілець 310-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Пашин Петро Лук'янович (1916 р.н.) — сержант, кулеметник кулеметної роти 1087-го стрілецького полку 322-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Русянцев Іван Миколайович (1903—1987) — старший лейтенант, заступник командира батальйону по політичній частині 229-го стрілецького полку 8-їстрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Сибагатуллін Лутфулла Сибаєвич (1912—1978) — старший лейтенант, заступник командира батальйону по політичній частині 229-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Силин Микола Миколайович (1922 р.н.) — капітан, командир батальйону 151-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Твердохлебов Арсентій Савелійович (1914—1952) — старшина, командир мінометного розрахунку 151-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Харланов Іван Степанович (1908—1972) — підполковник, командир 1089-го стрілецького полку 322-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Цаплин Андрій Павлович (1923—1944) — рядовий, стрілець роти ПТР 310-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Черняєв Петро Андрійович (1924 р.н.) — старший сержант, помічник командира взводу 229-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Шеломцов Микола Григорович (1922 р.н.) — лейтенант, командир роти 310-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Шишков Данило Кузьмич (1907 р.н.) — підполковник, командир 229-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Шурпенко Дмитро Васильович (1915—1943) — старшина, командир взводу 151-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Юлдашев Абдуллаазис Даминович (1921—1968) — лейтенант, командир роти 229-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).
  • Юр'єв Михайло Макарович (1918 р.н.) — капітан, командир дивізіону 62-го артилерійського полку 8-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Центр.фронт).

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 188)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-265)
  4. ВОИНСКИЕ ЗАХОРОНЕНИЯ В ЧЕРНИГОВСКОЙ ОБЛАСТИ