Вікіпедія

Дніпренко Ірина Костянтинівна

український телережисер та педагог, режисер культової дитячої телепередачі «Катрусин кінозал»

Ірина Костянтинівна Дніпренко (17 січня 1955(19550117), Київ — 14 вересня 2022, Київ) — український телережисер та педагог. Режисер української телепередачі «Катрусин кінозал».[2][3] Член національної спілки кінематографістів України. За період творчої діяльності створено Іриною Дніпренко понад 1000 телевізійних програм.[4].

Ірина Дніпренко
Зображення
Зображення
Дата народження 17 січня 1955(1955-01-17)
Місце народження Київ
Дата смерті 14 вересня 2022(2022-09-14) (67 років)
Місце смерті Київ, Україна[1]
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професія телережисер, педагог
Членство НСКУ

Життєпис ред.

Народилася 17 січня 1955 року у м. Києві.

Все творче життя Ірини Костянтинівни пов'язане з українським телебаченням (УТ-1, УТ-2). З 16-ти років починала працювати помічником режисера, була асистентом першої «кольорової» передачі «Вісті» (до цього передача виходила в чорно-білому зображенні).

Як режисер працювала над випусками телепередач «Новини», «День за днем», «На добраніч, діти», «Катрусин кінозал», а також створила цикли програм — «Для маленької компанії», «Зустрінемось о 17» (пізніше перейменовано в «Канал Д»).

У 2000—2004 роках на телеекрани виходить щотижнева телепрограма «Золота фортуна» (УТ-1, ТРК «Київ»).

Отримала посаду професор та була першою з дня створення завідувачкою кафедри «Кіно-, телемистецтва» в Інституті телебачення, кіно та театру, Київського Міжнародного Університету.[5] Займала посаду першого проректора Інституту екранних мистецтв імені Івана Миколайчука.[6][7]

Президент Всеукраїнського міжнародного конкурсу-фестивалю «Молоде телебачення» імені Вадима Чубасова.[8][9][10]

Була одним із експертів у навчально-соціальному проекті «Телеакадемія».[11][12][13][14][15]

Загальний стаж роботи на телебаченні — більше 36 років, з них понад 16 років — педагогічний стаж.[3]

Померла 14 вересня 2022 року.[16]

Освіта ред.

Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Вадима Львовича Чубасова).[17]

Відомі учні ред.

Підготувала, як фахівців, чимало телевізійників. Серед них, зокрема, телевізійник — Олександр Жеребко.[18]

Сім'я ред.

Мама — Рената Король, радянська та українська кіноредакторка та телесценаристка. Заслужений працівник культури України (2002).

Сестра — акторка, режисер, педагог та медіаексперт Наталія Дніпренко.[19][20][21]

Примітки ред.

  1. ↑ http://www.ukrkino.com.ua/about/spilkanews/?id=16578
  2. ↑ Мистецтво. www.facebook.com (англ.). Процитовано 22 січня 2019.
  3. ↑ а б Днепренко Ирина Константиновна « Первая Национальная Школа телевидения в Украине. 1tvs.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
  4. ↑ Національна спілка кінематографістів України. www.ukrkino.com.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 25 січня 2019.
  5. ↑ ІНСТИТУТ ТЕЛЕБАЧЕННЯ, КІНО І ТЕАТРУ КиМУ: ІСТОРІЯ ТА СПЕЦИФІКА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. www.stattionline.org.ua. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  6. ↑ Музичний фільм на сучасному телеекрані - Перший канал. 1tv.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  7. ↑ "Небесна сотня. Життя та смерть" - Перший канал. 1tv.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  8. ↑ XI Всеукраїнський VIII Міжнародний некомерційний фестиваль «Молоде телебачення» імені В.Л. Чубасова. kymu.edu.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  9. ↑ Светлана Порожная. www.facebook.com (англ.). Процитовано 23 січня 2019.
  10. ↑ «Молодое телевидение им. Вадима Чубасова». vk.com (англ.). Процитовано 23 січня 2019.
  11. ↑ Перший. tv.suspilne.media (укр.). Процитовано 23 жовтня 2022.
  12. ↑ Веремчук, Тетяна (14 лютого 2011). «Телеакадемія» - професійна кузня, соціальний проект чи телевізійна комерція?. detector.media (укр.). Процитовано 23 жовтня 2022.
  13. ↑ ТелеАкадемія, UA:Перший. www.facebook.com (укр.). Процитовано 23 жовтня 2022.
  14. ↑ "Небесна сотня Життя та смерть" (uk-UA) , процитовано 23 жовтня 2022
  15. ↑ Музичний фільм на сучасному телеекрані (uk-UA) , процитовано 23 жовтня 2022
  16. ↑ [1]
  17. ↑ 2014_03_лютий_tezy круглого столу_KTM - Стр 3. StudFiles (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 25 січня 2019.
  18. ↑ Александр Жеребко. КиноПоиск (ru-RU) . Процитовано 23 січня 2019.
  19. ↑ Наталия Днипренко. КиноПоиск (ru-RU) . Процитовано 22 січня 2019.
  20. ↑ RadaTVchannel, #політикаUA 03.03.2017 Наталія Дніпренко, процитовано 22 січня 2019
  21. ↑ Національна спілка кінематографістів України. www.ukrkino.com.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дніпренко_Ірина_Костянтинівна&oldid=42293903