Дмитрівка (Горлівський район)

село Сніжнянської міської громади у Горлівському районі Донецької області

Дми́трівка — село Сніжнянської міської громади Горлівського району Донецької області, Україна. Населення становить 3370 осіб.

село Дмитрівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Горлівський район
Громада Сніжнянська міська громада
Облікова картка Дмитрівка 
Основні дані
Населення 3370
Площа 110 км²
Густота населення 30.64 осіб/км²
Поштовий індекс 86262
Телефонний код +380 6255
Географічні дані
Географічні координати 47°56′03″ пн. ш. 38°56′15″ сх. д. / 47.93417° пн. ш. 38.93750° сх. д. / 47.93417; 38.93750Координати: 47°56′03″ пн. ш. 38°56′15″ сх. д. / 47.93417° пн. ш. 38.93750° сх. д. / 47.93417; 38.93750
Середня висота
над рівнем моря
49 м
Водойми р. Міус, Нагольна
Відстань до
обласного центру
99 км
Відстань до
районного центру
46,4 км
Найближча залізнична станція Софіно-Брідська
Відстань до
залізничної станції
21,2 км
Місцева влада
Адреса ради 86262, с. Дмитрівка, вул. Центральна, 57
Сільський голова Вердиш Володимир Григорович
Карта
Дмитрівка. Карта розташування: Україна
Дмитрівка
Дмитрівка
Дмитрівка. Карта розташування: Донецька область
Дмитрівка
Дмитрівка
Мапа
Мапа

CMNS: Дмитрівка у Вікісховищі

Загальні відомості ред.

Відстань до райцентру становить близько 46 км і проходить автошляхом Н21.

Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Дмитрівка перебуває на тимчасово окупованій території.

Історія ред.

Станом на 1873 рік у слободі, центрі Дмитрівської волості Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 4089 осіб, налічувалось 710 дворових господарства, 170 плугів, 559 коней, 694 пари волів, 2718 овець[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5952 осіб (2973 чоловічої статі та 2979 — жіночої), з яких всі — православної віри[2].

Російсько-українська війна ред.

Дмитрівка отримала сумну славу через незаконний перетин кордону російськими терористами. Так, на 26 травня 2014 року на кордоні з Україною, на відстані 10 км від території України знаходяться 40 Камазів російських найманців.[3]

У червні 2014 року російські бойовики облаштували в селі фортифікацію та змогли міцно закріпитись в даному населеному пункті. За різними даними, тут вже знаходились від однієї до двох РТГр супротивника з бойовими машинами та артилерією. Мости були заміновані на випадок вдалого штурму українських військових. Також було відомо, що на оборону даного пункту були відправлені російські військові.[4]

Населення ред.

За даними перепису 2001 року населення села становило 3370 осіб, з них 91,72 % зазначили рідною українську мову, 8,13 % — російську, а 0,15 % — білоруську[5].

Примітки ред.

  1. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 234)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-50. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. На кордоні з Росією зафіксували 40 вантажівок із озброєними бойовиками, Українська Правда. Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 26 травня 2014.
  4. Serg Marco (11.02.2016). Изваринский котел. Петр и Мазепа. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
  5. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 23 липня 2014.

Посилання ред.