Дмитро Михайлович (князь тверський)
Дмитро Михайлович Грізні Очі (рос. Дмитрий Михайлович Грозные Очи; 15 жовтня 1299 — 15 вересня 1326) — великий князь тверський у 1318—1326 роках (як Дмитро I), великий князь Володимирський у 1322—1326 роках (як Дмитро II).
| Дмитро Михайлович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
15 жовтня 1299 Твер, Тверське князівство |
| Помер |
15 вересня 1326 (26 років) Сарай-Бату, Золота Орда |
| Поховання | Твер |
| Країна | Велике князівство Володимирське |
| Діяльність | монарх |
| Титул | князь |
| Рід | Рюриковичі |
| Батько | Михайло Ярославич |
| Мати | Анна Кашинськаd |
| Брати, сестри | Василь Михайлович (князь тверський), Олександр Михайлович і Костянтин Михайлович |
Життєпис ред.
Старший син Михайла Ярославича, великого князя володимирського і князя тверського, та Анни Кашинської. Народився 1299 року в Твері.
1310 року разом з братом Олександром брав участь у церковному Переяславському соборі над митрополитом Петром. У 1311 році після смерті городецького і нижньогородського князя Михайла Андрійовича хан Токта передав це володіння Борисові, братові князя Юрія Даниловича Московського — запеклого ворога Михайла Ярославича. Але останній не бажав посилення супротивника, тому відправив Дмитра з військом на Нижній Новгород, але був зупинений у Володимирі митрополитом Петром, що вже тоді проводив промосковську політику. У 1314 році під час від'їзду батька до Орди призначається намісником. З військом виступив проти новгородців, що намагалися скористатися ситуацією і захопити частину тверських володінь, зупинивши їх на берегу Волги.
1317 року брав участь у військових діях проти московсько-ординського війська. 1318 року призначається намісником Тверського князівства під час відсутності батька, що рушив до хана Узбека. Після загибелі батька став князем Тверським, затверджений в цьому ханом 1319 року.
Спочатку йому довелося ліквідовувати наслідки епідемії чуми 1318 року й потужної пожежі в Твері, яка знищила значну частину міста. При цьому тверський володар приділяв увагу зміцненню укріплень своєї столиці.
Втім лише у 1321 році Дмитро Михайлович визнав Юрія Даниловича великим князем Володимирським, передавши тому данину зі свого князівства в розмірі 2 тис. карб., але той не передав її хану, а через новгородських купців вклав у крам. У відповідь Дмитро поїхав до Узбек-хана, де звинуватив Юрія в приховуванні частини призначеної данини. Той 1322 року передав ярлик на велике князівство Володимирське Дмитру.
У 1324 році ханський посол Ахмил переконав Юрія Даниловича і Дмитра Михайловича прибути на ханський суд. 1325 року в ставці хана Дмитро зарубав Юрія і став чекати ханського суду. Після деяких вагань Узбек-хана наказав 1326 року стратити Дмитра Михайловича. Невдовзі його було перепоховано у Твері. Тверське князівство перейшло до його брата Олександра.
Родина ред.
Дружина — Марія, донька великого князя Литовського Гедиміна
Діти:
- Костянтин (д/н—1325)
- син (помер дитиною)
Джерела ред.
- Fennell, John. Princely executions in the Horde: 1308—1339 (Historische VeroÌlffentlichungen). 1986.
- Конявская Е. Л. Дмитрий Михайлович Тверской в оценке современников и потомков // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2005. № 1 (19). С. 16–22.
- Curtin, Jeremiah (2019). The Mongols in Russia. Wentworth Press. pp. 300—311. ISBN 978-0469350045.