Дисплазі́я (від грец. δυσ (dys) — порушення і грец. πλάσει (plasei) — утворюю, ліплю, формую) — загальна назва наслідків неправильного формування у процесі ембріогенезу та постнатальному періоді окремих частин, органів або тканин організму; зміна розміру, форми та будови клітин, тканин або органів. Відбувається поширення недорозвинених клітин, з відповідним зменшенням кількості та зміною місцезнаходження нормальних клітин. Дисплазія часто є показником початку неопластичних процесів.

Синоніми: аномалія, вада, порушення розвитку.[джерело?]

Ознаки ред.

Дисплазія характеризується чотирма головними патологічними змінами:

  1. Анізоцитоз (клітини нерівні за розміром);
  2. Пойкілоцитоз (клітини аномальної форми);
  3. Гіперхроматоз (аномалії в пігментації);
  4. Аномалії у мітотичній активності клітин.[1]

Дисплазія, при якій розвиток та диференціація клітин не відбуваються, може бути протиставлена метаплазії, при якій клітини одного типу заміщуються клітинами іншого.

Типологія ред.

Термін «дисплазія» застосовується щодо різноманітних захворювань, в основі яких лежить аномалія розвитку тканини, клітини або органу:

  • Дисплазія кульшового суглоба
  • Дисплазія сполучної тканини
  • Фіброзна дисплазія
  • Метаепіфізарна дисплазія

Термін «диспластичний» застосовується щодо будь-якого патологічного процесу, в етимології якого лежить дисплазія:

Примітки ред.

  1. Б.В. Грицуляк, В.Б. Грицуляк, 2020, С.25

Джерела ред.

Література ред.