Відкрити головне меню

Дискредитація (від фр. discréditer «підривати довіру») — умисні дії, спрямовані на підрив авторитету, іміджу й довіри[1][2]. Один із прийомів несумлінної конкуренції[3].

Стосовно до політики, дискредитація відноситься до особистих нападок на громадського діяча, для того, щоб підірвати довіру людей до нього або припинити надавати йому підтримку. В прилюдних дебатах, особливо в суспільствах зі свободою слова, дискредитація суперників використовується для отримання підтримки власної позиції. Ця тактика подібна до використання в дебатах аргументу, розрахованого на упередження публіки (ad hominem).

У США є забезпеченням найповнішої довіри суду присяжних до свідка. Тому при прямому допиті свідка в суді сторона, яка викликала свідка, намагається підтвердити достовірність його свідчень в очах присяжних, натомість інша сторона намагається вжити всіх заходів для дискредитації цього свідка або його показань.

Зміст

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • М. Шульга. Дискредитація політична // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.217 ISBN 978-966-611-818-2
  • В. Ярошенко . Компрометація політична // Політична енциклопедія

ПосиланняРедагувати