Директор Національної розвідки

Директор Національної розвідки (англ. Director of National Intelligence, DNI) — високопоставлений урядовець Сполучених Штатів на рівні Кабінету, який відповідно до Закону про реформу розвідки та запобігання тероризму 2004 року[en] є виконавчим головою Розвідувального співтовариства США, а також управляє та наглядає за Національна програма розвідки США. Усі агенції Розвідувального співтовариства США підпорядковуються безпосередньо директору Національної розвідки. Директор Національної розвідки також виступає, за запрошенням, радником президента Сполучених Штатів, Ради національної безпеки США та Ради внутрішньої безпеки США[en] з усіх питань розвідки. Директор Національної розвідки за підтримки Офісу Директора Національної розвідки (ODNI) готує щоденне президентське резюме, документ особливої важливості, що об'єднує розвідувальні дані всіх агенцій Розвідувального співтовариства США, які щоранку передаються президенту Сполучених Штатів.[1]

Директор Національної розвідки
англ. Director of National Intelligence
Печатка Директора Національної розвідки
Посаду обіймає
Евріл Гейнс

від 21 січня 2021
Офіс Директора Національної розвідки
Стиль Мадам Директор
(неформально)
Шановна
(формально)
Тип директор, голова, державний службовець і director of intelligence agencyd
Абревіатура DNI
Член Уряду США
Ради національної безпеки США
Ради внутрішньої безпеки США[en]
Підзвітний Президенту США
Місце Вашингтон, округ Колумбія
Призначає Президент США
за згодою Сенату
Твірний інструмент 50 U.S.C. § 3023
Попередник Директор Центральної розвідки (ДЦР)
Створення 22 квітня 2005
Перший на посаді Джон Негропонте
Заступник Перший заступник директора Національної розвідки
Вебсайт www.odni.gov

Президент США Джордж Буш посилив роль Директора Національної розвідки 30 липня 2008 року Указом № 13470[en][2], який, серед іншого, зміцнив повноваження Директора Національної розвідки у визначенні цілей щодо збору та аналізу розвідданих і визначення політики обміну розвідданими з іноземними агентствами, а також щодо призначення та звільнення високопосадовців розвідки.[3]

10 жовтня 2012 року президент Обама у своїй президентській політичній директиві № 19[en] поклав на Директора Національної розвідки додаткову відповідальність за інформування всього розвідувального співтовариства та захист джерел розвідданих.

Відповідно до 50 U.S.C. § 3026, «за звичайних обставин бажано», щоб або Директор, або перший заступник Директора Національної розвідки був офіцером на дійсній службі в збройних силах або мав підготовку чи досвід діяльності у військовій розвідці. Військовий офіцер може займати тільки одну з двох посад в будь-який момент часу. Статут не визначає, яке звання буде мати офіцер під час перебування на посаді. Директор Національної розвідки, який призначається президентом США і має бути затверджений Сенатом США, підпорядкований президенту США[en].

Після інавгурації президента Джо Байдена посаду було підвищено до рівня члена Кабінету міністрів США. Директор Національної розвідки бере участь у всіх засіданнях Кабінету міністрів і підтримує зв'язок з Виконавчим офісом Президента США та іншими міністрами Уряду США під час виконання своїх обов'язків.

Історія

ред.

Заснування

ред.

До офіційного утворення посади Директора Національної розвідки головою розвідувального співтовариства США був Директор Центральної розвідки, який одночасно обіймав посаду директора Центрального розвідувального управління (ЦРУ).

Комісія 9/11[en] рекомендувала запровадити посаду Директора Національної розвідки у своєму звіті Комісії 9/11[en], який не був оприлюднений до 22 липня 2004 року, оскільки він вказував на серйозні помилки розвідки, які поставили під сумнів те, наскільки добре розвідувальне співтовариство спроможне захистити інтереси США від іноземних терористичних атак.

19 червня 2002 року сенатори Даян Файнштайн, Джей Рокфеллер і Боб Грем представили закон США S. 2645 для утворення посади Директора Національної розвідки. Невдовзі з'явилися інші подібні закони. Після значних дебатів щодо обсягу повноважень і влади Директора Національної розвідки Конгрес США ухвалив Закон про реформу розвідки та запобігання тероризму[en] 2004 року 336 голосами «За» в Палаті представників США і 89 голосами «За» в Сенаті США. Президент Джордж Буш підписав закон 17 грудня 2004 року. Серед іншого, закон запроваджував посаду Директора Національної розвідки як призначеного керівника розвідувального співтовариства США і забороняв Директору Національної розвідки виконувати функції Директора ЦРУ або голови будь-якої іншої складової розвідувального співтовариства США одночасно. Крім того, закон вимагав від Директора ЦРУ звітувати про діяльність свого відомства перед Директором Національної розвідки.

Критики кажуть, що компроміси під час розробки законопроєкту призвели до запровадження посади Директора Національної розвідки, повноваження якого надто слабкі, щоб адекватно очолювати, управляти та покращувати роботу розвідувального співтовариства.[4] Зокрема, згідно із законом Міністерству оборони США підпорядковані Агентство національної безпеки (АНБ), Національний офіс рекогностування (НОР) і Національне агентство геопросторової розвідки (НАГР).

Призначення

ред.

Першим Директором Національної розвідки був посол США в Іраку[en] Джон Негропонте, який був призначений 17 лютого 2005 року президентом Джорджем Бушем за умови затвердження Сенатом. Повідомлялося, що першим вибором президента Буша на посаду Директора Національної розвідки був колишній Директор Центральної розвідки Роберт М. Гейтс, який у той час обіймав посаду президента Техаського університету A&M[en], але відхилив цю пропозицію.[5] Негропонте був затверджений Сенатом 98 голосами «За» 21 квітня 2005 року, і того ж дня він склав присягу перед президентом Бушем.

13 лютого 2007 року Майк Макконнелл[en] став другим Директором Національної розвідки після того, як Негропонте був призначений заступником Державного секретаря США[en]. 4 жовтня 2007 року Сенат США затвердив Дональда М. Керра[en] на посаді першого заступника Директора Національної розвідки, який склав присягу 9 жовтня 2007 року. Керр із Вірджинії раніше був директором Національного офісу рекогностування та заступником Директора ЦРУ з науки і технологій. На початку своєї кар'єри він був помічником директора ФБР, відповідальним за їхній лабораторний відділ з 1997 по 2001 рік.

20 липня 2010 року президент Барак Обама призначив генерал-лейтенанта Повітряних сил США у відставці Джеймса Клеппера[en] четвертим Директором Національної розвідки. Клеппер був затверджений Сенатом 5 серпня, і він замінив виконуючого обов'язки Директора Національної розвідки Девіда Ч. Гомперта[en]. Це відбулося після звільнення Обамою третього Директора Національної розвідки, адмірала Військово-морських сил США у відставці Денніса К. Блера[en], чия відставка набула чинності 28 травня 2010 року.[6]

П'ятий Директор Національної розвідки Ден Коутс, шостий Директор Національної розвідки Джон Реткліфф[en] і виконуючі обов'язки Директорів Національної розвідки Джозеф Магвайр[en], Річард Гренелл і Лора Шиао[en] обіймали посади з 16 березня 2017 року по 21 січня 2021 року під час каденції президент Дональда Трампа.

Сьомим і нинішнім Директором Національної розвідки є Евріл Гейнс, яка вступила на посаду 21 січня 2021 року. Будучи першою жінкою, яка зайняла цю посаду, вона була висунута новообраним президентом Джо Байденом 23 листопада 2020 року[7] та затверджена Сенатом 20 січня 2021 року.[8]

Проблеми з вебсайтом

ред.

24 серпня 2007 року Деклан МакКаллаг[en] з News.com написав, що сайт Директора Національної розвідки був налаштований таким чином, щоб усі пошукові системи не індексували будь-яку сторінку DNI.gov. Це фактично зробило вебсайт Директора Національної розвідки невидимим для всіх пошукових систем і, у свою чергу, для будь-яких пошукових запитів.[9] Росс Файнштейн, прессекретар Директора Національної розвідки сказав, що маскування було видалено 3 вересня 2007 року. «Ми навіть не впевнені, як (файл robots.txt) туди потрапив», але наступного дня його знову якимось чином приховали. 7 вересня МакКаллаг повідомив, що сайт Директора Національної розвідки, здається, знову відкритий для вебпошуку.[10]

Ініціативи реформ

ред.

У вересні 2007 року Офіс Директора Національної розвідки випустив «100-денні та 500-денні плани розвідувального співтовариства щодо інтеграції та співпраці» (англ. Intelligence Community 100 Day & 500 Day Plans for Integration & Collaboration). Ці плани включають низку ініціатив, спрямованих на створення основи для розширення співпраці та реформування розвідувального співтовариства США.[11]

Офіс Директора Національної розвідки

ред.

Закон про реформу розвідки та запобігання тероризму 2004 року[en] заснував Офіс Директора Національної розвідки (ODNI) як незалежне агентство[en] для допомоги Директору Національної розвідки. Метою Офіса Директора Національної розвідки є ефективна інтеграція зовнішньої, військової та внутрішньої розвідки для захисту країни та інтересів Сполучених Штатів за кордоном.[12] В Офісі Директора Національної розвідки працює близько 1750 співробітників.[13] Його штабквартира розташована в Маклейні, штат Вірджинія.

23 березня 2007 року Директор Національної розвідки Майк Макконнелл оголосив про організаційні зміни, які включають:

  • Підвищення головного закупівельника Офісу до нової посади заступника Директора Національної розвідки
  • Створення нової посади заступника Директора Національної розвідки з політики, планів і потреб (замість посади заступника Директора Національної розвідки із потреб)
  • Створення Виконавчого комітету
  • Призначення на посаду Начальника штабу нового Директора штабу розвідки

Офіс Директора Національної розвідки продовжував розвиватися під керівництвом наступних Директорів, досягнувши нової структури, зосередженої на інтеграції розвідки в розвідувальне співтовариство.

Організація

ред.

Керівництво Офісу Директора Національної розвідки включає Директора, першого заступника Директора та Головного операційного директора.[14] Крім того, Директор оборонної розвідки підпорядковується Директору Національної розвідки.

У структурі Офісу є два директорати, кожен з яких очолює заступник Директора Національної розвідки:[14][15]

У структурі Офісу є три центри місії, кожен з яких очолює директор цього центру:[14][15]

Також є чотири наглядові офіси:[14][15]

Директори

ред.
   Позначає виконуючого обов'язки Директора Національної розвідки
Директор Період перебування на посаді Каденція Президент(и)
Посада змінює посаду Директора Центральної розвідки
1   Джон Негропонте 21 квітня 2005 — 13 лютого 2007 1 рік, 298 днів Джордж В. Буш
2   Майк Макконнелл[en] 13 лютого 2007 — 27 січня 2009 1 рік, 349 днів
3   Денніс К. Блер[en] 29 січня 2009 — 28 травня 2010 1 рік, 119 днів Барак Обама
  Девід Гомперт[en]
виконуючий обов’язки
28 травня — 5 серпня 2010
4   Джеймс Клеппер[en] 5 серпня 2010 — 20 січня 2017 6 років, 168 днів
  Майк Демпсі[en]
виконуючий обов’язки
20 січня — 16 березня 2017 Дональд Трамп
5   Ден Коутс 16 березня 2017 — 15 серпня 2019 2 роки, 152 дні
  Джозеф Магвайр[en]
виконуючий обов’язки
16 серпня 2019 — 20 лютого 2020
  Річард Гренелл
виконуючий обов’язки
20 лютого — 26 травня 2020
6   Джон Реткліфф[en] 26 травня 2020 — 20 січня 2021 0 років, 239 днів
  Лора Шиао[en]
виконуючий обов’язки
20–21 січня 2021 Джо Байден
7   Евріл Гейнс 21 січня 2021 року — т. ч. 3 роки, 154 дні

Лінія наступності

ред.

Лінія наступності Директора Національної розвідки така:[16]

  1. Перший заступник Директора Національної розвідки
  2. Заступник Директора Національної розвідки з інтеграції розвідки
  3. Директор Національного антитерористичного центру
  4. Директор Національного центру контррозвідки та безпеки[en]
  5. Генеральний інспектор розвідувального співтовариства[en]

Підлеглі

ред.

Перший заступник Директора Національної розвідки

ред.
Ім'я Період перебування на посаді Президент(и)
Майкл Гейден[en] 21 квітня 2005 — 26 травня 2006 Джордж В. Буш
Рональд Л. Берджесс (молодший)[en]
виконуючий обов'язки
Червень 2006 — 5 жовтня 2007
Дональд Керр[en] 5 жовтня 2007 — 20 січня 2009
Рональд Л. Берджесс (молодший)[en]
виконуючий обов'язки
20 січня 2009 — лютий 2009 Барак Обама
Девід Ч. Гомперт[en] 10 листопада 2009 — 11 лютого 2010
Стефані О'салліван[en] 18 лютого 2011 — 20 січня 2017
Сьюзан М. Гордон[en] 7 серпня 2017 — 15 серпня 2019 Дональд Трамп
Ендрю П. Голлман[en]a
виконуючий обов'язки
30 жовтня 2019 — 21 лютого 2020
Ніл Вайлі[en]a 13 травня 2020 — лютий 2021 Дональд Трамп, Джо Байден
Стейсі Діксон[en] 4 серпня 2021 — т. ч.[17] Джо Байден
a. 

Головний операційний офіцер

ред.
Ім'я Період перебування на посаді Президент(и)
Дейрдра Волш[en] Лютий 2018 — травень 2020 Дональд Трамп
Лора Шиао[en] Жовтень 2020 — т. ч. Дональд Трамп, Джо Байден

Директор штабу розвідки / Головний офіцер управління

ред.
Ім'я Період перебування на посаді Президент(и)
Рональд Л. Берджесс (молодший)[en] Травень 2007 — лютий 2009 Джордж В. Буш, Барак Обама
Джон Кіммонс[en] Лютий 2009 — жовтень 2010 Барак Обама
Марк Юінг Листопад 2010 — н/д Барак Обама, Дональд Трамп

Генеральний інспектор розвідувального співтовариства

ред.
Ім'я Період перебування на посаді Президент(и)
Чарльз Маккалоу 7 жовтня 2010 — березень 2017[18] Барак Обама, Дональд Трамп
Майкл Аткінсон[en] 17 травня 2018 — 3 травня 2020[19][20][21] Дональд Трамп
Томас Монгейм[en] 3 квітня 2020[22][23]a — т. ч. Дональд Трамп, Джо Байден
a. 

Заступники Директора Національної розвідки

ред.
Ім'я Офіс Період перебування на посаді Президент(и)
Бет Саннер[en] Інтеграція місії Травень 2019[24] — т. ч. Дональд Трамп
Кевін Майнерс[25] Спроможність підприємств н/д — т. ч. Дональд Трамп
Карен Гібсон Партнерства з національної безпеки Квітень 2019[26] — 2020 Дональд Трамп
Корін Стоун[27] Стратегія та взаємодія н/д — т. ч. Дональд Трамп

Помічники Директора Національної розвідки

ред.
Ім'я Офіс Період перебування на посаді Президент(и)
Дебора Кірчер Помічник Директора Національної розвідки з людського капіталу Жовтень 2011[28] — т. ч. Барак Обама, Дональд Трамп
Джон Шерман Головний інформаційний офіцер розвідувального співтовариства[en] Веремень 2017[29] — червень 2020[30] Дональд Трамп
Трей Тредвелл[31] Головний фінансовий офіцер н/д — т. ч. Дональд Трамп
Кетрін Джонстон Помічник Директора Національної розвідки з аналізу систем і ресурсів Травень 2018[32] — т. ч. Дональд Трамп
Рой Петтіс[33] Помічник Директора Національної розвідки із придбання, закупівель та послуг н/д — т. ч. Дональд Трамп
Джеймс Сміт[34] Помічник Директора Національної розвідки з політики та стратегії (виконуючий обов'язки) н/д — т. ч. Дональд Трамп

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. «CIA to Cede President's Brief to Negroponte», 19 лютого 2005, Вашингтон пост (англ.)
  2. Executive Order 13470. Federal Register (англ.). National Archives and Records Administration. 30 липня 2008. Процитовано 22 листопада 2016.
  3. Кріс Стром (1 серпня 2008). Bush Orders Intelligence Overhaul. CongressDaily (англ.). Процитовано 22 листопада 2016 — через republished by Nuclear Threat Initiative at NTI.org.
  4. Фред Каплан (7 грудня 2004). You Call That a Reform Bill? (англ.). Slate[en].
  5. Robert M. Gates profile. Вашингтон пост (англ.). 8 листопада 2006. Процитовано 22 листопада 2016.
  6. Грег Міллер (21 травня 2010). Dennis C. Blair to resign as Director of National Intelligence. Вашингтон пост (англ.). Процитовано 3 червня 2010.
  7. Дастін Джонс (23 листопада 2020). Avril Haines Nominated As First Female Director Of National Intelligence. NPR (англ.). Процитовано 24 листопада 2020.
  8. Дастін Джонс (20 січня 2021). Senate confirms Avril Haines as director of National Intelligence. Fox news (англ.). Процитовано 20 січня 2021.
  9. Деклан МакКаллаг (24 серпня 2007). Feds use robots.txt files to stay invisible online. Lame (англ.). CNET. Процитовано 14 лютого 2014.
  10. Деклан МакКаллаг (7 вересня 2007). National Intelligence Web site no longer invisible to search engines (англ.). CNET. Архів оригіналу за 16 жовтня 2022. Процитовано 14 лютого 2014.
  11. Director of National Intelligence Moves Forward with Intelligence Reform (PDF). ODNI News Release No. 20-07 (англ.). DNI.gov. 13 вересня 2007.
  12. Public Affairs Office, ODNI. Офіс Директора Національної розвідки (англ.). ODNI. Архів оригіналу за 19 березня 2013. Процитовано 14 квітня 2013.
  13. Чарльз Кларк (Вересень 2012). Lifting the Lid (англ.). Government Executive. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 14 квітня 2013.
  14. а б в г Leadership (англ.). Офіс Директора Національної розвідки. Процитовано 27 вересня 2019.
  15. а б в Organization (англ.). Офіс Директора Національної розвідки. Процитовано 21 січня 2020.
  16. Designation of Officers of the Office of the Director of National Intelligence To Act as Director of National Intelligence. Federal Register (англ.). 78 FR 59159. 25 вересня 2013. Процитовано 30 жовтня 2016.
  17. Керол Коллінз (4 серпня 2021). Stacey Dixon Confirmed as ODNI Principal Deputy Director; Avril Haines Quoted. Executive Gov (англ.). Процитовано 5 серпня 2021.
  18. Кевін Поулсен (12 лютого 2018). U.S. Intelligence Shuts Down Damning Report on Whistleblower Retaliation. The Daily Beast (англ.) — через www.thedailybeast.com.
  19. Ніколас Фандос; Чарлі Севідж; Меггі Габерман (3 квітня 2020). Trump to Fire Intelligence Watchdog Who Had Key Role in Ukraine Complaint. Нью-Йорк таймс (англ.). Процитовано 24 травня 2021.
  20. Trump Defends Firing 'Terrible' Intel Community Watchdog as Republicans Question Sacking. Politico (англ.). 4 квітня 2020. Процитовано 24 травня 2021.
  21. Скотт Ньюман; Аміта Келлі (24 травня 2021). Fired Intel Community Inspector General Michael Atkinson Pushes Back On His Dismissal. National Public Radio (англ.). Процитовано 24 травня 2021.
  22. Office of the DNI on Twitter (англ.). Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
  23. Trump Fires Intel IG, Taps White House Confidant for Pandemic Oversight Role. Government Executive (англ.). Процитовано 24 травня 2021.
  24. Deputy DNI for Mission Integration. www.dni.gov (англ.). Процитовано 9 серпня 2019.
  25. Deputy DNI, Enterprise Capacity. www.dni.gov (англ.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 9 серпня 2019.
  26. Karen Gibson Named Deputy Director of National Intelligence. Executive Gov (амер.). 23 квітня 2019. Процитовано 9 серпня 2019.
  27. Deputy DNI, Strategy & Engagement. www.dni.gov (англ.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 9 серпня 2019.
  28. Assistant DNI, Chief Human Capital Office. www.dni.gov (англ.). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 9 серпня 2019.
  29. Chief Information Officer. www.dni.gov (англ.). Процитовано 9 серпня 2019.
  30. IC CIO Announces Departure (Пресреліз) (англ.). Офіс Директора Національної розвідки. 20 квітня 2020. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2022. John Sherman, Chief Information Officer (CIO) of the Intelligence Community (IC), today announced that he will depart the Office of the Director of National Intelligence in June to serve as the Principal Deputy CIO for the U.S. Department of Defense.
  31. Leadership. www.dni.gov (англ.). Процитовано 9 серпня 2019.
  32. Assistant DNI, Systems & Resource Analyses. www.dni.gov (англ.). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 9 серпня 2019.
  33. NRO Honored at Intelligence Community Acquisition, Facilities, and Log. Національний офіс рекогностування (амер.). Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 9 серпня 2019.
  34. Assistant DNI, Policy & Strategy. www.dni.gov (англ.). Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 9 серпня 2019.

Посилання

ред.