Динко Дерменджиєв
Динко Дерменджиєв (болг. Динко Дерменджиев, 2 червня 1941, Пловдив — 1 травня 2019, Пловдив) — болгарський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Заслужений майстер спорту Болгарії (1967), спортсмен року Болгарії 1974, найкращий футболіст клубу «Ботев» XX століття. Почесний громадянин Пловдива.
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 2 червня 1941 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Пловдив, Болгарія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 1 травня 2019 (77 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Пловдив, Болгарія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Центральний траурний паркd | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 174 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Болгарія
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Майже усю кар'єру провів у клубі «Тракія» (Пловдив), з якою був чемпіоном та володарем Кубка Болгарії, а також національну збірну Болгарії, у складі якої був учасником трьох чемпіонатів світу. По завершенні кар'єри — футбольний тренер.
Клубна кар'єра ред.
Вихованець клубу «Мариця», в якому і розпочав свою ігрову кар'єру.
1959 року потрапив у команду «Ботев» (Пловдив) (з 1967 по 1989 рік — «Тракія»), в якій провів дев'ятнадцять сезонів, ставши легендою клубу[1]. За цей час він виграв чемпіонат Болгарії (1967), Кубок Радянської Армії (1962), а в сезоні 1962/63 вийшов у чвертьфінал Кубку володарів кубків. Також з командою ставав срібним (1963) та бронзовим (1961) призером чемпіонату Болгарії, а також двічі фіналістом Кубку (1963, 1964). За дев'ятнадцять років він провів за клуб 447 матчів і забив 194 голи, в тому числі 7 хет-триків, що зробило його абсолютним рекордсменом клубу та четвертим найкращим бомбардиром Групи А всіх часів[2]. В європейських турнірах він провів 10 матчів та забив 3 голи (2 матчі та 1 гол у Кубку європейських чемпіонів, 6 матчів та 1 гол у Кубку володарів кубків та 2 матчі та 1 гол у Кубку УЄФА). В опитуванні журналістів та вболівальників він був визнаний найкращим гравцем «Ботева» у 20 столітті.
Виступи за збірну ред.
6 травня 1962 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Болгарії в товариській грі проти Австрії (0:2), вийшовши на заміну на 80 хвилині замість Георгі Аспарухова[3]. А вже наступного місяця виступів зі збірною на чемпіонаті світу 1962 року у Чилі, де зіграв у двох матчах, але команда не пройшла груповий етап.
Згодом у складі збірної був учасником наступних чемпіонатів світу 1966 року в Англії та 1970 року у Мексиці, на яких теж зіграв по два матчі, при чому на останньому з них забив гол у ворота збірної Перу (2:3)[4]. На обох турнірах болгарам теж не вдалось подолати груповий етап.
Загалом провів у формі збірної 58 матчів, забивши 19 голів[5].
Тренерська кар'єра ред.
Після закінчення ігрової кар'єри став тренером. Його першою командою став нижчоліголвий «Чепинець» з міста Велинград, який він очолював у сезоні 1978/79.
1979 року він очолив рідну «Тракію», яку тренував по 1984 рік. 30 вересня 1981 року під його керівництвом пловдивці досягли легендарної перемоги 1:0 над «Барселоною»[6]. Після цього він ще кілька разів керував клубом, який вже носив історичну назву «Ботев», у 1989—1991, 1992—1993, 1995—1996, 1997—1998 та 1999—2001 роках. З командою він ставав володарем Кубка Болгарії у 1981 році та його фіналістом у 1984 та 1991 роках, також ставав з командою бронзовим призером чемпіону у 1981 та 1983 роках та фіналістом Балканського кубка 1981 року.
У 1984—1985 роках він тренував «Шумен», крім цього також був головним тренером «Спартака» (Плевен), кіпрської «Омонії» (Арадіпу), «Хебира», «Локомотива» (Пловдив), «Локомотив» (Софія) та «Мариці». Також недовго тренував один з болгарських грандів клуб «Левскі», з яким здобув 8 перемог та 2 нічиї в 1991 році[7].
Особисте життя ред.
Був оружений, дружину звали Марія. Мав двох синів — Цветозара і Димитара.
Дерменджі став одним із засновників центристської партії «Болгарія без цензури» (болг. България без цензура)[8].
Помер 1 травня 2019 року на 78-му році життя у місті Пловдив[9][10].
Титули і досягнення ред.
- Чемпіон Болгарії (1):
- Володар Кубка Болгарії (2):
- «Ботев» (Пловдив): 1962 (як гравець), 1981 (як тренер)
Примітки ред.
- ↑ Легенди на клуба › Динко Дерменджиев (Чико). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2015.
- ↑ ВИДЕО: Гол №151 за Камбуров, размина Гунди. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ Austria vs Bulgaria, 6 May 1962. eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ Peru vs Bulgaria, 2 June 1970, World Cup. eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ Mamrud, Roberto (16 липня 2009). Bulgaria - Record International Players. RSSSF. Архів оригіналу за 14 червня 2012. Процитовано 18 серпня 2009.
- ↑ Ботев - Барселона - “Ботев” - “Барса” или романтичният мач. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ Великият Чико. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ Декларация за учредяване на партия "България без цензура". България без цензура. 21 грудня 2013. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Отиде си легендарният футболист Динко Дерменджиев. Vesti.bg (болг.). Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ ОТИДЕ СИ! ВЕЛИКИЯТ ДИНКО ДЕРМЕНДЖИЕВ — ЧИКО СЕ ПРЕНЕСЕ ВЪВ ВЕЧНОСТТА!. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 21 вересня 2020.
Джерела ред.
- Никола Кицевски, Райчо Радулов. Кой кой е в България. — София : Труд, 1998. — С. 203. — 809 с.
- Георги Цеков Тодоров, Атанас Тодоров Станкушев. Майстори и голмайстори: [биогр. данни за изтъкнати бълг. футболисти и интервюта]. — 2-е изд. — София : Медицина и физкултура, 1988. — 109 с.
Посилання ред.
- Динко Дерменджиєв на сайті ФІФА (англ.)
- Динко Дерменджиєв на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Динко Дерменджиєв на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Динко Дерменджиєв на сайті National-Football-Teams.com (англ.)