Димитрій (Галицький)
Єпископ Димитрій (в миру Дмитро Еммануїлович Галицький; 1870, Херсонська губернія — 11 вересня 1932, Літин, Вінницька область) — єпископ Російської православної церкви, єпископ Проскурівський, вікарій Подільської єпархії.
| Єпископ Димитрій | ||
| ||
|---|---|---|
| вересень 1928 — 11 вересня 1932 | ||
| Церква: | УПЦ | |
| ||
| 1925 — вересень 1928 | ||
| ||
| 25 березня 1923 — 1925 | ||
| Альма-матер: | Одеська духовна семінарія | |
| Діяльність: | священник | |
| Народження: | 1870 Херсонська губернія, Російська імперія | |
| Смерть: | 11 вересня 1932 Літин | |
| Єп. хіротонія: | 25 березня 1923 | |
|
Нагороди: | ||
 | ||
Життєпис ред.
25 березня 1923 був хіротонізований на єпископа Старобільського, вікарія Харківської єпархії обновленстськими єпископами Євдокимом (Мещерським), Алексієм (Боженовим) та Іосифом (Михальчуком)[1].
Як писав єпископ Онуфрій (Гагалюк), висловив чистосердечне каяття щодо відступництва від церкви через обновленський розкол і 5 листопада 1924 року прийнятий Патріархом Тихоном в спілкування з Церквою без вирішення питання про чиноприйом[1].
Згідно даних Мануїла Лемешевського[2], 1925 року призначений єпископом Пирятинським, вікарієм Полтавської єпархії. Однак у своєму листі від 1 лютого 1926 року єпископ Онуфрій (Гагалюк) пише, чи можна визнавати єпископську хіротонію єпископа Димитрія, створену обновленстськими ієрархами. Зважаючи каяття єпископа Димитрія, участь в його єпископській хіротонії двох єпископів, поставлених до розколу, враховуючи визнання Патріархом Тихоном обновленстської єпископської хіротонії Александра (Раєвського) і потребу Українського екзархату в єпископах, єпископ Онуфрій пропонує визнати цю хіротонію. При цьому він висловлює побажання «щоб Дмитро Галицький послужив церкві в межах України, але не в Одеській і Херсонській єпархіях, де ім'я Дмитра Галицького буде суперечливим»[1].
З листопада 1926 року по вересень 1928 року висланий до Києва без права виїзду[3]. Взяв участь в проведеному 25-28 січня 1928 року в Києві з'їзді єпископів України.
З вересня 1928 року — єпископ Проскуровський, вікарій і керівник Подільської єпархії.
Помер 11 вересня 1932 року в місті Літині Вінницької області[4], похований там же на місцевому кладовищі.
Джерела ред.
- ↑ а б в Письма и статьи, Часть 54 читать, скачать - священномученик Онуфрий (Гагалюк). azbyka.ru. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 12 липня 2016.
- ↑ Митрополит Мануил (Лемешевский). Русские православные иерархи (російська) .
- ↑ Сайт историка С.В. Волкова - Красный террор в годы гражданской войны - Приложения (21). swolkov.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
- ↑ Хроника церковной жизни [кончина епископа Проскуровского Димитрия (Галицкого)]. Москва. 1932. № 11-12. 11. Архів оригіналу за 18 липня 2016.