Диверсифікація
Диверсифіка́ція (новолат. diversificatio — зміна, різноманітність; від лат. diversus — різний і facere — робити) — володіння найрізноманітнішими фінансовими активами, кожен з яких має різний рівень ризику, з метою зниження загального ступеня ризику портфеля в цілому.
- Розподіл інвестицій і ризиків з різних ринків, фінансових інструментів і стратегій торгівлі.
- Загальна ділова практика, направлена на розширення номенклатури товарів і послуг та/або географічної території, для того, щоб розподілити ризик і знизити залежність від циклічності бізнесу.
- Спосіб розвитку підприємства, що полягає в освоєнні виробництва нових товарів, товарних ринків, а також видів послуг, що включає не просто диверсифікацію товарних груп, але й розповсюдження підприємницької діяльності на нові та не пов'язані з основними видами діяльності фірми.[1]
Ефективність здійснення диверсифікації безпосередньо залежить від своєчасної орієнтації на види товарів, робіт, послуг, які мають попит і є конкурентоздатними. Оцінка результатів діяльності підприємства пов'язана з розробкою методики отримання, аналізу та надання інформації, яка стосується освоєння нових технологій, видів продукції, діяльності ринків та інших видів і напрямків діяльності, а також виявлення закономірностей визначення стану досягнення мети проведення диверсифікації. Перспективи та проблеми, пов'язані із своєчасною оцінкою результатів диверсифікації складових бізнесу підприємств — актуальні і потребують глибших досліджень.[2]
Методики оцінки ефективності проєкту диверсифікації цікавлять усіх учасників проєкту, залежно від їх ролі та участі. Економічно ефективним є той проєкт диверсифікації, у якому різниця дисконтованих результатів діяльності і витрат має невід'ємне значення за певний період часу і у подальшому змінюється. Ефективний бізнес, який реалізується відповідно до мети у кінцевому результаті приведе до того, що підприємство та інвестор одержать достатній очікуваний прибуток. Модель для визначення часток підприємства та інвестора може мати вигляд:
- КІ + КП = ОК
- ПІ + ПП = ОП
- ПІ / КІ > НПІ
- ПП / КП > Нпп
де КІ — капітал інвестора; КП — капітал підприємства; ОК — загальний капітал, призначений для здійснення диверсифікації бізнесу; ПІ — прибуток інвестора; ПП — прибуток підприємства; ОП — загальний прибуток, який підлягає розподілові між учасниками проєкту диверсифікації бізнесу; НПІ — норма прибутку капіталу інвестора; Нпп — норма прибутку капіталу підприємства.[3]
Показником оцінки ефективності вкладів є рентабельність власного капіталу. Цей показник посилений показником розрахунку рентабельності власного капіталу згідно з грошовим потоком.
При проведенні фінансового аналізу використовують чотири групи коефіцієнтів:
- Коефіцієнти грошового покриття
- Коефіцієнти грошового покриття прибутку
- Коефіцієнти грошового покриття капітальних витрат
- Коефіцієнти рентабельності грошових потоків
За першою групою коефіцієнтів визначають результати від диверсифікації основної діяльності підприємства. За другою групою — визначають ступінь розбіжностей. За третьою групою визначають можливості диверсифікованого підприємства. За четвертою групою коефіцієнтів проводиться оцінка можливостей диверсифікованого підприємства генерувати грошові потоки.[4]
Оцінюючи ефективність проєкту диверсифікації діяльності підприємства необхідно використовувати дані в динаміці за певний період. Оцінюючи ефективність проєкту диверсифікації діяльності підприємства за допомогою фінансового аналізу доцільно використовувати не лише показники за попередні роки, а й прогнозні. Достовірність результатів аналізу безумовно залежить від рівня знань спеціаліста, який проводить такий аналіз у питаннях прогнозування дій, але в будь — якому випадку такий аналіз є логічним наслідком фінансового аналізу звіту про рух грошових коштів для отримання управлінською ланкою інформації щодо оцінки результатів диверсифікації діяльності підприємства.[4]
Основне завдання здійснення диверсифікації — забезпечення прийнятного співвідношення між прибутковістю та рівнем ризику.
Диверсифікація постачальників
ред.Це розподіл закупівель серед кількох фірм-постачальників з метою знизити ризик недоставки товару, браку продукції і т.д., а також побудова розгалуженої мережі постачальників здатних компенсувати один одного в разі тимчасового або повного припинення співпраці.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Швайка Л. А. Планування діяльності підприємства : навчальний посібник. — Львів : Магнолія плюс, 2004. — С. 47-51.
- ↑ Вітковський О. Застосування портфельних теорій для оцінки ефективності диверсифікації діяльності підприємства // Підприємство, господарство і право. — 2006. — № 9. — С. 166-168.
- ↑ Милованов Є. Стратегия диверсификации - основа финансовой устойчивости многопрофельного предприятия // Проблемы теории и практики управления. — 2006. — № 10. — С. 83-85.
- ↑ а б Корінько М. Д. Оцінка результатів диверсифікації діяльності підприємства // Актуальні проблеми економіки. — 2006. — № 3. — С. 52-57.
Література
ред.- Диверсифіка́ція [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України
Посилання
ред.- Диверсифікація // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 213-214. — ISBN 978-617-7627-10-3.