Вікіпедія

Дзюба Сергій Вікторович

український журналіст
(Перенаправлено з Дзюба Сергій Вікторович (письменник))
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття є автобіографією, редагується фігурантом статті або особами чи організаціями, які безпосередньо пов'язані з ним. Її вміст може суперечити правилу Вікіпедії щодо нейтральної точки зору. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2023)
Ця стаття містить інформацію, яку треба перевірити на наявність недостовірних фактів і хибних даних. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та допоможіть виправити недоліки. (січень 2023)
Ця стаття має виражений рекламний характер. Будь ласка, допоможіть, переписавши рекламний вміст згідно з нейтральною точкою зору та вилучивши недоречні зовнішні посилання. (січень 2023)
Ця стаття містить надмірні чи неприйнятні посилання на власні джерела. Будь ласка, допоможіть, вилучивши посилання на сумнівні джерела, де вони використовуються неналежним чином. (січень 2023)
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2023)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дзюба.

Сергій Вікторович Дзюба (20 вересня 1964, м. Пирятин на Полтавщині) ― український письменник, журналіст, редактор, видавець, перекладач, громадський діяч, науковець, літературознавець, літературний критик, композитор, кіносценарист. Головний редактор Чернігівської обласної газети «Чернігівщина». Президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України.

Дзюба Сергій Вікторович
Народився 20 вересня 1964(1964-09-20) (59 років)
Пирятин, Полтавська область
Громадянство Україна Україна
Діяльність прозаїк, журналіст, перекладач
Сфера роботи творче та професійне письмоd[1], поезія[1], публіцистика[1], дитяча та підліткова літератураd[1], театр[1] і переклад[1]
Alma mater ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
Мова творів українська
Членство Національна спілка письменників України
У шлюбі з Дзюба Тетяна Анатоліївна
Нагороди

Автор 120 книг, перекладених ста мовами і надрукованих у 80 країнах. Лауреат міжнародних, державних і національних нагород у різних країнах. Народний поет України (за версією Міжнародної літературно-мистецької Академії України)[2]. Одружений з письменницею, науковицею, професоркою Тетяною Дзюбою.

Біографія ред.

Народився 20 вересня 1964 року в місті Пирятин на Полтавщині в сім'ї робітників. Служив у війську (1984—1986), закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка (1982—1989)[джерело?].

З 1989 року працює у Чернігові: кореспондентом обласної молодіжної газети «Гарт» (1989—1992), головним редактором приватної «Нашої газети» (1992—1993), заступником головного редактора газети «Чернігівські відомості» (1993—1999), власкором газети «Молодь України» (1993—1999), власкором радіо «Свобода» (1997—1999)[джерело?], головою ради громадської організації «Чернігівський медіа-клуб» (1998—1999), завідувачем відділу видання облдержадміністрації «Чернігівський вісник» (1999—2000), редактором чернігівського корпункту інформагенції «Медіа-простір» (2000—2002), керівником прес-служби обласного управління культури (2002—2004), директором видавництва «Чернігівські обереги» (2001—2005), керівником чернігівського корпункту журналу «Україна» (2009), завідувачем редакції радіо телерадіоагенції «Новий Чернігів» (2005—2011), заступником головного редактора газети «Деснянська правда» (2012—2018)[джерело?]. Нині — головний редактор Чернігівської обласної газети «Чернігівщина» (з 2019). Президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України (з 2014), яка об'єднує письменників, перекладачів, науковців, журналістів, митців, державних і громаських діячів із 70 країн.

Творчість ред.

Цей розділ має надмірний обсяг або містить зайві подробиці неенциклопедичного характеру, а для підтвердження важливості викладеного матеріалу бракує надійності й авторитетності наведених у ньому джерел. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на незалежні вторинні джерела на цю тему. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, вміст розділу може бути переписано, об'єднано з іншим розділом або вилучено. Подробиці можуть бути на сторінці обговорення. (листопад 2022)

Автор 100 книжок[3]. У 2020 році видано «Справи детектива Самарцева. Ідеальний злочин. Пані кілер»[4]. У Німеччині вийшла книга вибраних віршів Сергія Дзюби «Гріх любити неталановито!» німецькою мовою (перекладач Генріх Дік)[5], у Казахстані та Канаді цього ж року в перекладі російською видано книгу «Справи детектива Самарцева. Ідеальний злочин. Пані кілер»[6]. Також у Киргизстані вийшла книжка Сергія і Тетяни Дзюби «Веселка на віях» (киргизською та українською мовами, м. Бішкек, 2020)[7]. Цього ж року надрукована книжка фантастики Сергія Дзюби «Моя Шахерезада»[8] (Чернігів: Вид-во «Десна Поліграф», 2020, близько 200 кольорових ілюстрацій)[9]. А в Канаді побачив світ п'ятий том Сергія і Тетяни Дзюби «Вірші 75 мовами світу» (913 сторінок, Торонто, 2020)[10][неавторитетне джерело].

У 2021 році вийшов тритомник Сергія Дзюби «Гріх любити неталановито!» (Київ-Чернігів)[11]. У першому томі надруковані вірші автора[12][13], в другому — його переклади творів видатних зарубіжних письменників із 60 мов світу[14], а в третьому томі оприлюднені пародії Сергія Дзюби[15]. Цього ж року в Канаді видана книжка Сергія і Тетяни Дзюби «Вірші 80-ма мовами світу»[16]. Також книжки віршів Сергія Дзюби «Кохання з русалкою (техніка безпеки)» і Тетяни Дзюби «Акомодація до часу» надруковані в Македонії, у Скоп'є, македонською мовою в перекладі Віри Чорний-Мешкової (2021)[17]. А в Казахстані та Канаді вийшла книжка Сергія Дзюби «Моя Шахерезада», яку переклали автор і Володимир Віхляєв (2021)[8][неавторитетне джерело]. Вийшов перший музичний альбом популярних пісень Сергія Дзюби «Примчу на білому коні» (відеокліпи, 2021).

У 2022 році видано літературознавчу книжку Сергія Дзюби «Прибульці» (864 с., понад 200 кольорових світлин)[18]. Роман-серіал для дітей «Потягуськи» («Потягеньки», спільно з Іриною Кулаковською) побачив світ у перекладах англійською, німецькою[19] і вірменською мовами (у США, Німеччині та Вірменії) в перекладах Андрія Євси, Валентини Мінгалієвої і Гургена Баренца. А книжка неймовірних бувальщин на інтимну тематику «Кохання з кумиром» вийшла в Україні[20]. У Канаді виданий п'ятитомник Сергія і Тетяни Дзюби «Вірші 90 мовами світу» (м. Торонто, 2022). Вийшло продовження казкової трилогії «Душа на обличчі» про пригоди кленового бога Кракатунчика — книжка «Королівство Мальви» («Кракатунчик і дракон», 2022)[21]. Вийшов другий музичний альбом пісень (відеокліпів) Сергія Дзюби «Закінчиться війна» (2022). Побачила світ книжка «Замість щоденника. Книга друга. Міжнародна діяльність 2020—2022 років» (Київ-Чернігів)[22]. Видана друга книга нових українських пісень із нотами «Душа — мов скрипка» (2022)[23]. Співавтор книжки «Чернігів у вогні. Зметем орду, відправимо до пекла!» (журналісти газети «Чернігівщина» — про війну з російськими загарбниками і героїчну оборону Придесення, 2022)[24][25][26]. Побачив світ третій музичний альбом популярних пісень (відеокліпів) Сергія Дзюби «Зима така маленька, мов японка» (2022). Надрукований п'ятитомник Сергія і Тетяни Дзюби «Вірші ста мовами світу» (Канада, м. Торонто, 2022)[27][неавторитетне джерело].

Громадська діяльність ред.

Цей розділ містить інформацію, яку треба перевірити на наявність недостовірних фактів і хибних даних. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та допоможіть виправити недоліки.

Член Національної спілки письменників України (з 1996-го року).

  • з 2020-го — академік Міжнародної громадської Академії Поезії (м. Бішкек, Киргизстан; диплом і почесна медаль академіка)[28];
  • з 2021-го — академік Всесвітньої Асоціації діячів мистецтва «Глорія» (Німеччина, м. Франкфурт)[29];
  • з 2022-го — президент Представництва «Ciesart» (Міжнародної Палати письменників та митців Іспанії, м. Мадрид) в Україні.[30].

З'явився на обкладинці популярного іспанського журналу «Diplomacia cultural en el mundo» («Культурна дипломатія в світі»), де надруковано матеріал про нього українською та англійською мовами (м. Мадрид, Міжнародна Палата письменників та митців Іспанії «Ciesart», 2022)[31].

Нагороди та відзнаки ред.

Цей розділ містить інформацію, яку треба перевірити на наявність недостовірних фактів і хибних даних. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та допоможіть виправити недоліки.
  • У 2014 році став лауреатом міжнародних літературних нагород — «Золотий перстень» (Македонія), Синдикату болгарських учителів «Перемога» (Болгарія, Міжнародний фестиваль поезії «Славянска прегръдка»), «Золотий асик» (Казахстан), міжнародного фестивалю поезії в Лондоні (Велика Британія) та Міжнародної літературної премії імені Людвіга Нобеля «Будон» (Удмуртія)[32].
  • У 2018 році — лауреат Міжнародної літературної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері (м. Париж, Франція).[33] Лауреат Всеукраїнської премії «За подвижництво у державотворенні» імені Якова Гальчевського (м. Київ — м. Хмельницький). Нагороджений козацьким Хрестом за визначну міжнародну, творчу та патріотичну діяльність на благо України (м. Київ). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Джека Лондона (м. Сан-Франциско, США)[34].
  • У 2020 році — лауреат Міжнародної літературної премії імені Марка Твена (США)[35]. Посол миру — лауреат Міжнародної літературної премії миру (Німеччина-США, 2020)[36]. Лауреат Міжнародної мистецької премії імені Сергія Васильківського (м. Київ, 2020)[37]. Переможець Міжнародного конкурсу кіносценаріїв (Канада, Німеччина, США, Україна, 2020)[38]. Нагороджений почесним дипломом у Німеччині «за високі помисли і духовний аристократизм» («Farben der Kunst»)[39]. Лауреат премії імені Галшки Гулевичівни (м. Луцьк ― м. Київ, 2020)[40]. Лауреат Міжнародної мистецької премії імені Іллі Рєпіна (Україна, США, Німеччина, 2020)[41]. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Еміля Золя (Франція, 2020)[42]. Відзначений Почесним дипломом «Grand Prix» у Німеччині («Farben der Kunst», найвища їхня нагорода, 2020)[43]. Нагороджений «Діамантовим Дюком» (у номінаціях «Поезія» та «Проза») на Міжнародному літературно-мистецькому конкурсі імені де Рішельє (2020)[44]. Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Дніпро-Бук-Фест-2020» за переклад роману казахського письменника Роллана Сейсенбаєва «Мертві блукають пісками» українською мовою спільно з Тетяною Сидоренко, Олегом Гончаренком і Ярославом Савчиним (м. Дніпро, 2020)[45]. Нагороджений почесною міжнародною відзнакою «Золоті вітрила Глорії» (Німеччина, 2020)[46]. Нагороджений Почесною відзнакою «Народний поет України» (м. Київ, 2020). Нагороджений Почесним дипломом Шостої Міжнародної літературно-мистецької виставки в Одесі, в якій взяли участь художники та письменники з 40 країн (2020)[47]. Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Івана Айвазовського (Україна, Німеччина, США, 2020)[48]. Нагороджений почесним дипломом «Особистість слова і справи» (Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтва та комунікацій, Німеччина, Франкфурт-на-Майні, 2020)[49].
  • У 2021 році — лауреат Міжнародної літературної премії імені Мацуо Басьо[50]. «Піснями року» стали популярні українські пісні Сергія Дзюби (слова) та Бориса Раденка (музика): «Батьку мій» (співає заслужений артист України Павло Мрежук), «Здрастуйте, рідні!» (народний артист України Леонід Сандуленко) та «Порадниця свята» (Леонід Сандуленко; дует «Крила» — Валентина та Володимир Олійники)[51]. Лауреат Міжнародної мистецької премії імені Архипа Куїнджі (м. Київ, 2021)[52]. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Лесі Українки (2021)[53]. «Хітами року» стали пісні Сергія Дзюби (слова) та Ярослава Музики (музика): «Твоїх очей барвінки»[54] (співає Ярослав Музика) і «Пісня про Чернігів» (співавтор слів Олена Терещенко, співає Віктор Гембара). «Кращий музичний твір року» — сценічна кантата «Крила Сімаргла» — для сопрано, тенора, флейти та фортепіано, котру заслужений діяч мистецтв України, композитор Олександр Яковчук створив на вірші Тетяни та Сергія Дзюби (м. Київ, 2021). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Роберта Бернса (Шотландія — США, 2021)[55]. Нагороджений Почесним дипломом в Азербайджані за п'ятитомник «Вірші 80-ма мовами світу» (м. Баку, МГО «Смолоскип дружби», 2021)[56]. Нагороджений Почесним знаком «За особливі заслуги» Національної спілки журналістів України (м. Київ, 2021)[57]. Переможець Міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені де Рішельє — нагорода «Діамантовий Дюк» у номінаціях «Поезія» та «Проза» (Україна — Німеччина, 2021)[58]. Нагороджений Почесним дипломом «Вінок слави» (Німеччина, м. Берлін, 2021)[59]. Лауреат Міжнародного літературного конкурсу романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики і творів для дітей «Коронація слова» (м. Київ, 2021)[60]. Нагороджений Почесним дипломом «Goldener Grand» (Німеччина, 2021)[61]. Лауреат Міжнародної літературної премії «Global Prestigious Award» імені Махатми Ганді (Індія, м. Делі, 2021)[62]. Лауреат премії миру «De Finibus Terrae» (Італія, 2021)[63]. Нагороджений Почесною відзнакою «За визначний внесок у соціальну справедливість і основний принцип мирного, гармонійно процвітаючого співіснування у державах світу та між націями й народами» (премія миру, Велика Британія, Індія, 2021)[64]. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Йоганна Гете (Німеччина, 2021)[65]. Лауреат міжнародної премії «Inspiring Leadership Award» («Лідер, який надихає», Індія, 2021)[66]. Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії «Cristal» («Кришталь», Іспанія, м. Барселона, 2021) та Міжнародної літературно-мистецької премії «Palmier de la Mer» (Франція, м. Париж, 2021)[67]. Лауреат Міжнародної літературної премії «Gold Cup award» («Золотий Кубок») в Еквадорі (2021)[68]. Лауреат міжнародних премій миру в Лівані та Марокко (2021)[69]. Лауреат Міжнародної літературної премії «Mensajeros de la paz» («Посланці миру») в Іспанії (2021)[70]. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Івана Шамякіна (Білорусь, Мінськ, 2021)[71]. В Італії надрукували календарі на 2022 рік — зі світлинами видатних письменників із різних держав. Представлені там і українці Сергій та Тетяна Дзюби (м. Рим, 2021)[72].
  • У 2022 році  — лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Махатми Ганді (Індія, м. Делі)[73]. «Піснями року» стали пісні Сергія Дзюби та композитора Бориса Раденка «Батьку мій» і «Не сумуй, калинонько!» (виконують Наталія Шинкаренко; народний ансамбль «Чарівниця» Палацу культури «Дарниця», керівник Борис Раденко) та «Я намалюю сон» у виконанні дуету «Крила» (Валентина і Володимир Олійники)[74]. Лауреат Всесвітньої творчої премії «Золоте перо» (Перу, м. Ліма, 2022)[75]. Лауреат Почесної відзнаки «Золотий письменник світу» (спільна нагорода 10 держав: США, Англії, Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, України, Китаю, Індії та Японії, 2022). Лауреат міжнародної премії «Global Humanitarian Award» (Індія, 2022). Лауреат почесної премії «Ікона миру» (Італія, 2022). Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії «Досконалість» (Сирія, 2022)[76]. Лауреат Почесної відзнаки «За заслуги» (Німеччина, м. Франкфурт, 2022)[77]. «Всесвітній Посол культури та літератури» (Почесна відзнака Міжнародної палати письменників і митців Іспанії, м. Мадрид, 2022)[78]. Нагороджений Почесною медаллю Міжнародної Академії Поезії (Киргизстан, м. Бішкек, 2022). Лауреат міжнародних премій «Ікона миру» в Хорватії, Сербії, Індії та Іраку (2022)[79]. Лауреат міжнародної премії «Лідер нової генерації» (Філіппіни, м. Маніла, 2022)[80]. Лауреат Почесної відзнаки «Людина року» (Чехія, 2022)[81]. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Леонардо да Вінчі (Італія, Німеччина, 2022)[82]. «Хітами року» стали популярні пісні заслуженого артиста України зі Львова Ярослава Музики (музика) та народного поета України з Чернігова Сергія Дзюби (слова): «В нашім домі» і «Місяць і дівчина» (співає заслужений артист естрадного мистецтва України Віктор Гембара, м. Львів) та «З Днем народження!» (співає Ростислав Музика, м. Львів), 2022. Переможець і посол почесної міжнародної премії «Книга для Миру» (Італія, 2022). Лауреат міжнародної премії «Голос поезії» (Аргентина, 2022). Тетяна і Сергій Дзюби потрапили до «Золотої книги світових рекордів» в Індії. Також пані Тетяна стала в цій державі «Жінкою року» та лауреатом Міжнародної літературної премії «Global Woman», а добродій Сергій названий «Чоловіком року» і лауреатом Міжнародної літературної премії «Global man» (м. Делі, 2022)[83]. Нагородили творче подружжя українців і в Іспанії: Тетяна теж стала «Жінкою року», а Сергій — «Чоловіком року» — його відзначили за всі книжки, присвячені дружині (м. Мадрид, 2022). Як президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, Сергій Дзюба отримав Подяку від Його Високості, Принца Нереіда де Бурбона з Франції (м. Париж, 2022)[84]. Лауреат міжнародної премії «Золоте перо» в Азербайджані (м. Баку, 2022)[85]. Лауреат міжнародних премій «За видатну творчу діяльність» (Марокко, Коста-Рика) та «Письменники року» (Марокко, Еквадор, 2022)[86]. Сергій і Тетяна Дзюби отримали міжнародні сертифікати з Іспанії — їхні вірші увійшли до всесвітньої антології «Золота книга миру», перекладеної 40 мовами (м. Мадрид, 2022)[87]. Лауреат Шляхетної премії ООН «Un Rescue Noble Award» — за визначний внесок у галузі прав людини та соціальної роботи (Нігерія, 2022)[88]. Також нагороджений Почесною відзнакою «За яскраву творчість, міжнародні проекти та волонтерську діяльність» (Нігерія, 2022). Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії «Machu Picchu» (Перу, м. Ліма, 2022)[89]. Лауреат міжнародних літературно-мистецьких фестивалів «International Uzbekistan Festival» і «World Festival» в Узбекистані (2022)[90]. Переможець Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Великий Шовковий шлях» («The Great Silk Road Festival»: Туреччина, Німеччина, Україна, Узбекистан, Індія, Бангладеш, Китай, 2022)[91]. Лауреат Міжнародної літературної премії «The Golden Scroll Award» («Золотий сувій») у Швейцарії (2022)[92]. Нагороджений Почесним дипломом від королеви інтелекту в Німеччині (2022)[93]. Переможець Міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені Ернеста Хемінгуея в Німеччині (м. Франкфурт, 2022)[94]. Лауреат міжнародної премії «За видатну діяльність» (Нігерія, 2022)[95]. Переможець Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Літо-2022» в Ташкенті (Узбекистан, Туреччина, Мексика, Бразилія, Індонезія) за п'ятитомник «Вірші 90 мовами світу» (2022)[96]. Посол культури та літератури (Марокко, 2022)[97]. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Віктора Гюго (Франція, м. Париж, 2022)[98]. Лауреат Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Дружба-2022»: Узбекистан, Туреччина, Венесуела, Болівія, Туркменістан та В'єтнам (м. Ташкент, 2022)[99]. Переможець Міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені де Рішельє: найвища нагорода «Діамантовий Дюк» в поезії та прозі (Україна, м. Одеса — Німеччина, м. Франкфурт, 2022)[100]. Лауреат Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Осінь-2022»: Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан, Грузія, Вірменія, Молдова, Парагвай (м. Ташкент, 2022)[101]. Нагороджений Почесним дипломом «Борець за світло істини» (Німеччина, 2022)[102]. Лауреат Міжнародної літературної премії «Книга для миру» (Італія, 2022)[103]. Лауреат Міжнародної літературної премії «Золоте перо» (Мексика, 2022)[104]. Лауреат міжнародної премії «За альтруїзм» (Швейцарія, 2022)[105]. Лауреат міжнародної нагороди «За великий внесок у літературу» (Пакистан, 2022)[106]. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Джека Лондона, як співавтор книги «Чернігів у вогні» (США, 2022)[107]. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері, як співавтор книги «Чернігів у вогні» (Франція, Париж, 2022). Лауреат міжнародної нагороди «За видатну творчу діяльність» (Уругвай, Колумбія, 2022)[108]. Переможець конкурсу «Краща книга року» (головна номінація «Поезія та проза», Україна, м. Чернігів, 2022)[109].
  • У 2023 році — лауреат Почесної відзнаки «Особистість слова і справи» (Німеччина, м. Франкфурт)[110]. Лауреат міжнародного фестивалю «Зима-2023» (Узбекистан, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія, Латвія, Литва, Естонія, 2023). Пісні на вірші Сергія Дзюби і музику Миколи Збарацького «Сестра» та «Калина зажурилася» у виконанні дуету «Крила» — Валентини і Володимира Олійників — визнані тепер «Піснями року» (м. Київ, 2023)[111]. Пісні на вірші Сергія Дзюби (слова) та Петра Лойтри (музика) «Закінчиться війна», «Донечка» та «Будь моєю!» визнані «Хітами року» (м. Київ, 2023)[112].

Учасник і лауреат багатьох міжнародних літературно-мистецьких фестивалів, наукових конференцій і літературних свят[113]: у Німеччині, Англії, Італії, Туреччині, Румунії, Чехії, Польщі, Болгарії, Македонії, Росії, Казахстані, Китаї, Індії, Бангладеш, Мексиці, Бразилії, Індонезії, Венесуелі, Болівії, В'єтнамі, Узбекистані, Туркменістані, Білорусі[114][неавторитетне джерело].

  • Орден Івана Богуна (нагорода Українського Козацтва, 2019)[115].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е Czech National Authority Database
  2. ↑ Нова почесна відзнака «Народний поет України». [Архівовано 7 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Біла хата
  3. ↑ Сота книжка Сергія Дзюби! [Архівовано 30 березня 2022 у Wayback Machine.] Чернігівщина.
  4. ↑ Тетяна Сидоренко. Перша книжка, яка змінила традиційні уявлення про детективний жанр. Біла хата. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  5. ↑ Фолькер Маасен (20 квітня 2020). Фолькер Маасен: «Гріх любити неталановито!». Літературна Україна.
  6. ↑ Детектив із Чернігова мандрує державами та континентами. 31 трав. 2020 р. Архів оригіналу за 1 черв. 2020 р.
  7. ↑ http://bilahata.net/ukrains-ka-veselka-na-viiakh-vyyshla-u-kyrhyzstani/ Українська «Веселка на віях» вийшла у Киргизстані. Біла хата.] [Архівовано 17 червня 2020 у Wayback Machine.]
  8. ↑ а б «Моя Шахерезада» Сергія Дзюби мандрує світом!. che.cn.ua. Архів оригіналу за 22 жовт. 2021 р.
  9. ↑ Ловець снів і екзорцист із Чернігова Сергій Дзюба. 11 серп. 2020 р. Архів оригіналу за 12 серп. 2020 р.
  10. ↑ хата, Біла (16 лист. 2020 р.). У Канаді вийшов 5 том віршів Тетяни і Сергія Дзюби з Чернігова. Біла хата. Архів оригіналу за 24 лист. 2020 р.
  11. ↑ хата, Біла (22 лют. 2021 р.). Вийшов перший том майбутнього тритомника Сергія Дзюби. Біла хата. Архів оригіналу за 26 лют. 2021 р.
  12. ↑ Тиша вірша: штрихи до портрета справжнього непрофесіонала. che.cn.ua. Архів оригіналу за 2 лют. 2022 р.
  13. ↑ Гріх любити неталановито! або Все починається з Жінки…. che.cn.ua.
  14. ↑ Їх не лякає путь, або Крилаті люди. che.cn.ua. Архів оригіналу за 8 лист. 2021 р.
  15. ↑ хата, Біла (27 лип. 2021 р.). Чарівні пародії — у новій книзі Сергія Дзюби. Біла хата. Архів оригіналу за 28 лип. 2021 р.
  16. ↑ Сюрприз від друзів із Канади. che.cn.ua. Архів оригіналу за 23 квіт. 2021 р.
  17. ↑ Книга українців вийшла у Македонії. che.cn.ua. Архів оригіналу за 31 лип. 2021 р.
  18. ↑ Незвичайний читач. che.cn.ua. Архів оригіналу за 11 січ. 2022 р.
  19. ↑ [http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7051-potiahusky-zahovoryly-nimetskoiu «Потягуськи» заговорили німецькою. Чернігівщина.
  20. ↑ «І болить від любові фантомна моя половина!». che.cn.ua. Архів оригіналу за 1 трав. 2022 р.
  21. ↑ Сергій Дзюба. Королівство Мальви - четверта книжка про Кракатунчика. che.cn.ua.
  22. ↑ Творчий подвиг Сергія Дзюби. che.cn.ua.
  23. ↑ хата, Біла (29 серп. 2022 р.). «Душа — мов скрипка» — вийшла друга книга пісень чернігівця. Біла хата.
  24. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/literature/item/8017-chernihiv-u-vohni-naisylnisha-knyzhka-pro-viinu / «ЧЕРНІГІВ У ВОГНІ» — НАЙСИЛЬНІША КНИЖКА ПРО ВІЙНУ! Чернігівщина.
  25. ↑ хата, Біла (14 лист. 2022 р.). Радіослухачі познайомилися з авторами книги «Чернігів у вогні...». Біла хата.
  26. ↑ Незламний Чернігів. che.cn.ua.
  27. ↑ У Канаді вийшов п’ятитомник Тетяни та Сергія Дзюби «Вірші ста мовами світу»!. che.cn.ua.
  28. ↑ Чернігівці – киргизькі академіки. 20 лип. 2020 р. Архів оригіналу за 22 лип. 2020 р.
  29. ↑ http://bilahata.net/vyznannia-u-nimechchyni-tvorchoho-podruzhzhia-z-chernihova/ / Визнання у Німеччині творчого подружжя з Чернігова. Біла хата.
  30. ↑ Сергій Дзюба – представник Палати письменників та митців Іспанії в Україні. che.cn.ua. Архів оригіналу за 1 черв. 2022 р.
  31. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7488-serhii-dziuba-ziavyvsia-na-obkladyntsi-populiarnoho-zhurnalu-v-ispanii /Сергій Дзюба з'явився на обкладинці популярного журналу в Іспанії. Чернігівщина.
  32. ↑ Сергій і Тетяна Дзюби — лауреати Малої Нобелівської премії – Міжнародної літературної премії імені Людвіга Нобеля «Будон». Мистецький портал «Жінка-Українка». 30 квітня 2014. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 1 травня 2014.
  33. ↑ Олег Гончаренко. (30.12.2017). Українці — лауреати Міжнародної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері. Процитовано 15 березня 2020. [Архівовано 19 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  34. ↑ Олег Гончаренко. Оголошені лауреати Міжнародної премії імені Джека Лондона за 2018 р. Процитовано 15 березня 2020. [Архівовано 3 червня 2018 у Wayback Machine.]
  35. ↑ Олег Гончаренко (11 грудня 2019). Тетяна і Сергій Дзюби – лауреати Міжнародної літературної премії імені Марка Твена в США. Буквоїд. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 15 березня 2020.
  36. ↑ Д-р Ханс Вільгельм (22 січня 2020). Названо лауреатів Міжнародної літературної премії миру за 2020 рік. Українська літературна газета. Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  37. ↑ Генрі Ягодкін (6 березня 2020). Названі лауреати Міжнародної мистецької премії імені Сергія Васильківського. Українська літературна газета. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  38. ↑ Михайло Блехман (14 березня 2020). Названі переможці Міжнародного конкурсу кіносценаріїв. Українська літературна газета. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  39. ↑ Генріх Дік. Сергія Дзюбу нагородили в Німеччині. [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  40. ↑ хата, Біла (9 трав. 2020 р.). Започаткована премія імені Галшки Гулевичівни. Перші лауреати. Біла хата. Архів оригіналу за 10 трав. 2020 р.
  41. ↑ хата, Біла (1 лип. 2020 р.). Лауреати Міжнародної мистецької премії імені Іллі Рєпіна за 2020 рік. Біла хата. Архів оригіналу за 2 лип. 2020 р.
  42. ↑ хата, Біла (15 лип. 2020 р.). Нові лауреати Міжнародної літературної премії ім. Еміля Золя. Біла хата. Архів оригіналу за 15 лип. 2020 р.
  43. ↑ хата, Біла (23 серп. 2020 р.). Німеччина: нагорода для українського письменника з Чернігова. Біла хата. Архів оригіналу за 24 жовт. 2020 р.
  44. ↑ http://www.sknews.net/diamantovi-diuky-u-pysmennykiv-iz-chernihova/ «Діамантові Дюки» — у письменників із Чернігова! Суспільний кореспондент
  45. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/4115-laureaty-konkursu-dniprobukfest2020/ Лауреати конкурсу «Дніпро-Бук-Фест-2020». Чернігівщина
  46. ↑ хата, Біла (20 вер. 2020 р.). «Золоті вітрила Глорії» вручені українцеві з Чернігова. Біла хата. Архів оригіналу за 20 жовт. 2020 р.
  47. ↑ хата, Біла (3 лист. 2020 р.). Мистецька виставка об`єднала понад 800 творчих людей із 40 країн. Біла хата. Архів оригіналу за 19 лют. 2022 р.
  48. ↑ Названі нові лауреати Міжнародної премії ім. Івана Айвазовського. [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] Українська літературна газета.
  49. ↑ Українці визнані «Особистостями слова і справи». che.cn.ua. Архів оригіналу за 13 квіт. 2021 р.
  50. ↑ Визначені лауреати Міжнародної літературної премії імені Мацуо Басьо (Японія – Німеччина – США) 松尾芭蕉, まつお ばしょう - Litgazeta.com.ua. 21 груд. 2020 р. Архів оригіналу за 23 груд. 2020 р.
  51. ↑ Названі лауреати Міжнародної премії української пісні імені Василя Симоненка за 2021 рік. che.cn.ua. Архів оригіналу за 13 квіт. 2021 р.
  52. ↑ хата, Біла (21 січ. 2021 р.). Чернігівці – серед лауреатів Міжнародної мистецької премії ім.Архипа Куїнджі. Біла хата. Архів оригіналу за 1 лют. 2021 р.
  53. ↑ хата, Біла (5 лют. 2021 р.). Лауреати літературно-мистецької премії імені Лесі Українки. Біла хата. Архів оригіналу за 2 бер. 2021 р.
  54. ↑ Названі лауреати Міжнародної літературно-мистецької премії імені Миколи Лисенка «Рапсодія» за 2021 рік - Litgazeta.com.ua. 2 бер. 2021 р. Архів оригіналу за 2 бер. 2021 р.
  55. ↑ Названі лауреати Міжнародної літературної премії імені Роберта Бернса (Шотландія – США) - Litgazeta.com.ua. 28 квіт. 2021 р. Архів оригіналу за 29 квіт. 2021 р.
  56. ↑ Українців нагородили в Азербайджані. che.cn.ua. Архів оригіналу за 28 лип. 2021 р.
  57. ↑ хата, Біла (25 черв. 2021 р.). Журналісти з Чернігова відзначені Почесним знаком. Біла хата. Архів оригіналу за 28 черв. 2021 р.
  58. ↑ «Діамантові Дюки» – в українців із Чернігова!. che.cn.ua. Архів оригіналу за 3 вер. 2021 р.
  59. ↑ хата, Біла (12 серп. 2021 р.). Чернігівця нагородили німецьким «Вінком слави». Біла хата. Архів оригіналу за 2 вер. 2021 р.
  60. ↑ хата, Біла (30 серп. 2021 р.). Письменника з Чернігова відзначили на «Коронації слова». Біла хата. Архів оригіналу за 2 вер. 2021 р.
  61. ↑ У Німеччині українського письменника відзначили почесним дипломом «Goldener Grand» - Litgazeta.com.ua. 22 вер. 2021 р. Архів оригіналу за 21 лют. 2022 р.
  62. ↑ Нагорода з Індії. che.cn.ua. Архів оригіналу за 9 жовт. 2021 р.
  63. ↑ Італійська премія миру «De Finibus Terrae». che.cn.ua. Архів оригіналу за 8 лист. 2021 р.
  64. ↑ Тетяна і Сергій Дзюби - посли миру. che.cn.ua. Архів оригіналу за 15 лист. 2021 р.
  65. ↑ Українці – лауреати премії імені Ґете та Почесні професори в Німеччині. che.cn.ua. Архів оригіналу за 29 лист. 2021 р.
  66. ↑ Лідер, який надихає. che.cn.ua. Архів оригіналу за 2 груд. 2021 р.
  67. ↑ Успіх в Іспанії, Франції та Італії. che.cn.ua. Архів оригіналу за 17 груд. 2021 р.
  68. ↑ Міжнародне співробітництво: «Золотий кубок» Еквадору — чернігівцям. 22 груд. 2021 р. Архів оригіналу за 22 груд. 2021 р.
  69. ↑ Українських письменників нагородили в Лівані та Марокко - Litgazeta.com.ua. 25 груд. 2021 р. Архів оригіналу за 26 груд. 2021 р.
  70. ↑ Посланці миру Тетяна і Сергій Дзюби. che.cn.ua. Архів оригіналу за 29 груд. 2021 р.
  71. ↑ Сергій Дзюба став лауреатом премії імені Івана Шамякіна в Білорусі - Litgazeta.com.ua. 28 груд. 2021 р. Архів оригіналу за 29 груд. 2021 р.
  72. ↑ Календарі зі світлинами чернігівців. che.cn.ua. Архів оригіналу за 31 груд. 2021 р.
  73. ↑ Почесна нагорода імені Махатми Ганді. che.cn.ua. Архів оригіналу за 4 січ. 2022 р.
  74. ↑ Міжнародна премія української пісні імені Василя Симоненка за 2022 рік. che.cn.ua. Архів оригіналу за 26 груд. 2021 р.
  75. ↑ Чернігівці – лауреати Всесвітньої творчої премії «Золоте перо» в державі Перу. che.cn.ua. Архів оригіналу за 9 січ. 2022 р.
  76. ↑ «Ікона миру» – в Італії та «Досконалість» – у Сирії. che.cn.ua. Архів оригіналу за 20 січ. 2022 р.
  77. ↑ Українців нагородили Почесною відзнакою «За заслуги» в Німеччині. che.cn.ua. Архів оригіналу за 25 січ. 2022 р.
  78. ↑ «Всесвітні Посли культури та літератури». che.cn.ua. Архів оригіналу за 9 лют. 2022 р.
  79. ↑ Нові нагороди в Хорватії, Сербії, Індії та Іраку. che.cn.ua. Архів оригіналу за 12 лют. 2022 р.
  80. ↑ Українців нагородили у Філіппінах. che.cn.ua. Архів оригіналу за 18 лют. 2022 р.
  81. ↑ хата, Біла (22 лют. 2022 р.). «Людьми року» в Чехії стали українці з Чернігова. Біла хата. Архів оригіналу за 26 лют. 2022 р.
  82. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7032-ukraintsi-laureaty-premii-imeni-leonardo-da-vinchi / Українці — лауреати премії імені Леонардо да Вінчі. Чернігівщина.
  83. ↑ Відоме подружжя з Чернігова потрапило до «Золотої книги світових рекордів» в Індії. che.cn.ua. Архів оригіналу за 12 квіт. 2022 р.
  84. ↑ Подяка від Принца Нереідеса де Бурбона з Франції. che.cn.ua. Архів оригіналу за 16 квіт. 2022 р.
  85. ↑ Українці – лауреати міжнародної нагороди «Золоте перо» в Азербайджані. che.cn.ua. Архів оригіналу за 25 квіт. 2022 р.
  86. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7061-marokko-kostarika-ta-ekvador-nahorodyly-vidome-podruzhzhia-z-chernihova / Марокко, Коста-Рика та Еквадор нагородили відоме подружжя з Чернігова. Чернігівщина.
  87. ↑ Вірші народних поетів України увійшли до світової антології «Золота книга миру». che.cn.ua. Архів оригіналу за 1 черв. 2022 р.
  88. ↑ Українців нагородили Шляхетною премією ООН. che.cn.ua. Архів оригіналу за 1 черв. 2022 р.
  89. ↑ Відоме подружжя з Чернігова нагородили в Перу престижною світовою премією «Machu Picchu». che.cn.ua. Архів оригіналу за 1 черв. 2022 р.
  90. ↑ Українців нагородили в Узбекистані. che.cn.ua. Архів оригіналу за 2 черв. 2022 р.
  91. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7217-ukraintsi-otrymaly-pochesni-dyplomy-mizhnarodnoho-festyvaliu-velykoho-shovkovoho-shliakhu-the-great-silk-road-festival / Українці отримали почесні дипломи Міжнародного фестивалю Великого шовкового шляху «THE GREAT SILK ROAD FESTIVAL». Чернігівщина.
  92. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7246-podruzhzhia-z-chernihova-nahorodyly-v-shveitsarii / Подружжя з Чернігова нагородили в Швейцарії. Чернігівщина.
  93. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7314-pochesnyi-dyplom-vid-korolevy-intelektu / Почесний диплом від королеви інтелекту. Чернігівщина.
  94. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7329-laureaty-mizhnarodnoho-literaturnomystetskoho-konkursu-imeni-ernesta-kheminhueia-v-nimechchyni / Лауреати міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені Ернеста Хемінгуея в Німеччині. Чернігівщина.
  95. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7351-vidome-podruzhzhia-z-chernihova-nahorodyly-v-niherii-za-vydatni-dosiahnennia / Відоме подружжя з Чернігова нагородили в Нігерії за видатні досягнення. Чернігівщина.
  96. ↑ https://www.che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7406-ukraintsi-peremohly-na-mizhnarodnomu-literaturnomystetskomu-festyvali-lito2022 / Українці перемогли на міжнародному літературно-мистецькому фестивалі «ЛІТО-2022» Чернігівщина.
  97. ↑ https://bilahata.net/ukraintsi-z-chernihova-posly-kultury-v-marokko/ / Українці з Чернігова — Посли культури в Марокко. Біла хата.
  98. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7489-ukrainski-pysmennyky-laureaty-mizhnarodnoi-literaturnoi-premii-imeni-viktora-hiuho-u-frantsii / Українські письменники — лауреати міжнародної літературної премії імені Віктора Гюго у Франції! Чернігівщина.
  99. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7529-chernihivtsi-laureaty-mizhnarodnoho-literaturnomystetskoho-festyvaliu-druzhba2022 / Чернігівці — лауреати міжнародного літературно-мистецького фестивалю «ДРУЖБА-2022». Чернігівщина.
  100. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7654-diamantovi-diuky-u-podruzhzhia-z-chernihova / «Діамантові Дюки» — у подружжя з Чернігова! Чернігівщина.
  101. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7625-ukraintsi-laureaty-mizhnarodnoho-literaturnomystetskoho-festyvaliu-osin2022 / Українці — лауреати міжнародного літературно-мистецького фестивалю «ОСІНЬ-2022». Чернігівщина.
  102. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7641-serhii-dziuba-nahorodzhenyi-pochesnym-dyplomom-borets-za-svitlo-istyny-v-nimechchyni / Сергій Дзюба нагороджений почесним дипломом «Борець за світло істини» в Німеччині. Чернігівщина.
  103. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7645-serhiia-dziubu-nahorodyly-v-italii-mizhnarodnoiu-premiieiu-knyha-dlia-myru / Сергія Дзюбу нагородили в Італії міжнародною премією «Книга для миру». Чернігівщина.
  104. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7658-ukraintsiv-nahorodyly-v-meksytsi / Українців нагородили в Мексиці. Чернігівщина.
  105. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7677-podruzhzhia-z-chernihova-otrymalo-u-shveitsarii-mizhnarodnu-nahorodu-za-altruizm / Подружжя з Чернігова отримало у Швейцарії міжнародну нагороду «За альтруїзм». Чернігівщина.
  106. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7785-za-velykyi-vnesok-u-literaturu / За великий внесок у літературу. Чернігівщина.
  107. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/events/item/7789-tvortsi-knyhy-chernihiv-u-vohni-laureaty-mizhnarodnoi-literaturnoi-premii-imeni-dzheka-londona-ssha / Творці книги «Чернігів у вогні» — лауреати Міжнародної літературної премії імені Джека Лондона (США). Чернігівщина.
  108. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7918-ukraintsiv-nahorodyly-v-uruhvai-ta-kolumbii / Українців нагородили в Уругваї та Колумбії. Чернігівщина.
  109. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7957-serhii-dziuba-peremozhets-konkursu-krashcha-knyha-roku / Сергій Дзюба — переможець конкурсу «Краща книга року». Чернігівщина.
  110. ↑ https://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7983-patriotiv-ukrainy-nahorodyly-pochesnoiu-vidznakoiu-osobystist-slova-i-spravy-v-nimechchyni / Патріотів України нагородили почесною відзнакою «Особистість слова і справи» в Німеччині. Чернігівщина.
  111. ↑ https://bilahata.net/mizhnarodna-premiia-ukrainskoi-pisni-imeni-vasylia-symonenka/ / Міжнародна премія української пісні імені Василя Симоненка. Біла хата.
  112. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/8075-laureaty-mizhnarodnoi-literaturnomystetskoi-premii-imeni-mykoly-lysenka-rapsodiia-za-2023-rik / ЛАУРЕАТИ МІЖНАРОДНОЇ ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ ПРЕМІЇ ІМЕНІ МИКОЛИ ЛИСЕНКА «РАПСОДІЯ» ЗА 2023 РІК. Чернігівщина.
  113. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7987-chernihivtsi-laureaty-mizhnarodnoho-literaturnoho-festyvaliu-zyma2023 / Чернігівці — лауреати міжнародного літературного фестивалю «ЗИМА-2023». Чернігівщина.
  114. ↑ http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7458-chernihivtsiv-nahorodyly-u-shveitsarii-uzbekystani-kytai-turechchyni-brazylii-meksytsi-peru-indonezii / Чернігівців нагородили у Швейцарії, Узбекистані, Китаї, Туреччині, Бразилії, Мексиці, Перу, Індонезії…. Чернігівщина.
  115. ↑ Буквоїд. (18.09.2019). Сергія Дзюбу нагороджено орденом Івана Богуна. Процитовано 15 березня 2020. [Архівовано 20 вересня 2019 у Wayback Machine.]

Посилання ред.

Література ред.

  • Письменники України. Біобібліографічний довідник. Київ: «Український письменник», 2006
  • Харчук Р. Задля спасіння себе самого // Дзюба С. Колись я напишу останнього вірша. ― К.: Смолоскип, 1995. ― С.117-120.
  • Слапчук В. Кохання довше за життя // Слапчук В. Політ механічної зозулі над власним гніздом. ― Луцьк, 2001. ― С.31-33.
  • Коваль В. Пародія як епіцентр літпроцесу // Дзюба С. Любов з тролейбусом. ― Ніжин: Аспект-Поліграф, 2003. ― С.73-77.
  • Вербич В. Сльоза Фаетона, настояна на мелодіях зірок // Літературна Україна. ― 2003. ― № 40. ― С.7.
  • Гранич Н. Гопки для Кракатунчика // Гранич Н. Безсмертні лики слів. ― Луцьк, 2003. ― С.50-51.
  • Слапчук В. Панцерник сучасного літпроцесу // Сучасність. ― 2003. ― № 11 ― С.151-155.
  • Слапчук В. Небезпечна професія // Дзюба С. Зима така маленька, мов японка. ― Ніжин: Аспект-Поліграф, 2004. ― С.75-77.
  • Сергій Вікторович Дзюба: Рекомендований бібліографічний покажчик; Чернігівський музей М. М. Коцюбинського; передмова В. Коваля. ― Чернігів: Чернігівські обереги, 2005. ― 56 с.
  • Сергій Дзюба: «Живу за принципом: хай буде добре мені і… всім іншим» // Дзюба С. Кожній жінці хочеться… на Марс. ― Ніжин: Аспект-Поліграф, 2005. ― С.149-159.
  • Слапчук В. Дзюба Сергій Вікторович // Енциклопедія сучасної України. ― К.: Національна академія наук України, 2007. ― Т.7. ― С.556.
  • Коваль В. Наша відповідь Гаррі Поттеру // Дзюба С. Душа на обличчі. ― Луцьк: Твердиня, 2007. ― С.390-393.
  • Баран Є. Сергій Дзюба: «Літпроцес у мене, в основному, асоціюється зі словом „сучий“…» // Дзюба С. Як я був агентом ЦРУ. ― Чернігів: Чернігівські обереги, 2008. ― С.228-236.
  • Буряченко В. Історія, якою ми маємо право пишатися // Дзюба С. Замінований рай. ― Чернігів: Чернігівські обереги, 2009. ― С.4-6.
  • Бондаревич (Черненко) Л. Гопки для дітей та дорослих // Бондаревич (Черненко) Л. Ми всі ― подорожні. ― Чернігів: Чернігівські обереги, 2009. ― С.21-24.
  • Леус В. Іронія долі по-чернігівськи, або Дивовижний екстрим від Сергія Дзюби // Дзюба С. Королі і «капуста». Неймовірні пригоди українця Павлюка. ― Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2011. ― С.413-417.
  • Стусенко О. Порушник спокою про Ловця снів // Дзюба С. Королі і «капуста». Неймовірні пригоди українця Павлюка. ― Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2011. ― С.417-420 та ін.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дзюба_Сергій_Вікторович&oldid=42362448