Сергій Вікторович Дзюба (20 вересня 1964, м. Пирятин на Полтавщині) ― український письменник, журналіст, редактор, видавець, перекладач, громадський діяч, науковець, літературознавець, літературний критик, композитор, кіносценарист. Головний редактор Чернігівської обласної газети «Чернігівщина». Президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України. Народний поет України[1]. «Золотий письменник світу»[2]. Почесний професор в Україні та Німеччині. Автор 120 книг, перекладених ста мовами і надрукованих у 80 країнах. Лауреат понад 200 почесних міжнародних, державних і національних нагород у 55 країнах. Одружений з письменницею, науковцем, професором Тетяною Дзюбою.

Дзюба Сергій Вікторович
Сергій Вікторович Дзюба.jpg
Народився 20 вересня 1964(1964-09-20) (58 років)
Пирятин, Полтавська область
Громадянство Україна Україна
Діяльність прозаїк, журналіст, перекладач
Alma mater Навчально-науковий інститу́т журналі́стики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Мова творів українська
У шлюбі з Дзюба Тетяна Анатоліївна

БіографіяРедагувати

Народився 20 вересня 1964 року в місті Пирятин на Полтавщині в сім'ї робітників. Служив у війську (1984—1986), закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка (1982—1989). Майор запасу.

З 1989 року працює у Чернігові: кореспондентом обласної молодіжної газети «Гарт» (1989—1992), головним редактором приватної «Нашої газети» (1992—1993), заступником головного редактора газети «Чернігівські відомості» (1993—1999), власкором газети «Молодь України» (1993—1999), власкором радіо «Свобода» (1997—1999), головою ради громадської організації «Чернігівський медіа-клуб» (1998—1999), завідувачем відділу видання облдержадміністрації «Чернігівський вісник» (1999—2000), редактором чернігівського корпункту інформагенції «Медіа-простір» (2000—2002), керівником прес-служби обласного управління культури (2002—2004), директором видавництва «Чернігівські обереги» (2001—2005), керівником чернігівського корпункту журналу «Україна» (2009), завідувачем редакції радіо телерадіоагенції «Новий Чернігів» (2005—2011), заступником головного редактора газети «Деснянська правда» (2012—2018). Нині — головний редактор Чернігівської обласної газети «Чернігівщина» (з 2019). Президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України (з 2014), яка об'єднує відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів, митців, державних і громаських діячів із 70 країн.

ТворчістьРедагувати

Поетичні і прозові книжки[3]Редагувати

Автор 120 книжок[4], зокрема збірок поезій «Колись я напишу останнього вірша» (К., 1995), «Сонце пахне снігом і яблуками» (К., 1997), «У липні наших літ» (Ніжин, 2006), пародій «Любов з тролейбусом» (Ніжин, 2003), «Зима така маленька, мов японка» (Ніжин, 2004), «Кожній жінці хочеться… на Марс» (Ніжин, 2005), казкових повістей «Кракатунчик ― кленовий бог» (Чернігів, 1999)[5], «Гопки для Кракатунчика» (Чернігів, 2003), «Душа на обличчі. Нові пригоди Кракатунчика та його друзів»[6] (Луцьк, 2007)[7], публіцистики з радіоверсіями «Тато у декретній відпустці» (Ніжин, 2007), «Як я був агентом ЦРУ» (Ніжин, 2008), «Ловець снів» (Чернігів, 2009), «Замінований рай» (Чернігів, 2009), «Заєць, мавка і кулемет» (Чернігів, 2010), «Королі і „капуста“. Неймовірні пригоди українця Павлюка» (Чернігів, 2011), «Життя між кулями» (Чернігів, 2011), «Улюбленець неба» (Чернігів, 2011, українською і російською мовами), прози та публіцистики «Троянці» (Чернігів, 2012), рецензій і есеїв «Несподівані зустрічі продовжують життя» (Чернівці, 2013), документального роману «Доля Людини. Микола Дейкун» (2014), книги ста пісень «Примчу на білому коні» (2018)[8].

У співавторстві з Іриною Кулаковською написав роман-серіал для дітей «Потягуськи» (Луцьк, 2008, книжки українською та російською мовами, радіокнижка), також він — співавтор довідника «Чернігівщина» (Чернігів, 2003, перевидання 2004). В 2013 році у Польщі, в Любліні, вийшла книга віршів Сергія і Тетяни Дзюби «Розмова чоловіка і жінки» польською та українською мовами (перекладачі Роксана Кжемінська, Маріанна Хлопек-Лабо і Анна Тилютка; художниця Ядвіґа Квятковська). В 2014-му в США, у Нью-Йорку, побачила світ книга Сергія і Тетяни Дзюби «Вибрані вірші» англійською й українською мовами (перекладачі Люба Ґавур і Богдан Бойчук); а у Казахстані, в Алмати, вийшла поетична збірка Сергія і Тетяни Дзюби «Остання кочівля любові» казахською та російською мовами (казахською переклав Ауезхан Кодар, а російською — Володимир Ільїн). У цьому ж році у Великій Британії, в Лондоні, надрукували книжку Сергія Дзюби «Вірші для Тетянки» (перекладач Алекс Врубель). У 2015 вийшло її друге видання 5-ма мовами: англійською, українською, польською, сербською та російською; післямова — болгарського письменника Димитра Христова, ілюстрації — юкагирського художника Миколи Курилова, Республіка Саха. Також у 2015 побачили світ книжки Сергія і Тетяни Дзюби «Яблука з небесного саду» (туркменською та українською мовами, перекладач Ак Вельсапар; Швеція, Стокгольм: «ГУН»; Туркменістан, Ашгабад; Україна, Київ: «Український пріоритет»; 2-ге видання — 2016 р.), «На сріблястій долоні вічності» (болгарською та українською мовами, перекладач Димитр Христов; Болгарія, Софія), «Вірші Тетяни і Сергія Дзюби 60-ма мовами світу» у 4-х томах (Канада, Торонто).

У 2016 вийшла збірка віршів Сергія і Тетяни Дзюби «На острові, далекому, мов сльози Єви» сербською та українською (перекладач Рісто Василевскі; передмова Мічо Цв'єтіча; Сербія, м. Смедерево: «Арка»). Роман Сергія Дзюби «Потягуськи», у співавторстві з Іриною Кулаковською, надрукований у Канаді, в Торонто (книжкою, у серії «Лауреати премії імені Ернеста Хемінгуея»), та у Вірменії, в Єревані (у популярному журналі «Цицернак», вірменською переклав Гурген Баренц). А в 2017 році у Казахстані та Канаді побачив світ у перекладі роман для дітей Сергія Дзюби «Кракатунчик — кленовий бог» (перша частина казкової трилогії «Душа на обличчі»); згодом, у 2018 р., вийшли другий та третій романи цієї популярної трилогії — «Гопки для Кракатунчика» і «Душа на обличчі. Нові пригоди Кракатунчика та його друзів». Таким чином, загальний наклад трилогії сягнув 100000 примірників. Також у 2018-му побачили світ поетичні книжки Сергія та Тетяни Дзюби: «Місто Зима» (Білорусь, м. Мінськ; білоруською мовою, перекладач Михась Пазняков; передмова Анатолія Аврутіна); «Дощ із твоїми очима» (Чехія, м. Градець-Кралове; чеською та українською мовами; перекладачі Мілан Грабал і Петр Каліна; післямова Мілана Грабала). Цього ж року надрукована збірка віршів Сергія і Тетяни Дзюби «Колись ви вигадаєте нас» у перекладі в'єтнамською мовою. Перекладачі — професор Нгуєн Хиу Хоанг і поетеса До Тхі Хоа Лі; автор передмови — літературознавець Нгуєн Суан Хоа (В'єтнам: Спілка ханойських письменників і Ханойський університет, 2018). Роман-серіал Сергія Дзюби для дітей «Потягуськи» (в співавторстві з Іриною Кулаковською) у перекладах водночас побачив світ у Казахстані, Канаді та Вірменії (2018). Сергій Дзюба побував у Чехії — на прем"єрі вистави «Закохайся в мене у суботу» чеською мовою (за його творами з чеської книжки Тетяни і Сергія Дзюби «Дощ із твоїми очима») в театрі музики і поезії «Агадір» (Брно). Також у цьому театрі поставили виставу «Крила Сімаргла» за творами Тетяни Дзюби. Цей міжнародний проект профінансувало Міністерство культури Чехії. Засновник театру «Агадір», драматург — Мілена Фуціманова, директор театру, композитор — Ондржей Фуціман, він створив оригінальну музику до обох вистав (Чехія, Моравія, Брно, 2018).

У 2019 році в Іспанії та Болівії видано книжку Сергія і Тетяни Дзюби «Голоси двох поетів» іспанською та українською мовами (перекладач — Галина Шитікова де Ескобар, Болівія). Цього ж року в Румунії, у Бухаресті побачила світ книжка віршів Сергія і Тетяни Дзюби «Береги» румунською та українською мовами (перекладач — румунський поет, композитор, автор пісень, перекладач, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії Пауль Полідор). Водночас у різних країнах перевидано 30 книжок Сергія і Тетяни Дзюби загальним накладом понад 150 тисяч примірників (до 55-ліття Сергія Дзюби). Також вийшла книжка «До світла. Вибрані листи письменнику Сергієві Дзюбі з 1992 року до наших днів (рукописні та електронні)». Упорядник — Сергій Дзюба, передмова Василя Слапчука, художник Генрі Яблучкін. Надруковано понад тисячі листів, котрі зберігаються в Державному архіві Чернігівської області, в особистому фонді Сергія Дзюби. Обсяг книжки — 628 сторінок.

У 2020 році побачили світ книжки Сергія Дзюби: «Замість щоденника. Міжнародна діяльність 2013—2019 років» (696 сторінок; понад 200 фотографій із мандрів світом, щоденникові нотатки); «Справи детектива Самарцева. Ідеальний злочин. Пані кілер» (книга детективів).[9] У Німеччині вийшла книга вибраних віршів Сергія Дзюби «Гріх любити неталановито!» німецькою мовою (перекладач Генріх Дік)[10]. А в Казахстані та Канаді цього ж року в перекладі російською видано книгу С. Дзюби «Справи детектива Самарцева. Ідеальний злочин. Пані кілер».[11] Також у Киргизстані вийшла книжка Сергія і Тетяни Дзюби «Веселка на віях» (киргизською та українською мовами, м. Бішкек, 2020)[12]. Цього ж року надрукована книжка фантастики Сергія Дзюби «Моя Шахерезада»[13] (Чернігів: Вид-во «Десна Поліграф», 2020, близько 200 кольорових ілюстрацій)[14]. А в Канаді побачив світ п'ятий том Сергія і Тетяни Дзюби «Вірші 75 мовами світу» (913 сторінок, Торонто, 2020)[15].

У 2021 році вийшов тритомник Сергія Дзюби «Гріх любити неталановито!» (Київ-Чернігів)[16]. У першому томі надруковані вірші автора[17][18], в другому — його переклади творів видатних зарубіжних письменників із 60 мов світу[19], а в третьому томі оприлюднені пародії Сергія Дзюби[20]. Цього ж року в Канаді видана книжка Сергія і Тетяни Дзюби «Вірші 80-ма мовами світу»[21]. Також книжки віршів Сергія Дзюби «Кохання з русалкою (техніка безпеки)» і Тетяни Дзюби «Акомодація до часу» надруковані в Македонії, у Скоп'є, македонською мовою в перекладі Віри Чорний-Мешкової (2021)[22]. А в Казахстані та Канаді вийшла книжка Сергія Дзюби «Моя Шахерезада», яку переклали автор і Володимир Віхляєв (2021)[13]. Вийшов перший музичний альбом популярних пісень Сергія Дзюби «Примчу на білому коні» (відеокліпи, 2021).

У 2022 році видано літературознавчу книжку Сергія Дзюби «Прибульці» (864 с., понад 200 кольорових світлин)[23]. Роман-серіал для дітей «Потягуськи» («Потягеньки», спільно з Іриною Кулаковською) побачив світ у перекладах англійською, німецькою[24] і вірменською мовами (у США, Німеччині та Вірменії) в перекладах Андрія Євси, Валентини Мінгалієвої і Гургена Баренца. А книжка неймовірних бувальщин на інтимну тематику «Кохання з кумиром» вийшла в Україні[25]. У Канаді виданий п'ятитомник Сергія і Тетяни Дзюби «Вірші 90 мовами світу» (м. Торонто, 2022). Вийшло продовження казкової трилогії «Душа на обличчі» про пригоди кленового бога Кракатунчика - книжка «Королівство Мальви» («Кракатунчик і дракон», 2022)[26]. Вийшов другий музичний альбом пісень (відеокліпів) Сергія Дзюби «Закінчиться війна» (2022). Побачила світ книжка «Замість щоденника. Книга друга. Міжнародна діяльність 2020-2022 років» (Київ-Чернігів)[27]. Видана друга книга нових українських пісень із нотами «Душа - мов скрипка» (2022)[28].

Всі книги Сергія Дзюби присвячені його дружині Тетяні Анатоліївні Дзюбі (Мурзенко) — письменниці, журналісту, доктору наук із соціальних комунікацій, професору (закінчила аспірантуру Інституту літератури Національної академії наук України та факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка). На думку фахівців, це — єдиний такий випадок в історії світової літератури.

Твори Сергія Дзюби представлені у хрестоматії «Українська література для дітей» (К.: Академія, 2011; упорядник — Оксана Гарачковська). Цю книгу Міністерство освіти рекомендувало для вивчення у навчальних закладах України.

ЖурналістРедагувати

Теми його журналістських публікацій: «У блокадному Чернігові» (спогади очевидця про ворожу блокаду та шалені обстріли міста)[29]; герої оборони Чернігова - мужні бійці, які захищають Україну від окупантів: Андрій Требух («Кліщ»)[30], Руслан Ніконов («Док»)[31], Євген Деркач («Бармен»)[32], Олександр Єрмоленко («Морпех»)[33], Олексій Макаренко («Макар»)[34], Сергій Мартин («Зозо»)[35], Сергій Каленіченко («Калина»)[36], Андрій Бур'ян («Воїн»)[37], Валентин Буряченко («Редактор») та Вадим Мисник («Рятівник»)[38], Юрій Московченко («Митрич»)[39], Анатолій Кіян («Снайпер»)[40], Олександр Волощук (відомий мандрівник-екстремал)[41], Юрій Ларкін («Символ»)[42], Микола Мамченко («Kot»)[43], Валерій Воробєй («Дід»)[44], добровольці Сергій Кутуков і Олександр Апекунов[45]; Герої України Віктор Ніколюк, Леонід Хода та Олександр Слєсаренко[46]; водій крана-маніпулятора Анатолій Кобець[47], волонтери Альона та Євгеній Боднарські[48], Олександр Підгорний і Наталія Дрозд[49]; а також - дивовижні люди, неймовірні історії, котрі відбуваються насправді (нариси); інтерв'ю з видатними особистостями з України та закордону; розповіді про українських миротворців та людей, які воювали за радянських часів у Афганістані, Єгипті, В'єтнамі й інших країнах, а ще ― пригоди, мандри, екстрим, містика, детективні історії, культура, мистецтво, література, спорт та інше[50]. Ці матеріали друкуються в українських і закордонних газетах та журналах, звучать в радіоефірі, є на популярних порталах і у соціальних мережах в Інтернеті. Разом із журналістом Сергієм Кордиком створив цикл документальних фільмів про сучасних українських меценатів.

ДраматургРедагувати

Чернігівський обласний ляльковий театр імені Олександра Довженка у 2017 році поставив лялькову виставу «Ласий ведмідь і Кракатунчик» за творами Михася Ткача та Сергія Дзюби[51]. У 2018-му Театр поезії «Агадір» (м. Брно, Чехія) поставив виставу чеською мовою «Закохайся в мене у суботу» за віршами Сергія Дзюби з поетичної книжки Сергія і Тетяни Дзюби «Дощ із твоїми очима», яка побачила світ чеською та українською мовами в Чехії у перекладі Мілана Грабала та Петра Каліни. А в 2020 році Білоруський Театр поезії в Мінську поставив виставу «Місто Зима» за однойменною книгою Сергія і Тетяни Дзюби в перекладі білоруською Михася Пазнякова. Також Сергій Дзюба — автор і режисер-постановник 36 радіоп'єс, радіосеріалів та радіофільмів, які прозвучали в ефірі Українського радіо, радіо «Новий Чернігів» і радіо «Мелодія» (в усіх цих виставах він зіграв головні ролі).

Автор пісень (слів і музики)[52]Редагувати

Вийшов перший музичний альбом пісень Сергія Дзюби «Примчу на білому коні» (відеокліпи, 2021)[53][54].[55]

У 2020 році український композитор, професор Олександр Яковчук (Київ) створив кантату «Крила Сімаргла» на вірші Сергія і Тетяни Дзюби.

Разом із композиторами Борисом Раденком, Ярославом Музикою, Петром Лойтрою[52][56], Миколою Збарацьким[57][58], Миколою Ведмедерею, дуетом авторської пісні Інною і Тетяною Чабан[59] Сергій Дзюба створив цикли українських пісень. Також він — автор музики пісень на власні поезії, вірші Тетяни Дзюби (зокрема, «Білі ангели»[60]), Шарля Бодлера, Олександра Блока, Бориса Пастернака, Романа Скиби, Олександра Кабанова, Андрія Дементьєва, Юрія Бедрика, Олександра Стусенка, Михайла Пасічника, Тараса Федюка, Михася Пазнякова, Галимкаіра Мутанова, Гургена Баренца, Кулера Тепукова, Сантоша Кумара Покхарела та інших українських і зарубіжних поетів.

В 2018 році у чернігівському видавництві «Десна Поліграф» вийшла книжка ста пісень Сергія Дзюби «Примчу на білому коні» з нотами.

З композитором Борисом Раденком Сергій Дзюба написав пісні: «Батьку мій»[61], «Порадниця свята» (співавтор слів — Григорій Ліщенюк)[62], «Здрастуйте, рідні»[63], «Я намалюю сон» (співавтор слів — Юрій Бедрик)[64], «Не сумуй, калинонько».

З композитором Ярославом Музикою створені: «Пісня про Чернігів» (співавтор слів — Олена Терещенко), «Твоїх очей барвінки»[65], «В нашім домі»[66][67], «З Днем народження!»[68], «Місяць і дівчина»[66][69]. З композитором Миколою Ведмедерею написані пісні для дітей «Бабай» і «Подружка»[70].

З композитором Петром Лойтрою створив, зокрема, пісні: «Пісня про маму»[71], «Примчу на білому коні!», «Будь моєю!»[72], «Закінчиться війна», «Пожухлим листям сумувала осінь»[73], «До Трускавця»[74], «Донечка», «Душа - мов скрипка», «Балада про відьму та екстаз», «Опівнічна балада».

З композитором Миколою Збарацьким написав пісні: «Калина зажурилася», «Сестра», «Тещенька моя хороша», «Чарівна криниця», «Побудь на моїх устах», «Тетяночка», «Батьку, не сумуй!», «Давай поїдемо туди», «Не знаю я», «Все відносне в цьому світі», «Воднодень», «У шинку одна біда!» та ін.

З Тетяною Дзюбою створив пісні: «Білі ангели», «Поштовий вагон»[75], «Січе вітер листя на тютюн», «Якщо душа не сягне голови», «Одного разу впізнавши», «Зелений замок», «Цілющий подарунок» та ін.

Відеокліпи на пісні Сергія Дзюби з'явилися і в його виконанні: «Зима така маленька, мов японка»[76], «Мій друг Адам іде в універсам» (слова і музика Сергія Дзюби)[77], «Чарівна криниця» (слова Сергія Дзюби, музика Миколи Збарацького)[78].

Пісні Сергія Дзюби виконують народні артисти України Леонід Сандуленко[79], Олександр Василенко, Андрій Демиденко[80], Марина Гончаренко, Олесь Харченко, заслужені артисти України Павло Мрежук, Ярослав Музика, Віктор Гембара, Микола Збарацький, народний академічний хор Чернігівського філармонійного центру, дует авторської пісні Інна й Тетяна Чабан[81][82], дует «Крила» (Валентина і Володимир Олійники)[83], лауреати міжнародних премій і конкурсів Наталія Шинкаренко[84], Ростислав Музика, Петро Лойтра, заслужений діяч естрадного мистецтва України Борис Раденко, народний чоловічий вокальний квартет «Пісенне джерело»[85][86], співаки і музиканти з Києва, Чернігова, Львова, Полтави, Дніпра, Луцька, Запоріжжя, Кропивницького, Одеси; США, Канади, Австралії, Німеччини, Італії, Іспанії, Франції, Ірландії, Литви, Чехії, Болгарії, Польщі, Росії, Білорусі, Казахстану, Нігерії та інших країн.

У 2022 році вийшов другий музичний альбом пісень (відеокліпів) Сергія Дзюби «Закінчиться війна»[87][88].

Видана друга книга нових українських пісень із нотами Сергія Дзюби «Душа - мов скрипка» (Київ-Чернігів, 2022)[28].

Упорядник літературних виданьРедагувати

Упорядник антологій сучасної української поезії «Пастухи квітів» (Чернігів, 1999), «Станція Чернігів» (Львів, 2002), «Під небом Полісся» (Чернігів, 2003) та сучасної української прози «Чернігівський шлях» (Чернігів, 2004), упорядник та видавець збірників поезії, прози і літературної критики молодих письменників «Кава для янголів» (Чернігів, 2002) та «Кава для янголів. Випуск другий» (Чернігів, 2004), співавтор збірника серії «СКІФ» (спецслужби, кримінал, історія, фантастика) «Готель на розі паралелей» (Чернігів, 2001: Вип. 1), упорядник, співавтор і видавець збірників серії «СКІФ» «Настя Каменська з вулиці Вишневої» (Чернігів, 2001: Вип. 2), «Друже мій, кате» (Чернігів, 2003: Вип. 3) та «Шлюбні ігрища спецслужб» (Чернігів, 2003: Вип. 4).

ПерекладачРедагувати

Сергій Дзюба перекладає українською мовою поезію (в основному, римовано) та прозу з 80 мов світу[89]. Ці переклади увійшли, зокрема, до другого тому його тритомника «Гріх любити неталановито!» (Київ-Чернігів, Міжнародна літературно-мистецька Академія України, 2021)[90].

Перекладає з білоруської мови — українською. У його перекладі, впорядкуванні і виданні вийшли книги білоруської письменниці Лілії Бондаревич (Черненко) «Жінка, яка дещо знає» (Чернігів, 2000), «Відьма з майбутнього» (Чернігів, 2002), «На берегах любові» (Чернігів, 2004) та «Ми всі ― подорожні» (Чернігів, 2009). Всі ці книжки перекладені разом із Тетяною Дзюбою.

Перекладає українською з усіх слов'янських мов, а також з інших мов світу спільно з фахівцями. Зокрема, разом із Надією Постемькою (Ірландія) переклав книжку віршів відомого німецького письменника Фолькера Маасена «Присутність духу» (Україна, 2020)[91]. А з Наталією Писаренко переклав книжку казок «Диво продовження» знаного німецького прозаїка, поета та драматурга Генріха Діка (Україна, 2021)[92].

Спільно з Володимиром Віхляєвим переклав книжку прози «Людина без Батьківщини» видатного киргизького письменника Айдарбека Сарманбетова українською мовою (Україна, 2020)[93].

Переклав українською та упорядкував книжки казок і оповідань для дітей письменниці Людмили Шутько (Італія) «Закон радості» (2013), «Гуртожиток у лісі» (2015), «Чи є душа у дерева?» (2017), «Як подружитися з часом?» (2018), «Як птахи пастуха князем зробили» (2019), «Як стати справжнім чарівником» (2019), «Людинка з глечика» (2020)[94], «Жити треба не для себе!» (2020)[95], які побачили світ в Україні й Італії — українською та італійською мовами. Також разом із Людмилою Шутько переклав українською мовою з італійської книжку казок Леонардо да Вінчі «Справедливість» (2020)[96].

Переклав зі шведської збірку оповідань «Смарагдовий берег» (2014) та повість «Помста роду Лисиці» (2018) шведського і туркменського письменника Ак Вельсапара. Опублікував у всеукраїнському журналі «Кур'єр Кривбасу» (2014, квітень-червень) оповідання з цієї збірки — «Єгипетська ніч страху». Також твори Ак Вельсапара у перекладі Сергія Дзюби вийшли в «Українській літературній газеті», журналах «Всесвіт», «Березіль», «Бористен», «Золота пектораль» та ін.

Переклав українською книгу вибраних віршів казахського поета, ректора Казахського національного університету імені аль-Фарабі, професора, академіка Галимкаіра Мутанова «У ковчезі часу» (2016). Переклав із перської (фарсі) разом із Надією Вишневською книжку вибраних віршів іранської поетеси Азіти Кагреман (Іран, Швеція) «Легше, ніж повітря», яка вийшла українською, російською та перською мовами (Норвегія, м. Осло, 2017).

Разом з Олегом Гончаренком та Ярославом Савчиним переклав українською, упорядкував і видав зі своєю передмовою збірку віршів білоруського поета Михася Пазнякова «Тепло ромашкової завії» (2017). Разом з Олегом Гончаренком переклав українською книгу казахського письменника Роллана Сейсенбаєва «Нічні голоси. День, коли обвалився світ» (роман і оповідання, 2018). А спільно з Олегом Гончаренком, Тетяною Сидоренко та Ярославом Савчиним переклав роман Роллана Сейсенбаєва «Мертві блукають пісками» (2019).

Разом із доктором філологічних наук, професором Оленою Дзюбою та групою фахівців із Київського національного університету імені Тараса Шевченка переклав українською з сербської мови, упорядкував і видав збірку віршів «Серце кола» (2018) сербського і македонського поета, перекладача, видавця, головного редактора кількох часописів, громадського діяча Рісто Василевскі (Сербія).

Переклав українською мовою твори світової класики: Вільяма Шекспіра, Джорджа Байрона, Емілі Дікінсон, Роберта Бернса, Вільяма Блейка, Артюра Рембо, Йоганна Гете, Генріха Гейне, Фрідріха Шиллера, Редьярда Кіплінга, Расула Гамзатова, Олжаса Сулейменова, Омара Хаяма, Едгара Аллана По, Рабіндраната Тагора, Федеріко Гарсія Лорки, Джона Донна, Чарлза Буковскі, Мартіна Опіца, Константіноса Кавафіса, Бертольта Брехта, Шарля Бодлера, П'єра-Жана де Беранже, Габріели Містраль, Франческо Петрарки, Еріха Марія Ремарка, Мацуо Басьо, Аттили Йожефа, Оскара Вайлда, Наїма Фрашері.

Переклав твори сучасного іранського поета зі Швеції Сограба Рагімі (разом із Надією Вишневською), болгарських поетів Пейо Яворова і Елки Няголової, казахських письменників Ауезхана Кодара та Нурлана Джилкішиєва, класика сучасної латиської літератури Іманта Аузіня, узбецького поета Азама Рахіма, удмуртських письменників Петра Захарова і Лариси Орєхової, вірменського подружжя — поета Гургена Баренца та літературознавця Сусанни Ованесян, башкирського сатирика Марселя Салімова, російських поетів Івана Жданова та Володимира Федорова, класика евенської літератури, народного поета Якутії Андрія Кривошапкіна, якутського письменника Івана Мигалкіна, юкагирського поета Миколи Курилова, канадських прозаїків Олени Жукової та Михайла Співака, польського поета й автора пісень із Великої Британії Алекса Врубеля, класиків верхньолужицької літератури Йозефа Новака та Яна Смолера, арабського письменника Абдельваххаба Аззаві, чеського поета Мілана Грабала, письменника і музиканта з Німеччини Дмитра Драгільова, поета та художника з Чорногорії Ігоря Ремса, народного поета Республіки Дагестан, аварської та каратинської письменниці Баху-Меседу Расулової, андійського поета Ахмеда Халілулаєва і аварської та тиндинської письменниці з Дагестану Саліхат Хасанової, народного поета Кабардино-Балкарської Республіки Муталіпа Беппаєва, уйгурського письменника Абдулжана Азнабакієва, кумицької поетеси Нур'яни Арсланової, відомого узбецького поета з Таджикистану Хасана Гаюбова, таджицького поета Абдукаххора Косіма, знаного поета з Бангладеш Резауддіна Сталіна, видатного алтайського поета Кулера Тепукова[97], відомого непальського поета Сантоша Кумара Покхарела, індійського поета М. С. Венкати Рамайя (який пише мовою каннада), азербайджанського письменника Агшина Алієва[98], індійської поетеси Сабіти Сатапаті (пише мовою орія)[99], лезгинського поета Сажиддіна Саідгасанова, відомої нігерійської письменниці, співачки, акторки, педагога, еколога, міжнародної громадської діячки, принцеси Ловелін Ейо, африканського поета з Гани Фелікса Атта Амоако, непальського поета Айодхьянатха Чоудхарі, нігерійської письменниці Синтії Огбеньялу Ечеме, поета з Індії Судхакара Гайдані (пише мовою маратхі), індійського письменника Браджеша Кумара Гупти (з мови бунделханді), філіппінських поетес Елізабет Есгуерра Кастільо та Вен-Лін А. Вальдес, узбецького письменника і художника Абдуллоха Абдумомінова[100], відомого нігерійського письменника, автора кінофільмів і пісень, популярного блогера та колумніста, міжнародного громадського діяча Вільяма Варігона (пише мовою хауса), перуансько-іспанської поетеси Лілі Бейлон Іглесіас, індійської поетеси, художниці, співачки Мега Бхараті Мегалл, нігерійського поета, прозаїка Олуволе Одуєбе, парагвайської письменниці Емільсі Енсіни, індійського поета Сайпракаша Кунтамуккали (з мови телугу) та ін.

Організував переклади творів українських класиків Степана Васильченка та Михайла Петренка («Дивлюсь я на небо») іноземними мовами. Організував переклад поеми «Я - Київ! Я - серце свободи!» народного поета України Андрія Демиденка англійською мовою (переклала письменниця, перекладач зі США Люба Гавур)[101].

Вірші відомих зарубіжних поетів у перекладах Сергія і Тетяни Дзюби увійшли до посібника «Сучасна художня література» для сьомого класу, рекомендованого для вивчення в школах Міністерством освіти і науки України (Чернівці, «Букрек», 2020)[102].

Переклади творів Сергія ДзюбиРедагувати

Поезія та проза Сергія Дзюби перекладені ста мовами народів світу: англійською (Богдан Бойчук, Віра Гавур), німецькою (Генріх Дік, Бенедикт Дирліх, Віра Вовк), португальською (Віра Вовк), російською (Ігор Павлюк, Володимир Ільїн), французькою (Дмитро Чистяк, Всеволод Ткаченко), іспанською (Галина Шитікова де Ескобар, Сергій Борщевський), італійською (Надія Трускавецька), грецькою (Фотіні Папаріга), шведською (Сограб Рагімі), норвезькою (Дагфінн Фолдйой), фінською (Ееро Балк), японською (Хіроші Катаока, Наталія Бортник), китайською (Ярослав Щербаков), в'єтнамською (До Тхі Хоа Лі, Тетяна Чан), турецькою (Ірина Прушковська), корейською (Вікторія Жила), перською (Надія Вишневська), арабською (Абдельваххаб Аззаві, Кацярина Панасюк), івритом (Шауль Резник, Адіф Екроні), бенгальською (Ашис Сан'ял), чеською (Ріта Кіндлерова; Мілан Грабал і Петр Каліна), словацькою (Іван Яцканин), сербською (Рісто Василевський, Юрко Позаяк), хорватською (Юрко Позаяк), болгарською (Димитр Христов), угорською (Томаш Вашут), румунською (Пауль Полідор, Томаш Вашут), албанською (Єтон Келменді), польською (Казімеж Бурнат, Войцех Пестка, Алекс Врубель, Роксана Кжемінська, Анна Тилютка, Маріанна Хлопек-Лабо), македонською та есперанто (Віра Чорний-Мешкова), боснійською (Сеїда Беганович), словенською (Бістріца Миркуловська), грузинською (Рауль Чілачава), вірменською (Гурген Баренц, Наїра Давоян), азербайджанською (Ферхад Туранли), туркменською (Ак Вельсапар), казахською[13] (Ауезхан Кодар), узбецькою (Азам Рахім Абдуразаков), білоруською (Михась Пазняков, Лілія Бондаревич), таджицькою (Шохін Самаді), удмуртською (Петро Захаров), чуваською (Лідія Філіпова), ромською (циганською) (Петро Главацький), кримськотатарською (Сейран Сулейман), гагаузькою (Пйотр Чеботар, Федора Арнаут), латиською (Імант Аузінь), литовською (Інга Крукаускене), естонською (Ааре Пабер), башкирською і татарською (Марсель Салімов), бамбара — африканською мовою Малі (Ба Амаду), евенською (Андрій Кривошапкін), якутською (Іван Мигалкін), юкагирською (Микола Курилов), верхньолужицькою (Бенедикт Дирліх), індонезійською (Михайло Павлюк, Алфавзія Нуррахмі), нідерландською (Едвард Коол), нижньолужицькою (Доротея Шолчина), латиною (Валентина Миронова), данською (Іван Нестер Нільсен), чеченською (Тамара Сангарієва), кхмерською (Ук Дара Чан), африканською мовою фула (Іса Діалло Садіо, Гвінея), амхара — державною мовою Ефіопії (Алемайху Медханіте), ерзянською (Боляєнь Сиресь — Олександр Болькін), киргизькою (Айдарбек Сарманбетов)[103], уйгурською (Абдулжан Азнабакієв)[104], карачаєво-балкарською (Муталіп Беппаєв)[105], алтайською (Кулер Тепуков)[106], аварською та каратинською (народний поет Республіки Дагестан Баху-Меседу Расулова)[107], андійською (Ахмед Халілулаєв)[108], тиндинською (Саліхат Хасанова)[109], ірландською (Сінеад Ні Сколла)[110], кумицькою (Нур'яна Арсланова)[111], хінді (Мадхубан Чакрабарті, Сантош Кумар Покхарел)[112], непальською (Сантош Кумар Покхарел)[113], орія (Сабіта Сатапаті)[114], каннада (М. С. Венката Рамія)[115], лезгинською (Сажиддін Саідгасанов)[116], африканською мовою ефік (принцеса Ловелін Ейо, Нігерія)[117], африканською мовою акан-мфанце (Фелікс Атта Амоако, Гана)[118], майтхілі (Айодхьянатх Чоудхарі, Непал)[119], ігбо (Синтія Огбеньялу Ечеме, Нігерія)[120], маратхі (Судхакар Гайдані)[121], бунделханді (Браджеш Кумар Гупта)[122], філіппінською (Елізабет Есгуерра Кастільо)[123], хауса (Вільям Варігон)[124], тагальською та ілоканською (Вен-Лін А. Вальдес)[125], кумаоні (Мега Бхараті Мегалл)[126], тхару баззіка (Сантош Кумар Покхарел)[127], йоруба (Олуволе Одуєбе)[128], гуарані (Емільсі Енсіна)[129], телугу (Сайпракаш Кунтамуккала)[130].

Твори Сергія Дзюби опубліковані в газетах і журналах 80 держав: України, США, Великої Британії, Німеччини[131], Франції, Іспанії, Італії, Канади[132], Швеції, Бельгії, Японії, Австралії, Бразилії, Ізраїлю, Чехії, Словаччини, Болгарії, Польщі, Румунії, Сербії, Македонії[22], Індії, Хорватії, Естонії, Литви, Латвії, Китаю, Грузії, Вірменії, Молдови, Казахстану, Російської Федерації (Росії, Башкортостану, Татарстану, Удмуртії, Республіки Саха, Чувашії, Дагестану, Кабардино-Балкарії, Алтаю), Сирії, Узбекистану, Киргизстану, Туркменістану, Білорусі, Болівії, В'єтнаму, Лівану, Марокко, Еквадору, Перу та ін.; а також вийшли в антологіях української поезії: «Videira / Лоза» (упорядник і перекладач Віра Вовк; Бразилія, Ріо-де-Жанейро, 2009; українською і португальською мовами); «Тумани» (упорядник, перекладач Адіф Екроні; Ізраїль, Тель-Авів, 2005; іврит); «Сонячні кларнети» (упорядник, перекладач Дмитро Чистяк; Франція, Париж, 2013, 2-е вид. — 2014; французькою мовою); «Сто українських поетів» (упорядник, перекладач Рауль Чілачава; Грузія, Тбілісі, 2014; грузинською мовою;); міжнародному українсько-естонському поетичному проекті «Червона книга України» (Київ — Таллінн, 2009, 2-е вид. — 2010; українською, англійською та естонською мовами). Російською перекладено і його казкову трилогію про Кракатунчика «Душа на обличчі», роман-серіал для дітей «Потягуськи»[133] (у співавторстві з Іриною Кулаковською; Україна, Луцьк, 2008, а також Канада, Торонто, 2016; українською і російською мовами) та документальну повість «Улюбленець неба» (про долю легендарного льотчика, двічі Героя Олександра Молодчого — Чернігів, 2011).

Громадська діяльністьРедагувати

Член Національної спілки письменників України (з 1996-го року).

Почесний професор Луцького інституту розвитку людини Міжнародного університету «Україна» (з 2010-го). Почесний професор Академічного центру науки та освіти імені Йоганна Гете (Німеччина, Гессен, з 2021 р.).

Член зарубіжних академій та спілок:

  • з 2014-го року — Слов'янської літературно-мистецької Академії (м. Варна, Болгарія);
  • з 2014-го — Міжнародної літературної (науково-мистецької) Академії «Македонія Презент» (м. Скоп'є, Північна Македонія);
  • з 2014-го — Міжнародної Академії літератури і мистецтв Удмуртії (м. Іжевськ);
  • з 2015-го — Міжнародної Медитеранської Академії імені братів Міладінових (м. Струга, Північна Македонія);
  • з 2016-го — Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії (м. Бухарест);
  • з 2017-го — Міжнародної спілки письменників імені П'єтро Богдано (м. Брюгге, Бельгія);
  • з 2017-го — Міжнародного клубу Абая (м. Алмати, Казахстан);
  • з 2017-го — Міжнародної Академії літератури, мистецтв і комунікацій (м. Берлін — м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина);
  • з 2018-го — Слов'янської міжкультурної, міжнародної науково-дослідницької групи (м. Будапешт, Угорщина);
  • з 2020-го — академік Міжнародної громадської Академії Поезії (м. Бішкек, Киргизстан; диплом і почесна медаль академіка)[134];
  • з 2021-го — академік Всесвітньої Асоціації діячів мистецтва «Глорія» (Німеччина, м. Франкфурт)[135];
  • з 2022-го — президент Представництва «Ciesart» (Міжнародної Палати письменників та митців Іспанії, м. Мадрид) в Україні.[136].

Президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, яка об'єднує письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із 70 держав (з 2014 року). Президент ГО «Чернігівський інтелектуальний центр» (з 2000-го). Ця міжнародна громадська організація об'єднує 170 творчих людей з України та закордону; проводить зустрічі, презентації, конференції, «круглі столи», організовує виставки, займається журналістською, літературною, науковою, просвітницькою, правозахисною та видавничою діяльністю. Голова Чернігівської міської організації Національної спілки журналістів України (з 2007 року). Головний редактор газети «Чернігівщина» (з 2019 року). Керівник Школи молодого журналіста та Чернігівської обласної літературної студії для дітей та молоді (з 1993-го). Голова Комітету з нагородження Міжнародною літературної премією імені Миколи Гоголя «Тріумф» (з 2004 року). Голова журі щорічних обласних конкурсів для дітей та молоді «Золоте перо» ― літературного і журналістського (з 1999-го). Член Комітету з міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша.[137] Член Комітету з нагородження Міжнародною літературною премією імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень».

Член журі Міжнародного конкурсу романів, кіносценаріїв, п'єс, творів для дітей і пісенної лірики «Коронація слова» (м. Київ). Тривалий час був експертом Всеукраїнського рейтингу популярності «Книга року» (м. Київ).

Майор у відставці. Генерал-хорунжий Українського Козацтва (з 2017-го). Учасник героїчної оборони Чернігова (2022)[138]. Сергій Дзюба з'явився на обкладинці популярного іспанського журналу «Diplomacia cultural en el mundo» («Культурна дипломатія в світі»), де надруковано матеріал про нього українською та англійською мовами (м. Мадрид, Міжнародна Палата письменників та митців Іспанії «Ciesart», 2022)[139].

Нагороди та відзнакиРедагувати

  • Лауреат міжнародних та всеукраїнських премій і конкурсів: імені Михайла Коцюбинського (1998), Миколи Гоголя «Тріумф» (1999), Василя Стуса (1999), Дмитра Нитченка (Україна ― Австралія) (2000), Івана Кошелівця (Мюнхен, Німеччина) (2003), Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2005, 2011), Вячеслава Чорновола (премія Державного комітету телебачення та радіомовлення України за найкращу публіцистичну роботу року) (2010), Миколи Лукаша (всеукраїнський конкурс гумору та сатири «Шпигачки») (2010), Пантелеймона Куліша (2011, 2013), Леоніда Глібова (2012), Панаса Мирного (2014), нагороди Української Православної Церкви Київського патріархату імені преподобного Паїсія Величковського (2014), Олекси Стороженка (2015), «Світ Пограниччя» (міжнародна літературна премія, нагороджений за визначну перекладацьку діяльність, Україна, 2017), Івана Багряного — відзнака Фундації Івана Багряного (США) та всеукраїнського журналу «Бористен» (2017), «Відродимо забутий жанр» (всеукраїнський конкурс сучасної радіоп'єси) (2010), «Золотий тризуб» (всеукраїнський конкурс патріотичної поезії) (2011), «Смолоскип» (1994), «Гранослов» (1995), «Рукомесло» (перші місця в поезії та прозі) (2003) та ін. Неодноразово визнавався «Видавцем року» (2001—2005) та «Журналістом року» (1999, 2006, 2010), був «Волонтером року» (2000), багаторазовий переможець Чернігівського обласного конкурсу «Найкраща книга року» (з 1999-го, понад тридцять разів).
  • У 2014 році став лауреатом міжнародних літературних нагород — «Золотий перстень» (Македонія), Синдикату болгарських учителів «Перемога» (Болгарія, Міжнародний фестиваль поезії «Славянска прегръдка»), «Золотий асик» (Казахстан), міжнародного фестивалю поезії в Лондоні (Велика Британія) та Малої Нобелівської премії — Міжнародної літературної премії імені Людвіга Нобеля «Будон» (Удмуртія),[140]
  • Нагороджений почесною грамотою Спілки болгарських письменників і нагрудним знаком «Золотий Пегас» за визначну літературну та перекладацьку діяльність і пропаганду болгарської літератури в Україні й світі (Болгарія, 2014).
  • У 2015-му — лауреат Міжнародної літературної премії імені Ернеста Хемінгуея (Канада) ― за зміцнення творчих зв"язків між народами, лауреат XXXVII-го Міжнародного фестивалю поезії та верхньолужицької культури (Німеччина, Баутцен-Дрезден-Берлін), переможець міжнародного літературного конкурсу творів для дітей (Канада).
  • У 2016 році — лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Чеканне слово Бабеля» (Канада), присвяченого 125-літтю з дня народження письменника Ісаака Бабеля; лауреат XXXVIII-го Міжнародного фестивалю поезії та верхньолужицької культури (Німеччина, Баутцен). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Веніаміна Блаженного (Білорусь — Австралія). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Юзефа Лободовського (Польща). Нагороджений дипломом міжнародного фестивалю «Литаври» (Україна). Лауреат Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє (Німеччина ― Україна, Одеса, понад 200 учасників із 20-ти країн). Найвищі нагороди — два «Діамантових Дюки»: у номінаціях — «Поезія» та «Літературні Олімпійські ігри» (це — літературне багатоборство, де змагалися письменники, котрі працюють у різних жанрах, тобто С. Дзюба став першим Олімпійським чемпіоном із літератури). Здійснив творчу поїздку до Казахстану — на запрошення Казахського національного університету імені аль-Фарабі, зокрема взяв участь у святкуванні ювілею Міжнародного клубу Абая і міжнародного літературного журналу «Аманат» та казахського письменника Роллана Сейсенбаєва, у вечорі пам'яті класика сучасної казахської літератури Ауезхана Кодара. Читав лекції і проводив майстер-класи, презентації, творчі зустрічі в університеті імені аль-Фарабі, в Національній бібліотеці Казахстану (м. Алмати) та ін. Нагороджений медаллю Міжнародного клубу Абая за визначну творчу діяльність (2016). Лауреат Міжнародного літературно-мистецького фестивалю в Бухаресті (Румунія, 2016).
  • У 2017 році здійснив творчі поїздки — до Польщі (Краків), Німеччини (Дрезден), Чехії (Прага) та Казахстану (Алмати). Переможець Міжнародного літературного конкурсу в Бельгії. Лауреат Міжнародної літературної премії видавництва «Арка»(Сербія). Нагороджений міжнародною медаллю Франческо Петрарки (Італія). Переможець Міжнародного літературно-мистецького фестивалю (Італія — Німеччина — Україна) та Міжнародного літературного конкурсу «Пушкін і Гоголь в Італії» (найвищі нагороди в номінаціях «Поезія» та «Проза» — «Діамантовий Дюк у Римі»). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Олексія Жданова (м. Мінськ, Білорусь — Австралія). Лауреат XIX-го Всеукраїнського фестивалю журналістів «Азовське літо — 2017» (м. Бердянськ). Учасник IV Всеукраїнського фестивалю «Відродження українського села, його духовності та культури» (урочисто вручав нагороди Міжнародної літературно-мистецької Академії України; с. Піски Бахмацького р-ну Чернігівської обл., 2017). Переможець Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання» (1 місце, м. Одеса, 2017). Переможець Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє за 2017 рік (м. Одеса, Україна — Німеччина): нагороджений почесними міжнародними медалями Лесі Українки та Генріха Бьолля — німецького прозаїка і Нобелівського лауреата; отримав і «Діамантовий Дюк» — найвищу відзнаку цього українсько-німецького конкурсу: у номінаціях «Проза», «Публіцистика» та «Переклади». Лауреат Міжнародної літературної премії імені Гомера (Греція, 2017). Нагороджений срібною медаллю аль-Фарабі (виготовлена зі срібла найвищої проби); почесна відзнака Казахського національного університету імені аль-Фарабі (Казахстан, м. Алмати, 2017). Нагороджений козацькою медаллю Івана Сірка (м. Київ, 2017).
  • У 2018 році — лауреат Міжнародної літературної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері (м. Париж, Франція).[141] Лауреат Всеукраїнської премії «За подвижництво у державотворенні» імені Якова Гальчевського (м. Київ — м. Хмельницький). Нагороджений козацьким Хрестом за визначну міжнародну, творчу та патріотичну діяльність на благо України (м. Київ). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Джека Лондона (м. Сан-Франциско, США)[142]. Здійснив творчу поїздку до Білорусі, в Мінськ. Провів презентації, виступив на науковій конференції. Його урочисто нагородили премією імені Максима Танка та нагрудним знаком Спілки письменників Білорусі «За великий внесок у літературу» (2018). Книжка «На палаючому Сході», до якої увійшли і матеріали Сергія Дзюби, стала лауреатом I Всеукраїнського бібліотечного «Біографічного рейтингу» (м. Київ, 2018). Переможець XX-го ювілейного Всеукраїнського фестивалю журналістів «Азовське літо-2018» (м. Бердянськ). Учасник V Всеукраїнського фестивалю «Відродження українського села, його духовності та культури» (урочисто вручав нагороди Міжнародної літературно-мистецької Академії України; співав, танцював, читав вірші, грав на баяні і гітарі, скакав на білому коні, дарував свої книги з автографами; с. Піски Бахмацького р-ну Чернігівської обл., 2018). Лауреат Міжнародної премії авторської пісні імені Василя Симоненка (м. Київ — м. Луцьк, 2018). Переможець Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання» (Національна спілка журналістів України, м. Одеса, 2018). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Михайла Булгакова (2018). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Ільфа і Петрова (2018). Гран-прі, лауреат премії «Діамантовий Дюк» в поезії та публіцистиці (Міжнародний літературний конкурс імені де Рішельє, м. Одеса, Україна — м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина, 2018). Здійснив творчу та наукову поїздку до Казахстану, в м. Алмати,- на запрошення Казахського національного університету імені аль-Фарабі. Урочисто вручив там нагороди Міжнародної літературно-мистецької Академії України. А його дружину — доктора наук із соціальних комунікацій, професора, академіка Національної Академії наук вищої школи Казахстану Тетяну Дзюбу відзначили Срібною медаллю аль-Фарабі — високою державною нагородою Казахстану (2018). Нагороджений почесним дипломом «Особистість слова і справи» (Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтва та комунікацій, Німеччина, Франкфурт-на-Майні). Переможець міжнародного конкурсу імені Олеся Гончара журналу «Бористен» (2018).
  • У 2019 році — нагороджений почесною міжнародною медаллю Мігеля де Сервантеса (Іспанія-США-Канада-Німеччина)[143]. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Владислава Ходасевича (Білорусь, м. Мінськ, 2019). Нагороджений медаллю Максима Богдановича (Білорусь, м. Мінськ, 2019). Переможець XXI-го Всеукраїнського фестивалю журналістів «Азовське літо-2019» (м. Бердянськ). Лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу та фестивалю «DNIPRO-BOOK-FEST-2019» — за переклад українською мовою творів казахського письменника Роллана Сейсенбаєва: роману «Нічні голоси» і оповідання «День, коли обвалився світ» (спільно з Олегом Гончаренком, м. Дніпро, 2019). Нагороджений почесною міжнародною медаллю Франца Кафки (Німеччина-Австрія-Чехія, 2019). Переможець Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання» (Національна спілка журналістів України, м. Одеса, 2019). Лауреат премії Ордену Карпатських Лицарів (фестиваль «Лицар Карпат», м. Ужгород, 2019). Лауреат премії імені Миколи Лисенка та відзнаки «Діамантовий Дюк» у номінації «Поезія» (Міжнародний літературно-мистецький конкурс імені де Рішельє, Україна, м. Одеса — Німеччина, 2019). Нагороджений почесним дипломом «Особистість слова і справи» (Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтва та комунікацій, Німеччина, Франкфурт-на-Майні, 2019).
  • У 2020 році — лауреат Міжнародної літературної премії імені Марка Твена (США)[144]. Посол миру — лауреат Міжнародної літературної премії миру (Німеччина-США, 2020)[145]. Лауреат Міжнародної мистецької премії імені Сергія Васильківського (м. Київ, 2020)[146]. Переможець Міжнародного конкурсу кіносценаріїв (Канада, Німеччина, США, Україна, 2020)[147]. Нагороджений почесним дипломом у Німеччині «за високі помисли і духовний аристократизм» («Farben der Kunst»)[148]. Лауреат премії імені Галшки Гулевичівни (м. Луцьк ― м. Київ, 2020)[149]. Лауреат Міжнародної мистецької премії імені Іллі Рєпіна (Україна, США, Німеччина, 2020)[150]. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Еміля Золя (Франція, 2020)[151]. Відзначений Почесним дипломом «Grand Prix» у Німеччині («Farben der Kunst», найвища їхня нагорода, 2020)[152]. Нагороджений «Діамантовим Дюком» (у номінаціях «Поезія» та «Проза») на Міжнародному літературно-мистецькому конкурсі імені де Рішельє (2020)[153]. Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Дніпро-Бук-Фест-2020» за переклад роману казахського письменника Роллана Сейсенбаєва «Мертві блукають пісками» українською мовою спільно з Тетяною Сидоренко, Олегом Гончаренком і Ярославом Савчиним (м. Дніпро, 2020)[154]. Нагороджений почесною міжнародною відзнакою «Золоті вітрила Глорії» (Німеччина, 2020)[155]. Нагороджений Почесною відзнакою «Народний поет України» (м. Київ, 2020). Нагороджений Почесним дипломом Шостої Міжнародної літературно-мистецької виставки в Одесі, в якій взяли участь художники та письменники з 40 країн (2020)[156]. Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Івана Айвазовського (Україна, Німеччина, США, 2020)[157]. Нагороджений почесним дипломом «Особистість слова і справи» (Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтва та комунікацій, Німеччина, Франкфурт-на-Майні, 2020)[158].
  • У 2021 році — лауреат Міжнародної літературної премії імені Мацуо Басьо[159]. «Піснями року» стали популярні українські пісні Сергія Дзюби (слова) та Бориса Раденка (музика): «Батьку мій» (співає заслужений артист України Павло Мрежук), «Здрастуйте, рідні!» (народний артист України Леонід Сандуленко) та «Порадниця свята» (Леонід Сандуленко; дует «Крила» — Валентина та Володимир Олійники)[160]. Лауреат Міжнародної мистецької премії імені Архипа Куїнджі (м. Київ, 2021)[161]. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Лесі Українки (2021)[162]. «Хітами року» стали пісні Сергія Дзюби (слова) та Ярослава Музики (музика): «Твоїх очей барвінки»[163] (співає Ярослав Музика) і «Пісня про Чернігів» (співавтор слів Олена Терещенко, співає Віктор Гембара). «Кращий музичний твір року» — сценічна кантата «Крила Сімаргла» — для сопрано, тенора, флейти та фортепіано, котру заслужений діяч мистецтв України, композитор Олександр Яковчук створив на вірші Тетяни та Сергія Дзюби (м. Київ, 2021). Лауреат Міжнародної літературної премії імені Роберта Бернса (Шотландія — США, 2021)[164]. Нагороджений Почесним дипломом в Азербайджані за п'ятитомник «Вірші 80-ма мовами світу» (м. Баку, МГО «Смолоскип дружби», 2021)[165]. Нагороджений Почесним знаком «За особливі заслуги» Національної спілки журналістів України (м. Київ, 2021)[166]. Переможець Міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені де Рішельє — нагорода «Діамантовий Дюк» у номінаціях «Поезія» та «Проза» (Україна — Німеччина, 2021)[167]. Нагороджений Почесним дипломом «Вінок слави» (Німеччина, м. Берлін, 2021)[168]. Лауреат Міжнародного літературного конкурсу романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики і творів для дітей «Коронація слова» (м. Київ, 2021)[169]. Нагороджений Почесним дипломом «Goldener Grand» (Німеччина, 2021)[170]. Лауреат Міжнародної літературної премії «Global Prestigious Award» імені Махатми Ганді (Індія, м. Делі, 2021)[171]. Лауреат премії миру «De Finibus Terrae» (Італія, 2021)[172]. Нагороджений Почесною відзнакою «За визначний внесок у соціальну справедливість і основний принцип мирного, гармонійно процвітаючого співіснування у державах світу та між націями й народами» (премія миру, Велика Британія, Індія, 2021)[173]. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Йоганна Гете (Німеччина, 2021)[174]. Лауреат міжнародної премії «Inspiring Leadership Award» («Лідер, який надихає», Індія, 2021)[175]. Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії «Cristal» («Кришталь», Іспанія, м. Барселона, 2021) та Міжнародної літературно-мистецької премії «Palmier de la Mer» (Франція, м. Париж, 2021)[176]. Лауреат Міжнародної літературної премії «Gold Cup award» («Золотий Кубок») в Еквадорі (2021)[177]. Лауреат міжнародних премій миру в Лівані та Марокко (2021)[178]. Лауреат Міжнародної літературної премії «Mensajeros de la paz» («Посланці миру») в Іспанії (2021)[179]. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Івана Шамякіна (Білорусь, Мінськ, 2021)[180]. В Італії надрукували календарі на 2022 рік — зі світлинами видатних письменників із різних держав. Представлені там і українці Сергій та Тетяна Дзюби (м. Рим, 2021)[181].
  • У 2022 році  — лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Махатми Ганді (Індія, м. Делі)[182]. «Піснями року» стали пісні Сергія Дзюби та композитора Бориса Раденка «Батьку мій» і «Не сумуй, калинонько!» (виконують Наталія Шинкаренко; народний ансамбль «Чарівниця» Палацу культури «Дарниця», керівник Борис Раденко) та «Я намалюю сон» у виконанні дуету «Крила» (Валентина і Володимир Олійники)[183]. Лауреат Всесвітньої творчої премії «Золоте перо» (Перу, м. Ліма, 2022)[184]. Лауреат Почесної відзнаки «Золотий письменник світу» (спільна нагорода 10 держав: США, Англії, Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, України, Китаю, Індії та Японії, 2022). Лауреат міжнародної премії «Global Humanitarian Award» (Індія, 2022). Лауреат почесної премії «Ікона миру» (Італія, 2022). Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії «Досконалість» (Сирія, 2022)[185]. Лауреат Почесної відзнаки «За заслуги» (Німеччина, м. Франкфурт, 2022)[186]. «Всесвітній Посол культури та літератури» (Почесна відзнака Міжнародної палати письменників і митців Іспанії, м. Мадрид, 2022)[187]. Нагороджений Почесною медаллю Міжнародної Академії Поезії (Киргизстан, м. Бішкек, 2022). Лауреат міжнародних премій «Ікона миру» в Хорватії, Сербії, Індії та Іраку (2022)[188]. Лауреат міжнародної премії «Лідер нової генерації» (Філіппіни, м. Маніла, 2022)[189]. Лауреат Почесної відзнаки «Людина року» (Чехія, 2022)[190]. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Леонардо да Вінчі (Італія, Німеччина, 2022)[191]. «Хітами року» стали популярні пісні заслуженого артиста України зі Львова Ярослава Музики (музика) та народного поета України з Чернігова Сергія Дзюби (слова): «В нашім домі» і «Місяць і дівчина» (співає заслужений артист естрадного мистецтва України Віктор Гембара, м. Львів) та «З Днем народження!» (співає Ростислав Музика, м. Львів), 2022. Переможець і посол почесної міжнародної премії «Книга для Миру» (Італія, 2022). Лауреат міжнародної премії «Голос поезії» (Аргентина, 2022). Тетяна і Сергій Дзюби потрапили до «Золотої книги світових рекордів» в Індії. «Найбільш натхненною жінкою Землі» там названа українка Тетяна Дзюба, якій її чоловік — Сергій Дзюба присвятив усі свої 110 книжок, понад 130 пісень та близько 40 радіоп'єс і серіалів. Також пані Тетяна стала в цій державі «Жінкою року» та лауреатом Міжнародної літературної премії «Global Woman», а добродій Сергій названий «Чоловіком року» і лауреатом Міжнародної літературної премії «Global man» (м. Делі, 2022)[192]. Нагородили творче подружжя українців і в Іспанії: Тетяна теж стала «Жінкою року», а Сергій — «Чоловіком року» — його відзначили за всі книжки, присвячені дружині (м. Мадрид, 2022). Як президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, Сергій Дзюба отримав Подяку від Його Високості, Принца Нереіда де Бурбона з Франції (м. Париж, 2022)[193]. Лауреат міжнародної премії «Золоте перо» в Азербайджані (м. Баку, 2022)[194]. Сергій і Тетяна Дзюби відмовилися від Нобелівської премії (2022)[195]. Лауреат міжнародних премій «За видатну творчу діяльність» (Марокко, Коста-Ріка) та «Письменники року» (Марокко, Еквадор, 2022)[196]. Сергій і Тетяна Дзюби отримали міжнародні сертифікати з Іспанії — їхні вірші увійшли до всесвітньої антології «Золота книга миру», перекладеної 40 мовами (м. Мадрид, 2022)[197]. Лауреат Шляхетної премії ООН «Un Rescue Noble Award» — за визначний внесок у галузі прав людини та соціальної роботи (Нігерія, 2022)[198]. Також нагороджений Почесною відзнакою «За яскраву творчість, міжнародні проекти та волонтерську діяльність» (Нігерія, 2022). Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії «Machu Picchu» (Перу, м. Ліма, 2022)[199]. Лауреат міжнародних літературно-мистецьких фестивалів «International Uzbekistan Festival» і «World Festival» в Узбекистані (2022)[200]. Переможець Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Великий Шовковий шлях» («The Great Silk Road Festival»: Туреччина, Німеччина, Україна, Узбекистан, Індія, Бангладеш, Китай, 2022)[201]. Лауреат Міжнародної літературної премії «The Golden Scroll Award» («Золотий сувій») у Швейцарії (2022)[202]. Нагороджений Почесним дипломом від королеви інтелекту в Німеччині (2022)[203]. Переможець Міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені Ернеста Хемінгуея в Німеччині (м. Франкфурт, 2022)[204]. Лауреат міжнародної премії «За видатну діяльність» (Нігерія, 2022)[205]. Переможець Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Літо-2022» в Ташкенті (Узбекистан, Туреччина, Мексика, Бразилія, Індонезія) за п'ятитомник «Вірші 90 мовами світу» (2022)[206]. Посол культури та літератури (Марокко, 2022)[207]. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Віктора Гюго (Франція, м. Париж, 2022)[208]. Лауреат Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Дружба-2022»: Узбекистан, Туреччина, Венесуела, Болівія, Туркменістан та В'єтнам (м. Ташкент, 2022)[209]. Переможець Міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені де Рішельє: найвища нагорода «Діамантовий Дюк» в поезії та прозі (Україна, м. Одеса — Німеччина, м. Франкфурт, 2022)[210]. Лауреат Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Осінь-2022»: Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан, Грузія, Вірменія, Молдова, Парагвай (м. Ташкент, 2022)[211]. Нагороджений Почесним дипломом "Борець за світло істини" (Німеччина, 2022)[212]. Лауреат Міжнародної літературної премії «Книга для миру» (Італія, 2022)[213]. Лауреат Міжнародної літературної премії «Золоте перо» (Мексика, 2022)[214]. Лауреат міжнародної премії «За альтруїзм» (Швейцарія, 2022)[215].

Учасник і лауреат багатьох міжнародних літературно-мистецьких фестивалів, наукових конференцій і літературних свят: у Німеччині, Англії, Італії, Туреччині, Румунії, Чехії, Польщі, Болгарії, Македонії, Росії, Казахстані, Китаї, Індії, Бангладеш, Мексиці, Бразилії, Індонезії, Венесуелі, Болівії, В'єтнамі, Узбекистані, Туркменістані, Білорусі[216].

А також:

  • Орден Івана Богуна (нагорода Українського Козацтва, 2019)[217].
  • Знак народної пошани — Орден «За розбудову України» (2016, найвища відзнака громадського об"єднання «Країна»).
  • Відзнака міністра оборони України ― медаль «За сприяння Збройним Силам України» (2009).
  • Медаль «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України (2019).
  • Ювілейна медаль Українського фонду культури «За вірність заповітам Кобзаря» — до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка (2014).
  • Міжнародна патріотична нагорода — Медаль Івана Мазепи (2016).
  • Медаль Богдана Хмельницького (2016).
  • Медаль «За відродження України» (2016).
  • Міжнародна медаль Олександра Довженка (2017).
  • Почесна грамота Кабінету міністрів України (2004).
  • Почесні грамоти Спілки письменників Білорусі (2010), Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України (20 вересня 2014 р.).
  • Золота медаль Української журналістики (2009).
  • Відзнаки Української спілки ветеранів Афганістану — медалі «30 років з дня введення військ в Афганістан» — за публікації та радіопередачі на афганську тематику (2015 р.) та «20 років з дня виведення військ з Афганістану» — за публіцистичні книжки «Замінований рай» і «Життя між кулями» (нагорода 2016 року); пам'ятної медалі «20 років виведення радянських військ з Афганістану» — за резонансні публікації в українських і зарубіжних ЗМІ та значну громадську діяльність (2009).
  • Почесна грамота Спілки письменників Удмуртії та медаль «За благодійність» (2013).
  • Почесна грамота Чернігівської облдержадміністрації та обласної ради (спільна, 2019).
  • Почесна грамота Чернігівської обласної ради (2008).
  • Почесна грамота Чернігівської обласної державної адміністрації (2004, 2015).
  • Почесні грамоти Чернігівської міської ради (неодноразово).
  • Почесні грамоти галузевих міністерств України: культури і мистецтв; оборони (неодноразово), сім'ї та молоді (двічі).
  • Почесна грамота Департаменту культури Одеської облдержадміністрації (2019).
  • Почесний диплом Міжнародної Академії літератури, мистецтв і комунікацій (Німеччина, м. Франкфурт, 2019).

ПриміткиРедагувати

  1. Нова почесна відзнака «Народний поет України». [Архівовано 7 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Біла хата
  2. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6841-ukraintsi-laureaty-pochesnoi-nahorody-zolotyi-pysmennyk-svitu [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.] / Українці — лауреати почесної нагороди «Золотий письменник світу». Чернігівщина.
  3. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7161-ukrajintsiv-pidtrimuyut-u-ssha-angliji-nimechchini-italiji-ispaniji-chekhiji-argentini-azerbajdzhani-nigeriji [Архівовано 1 червня 2022 у Wayback Machine.] / УКРАЇНЦІВ ПІДТРИМУЮТЬ У США, АНГЛІЇ, НІМЕЧЧИНІ, ІТАЛІЇ, ІСПАНІЇ, ЧЕХІЇ, АРГЕНТИНІ, АЗЕРБАЙДЖАНІ, НІГЕРІЇ… Чернігівщина.
  4. Сота книжка Сергія Дзюби! [Архівовано 30 березня 2022 у Wayback Machine.] Чернігівщина.
  5. У Чернігові провели акцію «Книга єднає країну!» [Архівовано 21 лютого 2022 у Wayback Machine.] Біла хата.
  6. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6443-detstvo-vozvrashchaetsya-lyudmila-vorobjova-belarus-minsk [Архівовано 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / Детство возвращается! Людмила Воробьёва (Беларусь, Минск). Чернігівщина.
  7. У Чернігівському ліцеї № 32 читають «Кракатунчика»! [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.] Чернігівщина.
  8. Нові книги Сергія та Тетяни Дзюби представили у Чернігові. [Архівовано 13 лютого 2021 у Wayback Machine.] Біла хата.
  9. Тетяна Сидоренко. Перша книжка, яка змінила традиційні уявлення про детективний жанр. Біла хата. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020. 
  10. Фолькер Маасен (20 квітня 2020). Фолькер Маасен: «Гріх любити неталановито!». Літературна Україна. 
  11. Детектив із Чернігова мандрує державами та континентами. Суспільний кореспондент. http://www.sknews.net/detektyv-iz-chernihova-mandruie-derzhavamy-ta-kontynentamy/ [Архівовано 1 червня 2020 у Wayback Machine.]
  12. http://bilahata.net/ukrains-ka-veselka-na-viiakh-vyyshla-u-kyrhyzstani/ [Архівовано 17 червня 2020 у Wayback Machine.] Українська «Веселка на віях» вийшла у Киргизстані. Біла хата.
  13. а б в http://che.cn.ua/index.php/different/literature/item/6368-moia-shakherezada-serhiia-dziuby-mandruie-svitom [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / «Моя шахерезада» Сергія Дзюби мандрує світом! Чернігівщина.
  14. http://www.sknews.net/lovets-sniv-i-ekzortsyst-iz-chernihova-serhiy-dziuba/ [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] /Ловець снів і екзорцист із Чернігова Сергій Дзюба. Суспільний кореспондент
  15. http://bilahata.net/u-kanadi-vyyshov-5-tom-virshiv-tetiany-i-serhiia-dziuby-z-chernihova/ [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] / У Канаді вийшов 5 том віршів Тетяни і Сергія Дзюби з Чернігова. Біла хата.
  16. http://bilahata.net/vyyshov-pershyy-tom-maybutnoho-trytomnyka-serhiia-dziuby/ [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] / Вийшов перший том майбутнього тритомника Сергія Дзюби. Біла хата.
  17. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6912-tysha-virsha-shtrykhy-do-portreta-spravzhnoho-neprofesionala [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Тиша вірша: штрихи до портрета справжнього непрофесіонала. Чернігівщина.
  18. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6001-hrikh-liubyty-netalanovyto-abo-vse-pochynaietsia-z-zhinky / Гріх любити неталановито! або Все починається з жінки… Чернігівщина.
  19. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6505-yikh-ne-liakaie-put-abo-krylati-liudy [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Їх не лякає путь, або Крилаті люди. Чернігівщина.
  20. http://bilahata.net/charivni-parodii-u-noviy-knyzi-serhiia-dziuby/ [Архівовано 28 липня 2021 у Wayback Machine.] / Чарівні пародії — у новій книзі Сергія Дзюби. Біла хата.
  21. http://che.cn.ua/index.php/different/literature/item/5515-siurpryz-vid-druziv-iz-kanady [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] / Сюрприз від друзів із Канади. Чернігівщина.
  22. а б http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6024-knyha-ukraintsiv-vyishla-u-makedonii [Архівовано 31 липня 2021 у Wayback Machine.] / Книга українців вийшла у Македонії. Чернігівщина.
  23. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6814-nezvychainyi-chytach [Архівовано 11 січня 2022 у Wayback Machine.] / Незвичайний читач. Чернігівщина.
  24. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7051-potiahusky-zahovoryly-nimetskoiu / «ПОТЯГУСЬКИ» ЗАГОВОРИЛИ НІМЕЦЬКОЮ. Чернігівщина.
  25. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7060-i-bolyt-vid-liubovi-fantomna-moia-polovyna [Архівовано 1 травня 2022 у Wayback Machine.] / І БОЛИТЬ ВІД ЛЮБОВІ ФАНТОМНА МОЯ ПОЛОВИНА!" Чернігівщина.
  26. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7275-serhii-dziuba-korolivstvo-malvy-chetverta-knyzhka-pro-krakatunchyka / СЕРГІЙ ДЗЮБА. КОРОЛІВСТВО МАЛЬВИ - ЧЕТВЕРТА КНИЖКА ПРО КРАКАТУНЧИКА. Чернігівщина.
  27. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7468-tvorchyi-podvyh-serhiia-dziuby / ТВОРЧИЙ ПОДВИГ СЕРГІЯ ДЗЮБИ. Чернігівщина.
  28. а б https://bilahata.net/dusha-mov-skrypka-vyyshla-druha-knyha-pisen-chernihivtsia/ / «Душа — мов скрипка» — вийшла друга книга пісень чернігівця. Біла хата.
  29. https://bilahata.net/ukrainskyy-pysmennyk-pro-provedeni-blokadni-dni-u-chernihovi/ Український письменник – про проведені блокадні дні у Чернігові. Біла хата.
  30. http://che.cn.ua/index.php/all-news/item/7225-komandyr-klishchiv-andrii-trebukh-shche-nikhto-i-nikoly-ne-zumiv-pidkoryty-ukrainskyi-narod / Командир «Кліщів» Андрій Требух: «Ще ніхто й ніколи не зумів підкорити український народ!» Чернігівщина.
  31. http://che.cn.ua/index.php/all-news/item/7169-vyviz-medykiv-iz-khaliavyna-pid-nosom-u-okupantiv / Вивіз медиків із Халявина під носом у окупантів. Чернігівщина.
  32. http://che.cn.ua/index.php/all-news/item/7165-pozyvnyi-barmen / Позивний «Бармен». Чернігівщина.
  33. http://che.cn.ua/index.php/all-news/item/7262-polkovnyk-iakyi-zavzhdy-posmikhaietsia / Полковний, який завжди посміхається. Чернігівщина.
  34. http://che.cn.ua/index.php/all-news/item/7319-z-dynastii-artylerystiv / З династії артилеристів. Чернігівщина.
  35. https://bilahata.net/zozo-vidvazhnyy-voin-heroy-oborony-ridnoho-chernihova/ / «Зозо» – відважний воїн, герой оборони рідного Чернігова. Біла хата.
  36. https://bilahata.net/oborona-chernihova-naybilshe-liudy-boialysia-ne-smerti-a-vorozhoi-okupatsii/ / Оборона Чернігова. Найбільше люди боялися не смерті, а ворожої окупації. Біла хата.
  37. http://che.cn.ua/index.php/all-news/item/7399-popry-duzhe-velyku-nebezpeku-ia-vpevneno-hovoryv-shcho-chernihiv-vystoit-i-bahatom-tse-dopomahalo / «Попри дуже велику небезпеку, я впевнено говорив, що Чернігів вистоїть, і багатьом це допомагало!» Чернігівщина.
  38. https://bilahata.net/pro-heroichnu-oboronu-chernihova-rozpovily-armiyski-ofitsery/ / Про героїчну оборону Чернігова розповіли армійські офіцери. Біла хата.
  39. https://bilahata.net/na-nashykh-minakh-kliati-orky-pidryvalysia-y-vidpravlialysia-do-pekla/ / На наших мінах кляті орки підривалися й відправлялися до пекла. Біла хата.
  40. http://che.cn.ua/index.php/all-news/item/7621-z-pershoho-dnia-viiny-viriu-v-nashu-peremohu / «З ПЕРШОГО ДНЯ ВІЙНИ ВІРЮ В НАШУ ПЕРЕМОГУ!» Чернігівщина.
  41. https://che.cn.ua/index.php/all-news/item/7460-oleksandr-voloshchuk-tse-buv-strashnyi-berezen / ОЛЕКСАНДР ВОЛОЩУК: «ЦЕ БУВ СТРАШНИЙ БЕРЕЗЕНЬ!» Чернігівщина.
  42. http://che.cn.ua/index.php/all-news/item/7643-skilky-b-ne-tryvala-tsia-zapekla-biinia-voiuvatymu-do-nashoi-peremohyhttp:/che.cn.ua/index.php/all-news/item/7643-skilky-b-ne-tryvala-tsia-zapekla-biinia-voiuvatymu-do-nashoi-peremohy / «СКІЛЬКИ Б НЕ ТРИВАЛА ЦЯ ЗАПЕКЛА БІЙНЯ, ВОЮВАТИМУ ДО НАШОЇ ПЕРЕМОГИ!» Чернігівщина.
  43. https://che.cn.ua/index.php/all-news/item/7598-zaraz-liudy-naibilshe-doviriaiut-viiskovym-zbroinym-sylam-ukrainy / «ЗАРАЗ ЛЮДИ НАЙБІЛЬШЕ ДОВІРЯЮТЬ ВІЙСЬКОВИМ – ЗБРОЙНИМ СИЛАМ УКРАЇНИ!» Чернігівщина.
  44. https://che.cn.ua/index.php/all-news/item/7664-yak-nashi-biitsi-zviazok-u-chernihovi-vidnovliuvaly / ЯК НАШІ БІЙЦІ ЗВ’ЯЗОК У ЧЕРНІГОВІ ВІДНОВЛЮВАЛИ. Чернігівщина.
  45. http://che.cn.ua/index.php/all-news/item/7428-yakshcho-cholovik-diisno-khoche-voiuvaty-boronyty-svoiu-vitchyznu-vin-dobietsia-svoho / «ЯКЩО ЧОЛОВІК ДІЙСНО ХОЧЕ ВОЮВАТИ, БОРОНИТИ СВОЮ ВІТЧИЗНУ, ВІН ДОБ’ЄТЬСЯ СВОГО!» Чернігівщина.
  46. http://che.cn.ua/index.php/all-news/item/7543-zvytiazhni-neperemozhni-heroihttp:/che.cn.ua/index.php/all-news/item/7543-zvytiazhni-neperemozhni-heroi / ЗВИТЯЖНІ, НЕПЕРЕМОЖНІ ГЕРОЇ. Чернігівщина.
  47. http://che.cn.ua/index.php/all-news/item/7136-yizdyv-z-samoho-ranku-do-piznoi-nochi-pid-obstrilamy / ЇЗДИВ З САМОГО РАНКУ ДО ПІЗНЬОЇ НОЧІ – ПІД ОБСТРІЛАМИ. Чернігівщина.
  48. https://che.cn.ua/index.php/all-news/item/7347-muzhni-volontery-alona-ta-yevhenii-chekaiut-narodzhennia-dytyny / МУЖНІ ВОЛОНТЕРИ АЛЬОНА ТА ЄВГЕНІЙ ЧЕКАЮТЬ НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ. Чернігівщина.
  49. http://che.cn.ua/index.php/all-news/item/7491-treba-peremahaty-ne-lyshe-na-fronti-a-i-slovom / «ТРЕБА ПЕРЕМАГАТИ НЕ ЛИШЕ НА ФРОНТІ, А Й СЛОВОМ!» Чернігівщина.
  50. https://soundcloud.com/uachernihivradio/profesya-zhurnalst-vosmiy-kolr / Професія — журналіст. Українське радіо: Чернігів.
  51. http://bilahata.net/prem-ierna-vystava-vidbulas-u-chernihovi-dlia-malechi-ta-batkiv/ [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.] / Прем'єрна вистава відбулась у Чернігові для малечі та батьків. Біла хата.
  52. а б http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7355-myttsi-serhii-dziuba-ta-petro-loitra-stvoryly-try-novi-prekrasni-pisni-u-lypni / МИТЦІ СЕРГІЙ ДЗЮБА ТА ПЕТРО ЛОЙТРА СТВОРИЛИ ТРИ НОВІ ПРЕКРАСНІ ПІСНІ У ЛИПНІ. Чернігівщина.
  53. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6456-prymchu-na-bilomu-koni-novyi-videoklip [Архівовано 25 квітня 2022 у Wayback Machine.] / «Примчу на білому коні» (новий відеокліп). Чернігівщина.
  54. http://che.cn.ua/index.php/culture/item/6461-vyishov-pershyi-muzychnyi-albom-pisen-serhiia-dziuby-prymchu-na-bilomu-koni [Архівовано 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / Вийшов перший музичний альбом пісень сергія дзюби «Примчу на білому коні!». Чернігівщина.
  55. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6507-debiutnyi-albom-serhiia-dziuby-prymchu-na-bilomu-koni [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Дебютний альбом сергія дзюби «Примчу на білому коні». Чернігівщина.
  56. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7446-ty-shche-struna-ne-dumai-pro-lita / «ТИ ЩЕ СТРУНА – НЕ ДУМАЙ ПРО ЛІТА». Чернігівщина.
  57. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7484-serhii-dziuba-prysviatyv-pisniu-svoii-sestri / СЕРГІЙ ДЗЮБА ПРИСВЯТИВ ПІСНЮ СВОЇЙ СЕСТРІ. Чернігівщина.
  58. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7198-ukrainska-pisnia-iaka-stane-narodnoiu / УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ, ЯКА СТАНЕ НАРОДНОЮ! Чернігівщина.
  59. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6849-chystyi-podykh-liubovi [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Чистий подих любові! Чернігівщина.
  60. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6347-novyi-videoklip-nadii-boiko-na-pisniu-bili-anhely [Архівовано 8 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / Новий відеокліп надії бойко на пісню «Білі ангели». Чернігівщина.
  61. http://bilahata.net/na-superkhit-batku-miy-stvoreno-shche-odyn-videoklip/ [Архівовано 17 листопада 2020 у Wayback Machine.] / На суперхіт «Батьку мій» створено відеокліп. Біла хата.
  62. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/5719-poradnytsia-sviata-v-novomu-aranzhuvanni-ta-z-novym-videoklipom [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.] / «Порадниця свята» в новому аранжуванні та з новим відеокліпом. Чернігівщина.
  63. Нова пісня «Здрастуйте, рідні». http://bilahata.net/u-noviy-pisni-avtory-zaklykaly-povernutysia-ukraintsiv-na-bat-kivshchynu/ [Архівовано 18 травня 2020 у Wayback Machine.]
  64. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/5661-charivne-tanho-ya-namaliuiu-son-zaspivav-duet-kryla [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.] / Чарівне танго «Я намалюю сон» заспівав дует «Крила». Чернігівщина.
  65. http://bilahata.net/na-virsh-chernihivtsia-stvoryly-pisniu-pro-kokhannia/ [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] / На вірш чернігівця створили пісню про кохання. Біла хата.
  66. а б http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7031-laureaty-mizhnarodnoi-literaturnomystetskoi-premii-imeni-mykoly-lysenka-rapsodiia-za-2022-rik// [Архівовано 9 квітня 2022 у Wayback Machine.] Лауреати міжнародної літературно-мистецької премії імені Миколи Лисенка «Рапсодія» за 2022 рік. Чернігівщина.
  67. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/5242-neimovirna-pisnia-pro-kokhannia / Неймовірна пісня про кохання! Чернігівщина.
  68. * http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/5701-na-krilakh-pisni-khaj-lita-skarbami-stanut [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] / На крилах пісні «Хай літа скарбами стануть!» Чернігівщина.
  69. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6336-trepetno-pestyt-ikh-tykha-voda-niby-vsevyshnia-liubov [Архівовано 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / «Трепетно пестить їх тиха вода, ніби всевишня любов…». Чернігівщина.
  70. http://bilahata.net/povchalni-pisni-dlia-ditey-stvoryly-u-chernihovi/ [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.] /Повчальні пісні для дітей створили у Чернігові. Біла хата
  71. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7352-novyi-videoklip-na-pisniu-pro-mamu / НОВИЙ ВІДЕОКЛІП НА «ПІСНЮ ПРО МАМУ». Чернігівщина.
  72. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6974-ty-iedyna [Архівовано 12 лютого 2022 у Wayback Machine.] / «ТИ — ЄДИНА!». Чернігівщина.
  73. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7029-nova-pisnia-pozhukhlym-lystiam-sumuvala-osin [Архівовано 25 квітня 2022 у Wayback Machine.] / Нова пісня «Пожуxлим листям сумувала осінь». Чернігівщина.
  74. https://bilahata.net/avtory-prezentuvaly-novu-pisniu-do-truskavtsia/ [Архівовано 6 травня 2022 у Wayback Machine.] / Автори презентували нову пісню «До Трускавця». Біла хата.
  75. https://bilahata.net/poshtovyy-vahon-nova-chudova-ukrainska-pisnia/ / «Поштовий вагон» — нова чудова українська пісня. Біла хата.
  76. https://bilahata.net/v-avtorskomu-vykonanni-zazvuchaly-pisni-serhiia-dziuby/ / В авторському виконанні зазвучали пісні Сергія Дзюби. Біла хата.
  77. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7528-serhii-dziuba-vzhe-stvoryv-polovynu-svoho-tretoho-muzychnoho-albomu / СЕРГІЙ ДЗЮБА ВЖЕ СТВОРИВ ПОЛОВИНУ СВОГО ТРЕТЬОГО МУЗИЧНОГО АЛЬБОМУ. Чернігівщина.
  78. https://www.che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7422-myla-ty-shche-moloda / «МИЛА, ТИ – ЩЕ МОЛОДА!» Чернігівщина.
  79. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/4695-na-krylakh-pisni-moia-matusiu-matinko-ridnesenka / На крилах пісні «Моя матусю, матінко ріднесенька!» Чернігівщина
  80. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7640-andrii-demydenko-kalynovyi-rai / АНДРІЙ ДЕМИДЕНКО. КАЛИНОВИЙ РАЙ! Чернігівщина.
  81. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7293-pisnia-velykoi-nadii / ПІСНЯ ВЕЛИКОЇ НАДІЇ. Чернігівщина.
  82. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7284-premiera-pisni-zakinchytsia-viina-na-slova-serhiia-dziuby / ПРЕМ'ЄРА ПІСНІ "ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА" НА СЛОВА СЕРГІЯ ДЗЮБИ. Чернігівщина.
  83. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/4705-siurpryz-vid-andriia-demydenka / Сюрприз від Андрія Демиденка. Чернігівщина.
  84. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6813-nataliia-shynkarenko-spivaie-pisniu-batku-mii [Архівовано 11 січня 2022 у Wayback Machine.] / Наталія Шинкаренко співає пісню «Батьку мій». Чернігівщина.
  85. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7011-pid-muzyku-kinskykh-kopyt [Архівовано 21 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Під музику кінських копит. Чернігівщина.
  86. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6927-ni-kraplynky-ia-ne-zmarnuvav [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.] / «Ні краплинки я не змарнував!». Чернігівщина.
  87. https://bilahata.net/zakinchytsia-viyna-stvoreno-spravzhniy-pisennyy-shedevr/ / «Закінчиться війна» – створено справжній пісенний шедевр! Біла хата.
  88. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7316-vyishov-druhyi-muzychnyi-albom-serhiia-dziuby-zakinchytsia-viina / ВИЙШОВ ДРУГИЙ МУЗИЧНИЙ АЛЬБОМ СЕРГІЯ ДЗЮБИ «ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА». Чернігівщина.
  89. http://bilahata.net/tvory-zarubizhnykh-avtoriv-vpershe-perekladeni-ukrainskoiu-movoiu/ [Архівовано 7 квітня 2021 у Wayback Machine.] / Твори зарубіжних авторів вперше перекладені українською мовою. Біла хата.
  90. http://bilahata.net/u-chernihovi-vyyshla-knyha-perekladiv-svitovoi-klasyky/ [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.] / У Чернігові вийшла книга перекладів світової класики. Біла хата.
  91. Вишукана іронія Фолькера Маасена! Чернігівщина. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/3825-vyshukana-ironiia-folkera-maasena [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]
  92. http://bilahata.net/chytaiuchy-tsiu-knyhu-vy-diznaietesia-de-naspravdi-meshkaie-shchastia/ [Архівовано 28 липня 2021 у Wayback Machine.] / Читаючи цю книгу, ви дізнаєтеся, де насправді мешкає щастя. Біла хата.
  93. http://speckor.net/genialna-lyudyanist-ajdarbeka-sarmanbetova/Геніальна людяність Айдарбека Сарманбетова. Спецкор.
  94. «Людинка з глечика». http://bilahata.net/italiyka-z-chernihova-poraduvala-chytachiv-novoiu-knyhoiu/ [Архівовано 16 травня 2020 у Wayback Machine.]
  95. http://bilahata.net/tut-zavzhdy-peremahaiut-dobro-i-pravda/ [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тут завжди перемагають добро і правда. Біла хата
  96. Казки Леонардо да Вінчі відтепер можна читати українською. Біла хата. http://bilahata.net/kazky-leonardo-da-vinchi-vidteper-mozhna-chytaty-ukrains-koiu/ [Архівовано 8 липня 2020 у Wayback Machine.]
  97. Український поет Сергій Дзюба переклав вірші з алтайської мови. Біла хата. http://bilahata.net/ukrains-kyy-poet-serhiy-dziuba-pereklav-virshi-z-altays-koi-movy/ [Архівовано 7 червня 2020 у Wayback Machine.]
  98. http://bilahata.net/azerbaydzhanski-prytchi-pereklav-ukrainskoiu-movoiu-chernihivets/ [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Азербайджанські притчі переклав українською мовою чернігівець. Біла хата.
  99. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/5319-sabita-satapati-indiia-tvoia-dusha-u-mene-na-vustakh / Сабіта Сатапаті (Індія) «Твоя душа — у мене на вустах!». Чернігівщина.
  100. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7207-yunyi-vunderkind-abdullokh-abdumominov-iz-soniachnoho-uzbekystanu [Архівовано 5 червня 2022 у Wayback Machine.] / ЮНИЙ ВУНДЕРКІНД АБДУЛЛОХ АБДУМОМІНОВ ІЗ СОНЯЧНОГО УЗБЕКИСТАНУ. Чернігівщина.
  101. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7502-poema-andriia-demydenka-perekladena-anhliiskoiu / ПОЕМА АНДРІЯ ДЕМИДЕНКА ПЕРЕКЛАДЕНА АНГЛІЙСЬКОЮ. Чернігівщина.
  102. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/4739-chernihivtsi-v-khrestomatii-dlia-shkoliariv / Чернігівці — в хрестоматії для школярів. Чернігівщина.
  103. Українська «Веселка на віях» вийшла у Киргизстані. Біла хата. http://bilahata.net/ukrains-ka-veselka-na-viiakh-vyyshla-u-kyrhyzstani/ [Архівовано 17 червня 2020 у Wayback Machine.]
  104. У Казахстані уйгурською мовою перекладені поетичні твори українців. Біла хата. http://bilahata.net/u-kazakhstani-uyhurs-koiu-movoiu-perekladeni-poetychni-tvory-ukraintsiv/ [Архівовано 12 червня 2020 у Wayback Machine.]
  105. Твори українських письменників — карачаєво-балкарською мовою. Біла хата. http://bilahata.net/tvory-ukrains-kykh-pys-mennykiv-karachaievo-balkars-koiu-movoiu/ [Архівовано 2 червня 2020 у Wayback Machine.]
  106. Вірші Тетяни і Сергія Дзюби перекладені алтайською мовою. Біла хата. http://bilahata.net/virshi-tetiany-i-serhiia-dziuby-perekladeni-altays-koiu-movoiu/ [Архівовано 7 червня 2020 у Wayback Machine.]
  107. Вірші українців із Чернігова переклали в Дагестані. Суспільний кореспондент. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 27 липня 2020. 
  108. http://bilahata.net/v-dahestani-andiyskoiu-movoiu-perekladeni-virshi-ukraintsiv/ [Архівовано 18 жовтня 2020 у Wayback Machine.] В Дагестані андійською мовою перекладені вірші українців. Біла хата
  109. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/4315-poezii-tetiany-i-serhiia-dziuby-chudovoiu-tyndynskoiu-movoiu Поезії Тетяни і Сергія Дзюби — чудовою тиндинською мовою! Чернігівщина.
  110. http://bilahata.net/kolorytna-poeziia-ukraintsiv-zazvuchala-charivnoiu-irlandskoiu-movoiu/ / Колоритна поезія українців зазвучала чарівною ірландською мовою. Біла хата.
  111. http://bilahata.net/poetychni-tvory-chernihivtsiv-perekladeni-kumytskoiu-movoiu/ [Архівовано 15 листопада 2020 у Wayback Machine.] / Поетичні твори чернігівців перекладені кумицькою мовою. Біла хата.
  112. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/4836-indiia-stala-blyzhchoiu [Архівовано 15 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Індія стала ближчою! Чернігівщина.
  113. http://bilahata.net/virshi-ukrainskykh-poetiv-perekladeni-nepalskoiu-movoiu/ [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.] / Вірші українських поетів перекладені непальською мовою. Біла хата.
  114. http://bilahata.net/vpershe-movoiu-oriia-perekladeni-virshi-ukraintsiv-iz-chernihova/ [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Вперше мовою орія перекладені вірші українців із Чернігова. Біла хата.
  115. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/5296-virshi-ukraintsiv-upershe-perekladeni-movoiu-kannada / Вірші українців уперше перекладені мовою каннада. Чернігівщина.
  116. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6641-virshi-tetiany-i-serhiia-dziuby-perekladeni-lezhynskoiu [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.] / Вірші Тетяни і Сергія Дзюби перекладені лезгинською. Чернігівщина.
  117. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6884-virshi-ukraintsiv-perekladeni-v-niherii-movoiu-efik [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.] / Вірші українців перекладені в Нігерії мовою ефік. Чернігівщина.
  118. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6998-virshi-tetiany-ta-serhiia-dziuby-pereklaly-v-hani-movoiu-akan-mfantse [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Вірші Тетяни та Сергія Дзюби переклали в Гані мовою акан (мфанце). Чернігівщина.
  119. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7020-virshi-ukraintsiv-chudovo-pereklaly-movoiu-maitkhili [Архівовано 19 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Вірші українців чудово переклали мовою майтхілі. Чернігівщина.
  120. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7038-virshi-ukraintsiv-perekladeni-afrykanskoiu-movoiu-ihbo [Архівовано 16 квітня 2022 у Wayback Machine.] / Вірші українців перекладені африканською мовою ігбо. Чернігівщина.
  121. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7071-virshi-ukraintsiv-perekladeni-movoiu-maratkhi-a-serhii-dziuba-pereklav-tvory-poeta-z-indii [Архівовано 5 травня 2022 у Wayback Machine.] / Вірші українців перекладені мовою маратхі, а Сергій Дзюба переклав твори поета з Індії. Чернігівщина.
  122. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7143-virshi-ukraintsiv-perekladeni-davnoiu-lehendarnoiu-movoiu-bundelkhandi-v-indii [Архівовано 22 травня 2022 у Wayback Machine.] / ВІРШІ УКРАЇНЦІВ ПЕРЕКЛАДЕНІ ДАВНЬОЮ, ЛЕГЕНДАРНОЮ МОВОЮ БУНДЕЛХАНДІ В ІНДІЇ. Чернігівщина.
  123. https://speckor.net/filippinskoyu-movoyu-perekladeni-poeziyi-tvorchogo-podruzhzhya-z-chernigova/ / ФІЛІППІНСЬКОЮ МОВОЮ ПЕРЕКЛАДЕНІ ПОЕЗІЇ ТВОРЧОГО ПОДРУЖЖЯ З ЧЕРНІГОВА. Спецкор.
  124. https://bilahata.net/podruzhzhia-z-chernihova-znaiut-teper-i-na-afrykanskomu-kontynenti/ [Архівовано 7 червня 2022 у Wayback Machine.] / Подружжя з Чернігова знають тепер і на африканському континенті. Біла хата.
  125. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7238-poezii-vidomoho-podruzhzhia-z-chernihova-perekladeni-tahalskoiu-ta-ilokanskoiu-movamy-na-filippinakh / ПОЕЗІЇ ВІДОМОГО ПОДРУЖЖЯ З ЧЕРНІГОВА ПЕРЕКЛАДЕНІ ТАГАЛЬСЬКОЮ ТА ІЛОКАНСЬКОЮ МОВАМИ НА ФІЛІППІНАХ. Чернігівщина.
  126. https://bilahata.net/v-indii-movoiu-kumaoni-perekladeni-tvory-pysmennykiv-iz-chernihova/ / В Індії мовою кумаоні перекладені твори письменників із Чернігова. Біла хата.
  127. https://bilahata.net/u-nepali-movoiu-tkharu-bazzika-perekladeni-virshi-chernihivtsiv/ / У Непалі мовою тхару баззіка перекладені вірші чернігівців. Біла хата
  128. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7304-virshi-podruzhzhia-z-chernihova-vzhe-perekladeni-movoiu-ioruba / ВІРШІ ПОДРУЖЖЯ З ЧЕРНІГОВА ВЖЕ ПЕРЕКЛАДЕНІ МОВОЮ ЙОРУБА. Чернігівщина.
  129. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7382-virshi-narodnykh-poetiv-ukrainy-perekladeni-movoiu-indiantsiv-pivdennoi-ameryky-huarani / ВІРШІ НАРОДНИХ ПОЕТІВ УКРАЇНИ ПЕРЕКЛАДЕНІ МОВОЮ ІНДІАНЦІВ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ – ГУАРАНІ. Чернігівщина.
  130. https://bilahata.net/v-indii-movoiu-teluhu-vpershe-perekladeni-virshi-chernihivtsiv/ / В Індії мовою телугу вперше перекладені вірші чернігівців. Біла хата.
  131. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7145-virshi-ukraintsiv-vyishly-v-populiarnomu-nimetskomu-vydanni-vavylon [Архівовано 1 червня 2022 у Wayback Machine.] / ВІРШІ УКРАЇНЦІВ ВИЙШЛИ В ПОПУЛЯРНОМУ НІМЕЦЬКОМУ ВИДАННІ «ВАВИЛОН». Чернігівщина.
  132. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7239-virshi-tetiany-ta-serhiia-dziuby-90-movamy-svitu-vyishly-v-kanadi / «ВІРШІ ТЕТЯНИ ТА СЕРГІЯ ДЗЮБИ 90 МОВАМИ СВІТУ» ВИЙШЛИ В КАНАДІ. Чернігівщина.
  133. http://che.cn.ua/index.php/different/literature/item/6911-potiahusky-zahovoryly-anhliiskoiu-ta-virmenskoiu [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.] / «Потягуськи» заговорили англійською та вірменською. Чернігівщина.
  134. ЧЕРНІГІВЦІ — КИРГИЗЬКІ АКАДЕМІКИ. Спецкор. http://speckor.net/chernigivtsi-kyrgyzki-akademiky/ [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.]
  135. http://bilahata.net/vyznannia-u-nimechchyni-tvorchoho-podruzhzhia-z-chernihova/ / Визнання у Німеччині творчого подружжя з Чернігова. Біла хата.
  136. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7086-serhii-dziuba-predstavnyk-palaty-pysmennykiv-ta-myttsiv-ispanii-v-ukraini [Архівовано 1 червня 2022 у Wayback Machine.] / СЕРГІЙ ДЗЮБА — ПРЕДСТАВНИК ПАЛАТИ ПИСЬМЕННИКІВ ТА МИТЦІВ ІСПАНІЇ В УКРАЇНІ. Чернігівщина.
  137. Ігор Павлюк (31 грудня 2015). Лауреати міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2016 рік. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 грудня 2015. 
  138. https://bilahata.net/ukrainskyy-pysmennyk-pro-provedeni-blokadni-dni-u-chernihovi/ [Архівовано 23 квітня 2022 у Wayback Machine.] / Український письменник — про проведені блокадні дні у Чернігові. Біла хата.
  139. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7488-serhii-dziuba-ziavyvsia-na-obkladyntsi-populiarnoho-zhurnalu-v-ispanii /СЕРГІЙ ДЗЮБА З’ЯВИВСЯ НА ОБКЛАДИНЦІ ПОПУЛЯРНОГО ЖУРНАЛУ В ІСПАНІЇ. Чернігівщина.
  140. Сергій і Тетяна Дзюби — лауреати Малої Нобелівської премії – Міжнародної літературної премії імені Людвіга Нобеля «Будон». Мистецький портал «Жінка-Українка». 30 квітня 2014. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 1 травня 2014. 
  141. Олег Гончаренко. (30.12.2017). Українці — лауреати Міжнародної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері. http://bukvoid.com.ua/events/premii/2017/12/30/174742.html [Архівовано 19 лютого 2022 у Wayback Machine.]. Процитовано 15 березня 2020.
  142. Олег Гончаренко. Оголошені лауреати Міжнародної премії імені Джека Лондона за 2018 р. http://bilahata.net/oholosheni-laureaty-mizhnarodnoji-premiji-imeni-dzheka-londona-za-2018-r/ [Архівовано 3 червня 2018 у Wayback Machine.]. Процитовано 15 березня 2020.
  143. Олег Гончаренко. (03.01.2019) Міжнародною медаллю Мігеля де Сервантеса нагороджено творче чернігівське подружжя. https://ukrreporter.com.ua/culture/mizhnarodnoyu-medallyu-migelya-de-servantesa-nagorodzheno-tvorche-chernigivske-podruzhzhya.html. Процитовано 15 березня 2020.
  144. Олег Гончаренко (11 грудня 2019). Тетяна і Сергій Дзюби – лауреати Міжнародної літературної премії імені Марка Твена в США. Буквоїд. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 15 березня 2020. 
  145. Д-р Ханс Вільгельм (22 січня 2020). Названо лауреатів Міжнародної літературної премії миру за 2020 рік. Українська літературна газета. Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 15 березня 2020. 
  146. Генрі Ягодкін (6 березня 2020). Названі лауреати Міжнародної мистецької премії імені Сергія Васильківського. Українська літературна газета. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 15 березня 2020. 
  147. Михайло Блехман (14 березня 2020). Названі переможці Міжнародного конкурсу кіносценаріїв. Українська літературна газета. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 15 березня 2020. 
  148. Генріх Дік. Сергія Дзюбу нагородили в Німеччині. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/3217-serhiia-dziubu-nahorodyly-v-nimechchyni [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  149. Перші лауреати премії імені Галшки Гулевичівни. Біла хата. http://bilahata.net/zapochatkovana-premiia-imeni-halshky-hulevychivny-pershi-laureaty/ [Архівовано 10 травня 2020 у Wayback Machine.]
  150. Лауреати Міжнародної мистецької премії імені Іллі Рєпіна за 2020 рік. Біла хата. http://bilahata.net/laureaty-mizhnarodnoi-mystets-koi-premii-imeni-illi-riepina-za-2020-rik/ [Архівовано 2 липня 2020 у Wayback Machine.]
  151. Нові лауреати Міжнародної літературної премії ім. Еміля Золя. Біла хата. http://bilahata.net/novi-laureaty-mizhnarodnoi-literaturnoi-premii-im-emilia-zolia/ [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.]
  152. http://bilahata.net/nimechchyna-nahoroda-dlia-ukrainskoho-pysmennyka-z-chernihova/ [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Німеччина: нагорода для українського письменника з Чернігова. Біла хата
  153. http://www.sknews.net/diamantovi-diuky-u-pysmennykiv-iz-chernihova/ «Діамантові Дюки» — у письменників із Чернігова! Суспільний кореспондент
  154. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/4115-laureaty-konkursu-dniprobukfest2020/ Лауреати конкурсу «Дніпро-Бук-Фест-2020». Чернігівщина
  155. http://bilahata.net/zoloti-vitryla-hlorii-vrucheni-ukraintsevi-z-chernihova [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // «Золоті вітрила Глорії» вручені українцеві з Чернігова. Біла хата.
  156. http://bilahata.net/mystetska-vystavka-ob-iednala-ponad-800-tvorchykh-liudey-iz-40-krain/ [Архівовано 19 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Мистецька виставка об'єднала понад 800 творчих людей із 40 країн. Біла хата.
  157. Названі нові лауреати Міжнародної премії ім. Івана Айвазовського. [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] Українська літературна газета.
  158. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/4740-ukraintsi-vyznani-osobystostiamy-slova-i-spravy [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] / Українці визнані «Особистостями слова і справи». Чернігівщина.
  159. https://litgazeta.com.ua/news/vyznacheni-laureaty-mizhnarodnoi-literaturnoi-premii-imeni-matsuo-baso-iaponiia-nimechchyna-ssha/ [Архівовано 23 грудня 2020 у Wayback Machine.] / Визначені лауреати Міжнародної літературної премії імені Мацуо Басьо (Японія — Німеччина — США). Українська літературна газета.
  160. http://che.cn.ua/index.php/culture/item/4835-nazvani-laureaty-mizhnarodnoi-premii-ukrainskoi-pisni-imeni-vasylia-symonenka-za-2021-rik [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] / Названі лауреати міжнародної премії української пісні імені Василя Симоненка за 2021 рік. Чернігівщина.
  161. http://bilahata.net/chernihivtsi-sered-laureativ-mizhnarodnoi-mystetskoi-premii-im-arkhypa-kuindzhi/ [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] / Чернігівці — серед лауреатів Міжнародної мистецької премії ім. Архипа Куїнджі. Біла хата.
  162. http://bilahata.net/laureaty-literaturno-mystetskoi-premii-imeni-lesi-ukrainky/ [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.] / Лауреати літературно-мистецької премії імені Лесі Українки. Біла хата.
  163. https://litgazeta.com.ua/news/nazvani-laureaty-mizhnarodnoi-literaturno-mystetskoi-premii-imeni-mykoly-lysenka-rapsodiia-za-2021-rik/ [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.] / Названі лауреати Міжнародної літературно-мистецької премії імені Миколи Лисенка «Рапсодія» за 2021 рік. Українська літературна газета.
  164. https://litgazeta.com.ua/news/nazvani-laureaty-mizhnarodnoi-literaturnoi-premii-imeni-roberta-bernsa-shotlandiia-ssha/ [Архівовано 29 квітня 2021 у Wayback Machine.] / Названі лауреати Міжнародної літературної премії імені Роберта Бернса (Шотландія — США). Українська літературна газета.
  165. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/5968-ukraintsiv-nahorodyly-v-azerbaidzhani [Архівовано 28 липня 2021 у Wayback Machine.] / Українців нагородили в Азербайджані. Чернігівщина.
  166. http://bilahata.net/zhurnalisty-z-chernihova-vidznacheni-pochesnym-znakom/ [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.] / Журналісти з Чернігова відзначені Почесним знаком. Біла хата.
  167. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6196-diamantovi-diuky-v-ukraintsiv-iz-chernihova [Архівовано 3 вересня 2021 у Wayback Machine.] / «Діамантові дюки» — в українців із Чернігова! Чернігівщина.
  168. http://bilahata.net/chernihivtsia-nahorodyly-nimetskym-vinkom-slavy/ [Архівовано 2 вересня 2021 у Wayback Machine.] / Чернігівця нагородили німецьким «Вінком слави». Біла хата.
  169. http://bilahata.net/pysmennyka-z-chernihova-vidznachyly-na-koronatsii-slova/ [Архівовано 2 вересня 2021 у Wayback Machine.] / Письменника з Чернігова відзначили на «Коронації слова». Біла хата.
  170. https://litgazeta.com.ua/news/u-nimechchyni-ukrainskoho-pysmennyka-vidznachyly-pochesnym-dyplomom-goldener-grand/ [Архівовано 21 лютого 2022 у Wayback Machine.] / У Німеччині українського письменника відзначили почесним дипломом «Goldener Grand». Українська літературна газета.
  171. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6357-nahoroda-z-indii [Архівовано 9 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / НАГОРОДА З ІНДІЇ. Чернігівщина.
  172. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6506-italiiska-premiia-myru-de-finibus-terrae [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Італійська премія миру «De Finibus Terrae». Чернігівщина.
  173. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6539-tetiana-i-serhii-dziuby-posly-myru [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Тетяна і Сергій Дзюби — посли миру. Чернігівщина.
  174. http://che.cn.ua/index.php/different/events/item/6596-ukraintsi-laureaty-premii-imeni-gete-ta-pochesni-profesory-v-nimechchyni [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Українці — лауреати премії імені Ґете та почесні професори в Німеччині. Чернігівщина.
  175. http://che.cn.ua/index.php/different/literature/item/6618-lider-iakyi-nadykhaie [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.] / Лідер, який надихає. Чернігівщина.
  176. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6692-uspikh-v-ispanii-frantsii-ta-italii [Архівовано 17 грудня 2021 у Wayback Machine.] / Успіх в Іспанії, Франції та Італії. Чернігівщина.
  177. http://speckor.net/mizhnarodne-spivrobitnytstvo-zolotyj-kubok-ekvadoru-chernigivtsyam/ [Архівовано 22 грудня 2021 у Wayback Machine.] / Міжнародне співробітництво: «Золотий кубок» Еквадору — чернігівцям. Спецкор.
  178. https://litgazeta.com.ua/news/ukrainskykh-pysmennykiv-nahorodyly-v-livani-ta-marokko/ [Архівовано 26 грудня 2021 у Wayback Machine.] / Українських письменників нагородили в Лівані та Марокко. Українська літературна газета.
  179. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6759-poslantsi-myru-tetiana-i-serhii-dziuby [Архівовано 29 грудня 2021 у Wayback Machine.] / Посланці миру Тетяна і Сергій Дзюби. Чернігівщина.
  180. https://litgazeta.com.ua/news/serhij-dziuba-stav-laureatom-premii-imeni-ivana-shamiakina-v-bilorusi/ [Архівовано 29 грудня 2021 у Wayback Machine.] / Сергій Дзюба став лауреатом премії імені Івана Шамякіна в Білорусі. Українська літературна газета.
  181. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6758-kalendari-zi-svitlynamy-chernihivtsiv [Архівовано 31 грудня 2021 у Wayback Machine.] / Календарі зі світлинами чернігівців. Чернігівщина.
  182. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6785-pochesna-nahoroda-imeni-makhatmy-handi [Архівовано 4 січня 2022 у Wayback Machine.] / Почесна нагорода імені Махатми Ганді. Чернігівщина.
  183. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6750-mizhnarodna-premiia-ukrainskoi-pisni-imeni-vasylia-symonenka-za-2022-rik [Архівовано 26 грудня 2021 у Wayback Machine.] / Міжнародна премія української пісні імені Василя Симоненка за 2022 рік. Чернігівщина.
  184. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6797-chernihivtsi-laureaty-vsesvitnoi-tvorchoi-premii-zolote-pero-v-derzhavi-peru [Архівовано 9 січня 2022 у Wayback Machine.] / Чернігівці — лауреати всесвітньої творчої премії «Золоте перо» в державі Перу. Чернігівщина.
  185. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6864-ikona-miru-v-italiji-ta-doskonalist-u-siriji [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / «Ікона миру» — в Італії та «Досконалість» — у Сирії. Чернігівщина.
  186. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6891-ukraintsiv-nahorodyly-pochesnoiu-vidznakoiu-za-zasluhy-v-nimechchyni [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.] / Українців нагородили почесною відзнакою «За заслуги» в Німеччині. Чернігівщина.
  187. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6962-vsesvitni-posly-kultury-ta-literatury [Архівовано 9 лютого 2022 у Wayback Machine.] / «Всесвітні посли культури та літератури». Чернігівщина.
  188. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/6973-novi-nahorody-v-khorvatii-serbii-indii-ta-iraku [Архівовано 12 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Нові нагороди в Хорватії, Сербії, Індії та Іраку. Чернігівщина.
  189. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7001-ukraintsiv-nahorodyly-u-filippinakh [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Українців нагородили у Філіппінах. Чернігівщина.
  190. https://bilahata.net/liudmy-roku-v-chekhii-staly-ukraintsi-z-chernihova/ [Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.] / «Людьми року» в Чехії стали українці з Чернігова. Біла хата.
  191. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7032-ukraintsi-laureaty-premii-imeni-leonardo-da-vinchi / Українці — лауреати премії імені Леонардо да Вінчі. Чернігівщина.
  192. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7035-vidome-podruzhzhia-z-chernihova-potrapylo-do-zolotoi-knyhy-svitovykh-rekordiv-v-indii [Архівовано 12 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Відоме подружжя з Чернігова потрапило до «Золотої книги світових рекордів» в Індії. Чернігівщина.
  193. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7039-podiaka-vid-pryntsa-nereidesa-de-burbona-z-frantsii [Архівовано 16 квітня 2022 у Wayback Machine.] / Подяка від принца Нереідеса де Бурбона з Франції. Чернігівщина.
  194. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7042-ukraintsi-laureaty-mizhnarodnoi-nahorody-zolote-pero-v-azerbaidzhani [Архівовано 25 квітня 2022 у Wayback Machine.] / Українці — лауреати міжнародної нагороди «Золоте перо» в Азербайджані. Чернігівщина.
  195. https://bilahata.net/podruzhzhia-z-chernihova-vidmovylosia-vid-nobelivskoi-premii-za-2022-rik/ [Архівовано 25 квітня 2022 у Wayback Machine.] / Подружжя з Чернігова відмовилося від Нобелівської премії за 2022 рік. Біла хата.
  196. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7061-marokko-kostarika-ta-ekvador-nahorodyly-vidome-podruzhzhia-z-chernihova / МАРОККО, КОСТА-РІКА ТА ЕКВАДОР НАГОРОДИЛИ ВІДОМЕ ПОДРУЖЖЯ З ЧЕРНІГОВА. Чернігівщина.
  197. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7113-virshi-narodnykh-poetiv-ukrainy-uviishly-do-svitovoi-antolohii-zolota-knyha-myru [Архівовано 1 червня 2022 у Wayback Machine.] / ВІРШІ НАРОДНИХ ПОЕТІВ УКРАЇНИ УВІЙШЛИ ДО СВІТОВОЇ АНТОЛОГІЇ «ЗОЛОТА КНИГА МИРУ». Чернігівщина.
  198. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7129-ukraintsiv-nahorodyly-shliakhetnoiu-premiieiu-oon [Архівовано 1 червня 2022 у Wayback Machine.] / УКРАЇНЦІВ НАГОРОДИЛИ ШЛЯХЕТНОЮ ПРЕМІЄЮ ООН. Чернігівщина.
  199. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7184-vidome-podruzhzhia-z-chernihova-nahorodyly-v-peru-prestyzhnoiu-svitovoiu-premiieiu-machu-picchu [Архівовано 1 червня 2022 у Wayback Machine.] / ВІДОМЕ ПОДРУЖЖЯ З ЧЕРНІГОВА НАГОРОДИЛИ В ПЕРУ ПРЕСТИЖНОЮ СВІТОВОЮ ПРЕМІЄЮ «MACHU PICCHU». Чернігівщина.
  200. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7185-ukraintsiv-nahorodyly-v-uzbekystani [Архівовано 2 червня 2022 у Wayback Machine.] / УКРАЇНЦІВ НАГОРОДИЛИ В УЗБЕКИСТАНІ. Чернігівщина.
  201. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7217-ukraintsi-otrymaly-pochesni-dyplomy-mizhnarodnoho-festyvaliu-velykoho-shovkovoho-shliakhu-the-great-silk-road-festival / УКРАЇНЦІ ОТРИМАЛИ ПОЧЕСНІ ДИПЛОМИ МІЖНАРОДНОГО ФЕСТИВАЛЮ ВЕЛИКОГО ШОВКОВОГО ШЛЯХУ «THE GREAT SILK ROAD FESTIVAL». Чернігівщина.
  202. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7246-podruzhzhia-z-chernihova-nahorodyly-v-shveitsarii / ПОДРУЖЖЯ З ЧЕРНІГОВА НАГОРОДИЛИ В ШВЕЙЦАРІЇ. Чернігівщина.
  203. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7314-pochesnyi-dyplom-vid-korolevy-intelektu / ПОЧЕСНИЙ ДИПЛОМ ВІД КОРОЛЕВИ ІНТЕЛЕКТУ. Чернігівщина.
  204. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7329-laureaty-mizhnarodnoho-literaturnomystetskoho-konkursu-imeni-ernesta-kheminhueia-v-nimechchyni / ЛАУРЕАТИ МІЖНАРОДНОГО ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКОГО КОНКУРСУ ІМЕНІ ЕРНЕСТА ХЕМІНГУЕЯ В НІМЕЧЧИНІ. Чернігівщина.
  205. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7351-vidome-podruzhzhia-z-chernihova-nahorodyly-v-niherii-za-vydatni-dosiahnennia / ВІДОМЕ ПОДРУЖЖЯ З ЧЕРНІГОВА НАГОРОДИЛИ В НІГЕРІЇ ЗА ВИДАТНІ ДОСЯГНЕННЯ. Чернігівщина.
  206. https://www.che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7406-ukraintsi-peremohly-na-mizhnarodnomu-literaturnomystetskomu-festyvali-lito2022 / УКРАЇНЦІ ПЕРЕМОГЛИ НА МІЖНАРОДНОМУ ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКОМУ ФЕСТИВАЛІ «ЛІТО-2022» Чернігівщина.
  207. https://bilahata.net/ukraintsi-z-chernihova-posly-kultury-v-marokko/ / Українці з Чернігова – Посли культури в Марокко. Біла хата.
  208. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7489-ukrainski-pysmennyky-laureaty-mizhnarodnoi-literaturnoi-premii-imeni-viktora-hiuho-u-frantsii / УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ – ЛАУРЕАТИ МІЖНАРОДНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ПРЕМІЇ ІМЕНІ ВІКТОРА ГЮГО У ФРАНЦІЇ! Чернігівщина.
  209. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7529-chernihivtsi-laureaty-mizhnarodnoho-literaturnomystetskoho-festyvaliu-druzhba2022 / ЧЕРНІГІВЦІ – ЛАУРЕАТИ МІЖНАРОДНОГО ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ «ДРУЖБА-2022». Чернігівщина.
  210. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7654-diamantovi-diuky-u-podruzhzhia-z-chernihova / «ДІАМАНТОВІ ДЮКИ» – У ПОДРУЖЖЯ З ЧЕРНІГОВА! Чернігівщина.
  211. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7625-ukraintsi-laureaty-mizhnarodnoho-literaturnomystetskoho-festyvaliu-osin2022 / УКРАЇНЦІ – ЛАУРЕАТИ МІЖНАРОДНОГО ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ «ОСІНЬ-2022». Чернігівщина.
  212. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7641-serhii-dziuba-nahorodzhenyi-pochesnym-dyplomom-borets-za-svitlo-istyny-v-nimechchyni / СЕРГІЙ ДЗЮБА НАГОРОДЖЕНИЙ ПОЧЕСНИМ ДИПЛОМОМ «БОРЕЦЬ ЗА СВІТЛО ІСТИНИ» В НІМЕЧЧИНІ. Чернігівщина.
  213. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7645-serhiia-dziubu-nahorodyly-v-italii-mizhnarodnoiu-premiieiu-knyha-dlia-myru / СЕРГІЯ ДЗЮБУ НАГОРОДИЛИ В ІТАЛІЇ МІЖНАРОДНОЮ ПРЕМІЄЮ «КНИГА ДЛЯ МИРУ». Чернігівщина.
  214. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7658-ukraintsiv-nahorodyly-v-meksytsi / УКРАЇНЦІВ НАГОРОДИЛИ В МЕКСИЦІ. Чернігівщина.
  215. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7677-podruzhzhia-z-chernihova-otrymalo-u-shveitsarii-mizhnarodnu-nahorodu-za-altruizm / ПОДРУЖЖЯ З ЧЕРНІГОВА ОТРИМАЛО У ШВЕЙЦАРІЇ МІЖНАРОДНУ НАГОРОДУ «ЗА АЛЬТРУЇЗМ». Чернігівщина.
  216. http://che.cn.ua/index.php/different/blogs/item/7458-chernihivtsiv-nahorodyly-u-shveitsarii-uzbekystani-kytai-turechchyni-brazylii-meksytsi-peru-indonezii / ЧЕРНІГІВЦІВ НАГОРОДИЛИ У ШВЕЙЦАРІЇ, УЗБЕКИСТАНІ, КИТАЇ, ТУРЕЧЧИНІ, БРАЗИЛІЇ, МЕКСИЦІ, ПЕРУ, ІНДОНЕЗІЇ…. Чернігівщина.
  217. Буквоїд. (18.09.2019). Сергія Дзюбу нагороджено орденом Івана Богуна. http://bukvoid.com.ua/events/nagorody/2019/09/18/122718.html [Архівовано 20 вересня 2019 у Wayback Machine.]. Процитовано 15 березня 2020.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Харчук Р. Задля спасіння себе самого // Дзюба С. Колись я напишу останнього вірша. ― К.: Смолоскип, 1995. ― С.117-120.
  • Слапчук В. Кохання довше за життя // Слапчук В. Політ механічної зозулі над власним гніздом. ― Луцьк, 2001. ― С.31-33.
  • Коваль В. Пародія як епіцентр літпроцесу // Дзюба С. Любов з тролейбусом. ― Ніжин: Аспект-Поліграф, 2003. ― С.73-77.
  • Вербич В. Сльоза Фаетона, настояна на мелодіях зірок // Літературна Україна. ― 2003. ― № 40. ― С.7.
  • Гранич Н. Гопки для Кракатунчика // Гранич Н. Безсмертні лики слів. ― Луцьк, 2003. ― С.50-51.
  • Слапчук В. Панцерник сучасного літпроцесу // Сучасність. ― 2003. ― № 11 ― С.151-155.
  • Слапчук В. Небезпечна професія // Дзюба С. Зима така маленька, мов японка. ― Ніжин: Аспект-Поліграф, 2004. ― С.75-77.
  • Сергій Вікторович Дзюба: Рекомендований бібліографічний покажчик; Чернігівський музей М. М. Коцюбинського; передмова В. Коваля. ― Чернігів: Чернігівські обереги, 2005. ― 56 с.
  • Сергій Дзюба: «Живу за принципом: хай буде добре мені і… всім іншим» // Дзюба С. Кожній жінці хочеться… на Марс. ― Ніжин: Аспект-Поліграф, 2005. ― С.149-159.
  • Слапчук В. Дзюба Сергій Вікторович // Енциклопедія сучасної України. ― К.: Національна академія наук України, 2007. ― Т.7. ― С.556.
  • Коваль В. Наша відповідь Гаррі Поттеру // Дзюба С. Душа на обличчі. ― Луцьк: Твердиня, 2007. ― С.390-393.
  • Баран Є. Сергій Дзюба: «Літпроцес у мене, в основному, асоціюється зі словом „сучий“…» // Дзюба С. Як я був агентом ЦРУ. ― Чернігів: Чернігівські обереги, 2008. ― С.228-236.
  • Буряченко В. Історія, якою ми маємо право пишатися // Дзюба С. Замінований рай. ― Чернігів: Чернігівські обереги, 2009. ― С.4-6.
  • Бондаревич (Черненко) Л. Гопки для дітей та дорослих // Бондаревич (Черненко) Л. Ми всі ― подорожні. ― Чернігів: Чернігівські обереги, 2009. ― С.21-24.
  • Леус В. Іронія долі по-чернігівськи, або Дивовижний екстрим від Сергія Дзюби // Дзюба С. Королі і «капуста». Неймовірні пригоди українця Павлюка. ― Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2011. ― С.413-417.
  • Стусенко О. Порушник спокою про Ловця снів // Дзюба С. Королі і «капуста». Неймовірні пригоди українця Павлюка. ― Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2011. ― С.417-420 та ін.