Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат

Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкатприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d͡ʑ⟩ (раніше — ⟨ʥ⟩. М'який шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі диграфом дж. Найм'якший у ряду шиплячих африкатів /d͡ʑ/—/d͡ʒ//ɖ͡ʐ/[1].

Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат
d͡ʑ
d͜ʑ
Номер МФА 216
Кодування
HTML (десяткове) ʥ
Юнікод (hex) U+02A5
X-SAMPA dz\
Звучання
noicon

Деякі науковці використовують символ дзвінкого заясенного африката /d͡ʒ/ або його палаталізований варіант /d͡ʒʲ/ для позначення /d͡ʑ/[1].

Назва ред.

  • Дзвінка альвеоло-палатальна африката
  • Дзвінкий альвеоло-палатальний африкат (англ. Voiced alveolo-palatal affricate)
  • Дзвінкий альвеоло-палатальний африкат-сибілянт (англ. Voiced alveolo-palatal sibilant affricate)
  • Дзвінкий альвеоло-палатальний зімкнено-щілинний приголосний
  • Дзвінка ясенно-твердопіднебіна африката
  • Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат
  • Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний зімкнено-щілинний приголосний

Властивості ред.

Властивості дзвінкого ясенно-твердопіднебінного африката:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творенняясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади ред.

Мова Слово МФА Значення Примітки
каталанська[2] metge [ˈmedd͡ʑə] доктор Див. каталанська фонетика
китайська (Тайвань) 日 / ji̍t [d͡ʑit̚˧ʔ] сонце
корейська 감자 / gamja [kɐmd͡ʑɐ] картопля Див. корейська фонетика
польська[3] więk [d͡ʑvʲɛŋk] звук Див. польська фонетика
португальська[4] (Бразилія) tadjique [taˈdʑikʲi̥] таджик Алофон /d/ перед /i, ĩ/. Див. португальська фонетика
російська дочь бы [ˈd̪o̞d͡ʑ bɨ] дочка б Алофон /t͡ɕ/ перед дзвінкими приголосними. Див. російська фонетика
румунська (Банат)[5] des [d͡ʑes] частий Див. румунська фонетика
сербська ђаво [d͡ʑâ̠ʋo̞ː] диявол Алофон /d͡ʒ/. Див. сербська фонетика
японська 知人 / chijin [t͡ɕid͡ʑĩɴ] знайомий Див. японська фонетика

Примітки ред.

Джерела ред.

  • Chirkova, Katia; Chen, Yiya (2013), Xumi, Part 1: Lower Xumi, the Variety of the Lower and Middle Reaches of the Shuiluo River (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (3): 363—379, doi:10.1017/S0025100313000157[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Chirkova, Katia; Chen, Yiya; Kocjančič Antolík, Tanja (2013), Xumi, Part 2: Upper Xumi, the Variety of the Upper Reaches of the Shuiluo River (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (3): 381—396, doi:10.1017/S0025100313000169[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
  • Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
  • Sjoberg, Andrée F. (1963), Uzbek Structural Grammar
  • Teo, Amos B. (2014), A phonological and phonetic description of Sumi, a Tibeto-Burman language of Nagaland (PDF), Canberra: Asia-Pacific Linguistics, ISBN 978-1-922185-10-5, архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2015, процитовано 21 березня 2016
  • Wheeler, Max W (2005), The Phonology Of Catalan, Oxford: Oxford University Press, ISBN 0-19-925814-7
  • Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.