Відкрити головне меню

Джігме Сінг'є Вангчук (дзонг-ке:Jigme singye wangchuck name.svg; нар. 11 листопада 1955) — четвертий король Бутану. Вступив на трон у віці 16 років у 1972 році після смерті свого батька, третього короля Джігме Дорджі Вангчука. На його коронацію 2 червня 1974 року були запрошені закордонні представники, що означало кінець тривалого періоду ізоляції країни. Він носить титул «Друк Г'ялпо», що означає «Драконовий король». Здобув освіту в Бутані і Великій Британії.

Джігме Сінг'є Вангчук
Jigme singye wangchuck name.svg
o rgyan dbang phyug
Джігме Сінг'є Вангчук o rgyan dbang phyug

Час на посаді:
21/24 липня 1972 — 14 грудня 2006
ПопередникДжігме Дорджі Вангчук
НаступникДжігме Кхесар Намгьял Вангчук

2-й Голова Ради міністрів
Час на посаді:
1964 — 20 липня 1998
ПопередникДжігме Дорджі
НаступникДжігме Тінлей

Народився11 листопада 1955(1955-11-11) (63 роки)
Тхімпху, Бутан
ГромадянствоБутан Бутан
ДружинаСангай Чоден Вангчук
ДітиДжігме Кхесар Намг'ял Вангчук
Релігіябуддизм

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

14 грудня 2006 року король зрікся престолу на користь свого сина Джігме Кхесар Намг'ял Вангчука раніше спершу оголошеного терміну (2008).

Зміст

БіографіяРедагувати

Політика Джігме Сінг'є ВангчукаРедагувати

Четвертий Король продовжував політику свого батька — повільної модернізації з максимальним збереженням бутанських традицій. У 1988 році він ввів порядок Дріглам Намжа (поведінки та етикету), згідно з яким усі жителі країни зобов'язані носити традиційний одяг і церемоніальні шарфи і вивчати в школі національну мову дзонг-ке. При цьому він скасував або спростив багато звичаїв етикету середньовіччя, наприклад, серію простягань, які зобов'язані були робити подорожні, коли в поле зору попадав королівський палац. У 1998 році він обмежив абсолютну владу і керував країною спільно з урядом. Наприкінці 2003 року провів першу в XXI столітті військову операцію Бутану проти асамських сепаратистів, які використовували бутанську територію для вилазок в інші частини Індії. Були також проведені операції проти непальських сепаратистів на півдні країни.

Приватне життяРедагувати

Джігме Сінг'є Вангчук веде простий спосіб життя, воліючи працювати в невеликому дерев'яному будинку над столицею Тхімпху замість великої резиденції в дзонгу (палаці-фортеці), яка використовується його чотирма дружинами-королевами-сестрами і Національною асамблеєю Бутану.

Король отримав популярність на Заході, сформулювавши цілі збільшення «Валового національного щастя» для Бутану замість підвищення Валового національного продукту.

У короля десять дітей (п'ять синів і п'ять дочок), деякі з яких отримали освіту за кордоном. 17 грудня 2005 року король заявив про те, що він зречеться престолу в 2008 році на користь свого старшого сина Джігме Кхесар Намгьял Вангчука. У цьому ж році планувалося проведення парламентських виборів.

Нагороди та преміїРедагувати

ДжерелаРедагувати