Джузеппе Рекко
Джузеппе Рекко (італ. Giuseppe Recco 1634, Неаполь — 1695, Аліканте, Іспанія) — італійський художник Неаполітанської школи живопису, що малював натюрморти.
| Джузеппе Рекко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Giuseppe Recco | ||||
 | ||||
| Джузеппе Рекко. «Посуд і риби» | ||||
| При народженні | Джузеппе Рекко | |||
| Народження |
1634 Неаполь | |||
| Смерть | 29 травня 1695 | |||
| Аліканте, Іспанія | ||||
| Національність | італієць | |||
| Жанр | натюрморти | |||
| Навчання | Паоло Порпора | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | караваджизм | |||
| Вплив | Караваджо | |||
| Твори | натюрморти | |||
| Діти | Elena Reccod[1] і Nicola Maria Reccod | |||
|
| ||||
 Джузеппе Рекко у Вікісховищі | ||||
Маловідома біографіяРедагувати
Народився в Неаполі. Походить з родини художників, де малювали натюрморти батько (Джакомо Рекко) і дядя Джузеппе — Джованні Баттіста Рекко. Вважається, що первісні художні навички отримав у батька і неаполітанського художника Паоло Порпора.
Зафіксовано перебування Джузеппе Рекко в Мілані у 1654 році. Це дало привід дослідникам припустити навчання Джузеппе у ломбардського художника Еварісто Баскеніса, відомого створенням натюрмортів з музичними інструментами.
Джузеппе отримав замовлення від короля Іспанії на роботи в Мадриді. Жив і працював в Іспанії, помер в Аліканте.
Натюрморт «П'ять почуттів»Редагувати
В мистецтві Неаполя своє місце займали картини на теми п'яти почуттів людини — слуху, зору, смаку, нюху, дотику. Відомі картини Хосе де Рібера на цю ж тематику. Дотик у Рібери уособлював сліпий скульптор, нюх — селянин з часником, слух — веселе дівчисько з тамбурином. Для кожного з почуттів була окрема картина.
Джузеппе Рекко, майстер натюрмортів, вирішив цю проблему, як справжній послідовник лаконізму, в одній картині. На невеличкому столі він розклав декілька предметів, що і уособлювали п'ять почуттів людини: лютня - слух, зошит з нотами — зір, тарілка з іжею — смак, підзорна труба і окуляри — ще одне нагадування про зір, квіти — нюх. Для дотику залишилась невелика скринька.
Джузеппе Рекко взагалі майстер цікавих, іноді унікальних, натюрмортів, що перетинали вузькі межі зображення нерухомих предметів.
Твори в музеях світуРедагувати
- Натюрморт з масками на килимі, Музей Бойманс ван Бенінген, Роттердам
- Натюрморт з рибами і мушлею, Ермітаж , Петербург
- Натюрморт з фруктами і квітами, Неаполь, галерея Каподімонте.
- Натюрморт, палаццо Монтечиторіо (палата депутатів Італії), Рим.
- Натюрморт із рибою, Москва, Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна.
ДжерелаРедагувати
- Mina Gregori, Galerie Florencji: Uffizi i Pitti. Arcydzieła malarstwa, Warszawa: Arkady, 2003. ISBN 83-213-4269-3.
- ГМИИ, «Каталог картинной галереи», М, «Изобразительное искусство», 1986, с. 147-148
ПосиланняРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джузеппе Рекко |