Джудіт Джозефін Гроссман, відома як Джудіт Мерріл (англ. Judith Merril; 21 січня 1923, Бостон — 12 вересня 1997, Торонто) — американська та канадська письменниця, критик та сценаристка у жанрі наукової фантастики.

Джудіт Мерріл
англ. Judith Merril
Ім'я при народженні Джудіт Джозефін Гроссман
Псевдонім Cyril Judd
Народилася 21 січня 1923(1923-01-21)
Бостон, США
Померла 12 вересня 1997(1997-09-12) (74 роки)
Торонто, Канада[1]
Громадянство США
Діяльність письменниця
Alma mater James Monroe High Schoold і середня школа Моррісаd
Мова творів англійська[2]
Напрямок наукова фантастика
Жанр наукова фантастика і феміністська наукова фантастика
У шлюбі з Фредерик Пол
Нагороди
Сайт: judithmerril.com

CMNS: Джудіт Мерріл у Вікісховищі

Біографія та творчість ред.

Народилася 21 січня 1923 року в Бостоні, США, в родині Етель та Самуеля Гроссманів. Коли почалася Велика Депресія, батько наклав на себе руки. Навчалася у Дівочій латинській школі (англ. Girls' Latin School). Переїхавши з матір'ю до Нью-Йорка, пішла до середньої школи Морровс Гай (англ. Morrows High), яку закінчила 1939 року[3].

22 жовтня 1940 року одружилася з Денном Зіссманом, 1942 народила дочку Мерріл (невдовзі письменниця візьме ім'я доньки собі за псевдонім). Згодом чоловіка призвали до армії, а після його повернення з Другої світової війни стосунки погіршилися і вони розійшлися. 1948 року одружилася з Фредеріком Полом, народила дочку Анну. Згодом розлучилася. 24 вересня 1960 року одружилася з Деном Сагруе. 1963 розійшлася.

1969 року разом з дочкою Анною емігрувала до Канади. 1976 року отримала канадське громадянство.

Померла 12 вересня 1997 року від серцевої недостатності в Головній лікарні Торонто[4].

Діяльність ред.

Дебютувала як письменниця у травні 1948 року, коли на сторінках журналу «Astounding» з'явилося її перше оповідання у жанрі наукової фантастики — «Це всього лиш мати» (англ. That Only a Mother)[5].

1950 року світ побачив одночасно перший роман та перша збірка письменниці — «Тінь над вогнищем» (англ. Shadow On the Hearth) та «Постріл у темряву» (англ. Shot in the Dark). Вслід вийшли романи «Марсіанський форпост» (англ. Outpost Mars) та «Стрілець Кейд» (англ. Gunner Cade), які Мерріл написала у співавторстві з Сирілом М. Корнбласом.

1960 року вийшла збірка оповідань Мерріл під назвою «Поза межами» (англ. Out of Bounds). 1963 року світ побачив роман «Люди завтрашнього дня» (англ. The Tomorrow People).

З 1956 по 1968 роки укладала антології «Наукова фантастика: найкраще за рік» (всього 12 випусків), куди входили нові експериментальні твори цього жанру. У 1960-ті також працювала редакторкою-оглядачкою журналу «Fantasy & Science Fiction». Увесь 1967 рік провела в Англії, де редагувала антологію «Англія піднімає н. ф.» (англ. England Swings SF).[6]

1969 року випустила збірку оповідань «Дочки Землі» (англ. Daughters of Earth). Наступного року Джудіт Мерріл подарувала свою величезну колекцію науково-фантастичної літератури міській бібліотеці Торонто. 1977 року в Торонто опублікувала збірку «Корабель виживання та інші історії» (англ. Survival Ship).

З 1978 по 1981 роки створювала міні-документалки на 3-7 хвилин, які передували канадському показу телесеріалу «Доктор Хто» та містили філософські коментарі щодо тем, які зачепило це шоу. 1994 написала «Послання деяким марсіанам» для компакт-диску «Візії марсіан», який доставили на Марс космічним шатлом[7].

Пам'ять ред.

1997 року Американська асоціація письменників-фантастів присудила Джудіт Мерріл почесне звання «Заслужений автор фантастики», а 2013 року її включили до Зали слави наукової фантастики та фентезі. Емілі Пол-Веарі, онука письменниці, доуклала автобіографію своєї бабусі та 2002 року видала книгу під назвою «Краще треба було любити: Життя Джудіт Мерріл» (англ. Better to Have Loved: The Life of Judith Merril).

Бібліографія ред.

  • That Only a Mother (1948) — «Це всього лиш мати»
  • Shadow on the Hearth (1950) — «Тінь над вогнищем»
  • Outpost Mars (1952) — «Марсіанський форпост» — у співавторстві з Сирілом М. Корнбласом
  • Gunner Cade (1952) — «Канонір Кейд» — у співавторстві з Сирілом М. Корнбласом
  • Survival Ship (1951) — «Корабель виживання»
  • The Tomorrow People (1960) — «Люди завтрашнього дня»
  • The Lonely (1963) — «Самотній»
  • Survival Ship and Other Stories (1973) — «„Корабель виживання“ та інші історії»
  • The Best of Judith Merril (1976) — «Найкраще Джудіт Мерріл»
  • Homecalling and Other Stories: The Complete Solo Short SF of Judith Merril (2005) — «Поклик додому та інші історії: Повне збірка малої науково-фантастичної прози Джудіт Мерріл»

Примітки ред.

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #115816593 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Merril, Judith (1976). The Best of Judith Merril. New York: Warner Books. ISBN 0-446-86058-1. Page 7.
  4. Chronology: Important Events in Judith Merril's Life from Better to Have Loved: The Life of Judith Merril. Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 18 липня 2017. 
  5. Cummins, Elizabeth (1992). Short Fiction by Judith Merril. Extrapolation. 33 (3): 202–14. doi:10.3828/extr.1992.33.3.202. 
  6. pp. 102—103 Jamison, R J Grayson Hall: A Hard Act to Follow iUniverse, 7 Aug 2006
  7. Conroy, Ed (September 3, 2012). «That time when Doctor Who educated Ontario». BlogTO.

Джерела ред.

  • Merril, Judith, and Emily Pohl-Weary. Better to Have Loved: The Life of Judith Merril. Between the Lines, 2002.

Посилання ред.