Вікіпедія

Джо Джо Вайт

американський професіональний баскетболіст
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайт.
Джо Джо Вайт
Jo Jo White

Вайт, 2008
Завершив кар'єру
Розігруючий захисник
Особисті дані
Зріст: 190 см
Вага: 89 кг
Громадянство: США США
Народився: 16 листопада 1946(1946-11-16)
  Сент-Луїс, Міссурі, США[1][2][3]
Помер: 16 січня 2018(2018-01-16) (71 рік)
  Бостон, США
Коледж: Канзас (1965—1969)
Драфт: 1 раунд / 9 номер, 1969 рік, «Бостон Селтікс»
Статистика в НБА
Очки: 14399 (17,2 за гру)
Підбирання: 3345 (4,0 за гру)
Передачі: 4095 (4,9 за гру)
Виступав за команди
Особисті нагороди та досягнення
Медалі
Баскетбол
Представник США США
Олімпійські ігри
Золото Мехіко 1968 Збірна США з баскетболу
Панамериканські ігри
Золото Вінніпег 1967 Збірна США з баскетболу
Баскетбольна Зала Слави
jojowhite10.com
CMNS: Джо Джо Вайт у Вікісховищі

Джозеф Генрі «Джо Джо» Вайт (англ. Joseph Henry White; 16 листопада 1946, Сент-Луїс, Луїзіана — 16 січня 2018, Бостон, Масачусетс) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиції розігруючого захисника за декілька команд НБА, зокрема за «Бостон Селтікс», яка навіки закріпила за ним ігровий № 10. Гравець національної збірної США. Дворазовий чемпіон НБА. Олімпійський чемпіон 1968 року.

2015 року введений до Баскетбольної Зали слави (як гравець).

Ігрова кар'єра ред.

 
Вайт виконує кидок (№ 10

На університетському рівні грав за команду Канзас (1965—1969). 1968 року завоював золоту медаль Мехіко у складі олімпійської збірної США.[4]

1969 року був обраний на драфті футбольною командою «Даллас Ковбойс»,[5] а також у першому раунді драфту НБА під загальним 9-м номером командою «Бостон Селтікс».[6] Професійну кар'єру розпочав 1969 року виступами за тих же «Бостон Селтікс», проте перед тим відслужив певний час у морській піхоті США. Згідно закону його термін строкової служби мав складати 2 роки, однак втручання генерального менеджера «Селтікс» Реда Ауербаха дозволило Вайту розпочати професійну кар'єру в сезону 1969-70. Захищав кольори команди з Бостона протягом наступних 10 сезонів.

За підсумками свого дебютного сезону був включений до першої збірної новачків НБА. З 1971 по 1977 рік брав участь у матчах всіх зірок НБА. 1974 року виграв з командою титул чемпіона НБА, перемігши у фіналі «Мілвокі Бакс» з Карімом Абдул-Джаббаром та Оскаром Робертсоном у складі. Наступного року допоміг команді дійти до фіналу Східної конференції.[7] 1976 року вдруге став чемпіоном НБА, коли «Бостон» обіграв у фіналі «Фінікс». П'ятий матч серії, який закінчився перемогою «Селтікс» в трьох овертаймах, часто називають «найвеличнішим матчем в історії».[8][9] За фінал 1976 року Вайт був удостоєний нагороди найціннішого гравця.[10]

Протягом наступних п'яти сезонів Вайт брав участь у всіх матчах сезону, встановивши рекорд клубу з 488 зіграних матчів поспіль.[11] Отримавши травму протягом сезону 1977-78,[12] так і не зміг відновити свою зіркову форму.

З 1979 по 1980 рік також грав у складі «Голден-Стейт Ворріорс».

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Канзас-Сіті Кінгс», до складу якої він приєднався 1980 року і за яку відіграв один сезон.

Статистика виступів ред.

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд

Регулярний сезон ред.

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1969–70 «Бостон Селтікс» 60 – 22.1 .452 – .822 2.8 2.4 – – 12.2
1970–71 «Бостон Селтікс» 75 – 37.2 .464 – .799 5.0 4.8 – – 21.3
1971–72 «Бостон Селтікс» 79 – 41.3 .431 – .831 5.6 5.3 – – 23.1
1972–73 «Бостон Селтікс» 82 – 39.6 .431 – .781 5.0 6.1 – – 19.7
1973–74† «Бостон Селтікс» 82 – 39.5 .449 – .837 4.3 5.5 1.3 0.3 18.1
1974–75 «Бостон Селтікс» 82 – 39.3 .457 – .834 3.8 5.6 1.6 0.2 18.3
1975–76† «Бостон Селтікс» 82 – 39.7 .449 – .838 3.8 5.4 1.3 0.2 18.9
1976–77 «Бостон Селтікс» 82 – 40.6 .429 – .869 4.7 6.0 1.4 0.3 19.6
1977–78 «Бостон Селтікс» 46 – 35.7 .419 – .858 3.9 4.5 1.1 0.2 14.8
1978–79 «Бостон Селтікс» 47 – 31.0 .428 – .888 2.7 4.6 1.1 0.1 12.5
1978–79 «Голден-Стейт Ворріорс» 29 – 30.4 .475 – .870 2.5 4.6 0.9 0.1 12.3
1979–80 «Голден-Стейт Ворріорс» 78 – 26.3 .476 .167 .851 2.3 3.1 1.1 0.2 9.9
1980–81 «Канзас-Сіті Кінгс» 13 – 18.2 .439 – .611 1.6 2.8 0.8 0.1 6.4
Усього за кар'єру 837 – 35.8 .444 .167 .834 4.0 4.9 1.3 0.2 17.2
В іграх усіх зірок 7 0 17.7 .483 – .545 3.9 3.0 0.6 0.1 9.1

Плей-оф ред.

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1972 «Бостон Селтікс» 11 – 39.3 .495 – .833 5.4 5.3 – – 23.5
1973 «Бостон Селтікс» 13 – 44.8 .450 – .907 4.2 6.4 – – 24.5
1974† «Бостон Селтікс» 18 – 42.5 .426 – .739 4.2 5.4 0.8 0.1 16.6
1975 «Бостон Селтікс» 11 – 42.0 .441 – .818 4.5 5.7 1.0 0.4 20.6
1976† «Бостон Селтікс» 18 – 43.9 .445 – .821 3.9 5.4 1.3 0.1 22.7
1977 «Бостон Селтікс» 9 – 43.9 .453 – .848 4.3 5.8 1.6 0.0 23.3
Усього за кар'єру 80 – 42.9 .449 – .828 4.4 5.7 1.1 0.1 21.5

Особисте життя ред.

Вайт мав шістьох братів та сестер та був двічі одружений.[13] За життя володів кількома ресторанами, які мали різний успіх.[14]

2007 року знявся в епізодичній ролі у фільмі «План гри».[15]

Помер 16 січня 2018 року після боротьби з раком.[4]

Примітки ред.

  1. ↑ http://www.databasebasketball.com/players/playerpage.htm?ilkid=WHITEJO01
  2. ↑ http://www.landofbasketball.com/nba_players/w/jo_jo_white.htm
  3. ↑ https://www.nytimes.com/2018/01/16/obituaries/jo-jo-white-dead-boston-celtics.html
  4. ↑ а б Celtics great, HOFer Jo Jo White dies at 71. ESPN.com (англ.). 17 січня 2018. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  5. ↑ Jo Jo White. www.hoopszone.net. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  6. ↑ 1969 NBA Draft. Basketball-Reference.com (англ.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2011. Процитовано 24 грудня 2019.
  7. ↑ 1974-75 Boston Celtics Roster and Stats. Basketball-Reference.com (англ.). Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  8. ↑ Greatest Game Ever. Phoenix Suns (англ.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2019.
  9. ↑ Greatest Game Ever Played. Boston Celtics (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 24 грудня 2019.
  10. ↑ NBA Finals MVP Award Winners. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 24 грудня 2019.
  11. ↑ Celtics.com, Marc D'Amico. JoJo White - Celtics Legend. Boston Celtics (англ.). Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  12. ↑ 141. Jo Jo White. nbahoopsonline.com. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 24 грудня 2019.
  13. ↑ Bodanza, Mark C. (28 червня 2013). Make It Count: The Life and Times of Basketball Great Jojo White (англ.). iUniverse. ISBN 978-1-938908-45-3.
  14. ↑ Celtics great opens restaurant with career criminal - Boston News, Weather, Sports | FOX 25 | MyFoxBoston. web.archive.org. 1 липня 2015. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 24 грудня 2019.
  15. ↑ Jo Jo White. IMDb. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джо Джо Вайт
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джо_Джо_Вайт&oldid=41109116