Відкрити головне меню

Джордж Сантая́на (англ. George Santayana, ісп. Jorge Agustín Nicolás Ruiz de Santayana, іспанське ім'я Хо́рхе Агусти́н Нікола́с Руїс де Сантая́на; 16 грудня 1863, Мадрид — 26 вересня 1952, Рим) — американський філософ і письменник іспанського походження. Все життя зберігаючи іспанське громадянство, Сантаяна писав англійською, виріс і здобув освіту в США і вважається представником передусім американської культури, хоча більшу частину життя провів у різних країнах Європи.

Джордж Сантаяна
англ. George Santayana
George Santayana.jpg
Ім'я при народженні ісп. Jorge Agustín Nicolás Ruiz de Santayana y Borrás
Псевдо George Santayana
Народився 16 грудня 1863(1863-12-16)[1][2][…]
Мадрид, Іспанія[4] або San Bernardo street[d], Мадрид[5]
Помер 26 вересня 1952(1952-09-26)[4][1][…] (88 років)
Рим, Італія[4]
·рак шлунка
Поховання Кампо Верано
Громадянство
(підданство)
Flag of Spain (1945–1977).svg Іспанія
Місце проживання
Діяльність філософ, письменник, поет, романіст, есеїст, викладач університету
Галузь філософія
Alma mater Гарвардський університет, Гумбольдтський університет Берліна і Королівський коледж, Кембрідж
Володіє мовами іспанська і англійська[1]
Заклад Гарвардський університет
Членство Американська академія мистецтв та літератури і Товариство Phi Beta Kappa[d]
Конфесія агностицизм

Відомий завдяки шеститомній праці «Життя розуму» («The life of reason», 1905—1906), працям «Скептицизм і тваринна віра» («Scepticism and animal faith», 1923), «Останній пуританин» («The last puritan», 1935) та іншим, а також есе, віршам та романам.

Зміст

ФілософіяРедагувати

Філософія Сантаяни має гуманістичну спрямованість. За Сантаяною, основна задача філософії має полягати не в поясненні світу, а у напрацюванні «морального ставлення» до нього.

Головна думка філософії Сантаяни полягає в тому, що найдосконалішим відношенням людини до світу є естетичне ставлення, і рівень розвитку суспільства визначається не виробництвом матеріальних благ, а кількістю енергії, витраченої на «прикрашання життя і культуру уяви». Філософ був впевнений, що «в науці існує всепроникний, неминучий і мінливий елемент поезії… Наука є мисленнєвим акомпанементом мистецтва». В «Житті розуму» він розглядав науку, мистецтво, суспільство і релігію з точки зору «моральних благ», що досягаються людством в його прагненні встановити рівновагу з середовищем. Сантаяна вважав, що «сама природа тягне за собою свій ідеал і що прогресивна організація ірраціональних імпульсів творить раціональну думку».

В галузі політичної філософії Сантаяна був прихильником ідеї «еліти» на противагу ідеї демократії.

БібліографіяРедагувати

  • 1894. Сонети та інші вірші
  • 1896. Сенс краси: Контури естетичної теорії.
  • 1899. Люціфер: Теологічна трагедія
  • 1900. Інтерпретації поезфї та релігії

ТвориРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати