Відкрити головне меню

Джорджо Габер (італ. Giorgio Gaber, справжнє ім'я Джорджо Габерщік італ. Giorgio Gaberscik); 25 січня, 1939, Мілан Італія — 1 січня 2003, Камайоре) — італійський співак, актор, режисер, телеведучий, продюсер, композитор, громадський діяч, автор пісень.

Джорджо Ґабер
італ. Giorgio Gaber
Giorgio Gaber live.jpg
Основна інформація
Дата народження 25 січня, 1939
Місце народження Мілан, Італія
Дата смерті 1 січня 2003(2003-01-01)[1] (63 роки)
Місце смерті Камайоре, Провінція Лукка, Тоскана, Італія
Поховання
Роки активності з 19582002 роки
Громадянство Італія і Королівство Італія
Професії актор, автор-виконавець, гітарист, драматург, композитор, співак, музикант, режисер, ведучий, продюсер, автор
офіційний сайт
CMNS: Файли на Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Джорджо Габер, справжнє ім'я Джорджо Гаребщік, народився 25 січня, 1939 року в Мілані, в сім'ї з горіційським і слов'янським корінням.

Він почав грати на гітарі, щоб повернути колишню рухливість своєї руки, порушену після травми. Вже в 14 років Джорджо заробив свою першу тисячу лір, граючи на вечірці в переддень Нового Року. Згодом Габер влаштувався в міланському кафе «Santa Tecla», де отримав можливість познайомитися з відомими музикантами, включаючи Луїджі Тенко, Джанфранко Ревербері, Адріано Челентано і Моголом. Останній допоміг Джорджо укласти контракт з лейблом «Dischi Ricordi». Також міланський гітарист замінив Тоні Даллара, який пішов з музичного колективу «Rocky Mountains Old Time Stompers» в пошуках сольного щастя, і працював з групою «Rolling Crew». Так як ні Тенко, ні Габер не були чинними членами Італійського товариства авторів і редакторів, вони не могли зареєструвати свою пісню «Ciao ti dirò», створену під натхненням від композиції Елвіса Преслі "Jailhouse Rock. Замість них офіційними авторами були названі Джорджо Калабрезе і Джамп'єро Ревербері. Однак тандем не припинив складати музику, і партнерські стосунки переросли в дружні. У 1958-му році, разом з Челентано, Ревербері, Енцо Янначчі і Паоло Томеріллі, Тенко і Габер вирушили в гастрольний тур по Німеччині. Габер і Янначчі разом виконали пісню «Due Corsari» (англ. «The Two Privateers»). В кінці 1958-го вийшло два сингли — класична неаполітанська пісня «Come Facette Mammeta» й «Non occupatemi il telefono» (англ. «Don't Hog the Telephone»). Наступного року вони продовжили працювати з лейблом «Dischi Ricordi» і випустили ще кілька синглів, а в 1960-му світ побачив їх перший студійний альбом «Giorgio Gaber — Enzo Jannacci». Після сентиментальних, однак лише дружніх відносин з актрисою і співачкою Марією Монті, Габер в 1965-му році одружився на Омбретті Коллі, яка в той час вчила китайську та англійську в Міланському університеті. Джорджо чотири рази вступав на Фестивалі в Сан -Ремо, де в 1961-му виконав пісню «Benzina e cerini», в 1964-му — «Così felice» (англ. «So Happy»), в 1966-му — «Mai, Mai, Mai Valentina» і в 1967-му — «… E allora dai». Мабуть, найуспішнішим в кар'єрі Габера був 1969-й, коли його пісня «Com'è bella la città», стала яскравим прикладом використання в текстах пісень соціальних питань.

У 1970-му пройшла його перша сольна програма під назвою «Signor G» в Театрі «Пікколо», яка потім з успіхом повторилася на багатьох італійських майданчиках. У 1974-му році співак удостоївся першої музичної нагороди — «Premio Tenco».

У 2001-му Джорджо виграв «Targa Tenco» зі свою пісню «La razza in estinzione», а потім у 2003-му знову отримав цю нагороду за альбом «Io non mi sento italiano». Залишивши телевізійну кар'єру, Габер перетворився на одного з основоположників жанру театральної пісні, хоча в 1990-х і початку 2000-х іноді з'являвся на телеекранах. 1-го січня 2003 року Джорджо Габер помер у своєму заміському будинку. Новий підземний зал для глядачів у всесвітньо відомої міланської Башті Піреллі присвячений його пам'яті.

ПриміткиРедагувати

  1. Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000

ДжерелаРедагувати