Джон Серль

американський філософ

Джон Серль
англ. John Rogers Searle
Західна філософія
Народження 31 липня 1932(1932-07-31) (91 рік)
Денвер, Колорадо, США
Громадянство (підданство)  США
Знання мов
  • англійська[1]
  • Діяльність
  • викладач університету, дослідник штучного інтелекту, мовознавець
  • Викладав Університет Каліфорнії (Берклі)
    Член Європейська академія наук і мистецтв і Американська академія мистецтв і наук
    Школа / Традиція аналітична філософія
    Основні інтереси Філософія мови
    філософія свідомості
    інтенціональність · соціальна реальність
    Значні ідеї непрямий мовленнєвий акт · китайська кімната
    Вплинув Геер, Стросон, Гондеріх, Михайло Маркович
    Alma mater Крайст Черч, Університет Вісконсин-Медісон і Shorewood High Schoold
    Літературний напрям аналітична філософія
    Зазнав впливу
  • Давид Юм · Остін · Расселл · Віттгенштайн
    Готтлоб Фреге · Стросон
    Юбер Дрейфус
  • Визначний твір
  • Китайська кімната
  • Історичний період Сучасна філософія
    Конфесія атеїзм
    Автограф
    Нагороди
    ist-socrates.berkeley.edu/~jsearle/

    CMNS: Джон Серль у Вікісховищі

    Джон Роджерс Серль ( англ. John Rogers Searle, 31 липня 1932, Денвер, Колорадо) — американський філософ, професор Каліфорнійського університету в Берклі, відомий своїм внеском у філософію мови, філософію свідомості й соціальну філософію. Зокрема, Серль автор концепції уявного експерименту під назвою «китайська кімната», що є критикою можливості створення так званого «сильного штучного інтелекту».

    Життєпис ред.

    Батько Серла, Г. В. Серль, інженер-електрик, працював у корпорації AT&T; мати, Гестер Бек Серль, була лікаркою[2].

    Серль розпочав навчання в університеті Вісконсину-Медісон. На першому курсі він став стипендіатом Родса в Оксфордському університеті, де отримав усі свої університетські ступені — бакалавра, магістра та доктора філософії[2][3].

    Серль був почесним професором філософії розуму та мови імені Вілліса С. та Маріон Слуссер і професором аспірантури Університету Каліфорнії в Берклі; хоча він вийшов на пенсію у 2014 році, він продовжував викладати до 2016 року. У червні 2019 року звання почесного професора було скасовано[4].

    Бібліографія ред.

    • Speech Acts: An Essay in the Philosophy of Language (1969)
    • The Campus War: A Sympathetic Look at the University in Agony (political commentary; 1971)
    • Expression and Meaning: Studies in the Theory of Speech Acts (essay collection; 1979)
    • Intentionality: An Essay in the Philosophy of Mind (1983)
    • Minds, Brains and Science: The 1984 Reith Lectures (lecture collection; 1984)
    • John Searle and His Critics (Ernest Lepore and Robert Van Gulick, eds.; 1991)
    • The Rediscovery of the Mind (1992)
    • The Construction of Social Reality (1995)
    • The Mystery of Consciousness (review collection; 1997)
    • Mind, Language and Society: Philosophy in the Real World (summary of earlier work; 1998)
    • Rationality in Action (2001)
    • Consciousness and Language (essay collection; 2002)
    • Freedom and Neurobiology (lecture collection; 2004)
    • Mind: A Brief Introduction (summary of work in philosophy of mind; 2004)
    • Intentional Acts and Institutional Facts (essay collection; 2007)
    • Philosophy in a New Century: Selected Essays (2008)
    • Making the Social World: The Structure of Human Civilization (2010)
    • Foundations of Illocutionary Logic (John Searle & Daniel Vanderveken 2010)

    Примітки ред.

    1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. а б Shook, John R. (1 січня 2005). Dictionary of Modern American Philosophers (англ.). A&C Black. с. 2175. ISBN 978-1-84371-037-0.
    3. John Searle | Biography, Philosophy, & Facts. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 14 жовтня 2021.
    4. Weinberg, Justin (21 червня 2019). Searle Found to Have Violated Sexual Harassment Policies. Daily Nous. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.{{cite news}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)

    Джерела та література ред.