Відкрити головне меню

Джон Патрік Фолі (англ. John Patrick Foley; 11 листопада 1935, Дербі — 11 грудня 2011, Філадельфія) — кардинал Римо-Католицької церкви, католицький журналіст, архієпископ, багаторічний голова Папської ради із соціальної комунікації (до 2007 р.), великий магістр Лицарського ордену Святого Гробу Єрусалимського (2007—2011).

Джон Патрік Фолі
Cardinal John Patrick Foley and Yaroslav Ternovskiy.jpg
Герб
Гасло: Ad maiorem Dei gloriam
На більшу Божу славу
кардинал-диякон Сан-Себастьяно аль Палатино
Конфесія: Римо-католицька церква
 
Народження: 11 квітня 1935(1935-04-11)
Дербі, США
Смерть: 11 грудня 2011(2011-12-11) (76 років)
Філадельфія, США
Єп. хіротонія: 19 травня 1962; єпископська 8 травня 1984
Посада: великий магістр Ордену Святого Гробу
(20072011)
Єпископства: титулярний єпископ Неаполіса-ін-Проконсуларі
15 квітня 1984
Проголошений: 24 листопада 2007
Папою: Бенедиктом XVI
Джон Патрік Фолі у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Джон Патрік Фолі народився 11 листопада 1935 р. у містечку Дербі. Він навчався у Підготовчій школі св. Йосипа, коледжі св. Йосипа, де отримав ступінь бакалавра з історії, семінарії св. Карла Борромео та Школі журналістики Колумбійського університету, де отримав магістерський ступінь з журналістики. Отримав докторат з філософії у папському університеті св. Томи Аквінського «Анґелікум» у 1965[5]. Був посвячений у священики 19 травня 1962 р. Джоном Джозефом Кролем, архієпископом Філадельфійським та відслужив свою першу месу наступного дня у церкві Святого Духа (Шерон-Хілл, Пеннсільванія). Також о. Фолі працював заступником редактора та римським кореспондентом архідієцезіальної газети «The Catholic Standard & Times». З 1974 до 1984 р. був її редактором. 18 січня 1976 р. був призначений почесним прелатом Його Святості.
5 квітня 1984 р. папа Іван-Павло II призначив його титулярним архієпископом Неаполіса ін Проконсуларі (лат. Neapolis in Proconsulari; італ. Neapoli di Proconsolare) та президентом Папської комісії з соціальної комунікації (яка стала після видання апостольської конституції Pastor Bonus у 1988 р. папською радою). Єпископську хіротонію отримав 8 травня того ж року з рук кардинала Кроля у співслужінні з єпископом-помічником Мартином Лохмюллером та Томасом Велшем, єпископом Алентаунським. Свого часу розголос у ЗМІ викликали заяви архієпископа про те, що пандемія СНІДу є «природнім наслідком такого (гомосексуального) способу життя»[6] і що «Ісус не встановлював жіночого священства і не уповноважив на це церкву»[7]. Після смерті Івана Павла ІІ і обрання нового — Бенедикта XVI був знову затверджений на своїй посаді, ставши одним з найдовше працюючих голів дикастеріїв Римської курії.
27 червня 2007 р. був призначений великим про-магістром[8] Лицарського ордену Святого Гробу замість кардинала Карло Фурно і одночасно звільнений з попередньої посади.

КардиналРедагувати

17 жовтня 2007 р. папа Бенедикт XVI оголосив, що архієпископ Фолі буде призначений кардиналом 24 листопада. Що і сталось на загальній консисторії у Базиліці св. Петра, де він отримав дияконство Сан-Себастьяно аль Палатино.Таким чином він посів посаду повноцінного великого магістра ордену.

8 лютого 2011 року, за повідомленням латинського патріархату Єрусалима, Джон Патрік Фолі подав у відставку з посади Великого магістра Ордену святого Гробу у зв'язку з тим, що він захворів на лейкемію і анемію. 10 лютого він зустрівся з Папою Бенедиктом XVI, а 12 лютого повернувся до Філадельфійської архідієцезії, де проживає в будинку для хворих і похилих віком священиків в Дербі[9]. 29 серпня 2011 року Бенедикт XVI прийняв відставку кардинала Фолі з посади Великого магістра Ордену святого Гробу і призначив його наступником на цій посаді Едвіна О'Браєна, дотеперішнього архієпископа Балтиморського[10].

Кардинал Фолі помер 11 грудня 2011 року.

Особисте життяРедагувати

  • Фолі піднімався б, щоб дивитись CNN о шостій ранку, «щоб знати, про що молитись»[11].
  • Він допомагав у практикуванні англійської мови папі Івану Павлу ІІ, під час його візиту до США у 1979 р.[12].
  • Він був поборником ідей тверезості[13] і вважав себе шокоголіком[14].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #122675304 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б John Patrick Foley — 2010.
  3. Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  4. Whispers in the Loggia: The "Voice" Is Called Home - Cardinal Foley Dies at 76
  5. Cf. Sala Stampa della Santa Sede, Il Collegio Cardinalizio, Cenni biografici, Foley Card. John Patrick (італ.)
  6. TIME Magazine. «I Come as a Pilgrim» 24 червня, 2001
  7. TIME Magazine. Women: Second-Class Citizens? 4 лютого, 1985
  8. Традиційно ця посада належить кардиналові, тому повноційно її він мав би зайняти після зведення у кардинальський ранг
  9. Grand Master of the Knights of the Holy Sepulcher resigns!
  10. RINUNCIA DEL GRAN MAESTRO DELL'ORDINE EQUESTRE DEL SANTO SEPOLCRO DI GERUSALEMME E NOMINA DEL PRO-GRAN MAESTRO DEL MEDESIMO ORDINE EQUESTRE(італ.)[недоступне посилання з травень 2019]
  11. TIME Magazine. History As It Happens 6 січня, 1992
  12. Whispers in the Loggia. Seeing Red. Finally. 27 червня, 2007
  13. Ibid.
  14. Catholic News Service. 'Chocoholic' archbishop talks to Nestle execs about advertising Архівовано 10 липень 2007 у Library of Congress 25 червня, 2007

ПосиланняРедагувати