Вікіпедія

Джон Патрік Фолі

Джон Патрік Фолі (англ. John Patrick Foley; 11 листопада 1935, Дербі — 11 грудня 2011, Філадельфія) — кардинал Римо-Католицької церкви, католицький журналіст, архієпископ, багаторічний голова Папської ради із соціальної комунікації (до 2007 р.), великий магістр Лицарського ордену Святого Гробу Єрусалимського (2007—2011).

Джон Патрік Фолі
Герб
Герб
Гасло: Ad maiorem Dei gloriam
На більшу Божу славу
кардинал-диякон Сан-Себастьяно аль Палатино
Конфесія: Римо-католицька церква
 
Альма-матер: Папський університет святого Томи Аквінського, Вища школа журналістики при Колумбійському університетіd, Saint Joseph's Universityd і St. Joseph's Preparatory Schoold
Діяльність: католицький священник, католицький диякон
Народження: 11 квітня 1935(1935-04-11)
Дарбі, Делавер, Пенсільванія, США
Смерть: 11 грудня 2011(2011-12-11) (76 років)
Дарбі, Делавер, Пенсільванія, США
Похований: Cathedral Basilica of Saints Peter and Pauld
Єп. хіротонія: 19 травня 1962; єпископська 8 травня 1984
Посада: великий магістр Ордену Святого Гробу
(2007—2011)
Єпископства: титулярний єпископ Неаполіса-ін-Проконсуларі
15 квітня 1984
Проголошений: 24 листопада 2007
Папою: Бенедиктом XVI

Нагороди:

CMNS: Джон Патрік Фолі у Вікісховищі

Біографія ред.

Джон Патрік Фолі народився 11 листопада 1935 р. у містечку Дербі. Він навчався у Підготовчій школі св. Йосипа, коледжі св. Йосипа, де отримав ступінь бакалавра з історії, семінарії св. Карла Борромео та Школі журналістики Колумбійського університету, де отримав магістерський ступінь з журналістики. Отримав докторат з філософії у папському університеті св. Томи Аквінського «Анґелікум» у 1965[5]. Був посвячений у священики 19 травня 1962 р. Джоном Джозефом Кролем, архієпископом Філадельфійським та відслужив свою першу месу наступного дня у церкві Святого Духа (Шерон-Хілл, Пенсільванія). Також о. Фолі працював заступником редактора та римським кореспондентом архідієцезіальної газети «The Catholic Standard & Times» [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.]. З 1974 до 1984 р. був її редактором. 18 січня 1976 р. був призначений почесним прелатом Його Святості.
5 квітня 1984 р. папа Іван-Павло II призначив його титулярним архієпископом Неаполіса ін Проконсуларі (лат. Neapolis in Proconsulari; італ. Neapoli di Proconsolare) та президентом Папської комісії з соціальної комунікації (яка стала після видання апостольської конституції Pastor Bonus у 1988 р. папською радою). Єпископську хіротонію отримав 8 травня того ж року з рук кардинала Кроля у співслужінні з єпископом-помічником Мартином Лохмюллером та Томасом Велшем, єпископом Алентаунським. Свого часу розголос у ЗМІ викликали заяви архієпископа про те, що пандемія СНІДу є «природним наслідком такого (гомосексуального) способу життя»[6] і що «Ісус не встановлював жіночого священства і не уповноважив на це церкву»[7]. Після смерті Івана Павла ІІ і обрання нового — Бенедикта XVI був знову затверджений на своїй посаді, ставши одним з найдовше працюючих голів дикастеріїв Римської курії.
27 червня 2007 р. був призначений великим про-магістром[8] Лицарського ордену Святого Гробу замість кардинала Карло Фурно і одночасно звільнений з попередньої посади.

Кардинал ред.

17 жовтня 2007 р. папа Бенедикт XVI оголосив, що архієпископ Фолі буде призначений кардиналом 24 листопада. Що і сталось на загальній консисторії у Базиліці св. Петра, де він отримав дияконство Сан-Себастьяно аль Палатино.Таким чином він посів посаду повноцінного великого магістра ордену.

8 лютого 2011 року, за повідомленням латинського патріархату Єрусалима, Джон Патрік Фолі подав у відставку з посади Великого магістра Ордену святого Гробу у зв'язку з тим, що він захворів на лейкемію і анемію. 10 лютого він зустрівся з Папою Бенедиктом XVI, а 12 лютого повернувся до Філадельфійської архідієцезії, де проживає в будинку для хворих і похилих віком священиків в Дербі[9]. 29 серпня 2011 року Бенедикт XVI прийняв відставку кардинала Фолі з посади Великого магістра Ордену святого Гробу і призначив його наступником на цій посаді Едвіна О'Браєна, дотеперішнього архієпископа Балтиморського[10].

Кардинал Фолі помер 11 грудня 2011 року.

Особисте життя ред.

  • Фолі піднімався б, щоб дивитись CNN о шостій ранку, «щоб знати, про що молитись»[11].
  • Він допомагав у практикуванні англійської мови папі Івану Павлу ІІ, під час його візиту до США у 1979 р.[12].
  • Він був поборником ідей тверезості[13] і вважав себе шокоголіком[14].

Примітки ред.

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #122675304 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б John Patrick Foley — 2010.
  3. ↑ Find a Grave — 1996.
  4. ↑ Whispers in the Loggia: The "Voice" Is Called Home - Cardinal Foley Dies at 76
  5. ↑ Cf. Sala Stampa della Santa Sede, Il Collegio Cardinalizio, Cenni biografici, Foley Card. John Patrick [Архівовано 13 березня 2008 у Wayback Machine.] (італ.)
  6. ↑ TIME Magazine. «I Come as a Pilgrim» [Архівовано 6 лютого 2012 у Wayback Machine.] 24 червня, 2001
  7. ↑ TIME Magazine. Women: Second-Class Citizens? [Архівовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine.] 4 лютого, 1985
  8. ↑ Традиційно ця посада належить кардиналові, тому повноційно її він мав би зайняти після зведення у кардинальський ранг
  9. ↑ Grand Master of the Knights of the Holy Sepulcher resigns!. Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 27 червня 2011.
  10. ↑ RINUNCIA DEL GRAN MAESTRO DELL'ORDINE EQUESTRE DEL SANTO SEPOLCRO DI GERUSALEMME E NOMINA DEL PRO-GRAN MAESTRO DEL MEDESIMO ORDINE EQUESTRE(італ.)[недоступне посилання з травня 2019]
  11. ↑ TIME Magazine. History As It Happens [Архівовано 13 березня 2012 у Wayback Machine.] 6 січня, 1992
  12. ↑ Whispers in the Loggia. Seeing Red. Finally. [Архівовано 7 липня 2007 у Wayback Machine.] 27 червня, 2007
  13. ↑ Ibid.
  14. ↑ Catholic News Service. 'Chocoholic' archbishop talks to Nestle execs about advertising [Архівовано 10 липня 2007 у Library of Congress] 25 червня, 2007

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джон_Патрік_Фолі&oldid=42286996