Вікіпедія

Джон Лі Качхіу

Джон Лі Качхіу (7 грудня 1957(1957-12-07), Британський Гонконг) — гонконзький державний діяч. У минулому він обіймав великі посади, пов'язані з безпекою та поліцією. До квітня 2022 року обіймав посаду головного секретаря адміністрації Гонконгу, другий за значимістю після голови адміністрації.

Джон Лі Качхіу
Прізвисько 比卡超[1] і 沙塵超[2]
Народився 7 грудня 1957(1957-12-07)[3] (66 років)
Британський Гонконг, Велика Британія
Країна  КНР
Діяльність поліціянт, політик
Alma mater Wah Yan College, Kowloond і Charles Sturt Universityd
Знання мов англійська, юе, written Chinese languaged і путунгуа
Посада Chief Executive of Hong Kongd[4]
Конфесія католицтво[5]
У шлюбі з Janet Lamd
Автограф
Нагороди

Був обраний наступним головою адміністрації Гонконгу[en], посаду має обійняти з 1 липня 2022 року. [6]

Кар'єра ред.

У віці 20 років, в 1977 році Лі Качхіу вступив до Королівської поліції Гонконгу та обійняв посаду інспектора пробації. Згодом він змінив безліч оперативних посад у різних слідчих відділах, паралельно здобувши ступінь магістра державної політики та адміністрування в Університеті Чарлза Стерта[en] в Австралії. Також він навчався у лондонському Королівському коледжі оборонних наук [7][8][9].

В 2012 році при Лян Чженьїні[en] Джон Лі став молодшим секретарем з безпеки [8]. На цій посаді він займався багатьма суспільними проблемами, причому його критикували за спірні методи реагування на них. Так, у червні 2014 року, під час протестів проти державного «Плану розвитку» на північному сході Нових територій, поліцейських звинувачували в тому, що вони, маскуючись під протестувальників, підготували їх до незаконних дій, включаючи штурм Законодавчої ради. Джон Лі спочатку заперечував ці заяви, а потім визнав, що поліцейські у цивільному справді вирушали на мітинги, але вони «не відігравали протестувальників» [10][11].

У липні 2017 року, за адміністрації Керрі Лам, Джона Лі підвищили до секретаря з безпеки. В 2019 Джон був одним з головних прихильників Білля про екстрадицію, що викликав масштабні протести [12][13] Також у липні 2020-го він став одним із десяти членів Комітету із забезпечення національної безпеки в Гонконгу [14]. У грудні 2020 року Джон Лі підтримав заморожування банківських рахунків опозиційного депутата Теда Хея, який представляв інтереси протестувальників. Він також пригрозив блокуванням інших рахунків, у тому числі тих, що належать родичам політика, якщо вони «вважатимуться причетними до злочину» [15] У січні 2021 року, на тлі арешту 53 продемократичних активістів, Джон Лі заявив Законодавчій раді, що вони «підривали державну владу» і «збиралися влаштувати державний переворот» [16][17][18] Крім того, він заявив, що новоприйнятий Закон про національну безпеку надасть поліції більше повноважень для стеження та перехоплення комунікацій [19].

25 червня 2021 року Джон Лі став головним секретарем адміністрації Гонконгу. Він став третім колишнім поліцейським, що здобув другу високу посаду в регіоні, з часів Вільяма Кейна (колоніального секретаря в 1946-1854 роках) і Френсіса Генрі Мея (1902 — 1911 рр) [20].

У січні 2022 року, після арешту співробітників авторитетного [21][22] опозиційного видання «Лапцхен Саньмань» («Stand News»), Джон Лі заявив американським ЗМІ, що висвітлював це, що «якщо вони і справді зацікавлені у свободі слова, вони мають підтримувати дії проти людей, що незаконно експлуатують ЗМІ у своїх політичних та особистих цілях» [23].

6 квітня 2022 року Лі заявив про звільнення з посади. Він став єдиним кандидатом на посаду голови адміністрації.

Особисте життя ред.

Дружина та двоє дітей Джона Лі мають британське підданство, що дає самому Лі право його отримати [24]. Раніше він уже мав громадянство Великої Британії, але в 2012 відмовився від нього, щоб здобути посаду молодшого секретаря з безпеки [25].

У серпні 2020 року, наказом президента США Дональда Трампа, Джон Лі опинився під санкціями Міністерства фінансів США за дії проти самоврядування Гонконгу [26][27][28]. Пізніше в жовтні того ж року Державний департамент США включив його до списку з десяти осіб, які «значно сприяли Китаю в невиконанні Об'єднаної китайсько-британської декларації та Основного закону Гонконгу» [29]. Лі має домробітницю, в лютому 2022 року у неї діагностували Covid-19 . Тести родини Лі не виявили хвороби, але він був змушений піти на самоізоляцію [30].

Джон Лі володіє віллою в районі Хо Мань Тінь, він купив її в 1997 за 12.5 мільйонів гонконзьких доларів [31].

Серед прихильників опозиції Джон Лі має прізвисько «Пікачу» [32].

Примітки ред.

  1. ↑ 比卡超憑十萬伏特 李家超呢?
  2. ↑ 屢破大案作風強硬 人稱「沙塵超」 — 1959.
  3. ↑ https://home.treasury.gov/policy-issues/financial-sanctions/recent-actions/20200807
  4. ↑ Executive Council - Membership of Executive Council
  5. ↑ https://www.scmp.com/news/hong-kong/politics/article/3177838/hong-kongs-next-leader-john-lee-dismisses-western-criticism
  6. ↑ BREAKING: Sole candidate John Lee selected as Hong Kong's next leader. Hong Kong Free Press HKFP (en-GB) . 8 травня 2022. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
  7. ↑ Three Under Secretaries and two Political Assistants appointed. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 8 травня 2022.
  8. ↑ а б Press Release. The Government of the Hong Kong Special Administrative Region. 12 вересня 2012. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 2 серпня 2020.
  9. ↑ Hong Kong cabinet reshuffle: new No 2 official John Lee dismisses concerns over policy experience, cites superior grasp of government work. South China Morning Post. 26 червня 2021. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  10. ↑ 保安局：起訴反東北人士無政治考慮. now新聞. 21 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 квітня 2022.
  11. ↑ 【副局升呢】曾偵緝徐步高案 李家超為入閣棄英籍. 蘋果日報. 21 червня 2017. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 1 липня 2017.
  12. ↑ Standard, The. John Lee resigns, paving way for Chief Executive bid. The Standard (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  13. ↑ Hong Kong security chief thanks Beijing for new power to crush separatists. Apple Daily 蘋果日報 (zh-hk) . Архів оригіналу за 4 липня 2021. Процитовано 12 жовтня 2020.
  14. ↑ Liu, Mingyang (8 серпня 2020). The Committee for Safeguarding National Security of the Hong Kong Special Administrative Region is formally established with Carrie Lam as chairman. Xinhua Net. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 8 серпня 2020.
  15. ↑ No politics behind bank account freezing: John Lee - RTHK. news.rthk.hk (en-gb) . Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 21 лютого 2021.
  16. ↑ Lau, Jessie (6 січня 2021). Hong Kong Police Arrest 53 Pro-Democrats on Subversion Charges. The Diplomat. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 8 травня 2022.
  17. ↑ HKSAR Government will not tolerate any offence of subversion. Hong Kong Government. 6 січня 2021. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 8 травня 2022.
  18. ↑ What sparked Hong Kong's biggest mass arrests under national security law?. South China Morning Post (англ.). 6 січня 2021. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
  19. ↑ HK security chief says communications surveillance can come under security law. Reuters. 15 січня 2021. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
  20. ↑ Cheng, Selina (25 червня 2021). Security chief John Lee to become Hong Kong's no. 2; police chief to head up security. Hong Kong Free Press HKFP. Архів оригіналу за 4 липня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
  21. ↑ 蘇鑰機 (28 листопада 2019). 蘇鑰機：香港傳媒公信力：低處未必最低. Ming Pao (zh-HK) . Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
  22. ↑ Centre for Communication and Public Opinion Survey (2019). Tracking Research: Public Evaluation on Media Credibility – Survey Results (PDF). The Chinese University of Hong Kong. Архів (PDF) оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 18 серпня 2020.
  23. ↑ Wall Street Journal should support arrests in Hong Kong: John Lee. The Standard HK. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
  24. ↑ Hong Kong's ruling-class hypocrisy: how 'patriotic' enablers of the crackdown cling onto their foreign escape routes. Hong Kong Free Press HKFP (en-GB) . 26 квітня 2021. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  25. ↑ 李家超妻兒被指持英籍 無回覆「愛國者治港」質疑. 明報教育網 (zh-tw) . Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 4 квітня 2022.
  26. ↑ US sanctions Hong Kong leader Carrie Lam, police chief and 9 other top officials for 'undermining autonomy'. Hong Kong Free Press HKFP. 7 серпня 2020. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 7 серпня 2020.
  27. ↑ Macias, Amanda (7 серпня 2020). U.S. sanctions Hong Kong leader Carrie Lam for carrying out Chinese 'policies of suppression'. CNBC (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
  28. ↑ Treasury Sanctions Individuals for Undermining Hong Kong's Autonomy. Міністерство фінансів США. 7 серпня 2020. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
  29. ↑ U.S. Department of State. Identification of Foreign Persons Involved in the Erosion of the Obligations of China Under the Joint Declaration or the Basic Law. Архів оригіналу за 14 October 2020. Процитовано 14 жовтня 2020.
  30. ↑ Standard, The. Domestic helper of John Lee Ka-chiu tests positive for Covid-19. The Standard (англ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022.
  31. ↑ Teresa Cheng's mortgage under scrutiny as US sanctions cut bank ties. South China Morning Post (англ.). 21 серпня 2020. Архів оригіналу за 24 серпня 2020. Процитовано 24 серпня 2020.
  32. ↑ 吳志隆 (27 червня 2021). 比卡超憑十萬伏特 李家超呢?. HKG報. Архів оригіналу за 6 квітня 2022.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джон Лі Качхіу
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джон_Лі_Качхіу&oldid=39306929